Останньою краплею для європейських ультраправих став ровал на угорських виборах Віктора Орбана після того, як його активно підтримали Дональд Трамп та віце-президент США Джей Ді Венс. Європейські політики почали віддалятися від Трампа через його агресивну поведінку стосовно Європи та розпочату на Близькому Сході війну. Про це повідомляє американське видання Politico.
“Нам потрібно триматися від нього подалі”, – заявила Марін Ле Пен своїм однопартійцям на зустрічі депутатів від Національного об’єднання у вівторок, розповів виданню високопоставлений партійний чиновник, який був там присутній.
Аналогічним чином стала змінюватися позиція Альтернативи для Німеччини (АдН), особливо з урахуванням регіональних виборів, які відбудуться у вересні.
Наприкінці березня лідер АдН Аліса Вайдель доручила лідерам фракції в Бундестазі скоротити кількість поїздок партійних лідерів в США.
Додатковим чинником стала атака Трампа на Папу Римського Лева XIV. Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні була чи на єдиним європейським лідером, який намагався зберегти добрі стосунки з Трампом, але вирішила від них відмовитись, коли він переніс свої нападки з понтифіка на неї.
Трамп раніше хвалив Мелоні, називаючи “прекрасною молодою жінкою”, яка “штурмом взяла Європу”. Але під час зустрічі у вівторок накинувся на неї через відмову підтримати війну в Ірані та її висловлювання на підтримку Папи. У неділю Трамп накинувся з критикою на понтифіка, який закликав до миру. Мелоні підтримала останнього і назвала вчинки хазяїна Білого дому “неприпустимими”.
У відповідь на критику Мелоні Трамп сказав італйській газеті Corriere della Sera: “Я вражений її поведінкою. Я думав, що вона смілива, але я помилявся”
З огляду на те, що праві та ультраправі партії нерідко дотримуються консервативних релігійних цінностей, і в ситуації, коли європейські виборці у своїй покладають провину за конфлікт на Близькому Сході та зростання цін на енергоносії на президента США, дистанціювання від Трампа стає справою політичної доцільності.
Як відомо, перед виборами 12 квітня Трамп пообіцяв Угорщині економічне процвітання в разі перемоги партії Орбана.
Європа готує “план Б” на випадок виходу Штатів з НАТО – ЗМІ
Позначка: Європа
Європа відреагувала на погрози Росії бити по оборонних підприємствах
Європейська комісія засуджує російські удари по Україні і не реагуватиме на непрямі погрози з боку Москви. Про це заявила речниця ЄК Анітта Гіппер, передає Укрінформ у четвер, 16 квітня.
“Росія зовсім не зацікавлена в мирі. Російські збройні сили навмисно завдали ударів по українських рятувальниках, тероризуючи цивільне населення… Наші думки з постраждалими та їхніми родинами, і ми підтримуємо Україну, щоб вона вистояла та пережила цей військовий терор. Зі свого боку ЄС продовжуватиме залучатися та активізувати зусилля для підтримки України в контексті санкцій, фінансової допомоги та оборонної допомоги”, – сказала вона.
Щодо нещодавньої публікації Міністерством оборони Росії адрес виробників оборонної продукції, які нібито співпрацюють з Україною, Гіппер зауважила, що це не варте окремого коментаря.
“Росія є державою-агресором зі злочинною поведінкою, і це проявляється не лише в Росії, де Путін фактично знищив всю опозицію, не лише в Україні, а й у всьому світі. У їхніх планах репресії, вбивства, погрози, руйнування, і саме це вони зараз намагаються зробити”, – заявила речниця.
За її словами, Єврокомісія “не буде надавати щодо цього жодних коментарів, але ми згадаємо про те, що робимо: ми підтримуємо Україну, посилюємо власну оборону”. Гіппер також наголосила, що перший квартал цього року демонструє, що дефіцит бюджету РФ майже подвоївся порівняно з аналогічним кварталом торік і перевищує весь запланований дефіцит на 2026 рік. Тож, за словами речниці ЄК, “настав час Росії припинити свою війну терору та агресії”.
Нагадаємо, Міноборони Росії опублікувало списки та “адреси” підприємств у Європі, які нібито пов’язані з виробництвом ударних безпілотників та комплектуючих для України. Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв назвав це “списком потенційних цілей для російських збройних сил”. Багато жертв і нова тактика. Атака Росії
Росія пригрозила вдарити по заводах із виробництва дронів у Європі
Міністерство оборони Росії опублікувало 15 квітня два списки підприємств у Європі, які, за його твердженням, пов’язані з виробництвом ударних безпілотників та комплектуючих для України. Оприлюднено “адреси” цих місць. У списку – Чехія, Велика Британія, Німеччина, Данія, Латвія, Італія, Туреччина, та Ізраїль. Російське відомство заявляє, що, за його інформацією, 26 березня нібито керівництво низки європейських країн “на тлі зростання втрат і нестачі живої сили у ЗСУ” ухвалило рішення збільшити виробництво та постачання БпЛА для потреб України з метою нанесення ударів по Росії.
У заяві російського Міноборони йдеться, що Європа начебто планує збільшити виробництво дронів для України шляхом фінансування “українських” та “спільних” підприємств на своїй території.
У першому списку під назвою Філії українських компаній у Європі згадано 11 підприємств у різних містах, зокрема в Лондоні, Мюнхені, Ризі, Вільнюсі та Празі. У другому списку під назвою Іноземні підприємства, що виробляють комплектуючі зазначено ще 10 компаній, частина з яких розташована в Мадриді, Венеції та Хайфі.
У російському відомстві заявили, що оприлюднили ці списки, аби громадяни європейських країн “розуміли причини загроз своїй безпеці” та знали адреси підприємств, які, за версією РФ, виробляють дрони та їхні компоненти для України.
Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв назвав оприлюднений перелік “списком потенційних цілей для російських збройних сил” і заявив, що реалізація таких ударів “залежатиме від подальшого розвитку подій”.
“Коли удари стануть реальністю, залежить від того, що буде далі. Спіть спокійно, європейські партнери”, – написав він у соцмережі X.
Атака на Україну: Сибіга закликав розблокувати пакети санкцій та допомогу
Голова МЗС України Андрій Сибіга закликав міжнародну спільноту до негайних дій у відповідь на російську атаку в ніч на четвер, 16 квітня. Про це він написав у соцмережі Х.
“За минулу добу та ніч Росія здійснила масштабний терористичний напад на Україну за допомогою майже 700 дронів, десятків балістичних та крилатих ракет. Напад насамперед був спрямований проти цивільних осіб.
Щонайменше 4 особи загинули в Києві, серед них 12-річна дитина, понад 50 поранено, 8 загиблих в Одесі, 3 загиблих і три десятки поранених у Дніпрі, 1 загиблий у Запоріжжі”, – написав міністр закордонних справ.
Всі рішення, необхідні для посилення тиску на агресора, мають бути розблоковані негайно, наголосив урядовець.
“Затримка санкцій проти Росії чи пакетів підтримки України є аморальною, контрпродуктивною та небезпечною.
Кожен день подальшої бездіяльності щодо ключових рішень надсилає неправильні сигнали та заохочує агресора продовжувати, затягувати та розширювати війну”, – написав очільник зовнішньополітичного відомства.
Він повторив заклик до всіх держав приєднатися до Спеціального трибуналу з розгляду злочину агресії проти України, повідомивши Раду Європи про намір приєднатися до її Розширеної часткової угоди.
“Найадекватнішою відповіддю на російський терор є невідворотність правосуддя для керівництва російського терористичного режиму”, – наголосив Сибіга.
ЄС запустить застосунок для перевірки віку в інтернеті
В Європейському Союзі завершили технічну розробку застосунку для перевірки віку користувачів в інтернеті, який планують використовувати для обмеження доступу дітей до сайтів. Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у середу, 15 квітня, інформує ЄП.
Європейський застосунок для перевірки віку технічно готовий і незабаром буде доступний для використання громадянами.
Фон дер Ляєн розповіла, що застосунок дозволить користувачам підтверджувати вік під час доступу до онлайн-платформ – “так само, як магазини просять підтвердити вік людей, які купують алкогольні напої в магазині”.
“Місяць тому я скликала перше засідання спеціальної групи з питань безпеки дітей в інтернеті. Завтра група проведе своє друге засідання. Ця група надасть свої рекомендації до літа”, – повідомила президентка Єврокомісії.
Застосунок треба буде завантажити та ввести дані паспорта або ID-картки, і він сам підтверджуватиме вік під час доступу до онлайн-сервісів.
Окремо в Єврокомісії наголосили, що застосунок “дотримується найвищих стандартів конфіденційності” та є повністю анонімним.
Франція, Данія, Греція, Італія, Іспанія, Кіпр та Ірландія вже планують інтегрувати застосунок у свої національні гаманці.
Раніше депутати Європарламенту ухвалили резолюцію, що закликає заборонити дітям до 16 років користування соціальними мережами.
Європа встановила рекорд з продажу електромобілів
У березні в Європі зафіксували рекордні продажі електромобілів на тлі зростання цін на бензин. Про це свідчать дані консалтингової компанії Benchmark Mineral Intelligence, пише Reuters.
Як зазначається, високі ціни на пальне змусили покупців активніше переходити на електромобілі, що сприяло першому у 2026 році місяцю глобального зростання продажів EV.
Згідно з даними аналітиків, світові продажі електромобілів (BEV і plug-in hybrid) зросли на 3% у річному вимірі – до понад 1,7 млн авто. Тоді як в Європі зростання становило 37% – до рекордних майже 540 тис. авто за місяць.
Основним драйвером стало здорожчання пального на тлі війни в Ірані, котра порушила постачання через Ормузьку протоку, якою проходить близько 20% світових нафтових потоків.
“Значну частину цього зростання можна пояснити підвищенням цін на бензин”, – підтвердив менеджер даних BMI Чарльз Лестер.
Найбільше зростання фіксувалося у країнах, де різко підвищилися ціни на енергоносії, зокрема в Австралії, Новій Зеландії, В’єтнамі та Таїланді – там реєстрації електромобілів зросли на 79% поза межами основних ринків (Китай, Європа та Північна Америка).
Водночас у Китаї, найбільшому автомобільному ринку світу, реєстрації електромобілів знизилися на 14% – до понад 850 тис. авто. Це пов’язують із припиненням державного фінансування програм обміну та завершенням податкових пільг на купівлю EV.
У Північній Америці реєстрації електромобілів скоротилися на 30% – до 121,5 тис. авто. Це вже шосте поспіль річне падіння, яке пов’язують із завершенням податкових пільг у США та ініціативами щодо послаблення стандартів викидів CO₂.
Тур Європою. Про що хоче домовитись Зеленський
З вівторка, 14 квітня, президент України Володимир Зеленський вирушив у дипломатичний тур Європою. Очікується, що на переговорах високого рівня буде обговорюватись зміцнення протиповітряної оборони України, вступ до ЄС та довгострокові угоди про безпеку.
Окрім цього візити Зеленського до європейських столиць будуть зосереджені на забезпеченні подальшої військової допомоги та підтримки інфраструктури нашої країни. Масштабний оборонний контракт з Німеччиною Сьогодні Зеленський прибув до Берліна, де підписав угоду про співпрацю в галузі оборони. Ця домовленість підняла двосторонні відносини України з Німеччиною до рівня стратегічного партнерства.
Загалом, угода розширює військову співпрацю між двома країнами, причому Берлін обіцяє додаткову підтримку в ключових сферах, включаючи протиповітряну оборону, зброю далекого радіусу дії, безпілотники та боєприпаси.
“Зараз, як ніколи раніше, ми хочемо вчитися один в одного”, – сказав канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час прес-конференції, додавши, що обидві сторони домовилися про численні напрямки співпраці, включаючи спільне виробництво безпілотників.
Угода також включає меморандум про взаєморозуміння між міністерствами оборони двох країн щодо електронного обміну військовими даними. Зеленський повідомив, що також було підписано кілька додаткових угод про співпрацю.
“Сьогодні у нас є нові угоди про співпрацю – загалом 10. У ключових сферах. Німеччина є явним лідером у підтримці України та наших зусиль щодо захисту життів”, – сказав він.
За інформацією німецьких ЗМІ, Україна уклала з Берліном масштабний оборонний контракт, який передбачає двосторонню дронову співпрацю. Загалом підписано три ключові угоди:
Окрему увагу у виступі Зеленський звернув на тих українців, які під час війни виїхали за кордон, зокрема, до Німеччини. За його словами, ЗСУ хотіли б, аби такі люди повернулися, бо це – “питання справедливості”.
“У нас люди, воїни на фронті, їм потрібні ротації. Вони ж, хоч і залізні, як кажуть українські воїни, але ж давайте чесно, у них є сім’ї, вони захищають свій дім і не тільки, всю державу, але відповідальність має нести кожна людина, яка є громадянином України, який має сили для цього, конституційний обов’язок і мобілізаційний вік”, – заявив президент. Зустріч в Осло Після переговорів у Берліні Зеленський прибув до Осло. Очікується, що 20:30 за Києвом президент України зустрінеться з норвезьким прем’єр-міністром Йонасом Гаром Стьоре. За підсумками зустрічі лідерів запланована спільна пресконференція о 21:20.
Ця дипломатична місія продовжить зусилля Зеленського щодо координації з європейськими партнерами. Ключовими темами під час переговорів будуть – посилення оборонної співпраці, зокрема ППО, виробництво дронів, фінансова підтримка та координація дій із партнерами для досягнення справедливого миру.
Зазначимо, що Норвегія підтримує Україну системами ППО, ракетами та фінансуванням виробництва дронів. Переговори з Мелоні у Римі Вже завтра, 15 квітня, прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні очікуватиме Зеленського у Римі. Про це повідомила пресслужба італійського уряду.
Як зазначено у порядку денному, Мелоні зустрінеться з українським лідером 15 квітня у Палаццо Кіджі у Римі о 15:30 за місцевим часом. Інших деталей – не наводиться.
В Офісі президента України про можливий візит Зеленського до Італії не повідомляли.
Мелоні прокоментувала питання повернення до російського газу
Поки зарано говорити про повернення до російського газу. Про це заявила прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні, повідомляє ANSA у вівторок, 14 квітня.
Вона висловила сподівання, що до того часу, як проблема з енергоносіями через війну на Близькому Сході може досягнути серйозних масштабів, вдасться досягти прогресу в питанні миру в Україні.
“Але щодо російського газу ми повинні бути дуже обережними у своїх діях. Ми не повинні забувати, що економічний тиск, який ми чинили на Росію, зрештою, є найсильнішою зброєю, яку ми маємо для побудови миру”, – заявила Мелоні.
Прем’єрка прокоментувала заяву головного виконавчого директора нафтового гіганта Eni SpA Клаудіо Дескальці, який заявив, що плани заборонити імпорт зрідженого природного газу з Росії слід призупинити.
“Ми повинні бути дуже обережними в тому, як ми рухаємося з цього погляду. Ще зарано говорити про цю динаміку”, – відповіла Мелоні.
Нагадаємо, держави ЄС наростили імпорт російського LNG у першому кварталі 2026 року, витративши на нього близько 2,88 млрд євро. Країни Європи офіційно розпочали кампанію закачування газу до підземних сховищ. Європейці намагатимуться відновити запаси після масованої витрати газу за найхолоднішу зиму поточного десятиріччя.
Зеленський анонсував переговори з Європою
Київ готується до переговорів із європейськими партнерами щодо створення спільної системи захисту неба. Про це заявив президент України Володимир Зеленський, передає Офіс президента.
“Вже цього тижня в нас буде розмова з європейцями – перемовини про створення спільної системи захисту неба”, – зазначив він.
Зеленський наголосив, що інтеграція України в європейську систему безпеки є питанням стратегічного вибору.
“Я впевнений: або Україна стане невід’ємною частиною європейської безпекової системи, або дехто у Європі ризикує стати частиною “русского міра””, – заявив президент.
За його словами, Україна вже має значний досвід у протидії повітряним загрозам, зокрема дронам-камікадзе, і готова ділитися цими напрацюваннями.
“Радарне поле, необхідні РЕБ-системи, зв’язок між компонентами ППО й саме перехоплення – все це вміє робити Україна”, – зауважив Зеленський.
Він додав, що українські рішення вже застосовуються за межами Європи. Зокрема, перехоплювачі працюють у країнах Близького Сходу та Перської затоки, де Україна співпрацює з Саудівською Аравією, ОАЕ та Катаром.
Зеленський також заначив, що інтерес до українського досвіду виявляють також інші країни, включно з Туреччиною, Кувейтом і Оманом, а співпраця у сфері безпеки має економічний вимір.
“Україна – глобальний виробник сили та безпеки, так є і так буде. І все це не подарунки від України. Довгострокові безпекові угоди на Близькому Сході – це кошти для нашої держави щороку, це пальне для України, необхідне в умовах світової нестабільності. Це й ті види зброї, яка в нас у дефіциті, але є в партнерів”, – підсумував президент.
У Європі ціна нафти злетіла до історичного максимуму
Європейські ціни на сиру нафту б’ють рекорди, піднявшись 13 квітня на майже до $150 за барель після того, як Центральне командування США оголосило блокаду іранських портів, яка буде поширюватися до Ірану або з нього через Ормузьку протоку. Про це повідомляє Reuters.
За даними LSEG, у понеділок спотова ціна північноморської нафти Forties досягла позначки $148,87 за барель, перевищивши пік 2008 року.
Ціна на фізичні партії нафти з негайною поставкою значно вища за бенчмарк Brent, оскільки фактичне закриття Ормузької протоки змусило покупців з Європи та Азії активно шукати альтернативні джерела поставок.
Червневий ф’ючерс на Brent підскочиввище $100 за барель в очікуванні початку блокади – це набагато нижче історичного максимуму Brent в $147 за барель, встановленого в 2008 році.