Україна та група офіційних кредиторів з країн G7 та Паризького клубу підписали меморандум про взаєморозуміння щодо відтермінування виплат за державним та гарантованим державою боргом України до 2030 року. Про це 17 квітня повідомило Міністерство фінансів 17 квітня.
Меморандум продовжує попередні домовленості 2022 та 2023 років. Документ передбачає відтермінування платежів за державним та гарантованим державою боргом, що підлягали сплаті у період з лютого 2026 року.
Обслуговування і погашення боргу буде відтерміновано до кінця лютого 2030 року, що узгоджується з новою програмою Міжнародного валютного фонду.
Як повідомляється, виплата відтермінованих сум здійснюватиметься після завершення цього періоду рівними піврічними платежами протягом 2035-2039 років, із передбаченою капіталізацією відсотків.
“Відтермінування платежів створює можливість спрямувати вивільнені фінансові ресурси на першочергові потреби держави, зокрема фінансування оборони, соціальної сфери та відновлення економіки”, – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.
Позначка: Борги
У Києві викрили ботоферму для вимагання “криптоборгів” з українців
Поліцейські Києва затримали учасників угруповання, які організували ботоферму для вимагання “криптоборгів” з українців. Про це повідомила пресслужба Національної поліції в п’ятницю, 17 квітня. Зазначається, що столичні кіберполіцейські спільно зі слідчими затримали сімох членів злочинної групи, яка надавала онлайн-позики всупереч українському законодавству та з непрозорими умовами кредитування. Якщо клієнти вчасно повертали позики, фігуранти вигадували неіснуючі борги. Надалі зловмисники шантажем і погрозами вимагали кошти в українців. Підозрювані та їх спільники використовували вебресурси Bitcapital та Crypsee, через які нараховували позики у криптовалюті Tether. Протиправність діяльності цього сервісу підтверджена рішенням Національного банку України.
За даними слідства, учасники організованої групи діяли з 2023 року під прикриттям нібито іноземних компаній, зареєстрованих у Великій Британії та на Кіпрі, та організували в Дніпрі кол-центр. Оператори телефонували боржникам і, використовуючи вигадані дані та програми для зміни голосу, вимагали повернення коштів. Одночасно над жертвою могла “працювати” окрема ланка з 2-6 осіб, які застосовували різні підходи, підлаштовуючись до індивідуальних вразливостей кожного потерпілого. У разі успіху кожен з них отримував відсоток від зарахованої суми.
При цьому фігуранти вдавалися до систематичного кібербулінгу з використанням смс-бомберів (програмного забезпечення для автоматизації масової розсилки повідомлень на визначені телефонні номери), а також ботоферми, яка налічувала майже 6000 сім-карток українських мобільних операторів і навіть була забезпечена джерелами безперебійного живлення.
“Боти залучалися до генерації та поширення принизливого контенту з використанням даних і фотографій потерпілих, їх родичів та колег, а також систематичного здійснення телефонних дзвінків з погрозами”, – розповіли в поліції.
Оперативники кіберполіції провели аналіз криптогаманців, на які від потерпілих надходили платежі у вигляді відсотків, штрафів та пені. Також встановили IP-адреси, з яких здійснювалися дзвінки та надсилалися погрози позичальникам, їхнім родичам і знайомим.
Наразі проведено 44 санкціоновані обшуки на території Дніпропетровської області та в Києві. Вилучено понад 80 мобільних телефонів, комп’ютерну техніку, готівку, чорнові записи, копії документів, печатки, 13 сім-банків та понад 5000 сім-карток.
Попередньо встановлено, що внаслідок протиправної діяльності зловмисників потерпілим, серед яких є військовослужбовці ЗСУ, завдано збитків на суму понад 5 млн гривень. Від протиправної діяльності могли постраждати понад 1500 осіб.
Наразі семи учасникам організованої групи, серед яких співорганізатор та виконавці, повідомлено про підозру. Їм обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Зловмисникам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Розвідка України розкрила головні страхи росіян
Економічні проблеми стали головним джерелом тривоги для росіян. Сукупний борг домогосподарств у РФ на початку 2026 року вперше перевищив 45 трлн рублів. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України в неділю, 12 квітня.
Зазначається, що 80% росіян називають економічне становище основною причиною занепокоєння. Така оцінка пов’язана з погіршенням фінансової ситуації в РФ, зростанням боргового навантаження населення, інфляцією, безробіттям і зубожінням.
Майже половину сукупного боргу домогосподарств у Росії, а саме 48,1%, становить іпотека. Ще 29,7% припадає на споживчі кредити, 6,8% – на автокредити. Решту формують мікрофінансові зобов’язання та інші борги.
Другим за рівнем суспільної тривоги в Росії стало міграційне питання. Його назвали проблемою 79% опитаних. У СЗР звернули увагу, що на цьому тлі російська влада посилює міграційне законодавство, тоді як бізнес паралельно завозить іноземну робочу силу для компенсації кадрового дефіциту.
За різними оцінками, кількість мігрантів у Росії може сягати 20 млн осіб. Кремлівська пропаганда охоче використовує цю напруженість: мігрантів зображують винуватцями безробіття, зростання злочинності та ухилення від участі у війні проти України.
У СЗР наголосили, що такі інформаційні меседжі не унікальні для Росії, а фактично повторюють загальносвітові антиміграційні популістські наративи.
На третьому місці серед проблем, які найбільше турбують громадян РФ, – можливе блокування Telegram. Це питання назвали болючим 77% опитаних. “Показово, що бажання комунікувати виявилося важливішим за “відсутність прогресу на СВО” (75%), житлові проблеми (70%), стан медицини (69%) і злочинність (67%)” – зауважили в СЗР. Раніше повідомлялося, що через зростання бюджетного дефіциту Росія скорочує державну підтримку агропромислового комплексу.
Рада посилила контроль за боржниками
Верховна Рада 7 квітня ухвалила євроінтеграційний законопроєкт №14005 щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію. За відповідне рішення проголосували 250 народних депутатів.
Згідно із законом, судові рішення та інші виконавчі документи зможуть видаватися в електронній формі з цифровим підписом і передаватися до виконання без затримок.
Також передбачено створення оновленої автоматизованої системи виконавчого провадження, яка розподілятиме справи між державними виконавцями, формуватиме документи та надсилатиме їх сторонам. Система дозволить отримувати дані про майно, доходи та рахунки боржників із державних реєстрів.
Окрім цього, посилюється контроль за боржниками: перевірка в Єдиному реєстрі боржників здійснюватиметься автоматично, а у разі внесення до реєстру можуть обмежуватися операції з майном.
Банки зобов’яжуть повідомляти про відкриття та закриття рахунків боржників. Тоді як виконавці отримають ширший доступ до інформації про кошти та операції.
Окремо запроваджується автоматичний обмін даними між реєстрами. Це, своєю чергою, дасть змогу оперативно накладати та знімати арешти з майна.
Раніше Рада ухвалила закон про гармонізацію сфери акредитації органів з оцінки відповідності та технічного регулювання з вимогами ЄС.
Україна отримала понад 2 млрд євро від ЄС
Державний борг України у лютому скоротився на $1,8 млрд
Загальна сума державного та гарантованого державою боргу України станом на кінець лютого сягнула 213,18 млрд доларів, зменшившись за місяць на 1,8 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів у вівторок, 31 березня.
“У лютому 2026 року державний і гарантований державою борг України зменшився на 1,41 млрд гривень, при цьому в доларовому еквіваленті на 1,8 млрд доларів”, – йдеться у повідомленні.
Станом на 28 лютого державний зовнішній борг становив 6,93 трлн гривень (75,25%), або 160,41 млрд доларів; державний внутрішній борг – 2,009 трлн гривень (21,82%), або 46,1 млрд доларів; гарантований державою борг – 270,55 млрд гривень (2,94%), або 6,26 млрд доларів.
Зазначається, що у структурі боргу переважають пільгові позики, отримані від міжнародних фінансових організацій та урядів іноземних держав – 65,6%. Частка державних цінних паперів, розміщених на внутрішньому ринку, становить 21,8%, на зовнішньому ринку – 9,2%, тоді як позики від комерційних банків та інших фінансових установ – близько 3,4%
Станом на 28 лютого середньозважена ставка державного боргу становила 4,53% проти 4,51% у січні 2026 року та 6,2% у лютому 2025 року.
Водночас середньозважений строк до погашення становив 13,23 року проти 13,39 року в січні 2026 року та 11,7 року в лютому 2025 року. Таким чином, у річному вимірі борговий портфель став дешевшим і довшим за строками погашення, що зменшує вартість його обслуговування та знижує ризики рефінансування у середньостроковій перспективі.
У валютній структурі державного і гарантованого державою боргу найбільша частка припадає на євро – 44,9%, далі – долар (22,5%) і гривня (20,1%). Частки спеціальних прав запозичення (СПЗ) та інших валют – англійських фунтів стерлінгів, канадських доларів і японських єн – становлять 8,5% та 3,1% відповідно. Нагадємо, обсяг державного боргу США вперше перевищив позначку у 39 трлн доларів. А державний зовнішній борг Росії досяг 61,97 млрд доларів – найвищий показник за останні 20 років.
Держборг США сягнув нового максимуму
Обсяг державного боргу США вперше перевищив позначку у $39 трлн. Так, згідно з даними Міністерства фінансів США станом на 17 березня, сукупний борг країни майже досяг $39,017 трлн, повідомляє AP.
Рівень у $38 трлн було подолано приблизно п’ять місяців тому – наприкінці жовтня 2025 року, зазначають ЗМІ. Тоді як позначку у $37 трлн пройдено у середині серпня минулого року.
Бюджетне управління Конгресу США (CBO) у лютому прогнозувало, що державний борг країни у 2036 фінансовому році сягне $56,15 трлн (120% ВВП) порівняно з $30,17 трлн (99% ВВП) у 2025 фінансовому році, який завершився у вересні.
Водночас у 2030 році обсяг боргу зросте до 108% ВВП і перевищить попередній рекорд у 106% ВВП, зафіксований у 1946 році після завершення Другої світової війни.
Відомо, скільки боргів накопичили українці за рік
Станом на початок березня в Україні у Єдиному реєстрі боржників нарахували понад 9,5 млн боргів. За останній рік реєстр зріс на 514 360 нових боргів (+6%). Про це повідомляє Опендатабот у середу, 18 березня.
Найбільше боргів у реєстрі з’явилось через штрафи за порушення правил дорожнього руху – понад 2 млн проваджень (21%). Ще 20% становлять інші адміністративні правопорушення, не пов’язані з безпекою дорожнього руху – 1,93 млн випадків.
Водночас найбільше за рік (+63%) збільшилась кількість проваджень щодо спеціальної конфіскації – з 1 049 до 1 709. Також помітно зросла кількість проваджень щодо звернення стягнення на майно, визначене виконавчим документом – з 17 173 до 23 548 (+37%).
Найбільше боргів традиційно припадає на Дніпропетровщину, де налічується 1 052 990 проваджень, або близько 11% від усіх боргів у реєстрі. Далі йдуть Харківська область – 675 207 проваджень (7%), Київ – 667 215 (7%), Одеська область – 585 193 (6%) та Донецька область – 526 300 (6%).
Переважна більшість боргів у реєстрі припадає на чоловіків – 7,1 млн проваджень (74% усіх записів). На жінок – 2 441 015 проваджень, що становить 26%. Водночас на одну особу може припадати кілька виконавчих проваджень.
Міккі Рурка вигнали з дому в Лос-Анджелесі через борги
Голлівудський актор Міккі Рурк офіційно втратив свою орендовану оселю в Лос-Анджелесі після рішення суду про виселення. Суд визнав, що актор не з’явився на засідання та не відповів на позов, що призвело до повернення будинку його орендодавцю, Еріку Т. Голді, повідомляє Page Six.
Судове рішення було ухвалене 9 березня, і воно було подано за замовчуванням, оскільки Рурк, ймовірно, проігнорував вимоги інстанції.
Як стало відомо, актор намагався уникнути виселення ще з грудня 2025 року, коли йому було наказано покинути будинок або сплатити борг у розмірі $59,100. У січні Міккі Рурка помітили, коли він вивантажував свої речі з дому, а наступного дня з’явився фургон для перевезень. Тоді він тимчасово поселився в розкішному готелі в Західному Голлівуді, де вартість номера починається від $550 на ніч.
Попри численні спроби зібрати гроші для уникнення виселення через платформу GoFundMe, актор спростував свою причетність до цієї кампанії, заявивши, що ніколи не просив про благодійність.
Менеджер Міккі Рурка, Кімберлі Хайнс, повідомила, що актор відмовляється працювати за менше ніж $200,000 на день, незважаючи на численні пропозиції щодо роботи.
Джерела, близькі до актора, описують його фінансовий стан як “багатий бідний”, зазначаючи, що він має звичку швидко витрачати зароблені гроші, попри можливості отримувати великі гонорари за участь у фільмах та реаліті-шоу.
Борги українців за комуналку сягнули 113 млрд
Борги українців за житлово-комунальні послуги продовжують зростати. За результатами четвертого кварталу 2025 року загальна заборгованість збільшилася на 12,5%, сягнувши 113,4 млрд грн. Про це свідчать дані Держстату.
Загалом у жовтні-грудні минулого року за житлокомпослуги українці сплатили 64,1 млрд грн, що становить 83,1% нарахованої суми у 77,1 млрд грн. Найбільше оплачувалися централізоване водопостачання і водовідведення (105,1% від нарахованих сум), тоді як найменше – постачання тепла і гарячої води (59,3%).
Тоді як заборгованість за постачання теплової енергії та гарячої води становить 38 млрд грн, що на 14,7% більше проти попереднього кварталу. Заборгованість за постачання та розподіл природного газу – 35,4 млрд грн (+26,8%), електроенергію – 17 млрд грн (+2,7%), централізоване водопостачання та водовідведення – 10,1 млрд грн (- 2,8%), управління багатоквартирним будинком – 9,5 млрд грн (+0,7%), управління побутовими відходами – 3,2 млрд грн (+0,2%).
Найвищий рівень заборгованості зафіксували у Дніпропетровській (18,3 млрд грн), Донецькій (4,1 млрд грн), Полтавській (3,4 млрд грн), Київській (2,1 млрд грн), Харківській (1,6 млрд грн), Львівській (1,3 млрд грн), Одеській (1,1 млрд грн) областях і в Києві (2,9 млрд грн).
Молдова має cплатити 100 тис. євро боргів для виходу з СНД
Молдова мусить погасити борги на суму 100 тисяч євро, щоб вийти зі Співдружності незалежних держав (СНД). Про це повідомляє NewsMaker з посиланням на міністра закордонних справ Молдови Михайла Попшоя
За його словами, це значна сума, але країні доведеться її сплатити, щоб виконати міжнародні зобов’язання.
“Якщо ми хочемо дотримуватися міжнародного права та жити спокійно, слід погасити цю заборгованість, хоча варто визнати, що ми не отримали ніяких вигод від нашої участі в СНД і від цих платежів. Але якщо ми хочемо виконати свої зобов’язання, жити в мирі, рахунок повинен бути оплачений до нашого виходу. Йдеться про суму близько €100 тис. або трохи більше. Це не гранична сума, але суттєва”, – заявив Попшой.
Міністр додав, що вже у лютому парламент Молдови може ухвалити рішення про денонсацію угод, що лежать в основі участі країни в СНД. Рішення депутатів має схвалити президент, після чого його опублікують в Офіційному моніторі, а МЗС направить офіційне повідомлення в організацію. Як раніше повідомило МЗС Молдови, вихід з СНД відбудеться через 12 місяців.
“Це історичне рішення”, – зазначив Попшой.