Зростання безробіття фіксують на ринку праці Китаю. Його спричинили сезонні фактори, війна в Ірані та ширше застосування штучного інтелекту, повідомляє Bloomberg.
Свіжа офіційна статистика, опублікована цього тижня, показала, що в березні рівень безробіття серед осіб віком від 25 до 29 років зріс до 7,7%.
Дані додаються до ознак зростаючої кризи у Китаї із понад 700 мільйонами робочої сили Китаю — найбільшої у світі.
Того місяця загальний рівень безробіття несподівано зріс, а зростання заробітної плати було найповільнішим з кінця 2022 року.
Тиск на ринок праці зазвичай посилюється напередодні китайського Нового року. Пізніший, ніж зазвичай, початок свят цього року, можливо, посилив негативні наслідки в березні.
Конфлікт на Близькому Сході, який триває вже восьмий тиждень, спричинив значні перебої в експорті енергоносіїв із Перської затоки, що призвело до хаосу в торговельних потоках і зниження прибутковості.
Невизначеність щодо витрат, спричинена війною в Ірані, могла порушити плани з найму персоналу та призвести до погіршення показників ринку праці в березні, після того як у попередні місяці вони демонстрували певне поліпшення.
Агентство пише про тиск на молодих працівників,” який наростав у Китаї з часу пандемії 2020 року і тепер посилюється системами на базі штучного інтелекту, особливо коли йдеться про перспективи на посади початкового рівня”.
ЗМІ зазначає, що Китаю може бути важко уникнути зростання безробіття, оскільки країна значною мірою залежить від переробної промисловості — галузі, яка за останнє десятиліття стала набагато більш автоматизованою.
Позначка: Економіка
Зюганов: Росії загрожує революція і “неминучий провал” економіки
Лідер російських комуністів Геннадій Зюганов заявив про неминучі проблеми в економіці Росії і попередив про можливу загрозу революції, подібну до подій 1917 року. Свою думку він висловив на засіданні Держдуми, фактично підтримавши критику російської блогерки Вікторії Боні на адресу влади, яка викликала широкий суспільний резонанс. Цю інформацію опублікувало видання The Moscow Times.
За словами Зюганова, Вікторія Боня озвучила у своєму відео питання, які раніше порушувалися комуністами. Він зазначив, що незважаючи на зусилля партії з підтримки стратегії президента Путіна, у Кремлі ігнорують ці ініціативи, тоді як до слів блогерки, яка перебуває в Монако, влада виявилася сприйнятливішою.
“Ми вам 10 разів говорили: провалиться економіка неминуче. Перший квартал весь провалився до дна. Якщо ви терміново не вживете заходів фінансово-економічних та інших, то восени на нас чекає те, що трапилося в 17-му році,” – заявив лідер КПРФ.
Нагадаємо, раніше Путін визнав падіння економіки Росії. Він зазначив, що макроекономічні показники наразі є нижчими за очікування аналітиків, уряду та Центрального банку Росії.
Ми також повідомляли, що економіка Росії може увійти в рецесію вже до кінця нинішнього року. Принаймні про це мовиться у доповіді близького до Кремля Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП).
Війна в Ірані коштувала ринку нафти понад $50 млрд
Світовий ринок втратив понад $50 млрд через недовидобуту нафту з початку війни в Ірані, яка триває майже 50 днів. Про це свідчать розрахунки Reuters та оцінки аналітиків.
За цей час із глобального ринку вибуло понад 500 млн барелів сирої нафти та конденсату, що стало найбільшим порушенням постачання енергоносіїв у сучасній історії, свідчать дані Kpler.
Інакше кажучи, 500 мільйонів барелів нафти, втрачених для ринку, еквівалентні скороченню світового авіаційного попиту на 10 тижнів, цілковитій відсутності дорожнього руху будь-якого транспорту у світі протягом 11 днів або п’яти дням без нафти для всієї світової економіки.
За оцінками аналітиків, втрачений обсяг нафти еквівалентний майже місячному споживанню у США або понад місячному – в Європі. Також це відповідає приблизно шести рокам споживання пального армією США або чотирьом місяцям роботи світової індустрії морських перевезень.
Як зазначається, у березні країни Перської затоки втратили близько 8 млн барелів нафти на добу видобутку – це майже дорівнює сукупному видобутку компаній Exxon Mobil і Chevron. Експорт авіаційного пального з регіону також різко скоротився – з 19,6 млн барелів у лютому до 4,1 млн барелів у березні та квітні.
За середньої ціни близько $100 за барель ці втрачені обсяги означають приблизно 50 мільярдів доларів недоотриманих доходів, зазначив старший аналітик Kpler Йоганнес Раубаль.
Це дорівнює скороченню річного валового внутрішнього продукту Німеччини на 1% або приблизно всьому ВВП таких менших країн, як Латвія чи Естонія.
Аналітики зазначають, що відновлення роботи родовищ у Кувейті та Іраку може тривати 4-5 місяців, тоді як повне відновлення енергетичної інфраструктури регіону – роки, зокрема через пошкодження нафтопереробних потужностей і газового комплексу Ras Laffan у Катарі.
Раніше стало відомо, що комерційний рух через Ормузьку протоку 20 квітня майже завмер після короткого і хаотичного відкриття на вихідних, яке завершилося першим захопленням іранського судна Сполученими Штатами.
Іран пропонує новий формат проходу через Ормуз
Мадяр назвав імена майбутніх міністрів уряду Угорщини
Майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр назвав імена семи з 16 міністрів, які працюватимуть у його уряді. Про це він заявив на прес-конференції в понеділок, 20 квітня, повідомило інформагентство Bloomberg
Мадяр підтвердив призначення Аніти Орбан, експерта з енергетики та колишньої керівниці Vodafone, на посаду міністра закордонних справ.
Аніта Орбан (вона тільки тезко нині чинного прем’єра Віктора Орбана і не є його родичкою – ред.), розірвала стосунки з правлячою партією Фідес після того, як та прийшла до влади у 2010 році, частково через занепокоєння політикою Орбана, яка ґрунтувалася на імпорті російських енергоносіїв.
Мадяр також призначив Андраша Кармана, економіста, який обіймав посаду державного секретаря на початку правління уряду Орбана, міністром фінансів.
Карман, який раніше працював у центральному банку та керував одним із угорських підрозділів австрійського банку Erste Group Bank AG, заявив, що Угорщина повинна прагнути виконати економічні критерії для введення євро протягом чотирьох років.
Мадяр також призначив Іштвана Капітані, колишнього глобального керівника роздрібного напрямку компанії Shell Plc, міністром економіки.
Капітані заявив, що має намір переорієнтувати державні ресурси на підтримку вітчизняних малих та середніх підприємств, відійшовши від стратегії партії Фідес, яка полягала у підтримці національних лідерів та наданні податкових пільг іноземним інвесторам.
Мадяр висунув Агнес Форстхоффер, місцеву бізнесвумен, на посаду речниці парламенту, а Андреа Буйдосо, колишню народну обраницю міської ради Будапешта, – на посаду голови фракції партії Тиса.
ЗМІ зазначає, що призначення трьох жінок на високі посади різко контрастує з урядом Орбана, що йде у відставку і якому були виключно чоловіки.
Мадяр також знову закликав президента Угорщини Тамаша Шуйока, якого підтримує партія Фідес, а також вищих суддів подати у відставку до кінця травня, інакше їх буде усунено з посад.
Раніше Віктор Орбан заявив, що через Брюссель йому надійшов сигнал від України про готовність відновити постачання нафти через трубопровід Дружба вже у понеділок, якщо Будапешт зніме блокування кредиту Європейського Союзу.
Зеленський надіється, що Мадяр поверне вкрадені Орбаном гроші
Частка нафти й газу у ВВП Росії впала до мінімуму з 2017 року
Частка нафтогазового сектору у ВВП Росії у 2025 році становила 13%, що є мінімумом з 2017 року, коли почали публікувати відповідну статистику. Про це свідчать дані Росстату, передає TMT.
За рік показник зменшився на 3 відсоткові пункти. Навіть під час пандемії COVID-19 його рівень був вищим і становив 14%. Протягом року частка сектору знижувалася щоквартально – з 15,5% у першому кварталі до 11,6% у четвертому.
Зміни у структурі економіки Росії пов’язують із коливаннями світових цін на нафту. Так, максимальні показники фіксувалися у 2018 та 2022 роках (20,7% і 20% відповідно), тоді як мінімальні – у 2020 та 2025 роках.
На розвиток галузі впливали санкції, обмеження в межах угод ОПЕК+, низькі ціни на нафту та зміцнення рубля. За даними Росстату, оборот нафтогазових компаній за рік скоротився на 16,7% і становив 19,9 трлн рублів, а прибуток зменшився на 63,9% – до 1,9 трлн рублів. Частка прибуткових компаній також знизилася до 49,1% проти 60,7% роком раніше.
Водночас експерти зазначають, що реальна роль нафтогазового сектору в економіці РФ є більшою, ніж його частка у ВВП, оскільки доходи галузі розподіляються через державні витрати, зарплати та розрахунки з постачальниками.
Також наголошується, що санкційний тиск і обмеження інвестицій впливають на довгострокові перспективи видобутку, який, за оцінками експертів, у майбутньому може поступово знижуватися без суттєвих структурних змін у галузі.
Як відомо, після послаблення американських санкцій проти російської нафти Україна посилила свої санкції, регулярно атакуючи нафтопереробні та нафтоперевалочні об’єкти на території Росії. Один з наймасшатніших ударів стався в ніч на 18 квітня, коли були атаковані відразу чотири такі об’єкти.
У СБС пояснили логіку ударів по півночі Росії
Україна рекордно наростила експорт м’яса птиці
За результатами березня Україна відвантажила на зовнішні ринки 43,47 тис. тонн м’яса птиці, що є найвищим показником за обсягом із січня 2022 року. Про це повідомила асоціація Союз птахівників України з посиланням на митну статистику.
Згідно даних митної статистики український експорт м’яса птиці у березні становив 43,47 тис.т., що на 5,3% більше ніж у лютому 2026 року (41,08 тис.т).
Водночас, у грошовому вимірі експорт зменшився на 3,8% і становив 85,05 млн доларів.
Як зазначається, середня експортна ціна реалізації становила 1,96$, що в першу чергу повязано з подальшим зниженням цін на міжнародних ринках.
Головними покупцями українського м’яса птиці в першому кварталі були Нідерланди (18,9%), Велика Британія (12,4%), Словаччина (10,1%) та ОАЕ (7,9%).
Частка експорту до країн ЄС в І кварталі від загального обсягу експорту становила 35,8% (42,4 тис.тонн).
Тоді як у грошовому еквіваленті частка експорту до країн ЄС за перші три місяці 2026 року становила майже половину валютної виручки (46,4%).
Кремль розглядає три сценарії щодо війни з Україною – ЦПД
Кремль розглядає кілька варіантів розвитку подій стосовно війни з Україною: від продовження бойових дій до заморожування конфлікту та гібридної агресії проти НАТО. Про це заявив керівник Центру протидії дезінформації (ЦПД) РНБО Андрій Коваленко.
Війна до 2028 року
Перший сценарій – продовження повномасштабної війни щонайменше до 2028 року. Сьогодні Росія робить ставку на весняно-літній штурм цього року.
Утім, такий сценарій неможливий без нової хвилі мобілізації в Росії, каже керівник ЦПД.
Замороження конфлікту
Другий варіант – поступовий “дрейф” до припинення вогню та заморожування конфлікту.
Кремлівські пропагандисти формуватимуть наратив, що російський диктатор Володимир Путін начебто “був погано поінформований” про ситуацію на фронті, а війна “зайшла в глухий кут через дії генералів, які брехали”.
Гібридна агресія проти НАТО
Третій сценарій – продовження війни проти України з паралельним переходом до гібридної війни з НАТО ближче до 2028 року.
Імовірний сценарій полягає в агресивних діях проти країн Балтії, а саме:
Паралельно в Росії просувають законопроєкт, що “дав би змогу” Путіну застосовувати армію в інших країнах для так званого “захисту громадян Росії”.
Європа відреагувала на погрози Росії бити по оборонних підприємствах
Путін визнав падіння економіки Росії
Валовий внутрішній продукт Росії у січні-лютому скоротився на 1,8%. Про це заявив глава РФ Володимир Путін під час наради з економічних питань, пишуть роЗМІ.
Негативну динаміку демонструють зокрема промисловість і будівництво. Він зазначив, що макроекономічні показники наразі є нижчими за очікування аналітиків, уряду та Центрального банку Росії.
Глава Кремля повідомив, що економічна активність знижується вже два місяці поспіль. Зокрема, у мінусі опинилися обробні галузі та промислове виробництво загалом, а також будівельний сектор.
Серед причин такого спаду, за його словами, називають календарні, погодні та сезонні чинники. Водночас російський диктатор наголосив, що ці фактори не є єдиними і не повністю пояснюють рівень ділової та інвестиційної активності.
Окірім того, він зазначив, що рівень безробіття залишається низьким і становить 2,1%.
Глава РФ закликав підготувати додаткові заходи для стимулювання економічного зростання, підтримки бізнесу та покращення структури зайнятості.
Кілька тижнів тому Путін повідомив, що динаміка основних макропоказників російської економіки на початку 2026 року стала негативною.
Нагадаємо, економіка Росії може увійти в рецесію вже до кінця нинішнього року. Принаймні про це мовиться у доповіді близького до Кремля Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП).
Путін визнав негативну динаміку економіки РФ
Валовий внутрішній продукт Росії у січні-лютому скоротився на 1,8%. Про це заявив глава РФ Володимир Путін під час наради з економічних питань, пишуть роЗМІ.
Негативну динаміку демонструють зокрема промисловість і будівництво. Він зазначив, що макроекономічні показники наразі є нижчими за очікування аналітиків, уряду та Центрального банку Росії.
Глава Кремля повідомив, що економічна активність знижується вже два місяці поспіль. Зокрема, у мінусі опинилися обробні галузі та промислове виробництво загалом, а також будівельний сектор.
Серед причин такого спаду, за його словами, називають календарні, погодні та сезонні чинники. Водночас російський диктатор наголосив, що ці фактори не є єдиними і не повністю пояснюють рівень ділової та інвестиційної активності.
Окірім того, він зазначив, що рівень безробіття залишається низьким і становить 2,1%.
Глава РФ закликав підготувати додаткові заходи для стимулювання економічного зростання, підтримки бізнесу та покращення структури зайнятості.
Кілька тижнів тому Путін повідомив, що динаміка основних макропоказників російської економіки на початку 2026 року стала негативною.
Нагадаємо, економіка Росії може увійти в рецесію вже до кінця нинішнього року. Принаймні про це мовиться у доповіді близького до Кремля Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП).
У Європі ціна нафти злетіла до історичного максимуму
Європейські ціни на сиру нафту б’ють рекорди, піднявшись 13 квітня на майже до $150 за барель після того, як Центральне командування США оголосило блокаду іранських портів, яка буде поширюватися до Ірану або з нього через Ормузьку протоку. Про це повідомляє Reuters.
За даними LSEG, у понеділок спотова ціна північноморської нафти Forties досягла позначки $148,87 за барель, перевищивши пік 2008 року.
Ціна на фізичні партії нафти з негайною поставкою значно вища за бенчмарк Brent, оскільки фактичне закриття Ормузької протоки змусило покупців з Європи та Азії активно шукати альтернативні джерела поставок.
Червневий ф’ючерс на Brent підскочиввище $100 за барель в очікуванні початку блокади – це набагато нижче історичного максимуму Brent в $147 за барель, встановленого в 2008 році.