Новини бізнесу – Сторінка 26

Державний борг України у лютому скоротився на $1,8 млрд

Загальна сума державного та гарантованого державою боргу України станом на кінець лютого сягнула 213,18 млрд доларів, зменшившись за місяць на 1,8 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів у вівторок, 31 березня.

“У лютому 2026 року державний і гарантований державою борг України зменшився на 1,41 млрд гривень, при цьому в доларовому еквіваленті на 1,8 млрд доларів”, – йдеться у повідомленні.

Станом на 28 лютого державний зовнішній борг становив 6,93 трлн гривень (75,25%), або 160,41 млрд доларів; державний внутрішній борг – 2,009 трлн гривень (21,82%), або 46,1 млрд доларів; гарантований державою борг – 270,55 млрд гривень (2,94%), або 6,26 млрд доларів.

Зазначається, що у структурі боргу переважають пільгові позики, отримані від міжнародних фінансових організацій та урядів іноземних держав – 65,6%. Частка державних цінних паперів, розміщених на внутрішньому ринку, становить 21,8%, на зовнішньому ринку – 9,2%, тоді як позики від комерційних банків та інших фінансових установ – близько 3,4%
Станом на 28 лютого середньозважена ставка державного боргу становила 4,53% проти 4,51% у січні 2026 року та 6,2% у лютому 2025 року.
Водночас середньозважений строк до погашення становив 13,23 року проти 13,39 року в січні 2026 року та 11,7 року в лютому 2025 року. Таким чином, у річному вимірі борговий портфель став дешевшим і довшим за строками погашення, що зменшує вартість його обслуговування та знижує ризики рефінансування у середньостроковій перспективі.
У валютній структурі державного і гарантованого державою боргу найбільша частка припадає на євро – 44,9%, далі – долар (22,5%) і гривня (20,1%). Частки спеціальних прав запозичення (СПЗ) та інших валют – англійських фунтів стерлінгів, канадських доларів і японських єн – становлять 8,5% та 3,1% відповідно. Нагадємо, обсяг державного боргу США вперше перевищив позначку у 39 трлн доларів. А державний зовнішній борг Росії досяг 61,97 млрд доларів – найвищий показник за останні 20 років.

В KitKat заявили, що знайшли 12 тонн украдених вафель

Компанія KitKat, яка входить до складу агропромислового гіганта Nestlé, повідомила, що викрадені дорогою з Італії в Польщу 12 тонн батончиків знайшлися. Про це повідомляє Rai News
“Ми можемо підтвердити, що 12 тонн KitKat у наявності” – повідомили в компанії.
Однак там не повідомили додаткових подробиць.
Проте в компанії заявли, що продукти були викрадені під час транспортування з заводу в центральній Італії до місця призначення в Польщі.
“Ми співпрацюємо з місцевими органами влади у розслідуванні, зокрема аналізуючи ланцюг постачання наших партнерів. Хороша новина полягає в тому, що немає підстав для занепокоєння щодо безпеки споживачів, і це не вплине на пропозицію”, – зазначили тоді в KitKat.
Нині невідомо, де саме було викрадено вантаж і як його було знайдено.
Утім, в KitKat раніше навіть жартували з приводу кадіжки.
“Хоча ми й цінуємо винятковий смак злочинців, фактом є те, що крадіжка товарів – проблема, яка набуває все більшого масштабу для компаній будь-якого розміру”, – йшлося в дописі.

Мінекономіки опрацьовує концепцію часткової приватизації активів

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України окрім “звичайної” приватизації та продажу санкційного майна опрацьовує на рівні концепції також можливість часткового продажу стратегічних активів. Про це повідомила заступниця міністра Дарія Марчак в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.
“Йдеться про стратегічні для держави активи, де контрольний пакет має залишатися у державній власності. Наразі ми формуємо бачення процедури та можливих інструментів такої часткової приватизації. Серед можливих механізмів – аукціон, IPO або private placement”, – зазначила вона на прохання прокоментувати заяви представників уряду про можливість виставлення на приватизацію таких об’єктів, як державні банки, “Укрнафта”, “Енергоатом”.
За словамиМарчак, всередині уряду та з міжнародними партнерами обговорюються конкретні активи, щоб почати їх підготовку.
“Найближча ціль – підготувати кілька компаній до можливості залучення міноритарного акціонера у 2026 році. Йдеться не лише про саму процедуру продажу, а й про прозорість і зрозумілість усіх фінансових потоків усередині компаній”, – зауважила заступниця міністра.
Вона пояснила, що мова йде про питання ПСО, аудиторської звітності та прозорого корпоративного управління.
“Усе це великий блок роботи, який потрібно провести всередині кожної компанії, щоб підготувати її до можливого входу міноритарного акціонера. Наше завдання – привести стратегічного міжнародного інвестора, який принесе з собою капітал, експертизу та нові технології”, – наголосила Марчак.
Вона додала. Що обговорюються також ідеї про інвестиційні рахунки та “народне IPO” – продаж невеликих пакетів акцій українським громадянам, але основне завдання – зробити так, щоб управління державною власністю та продаж пакетів акцій могли потім конвертуватися в додану вартість.
“Ми хочемо, щоб державні компанії в Україні стали основою для ринку капіталів, щоб з’являлися нові інструменти інвестування, залучались іноземні інвестиції. Можливо з’явиться щось схоже на суверенний фонд, який також даватиме додану вартість для країни. Однак це все це – фінальний етап з точки зору процесів управління державною власністю”, – заявила заступниця міністра.
Щодо залучення радників з приватизації вона звернула увагу на різний підхід до цього питання за напрямками “звичайної” приватизації та часткової приватизації та повідомила, що з міжнародними партнерами – IFC, Світовий банк, ЄБРР, Європейська Комісія, уряд Великої Британії – обговорюється, як правильно структурувати співпрацю.
“Загальна логіка в тому, щоб залучати партнерів, які братимуть окремі об’єкти в супровід і допомагатимуть готувати їх до продажу. З нашими міжнародними партнерами ми говоримо, хто яку частину роботи може взяти на себе: хто може допомогти з due diligence, хто – з legal risks mitigation (зменшення юридичних ризиків), а хто – з M&A (злиття та поглинання). Якщо можна так сказати, складаємо матрицю допомоги”, – уточнила Марчак.
За її словами, наразі ще зарано щось конкретне анонсувати, тому що всі домовленості та переговори ще в роботі, але дискусія йде дуже предметна з метою, щоб кожен великий актив мав професійну підготовку до продажу.
“Радники потрібні – це очевидно. Питання в тому, які функції вони виконуватимуть і хто їм платитиме. Щодо повної приватизації – уряд навряд чи буде оплачувати підготовку кожного окремого активу Щодо часткової приватизації – ми просимо міжнародних партнерів долучатися до підтримки по залученню консультаційних послуг з підготовки і супроводу продажу. І це вже їх справа, чи вони це зроблять власними ресурсами, чи заплатять зовнішньому консультанту”, – сказала також заступниця міністра.
Марчак додала, що в ході обговорення з українською інвестиційною спільнотою експерти висловили задоволення процедурою приватизації, але від них прозвучав запит забезпечити постприватизаційну підтримку. Тому серед домашніх завдань для команди на цей рік – розробити процедуру такої підтримки.
Раныше повыомлялося, що Україна готова до проведення приватизації великих державних компаній, зокрема до продажу 25% акцій Енергоатома.
Надходження від приватизації сягнуть 10-річного максимуму – Мінекономіки

Україна використала лише половину експортного потенціалу пшениці

Україна за дев’ять місяців маркетингового року експортувала 9,7 млн тонн пшениці, що становить лише 55% від прогнозованого обсягу постачань на міжнародні ринки. Про це повідомив Український клуб аграрного бізнесу.
Фахівці зазначили, що нинішня ситуація на ринку пшениці є нетиповою.
“За 75% часу маркетингового року ми відвантажили трохи більше половини експортного потенціалу. Це на 25% нижче показників минулого року. ЄС за рахунок власного врожаю у 144 млн тонн фактично закрив внутрішні потреби, що змусило українських експортерів переорієнтуватися на країни Африки”, – пояснили аналітики.
Протягом минулих чотирьох місяців середньомісячний експорт пшениці тримається на рівні 600 тис. тонн. За збереження таких темпів перехідні залишки на кінець сезону можуть сягнути рекордних 7,0 млн тонн. Цей показник перевищить навіть рівень 2021/22 МР, коли морські порти були повністю заблоковані.
В УКАБ розглядають три сценарії розвитку подій. Перший передбачає стабільні низькі темпи експорту, що призведе до тиску на внутрішні ціни та дефіциту потужностей для зберігання нового врожаю у липні 2026 року. Другий допускає зростання світових цін на тлі війни на Близькому Сході та здорожчання палива, що може частково нівелювати негатив від великих запасів. Третій потребує пришвидшення відвантажень до 2,4 млн тонн на місяць, що складно через пошкодження портової інфраструктури.
“Для реалізації оптимістичного сценарію Україні необхідно щомісяця відвантажувати близько 5,4 млн тонн пшениці та кукурудзи сукупно. Хоча морський шлях залишається доступним, помірний світовий попит і логістичні обмеження роблять це завдання викликом для галузі. У цих умовах перехідні залишки можуть стати для аграріїв інструментом хеджування ризиків на тлі зростання собівартості виробництва”, – додали в асоціації. У портах Чорного моря ціни на продовольчу пшеницю з початку війни на Близькому Сході зросли на 6 дол./т та досягли найвищого рівня із серпня минулого року.
Як повідомлялося, хлібопекарні в Ірані почали зупиняти виробництво та закриватися на тлі війни зі США та Ізраїлем.

В обмінниках триває зниження долара і євро

Курс гривні знову зріс відносно долара і євро в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у вівторок, 31 березня.
Так, середній курс продажу долара впав до 43,90 гривні (-5 копійок). Курс продажу євро знизився на 25 копійок – 50,75 гривні, свідчать дані порталу Minfin.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 43,77 (-3 копійки) гривні, а євро – по 50,50 гривні (-30 копійок).
Тим часом на міжбанку американська валюта зросла на 6 копійок і перебуває на рівні 43,90-43,93 грн/долар купівля-продаж.
У понеділок Нацбанк знизив офіційний курс долара на 5 копійок – до 43,79 гривень. Курс євро впав на 17 копійок – до 50,31 гривень.

Єдиний НПЗ Грузії відмовився від російської нафти

Нафтопереробний завод у порту Кулеві – Kulevi Oil Refinery – єдиний в Грузії, не прийматиме і не використовуватиме російську нафту. Компанія Black Sea Petroleum, яка керує підприємством, планує замінити нафту з Росії постачанням туркменської та казахстанської сировини, а також використати “інші альтернативні джерела”. Про це заявив Давид Поцхверія, гендиректор компанії.
“Наше завдання – повністю замінити наявну російську нафту”, – сказав він.
Заява пролунала після того, як нафтовий термінал Кулеві на чорноморському узбережжі ледь не потрапив до списку санкцій ЄС проти Росії за вторгнення в Україну.
Поцхверія наголосив, що імпорт нафтопродуктів, отриманих із російської нафти, до ЄС заборонено, тоді як стратегічною метою Black Sea Petroleum є експорт на європейський ринок.
Диверсифікація джерел сирої нафти дозволить компанії експортувати перероблену сировину на нові ринки, включно з країнами Європи, зазначив гендиректор.
Коли саме відбудеться перехід на роботу НПЗ з новими обсягами, Поцхверія не уточнив, але зазначив, що запуск переробки неросійської сировини почнеться після узгодження транзиту через Азербайджан.
Попри те, що домовленість про постачання туркменської нафти було досягнуто кілька місяців тому, початок поставок із цієї країни також затримується у зв’язку зі складнощами залізничних перевезень, пояснив він.
Як ми вже писали, берегова охорона США дозволила російському танкеру, повному сирої нафти, дістатися Куби.
Війна з Іраном: Південна Корея вперше імпортувала нафтопродукти з РФ

В уряді визнали нерівні умови для українських металургів в ЄС

Український бізнес закликав уряд визначити чітку позицію щодо механізму CBAM та його впливу на експорт, зокрема через втрату валютної виручки. А у владі підтверджують, що українські та європейські металурги працюють у нерівних умовах через різний рівень державної підтримки. Про це говорили на Саміті експортерів від Forbes Ukraine, що пройшов у Києві, повідомила пресслужба групи Метінвест в понеділок, 30 березня.
Так, під час галузевої дискусії керівник офісу CEO Метінвесту Олександр Водовіз заявив, що під виглядом захисту довкілля ЄС запровадив податок, який фактично є інструментом захисту європейського ринку.
“СВАМ це фактично податок, який насправді не має стосунку до екології: це інструмент захисту європейського ринку й стимулювання їхнього експорту. У результаті ми змушені скорочувати постачання , бо не можемо там конкурувати. У той час, як інші країни захищають свої ринки, Україна недоотримує валютний виторг. Тож постає питання до уряду України: які наші спільні дії, розрахунки? Який план?”, – сказав він.
За словами Водовіза, через дію CBAM українські виробники змушені скорочувати постачання до ЄС, що обмежує їхню конкурентоспроможність на ключовому ринку.
У свою чергу віцепрем’єр-міністр Тарас Качка визнав, що умови конкуренції України та ЄС є нерівними, адже рівень фінансування дуже відрізняється.
“Європейська металургія вже близько 20 років розвивається за рахунок декарбонізації з державною підтримкою. Тоді як в Україні рівень такої підтримки був нульовим”, – зазначив він.
Крім того, європейські компанії отримують значні субсидії на “зелену” трансформацію, в той час як українські виробники мають тільки зростання витрат під час війни. Качка також підкреслив, що ринки металургії є висококонкурентними та політизованими, однак Україна веде переговори з ЄС щодо збереження прийнятних умов експорту.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році. Загальний обсяг втрат за це період може скласти $11,3 млрд. СВАМ (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism) – це європейське мито на імпорт товарів, під час виробництва яких виділяється багато CO₂ (наприклад, сталі, цементу чи електроенергії). Його ввели в межах Європейської зеленої угоди, щоб підштовхнути промисловість ЄС швидше переходити на чистіші технології. Ідея проста: європейські заводи витрачають великі гроші на екологічні вимоги, а імпорт із країн без таких правил – ні. Тож СВАМ має вирівняти умови, щоб виробники в ЄС не програвали конкуренцію дешевшому імпорту. Механізм був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 роках та ухвалений у 2022 році.
В середині липня 2025 року Україна подала до Єврокомісії запит на відтермінування від СВАМ для українських експортерів, а також всі необхідні для цього документи. Проте станом на 1 січня відповідне рішення в Брюсселі так і не ухвалили. Таким чином від початку року український бізнес при експорті до ЄС змушений сплачувати “вуглецеве мито”.

Кабмін витратив 78% резервного фонду за три місяці

Кабінет Міністрів витратив понад три чверті резервного фонду держбюджету за перші три місяці року, частину коштів спрямували на програми, що не мали термінового характеру. Про це інформує ЕП з посиланням на відповідь Міністерства фінансів.
Як зазначається, станом на 18 березня нерозподілений залишок коштів резервного фонду становив 24,63 млрд грн (із 49,42 млрд грн, передбачених розписом бюджету).
Після 18 березня Кабмін ухвалив ще декілька рішень щодо використання коштів резервного фонду: 12,85 млрд грн 20 березня, а також 0,72 млрд грн 25 березня.
Як підрахували в ЕП, на 30 березня у резервному фонді бюджету залишалося близько 11,06 млрд грн або лише 22,4% від закладеного фінансування.
У виданні також зауважили, що частину коштів виділяли аби профінансувати видатки, котрі не мали непередбачуваного та термінового характеру. Зокрема, мова про програми підтримки внутрішнього попиту на українські товари та послуги (“Національний кешбек”).
Так, на ці цілі з резервного фонду виділили 2,138 млрд грн, – майже 5% від загального обсягу резервного фонду.

Офіційні курси долара і євро продовжили зниження

Національний банк України знову зміцнив курс гривні відносно долара і євро. Про це свідчать дані на сайті регулятора у понеділок, 30 березня.
Так, офіційний курс долара у вівторок становитиме 43,7955 гривень (-0,0445). У свою чергу курс євро впав більш суттєво і становитиме 50,3123 гривень (-0,1738).
Тим часом на міжбанківському ринку американська валюта додала в ціні 8 копійок і тепер перебуває на рівні 43,85-44,88 грн/долар купівля-продаж, свідчать дані порталу Minfin.
В обмінних пунктах середній курс долара перебуває на рівні 43,80-43,90 грн, а євро − 50,55-50,78 грн.

Україна домовляється з Грецією про постачання дизелю та газу

Україна планує наростити постачання скрапленого природного газу (СПГ) через грецькі термінали і мережу газопроводів Вертикальний коридор. Київ уже одержує скраплений природний газ зі США через інфраструктуру Греції, але ці обсяги все ще незначні. Про це заявив голова правління НАК Нафтогаз України Сергій Корецький, повідомляє Reuters.
Під час зустрічі із заступником міністра закордонних справ Греції Харісом Теохарісом Корецький обговорив можливість використання потужностей грецьких портів для збільшення поставок.
Аналітики ExPro зазначають, що тільки в березні через Вертикальний коридор в Україну надійшло близько 75 млн кубометрів газу.
Поставки здійснюються з грецького терміналу Ревітуса за спеціальними зниженими тарифами на транспортування.
Окрему увагу Україна і Греція приділили поставкам дизеля: через руйнування внутрішніх переробних заводів унаслідок російських атак країна стала майже повністю залежною від імпорту пального з Європи.
Сторони також обговорили постачання дизельного палива, використання грецького флоту та інші проєкти.