Тур Європою. Про що хоче домовитись Зеленський

З вівторка, 14 квітня, президент України Володимир Зеленський вирушив у дипломатичний тур Європою. Очікується, що на переговорах високого рівня буде обговорюватись зміцнення протиповітряної оборони України, вступ до ЄС та довгострокові угоди про безпеку.
Окрім цього візити Зеленського до європейських столиць будуть зосереджені на забезпеченні подальшої військової допомоги та підтримки інфраструктури нашої країни. Масштабний оборонний контракт з Німеччиною Сьогодні Зеленський прибув до Берліна, де підписав угоду про співпрацю в галузі оборони. Ця домовленість підняла двосторонні відносини України з Німеччиною до рівня стратегічного партнерства.
Загалом, угода розширює військову співпрацю між двома країнами, причому Берлін обіцяє додаткову підтримку в ключових сферах, включаючи протиповітряну оборону, зброю далекого радіусу дії, безпілотники та боєприпаси.
“Зараз, як ніколи раніше, ми хочемо вчитися один в одного”, – сказав канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час прес-конференції, додавши, що обидві сторони домовилися про численні напрямки співпраці, включаючи спільне виробництво безпілотників.
Угода також включає меморандум про взаєморозуміння між міністерствами оборони двох країн щодо електронного обміну військовими даними. Зеленський повідомив, що також було підписано кілька додаткових угод про співпрацю.
“Сьогодні у нас є нові угоди про співпрацю – загалом 10. У ключових сферах. Німеччина є явним лідером у підтримці України та наших зусиль щодо захисту життів”, – сказав він.
За інформацією німецьких ЗМІ, Україна уклала з Берліном масштабний оборонний контракт, який передбачає двосторонню дронову співпрацю. Загалом підписано три ключові угоди:

  • ▪️Посилення ППО – Німеччина профінансує контракт на декілька сотень ракет для Patriot та 36 пускових установок IRIS-T.
  • ▪️Інвестиції в сумі €300 млн у далекобійні можливості.
  • ▪️Спільне виробництво mid-strike дронів із застосуванням AI. Спочатку – 5 000 безпілотників для Сил оборони.
  • Окрему увагу у виступі Зеленський звернув на тих українців, які під час війни виїхали за кордон, зокрема, до Німеччини. За його словами, ЗСУ хотіли б, аби такі люди повернулися, бо це – “питання справедливості”.
    “У нас люди, воїни на фронті, їм потрібні ротації. Вони ж, хоч і залізні, як кажуть українські воїни, але ж давайте чесно, у них є сім’ї, вони захищають свій дім і не тільки, всю державу, але відповідальність має нести кожна людина, яка є громадянином України, який має сили для цього, конституційний обов’язок і мобілізаційний вік”, – заявив президент. Зустріч в Осло Після переговорів у Берліні Зеленський прибув до Осло. Очікується, що 20:30 за Києвом президент України зустрінеться з норвезьким прем’єр-міністром Йонасом Гаром Стьоре. За підсумками зустрічі лідерів запланована спільна пресконференція о 21:20.
    Ця дипломатична місія продовжить зусилля Зеленського щодо координації з європейськими партнерами. Ключовими темами під час переговорів будуть – посилення оборонної співпраці, зокрема ППО, виробництво дронів, фінансова підтримка та координація дій із партнерами для досягнення справедливого миру.
    Зазначимо, що Норвегія підтримує Україну системами ППО, ракетами та фінансуванням виробництва дронів. Переговори з Мелоні у Римі Вже завтра, 15 квітня, прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні очікуватиме Зеленського у Римі. Про це повідомила пресслужба італійського уряду.
    Як зазначено у порядку денному, Мелоні зустрінеться з українським лідером 15 квітня у Палаццо Кіджі у Римі о 15:30 за місцевим часом. Інших деталей – не наводиться.
    В Офісі президента України про можливий візит Зеленського до Італії не повідомляли.

    Таємна угода. Як Угорщина продавалась Росії

    Угода між Росією та Угорщиною, укладена в грудні минулого року, передбачає координацію між урядами двох країн в різних сферах – від ядерної енергетики до освіти та спорту.
    Угода в Москві
    Згідно з документами, отриманими Politico, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто та міністр охорони здоров’я Росії Міхаїл Мурашко підписали 12-пунктний план про розширення економічних, торговельних, енергетичних та культурних зв’язків, що визначає напрямки співпраці та ступінь узгодження дій двох урядів у різних сферах.
    Грудневий саміт у Москві був 16-м засіданням російсько-угорської міжурядової комісії з економічного співробітництва. Згідно з одним із документів, Росія та Угорщина на зустрічі в Москві 9 грудня розглянули питання двосторонньої торговельно-економічної співпраці, спільної діяльності в енергетичному секторі, промисловості, охороні здоров’я, сільському господарстві, будівництві та інших сферах, що становлять взаємний інтерес.
    Серед узгоджених пунктів було зобов’язання “змінити негативну тенденцію у двосторонній торгівлі” після того, як обсяги перевезень товарів скоротилися внаслідок санкцій ЄС проти Росії.
    Угода також відкриває можливості для російських компаній розпочати нові проєкти з виробництва електроенергії та водню в Угорщині, а також тіснішу співпрацю у сфері нафти, газу та ядерного палива.
    Будапешт також погодився вивчити питання посилення російськомовної освіти в країні шляхом залучення вчителів з Росії, а також прискорення взаємного визнання кваліфікацій та відкриття програм обміну для аспірантів.
    В одному з документів йдеться, що тісніші зв’язки з Росією не повинні “суперечити зобов’язанням Угорщини, що випливають з її членства в Європейському Союзі”.
    На запитання про зміст документів та їхній вплив на політичну траєкторію Угорщини, глава угорського МЗС відповів лише, що двостороння співпраця “керується національними інтересами, а не тиском з боку надзвичайно упереджених ліберальних медіа”.
    Нові розмови
    Європейський журналістський проєкт Vsquare опублікував нове розслідування з деталями, як очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто координував з Росією дії проти інтересів України і ЄС та всіляко демонстрував Москві свою лояльність.
    2 липня 2024 року, саме в день візиту Орбана до Києва, Сіярто зателефонував Лаврову, поділився деталями розмови з Володимиром Зеленським і запропонував “без проблем” надіслати через посольство в Москві конфіденційні європейські документи щодо переговорної рамки про вступ України до ЄС. Також міністри відкрито обговорювали, як використати питання нацменшин для блокування євроінтеграції України. Сіярто запевняв Лаврова, що це зручний інструмент: “сьогодні йдеться про вашу (російську) меншину, а завтра може йтися про нашу”.
    Під час історичного саміту Євроради 14 грудня 2023 року, коли приймалося рішення про відкриття переговорів з Україною, Сіярто в перервах дзвонив до Москви і звітував про стратегію шантажу Угорщини. Лавров у відповідь хвалив цю тактику, називаючи сумлінний прямий шантаж найкращим варіантом.
    Реакція Європи
    Такі відверті дії Будапешта викликали шок і обурення серед європейських посадовців.
    Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна наголосив, що оприлюднені докази прямої координації між Сіярто та Лавровим доводять: Угорщина діє в інтересах Кремля.
    “Це підриває нашу безпеку, єдність ЄС та заходи, які ми вживаємо, щоб притягнути Росію до відповідальності за її агресію”, — заявив глава МЗС Естонії.
    Підсумок Сьогодні Угорщина остаточно перетворилася з просто проблемного члена ЄС на відвертого агента впливу Москви. Використовуючи право вето, Будапешт не лише шантажує Брюссель і гальмує допомогу Україні, а й синхронізує свої дипломатичні кроки з Кремлем, передає йому закриту інформацію та свідомо підриває безпекову архітектуру всієї Європи.

    Головний перемовник. Пакистан мирить США і Іран

    Роль Пакистану як посередника в конфлікті США і Ірана дивує багатьох. Виникають питання про те, як країна, втягнута в конфлікти з двома своїми сусідами — Афганістаном та Індією — позиціонує себе як миротворця. Наразі Пакістан бомбить Афганістан, а напруженість у відносинах з Індією лише минулого року викликала побоювання щодо ядерної ескалації. Ось такий миротворець. Чому саме Пакістан

    Головнокомандувач збройних сил Пакістана, фельдмаршал Асім Мунір, користується прихильністю президента США Дональда Трампа. Американський лідер часто називає його своїм “улюбленим” фельдмаршалом і раніше говорив про те, що Мунір знає Іран “краще за більшість”. Іран є не лише сусідом Пакистану, з яким він має спільний кордон протяжністю близько 900 км, але й, за його власними заявами, підтримує “братні” відносини з глибокими культурними та релігійними зв’язками. Крім того, на території Пакистану немає американських авіабаз.

    І, на відміну від багатьох звичних посередників у Перській затоці, він ще не був втягнутий у конфлікт. Що вкрай важливо, Пакистан готовий втрутитися — мир між США та Іраном, за багатьма оцінками, відповідає його інтересам.

    Поки що Пакистан балансує на канаті між Іраном та США, передаючи повідомлення між двома сторонами, приймаючи міністрів закордонних справ з інших зацікавлених мусульманських країн та активно ведучи телефонну дипломатію. Але це балансування не позбавлене ризиків. Нафта

    Пакистан сильно залежить від імпортованої нафти, значна частина якої постачається через Ормузьку протоку.

    Уряд Пакистану підвищив ціни на бензин і дизельне паливо приблизно на 20% на початку березня і вже запровадив низку заходів, включно з чотириденним робочим тижнем для державних службовців, намагаючись заощадити пальне.

    “Якщо війна триватиме, економічний тиск на Пакистан надзвичайно зросте”, — каже Фархан Сіддікі, професор політології в Інституті ділового адміністрування в Карачі. Дипломатичний шпагат

    Існує також побоювання щодо того, до чого може призвести ескалація. У вересні минулого року Пакистан підписав оборонний пакт із Саудівською Аравією, погодившись, що “будь-яка агресія проти однієї з країн розглядатиметься як агресія проти обох”. Це викликало питання про те, що робитиме Пакистан, якщо Саудівська Аравія вступить у війну та застосує цей пакт.

    Пакистан уже перебуває у стані “тотальної війни” з Афганістаном; він звинувачує афганських талібів у переховуванні терористичних угруповань на своїй території, що уряд талібів заперечує.

    Відповідаючи на закиди щодо своєї очевидно суперечливої позиції стосовно дипломатії, коли йдеться про власні конфлікти, Пакистан заявив, що намагався вести переговори роками, але це не принесло необхідної безпеки.

    До того ж відкриття ще одного фронту — не єдина проблема у разі втягнення Пакистану у війну, додаючи, що існують також “внутрішні репутаційні втрати”.

    У дні після того, як Верховний лідер Ірану був убитий у результаті спільного американо-ізраїльського авіаудару, проіранські демонстранти вийшли на вулиці по всьому Пакистану — кілька людей загинули, в тому числі ті, хто намагався штурмувати консульство США в Карачі.

    “Громадські настрої в Пакистані переважно проіранські”, — каже Маліха Лоді, колишня пані посол Пакистану в США, Великій Британії та ООН. “Я впевнена, що керівництво Пакистану дуже чутливо до цього ставиться”.

    Японія веде таємні переговори з Іраном – ЗМІ

    Поки Пакистан готується виступити посередником у переговорах між США та Іраном, у гру вступає тихіший дипломатичний канал – через Токіо. Міністр закордонних справ Японії Тосіміцу Мотегі та його іранський колега Аббас Арагчі з початку війни як мінімум двічі спілкувалися між собою. Про це інформує Bild з посиланням на Axel Springer Global Reporters Network.

    За даними джерел, ірано-японські переговори забезпечують прямий зв’язок із Тегераном, не перекритий публічною воєнною риторикою.

    “Ми намагаємося донести [до Ірану] стурбованість не лише Японії, а й усього світу – це питання енергетичної безпеки”, – заявив представник японського уряду.

    Японія отримує 90% імпорту нафти через Ормузьку протоку, що фактично блокується Іраном, і прагне відновити вільне судноплавство. Прем’єр-міністерка Санае Такаїті, котра налагодила добрі стосунки з президентом США Дональдом Трампом, нещодавно заявила, що розгляне можливість переговорів із іранським керівництвом на найвищому рівні “у відповідний момент”.

    Токіо тривалий час дотримується обережного курсу у відносинах із Тегераном, сформованого десятиліттями енергетичної співпраці та політичних контактів.

    Японські компанії допомагали у 1970-х роках розвивати нафтову інфраструктуру в Ірані. Іранський міністр закордонних справ Арагчі був послом Ірану в Японії з 2008 по 2011 рік, зокрема під час землетрусу 2011 року. Він підтримував роботу посольства в Токіо та організовував допомогу постраждалим регіонам. Саме Арагчі підтримував канали зв’язку зі своїм японським колегою та давав інтерв’ю японським ЗМІ. У розмові з Kyoto News він висловив сподівання, що Японія зіграє “конструктивну роль” у завершенні війни.

    Можливості вести переговори, однак, наразі суттєво обмежені. Розрив між США, Ізраїлем і Іраном великий, і немає ознак “суттєвого прогресу”, про який неодноразово говорив Трамп. США продовжують посилювати військову присутність у регіоні. Тим часом, Ормузька протока залишається фактично заблокованою.

    Раніше у Пакистані заявили про готовність виступати посередником у переговорах між США та Іраном, які можуть відбутися вже найближчими днями в Ісламабаді.
    ЗМІ: США пропонують Ірану мирний план з 15 пунктів

    В Ізраїлі тисячі людей протестують проти війни з Іраном

    У Тель-Авіві та ще в близько 20 інших містах Ізраїлю відбулися масштабні антивоєнні демонстрації. Протестувальники закликають уряд зупинити ескалацію конфлікту з Іраном і повернутися до дипломатичних рішень. Про це повідомляє ізраїльське видання Haaretz.

    За даними ЗМІ, ці заворушення охопили країну ввечері 28 березня, ставши наймасовішими протестами з початку прямого протистояння між Ізраїлем та Іраном у лютому 2026 року.

    Тисячі ізраїльтян вийшли на вулиці, вимагаючи від уряду дій для запобігання подальших зіткнень, які, на думку протестувальників, можуть стати катастрофічними. Люди звинувачують владу у тому, що вона ризикує майбутнім держави заради військових амбіцій.

    Демонстрації охопили 20 міст, зокрема Тель-Авів, Єрусалим, Хайфу та Кесарію. Найбільша акція відбулася у Тель-Авіві – близько 1500 осіб вийшли на центральні вулиці, блокуючи ключові магістралі. Серед гасел мітингувальників звучали: “Ні війні з Іраном”, “Дипломатія замість бомб” і “Припиніть бойові дії негайно”.

    Pakistan’s Tel Aviv is witnessing demonstrations calling for an end to the war.#StandWithIran #IranSupport #PeaceForIran #StopTheWar #NoWar #JusticeForIran #MiddleEastPeace #EndTheWar#Viral #Trending #BreakingNews #NewsUpdate #GlobalNews #WorldNews #Now #Live #MustWatch pic.twitter.com/VjqOO81byZ— Aki Wool (@AkiWool) March 28, 2026

    Протестувальники висловлюють занепокоєння через все більшу дестабілізацію ситуації, особливо після того, як у конфлікт офіційно долучилися хусити з Ємену, що значно ускладнює перспективи врегулювання.

    Попри переважно мирний характер акцій, багато з них переросли у напружені протистояння з поліцією. У Тель-Авіві правоохоронці застосували силу для розгону маніфестантів, посилаючись на порушення безпекових правил воєнного часу. Зокрема, було затримано щонайменше 22 учасники протестів.

    Поліція аргументує свої дії тим, що масові скупчення людей суперечать інструкціям Командування тилу щодо уникнення ризиків ракетних ударів з боку Ірану та Лівану. Протестувальники, у свою чергу, заявляють про використання воєнного стану для обмеження демократичних свобод і приглушення критики військової політики уряду.

    Як повідомляє ЗМІ, ситуація на фронті стрімко погіршується, що додає тривоги ізраїльським громадянам. Хоча ізраїльська армія продовжує стримувати атаки іранських союзників, багато хто побоюється, що війна може призвести до економічного колапсу та численних людських втрат.

    “Ми не хочемо, щоб наші домівки стали мішенями через політичні амбіції. Нам потрібен мирний регіон, а не безкінечний конфлікт на три фронти”, – таку думку висловив один із протестувальників у Хайфі, цитує The Guardian.

    Нагадаємо, міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що Тегеран має намір змусити Ізраїль понести “високу ціну” за здійснені напади на іранські ядерні об’єкти.

    Хусити вдруге за добу атакували Ізраїль – ЗМІ

    “Стрес-тестування”: США шукають наступника в Ірані

    Адміністрація Дональда Трампа поступово змінює курс щодо Ірану, переходячи від військового тиску до пошуку дипломатичних рішень. Однією з ключових фігур, яку в Білому домі розглядають для майбутніх переговорів, став 64-річний спікер іранського парламенту Мохаммад Багер Галібаф. Про це повідомляє Politico.

    Попри напружену риторику з боку Галібафа, який раніше робив жорсткі заяви на адресу США, у Вашингтоні його розглядають як прагматичного політика, з яким можна вести справи. Адміністрація проводить своєрідне “стрес-тестування” кількох кандидатів всередині іранської системи, намагаючись знайти того, хто готовий укласти вигідну угоду, зокрема щодо нафти, аналогічно до венесуельського сценарію з Делсі Родрігес.

    Для Дональда Трампа ключовим пріоритетом залишається економічна стабільність. Зокрема, адміністрація США утримується від атак на стратегічно важливі об’єкти, як-от острів Харг, що є основним центром експорту іранської нафти. Мета – знайти компроміс із майбутнім іранським керівництвом, яке запропонувало б стабільні постачання енергоресурсів в обмін на можливість зберегти внутрішній політичний контроль. Водночас сценарій із поверненням опозиціонера Рези Пехлеві розглядається малоймовірним через його недостатню підтримку всередині Ірану та ризик дестабілізації.

    Американська адміністрація шукає впливових представників іранської еліти, які, подібно до чавістів у Венесуелі, змогли б забезпечити необхідний Вашингтону діалог і ухвалення компромісних домовленостей.

    Попри це, аналітики висловлюють сумніви в ефективності такого підходу. Вони вважають, що глибока недовіра іранського військового керівництва до США стане серйозною перешкодою. Однак у Білому домі оптимістично оцінюють перспективи “венесуельського сценарію” та сподіваються незабаром досягти прогресу у відкритті Ормузької протоки та припиненні військової напруженості. Це повинно заспокоїти світові енергетичні ринки й зупинити подальше подорожчання нафти, зазначає ЗМІ.

    Катар видворяє іранських дипломатів після удару по енергетичному центру

    Катар після іранського удару по найбільшому у країні комплексу ЗПГ видворяє посла Ірану. Про це увечері в середу, 18 березня, повідомило The Guardian.
    Зазначається, що іранським дипломатам дали 24 години на те, щоб вони прибралися з Катару.
    “Міністерство закордонних справ Катару оголосило військових та безпекових аташе посольства Ірану разом з їхнім персоналом персонами нон грата та вимагає, щоб вони покинули Катар протягом 24 годин”, – пише видання, посилаючись на інформацію відомства.
    Рішення видворити дипломатів було ухвалено Дохою в результаті неодноразових нападів Ірану на Катар, останній з яких був спрямований на ключове промислове місто, енергетичний центр країни Рас-Лаффан.
    Як повідомлялося, одна з балістичних ракет Катару влучила у промислове місто Рас-Лаффан – ключовий центр виробництва зрідженого природного газу Катару. Там виникла пожежа.
    Ціни на нафту підскочили після погроз Ірану

    Працюючи посланцем США, зять Трампа збирає мільярди для своєї фірми

    Один із головних переговірників США і зять президента Джаред Кушнер залучає нові інвестиції для своєї приватної компанії від урядів країн Близького Сходу, де проводить переговори. Про це йдеться у статті The New York Times, яка була опублікована у п’ятницю, 13 березня.
    За даними видання, Кушнер останніми тижнями проводить переговори з потенційними інвесторами щодо залучення щонайменше $5 мільярдів для своєї інвестиційної компанії Affinity Partners. Про це повідомили п’ятеро людей, обізнаних із переговорами, які говорили на умовах анонімності.
    У межах кампанії зі збору коштів представники Affinity уже зустрічалися з Саудівським державним інвестиційним фондом (Public Investment Fund, PIF), який управляє доходами від величезних нафтових ресурсів королівства. Про це повідомили двоє джерел, знайомих із переговорами.
    PIF очолює спадкоємний принц Мохаммед бін Салман, який має тісні зв’язки з Кушнером і адміністрацією Трампа. Саме PIF став найбільшим і першим інвестором Affinity – фонд вклав 2 мільярди доларів невдовзі після завершення першої адміністрації Трампа.
    За умовами цієї угоди Саудівська Аравія має першочергове право інвестувати у будь-які наступні раунди залучення коштів Affinity.
    Крім того, інші близькосхідні суверенні інвестиційні фонди, які вже вкладали гроші в Affinity, зокрема фонди Об’єднаних Арабських Еміратів і Катару, також можуть отримати пропозиції щодо нових інвестицій.
    Очікується, що процес залучення коштів триватиме протягом більшої частини цього року.
    Також видання пише, що у січні Кушнер відвідав Давос як представник офіційної делегації США на Всесвітньому економічному форумі, де представив план адміністрації Трампа щодо “Нової Гази”.
    Під час перебування в Давосі він також у приватних зустрічах із міжнародними бізнес-лідерами обговорював можливість залучення мільярдів доларів нових інвестицій для Affinity.
    Раніше Кушнера вже звинувачували у конфлікті інтересів, але він це заперечував.
    Окрім того, у Давосі Кушнер зустрічався із представником російського диктатора Кирилом Дмітрієвим. Офіційно сторони не розкривають зміст розмови, проте очікувалося, що ключовою темою стане мирний план США та питання завершення російсько-української війни.

    Президент призначив нового посла в Італії

    Президент Володимир Зеленський 3 березня підписав указ про призначення Ігоря Брусила Надзвичайним і Повноважним Послом в Італійській Республіці. Про це мовиться у тексті указу №217/2026.
    “Призначити Брусила Ігоря Миколайовича Надзвичайним і Повноважним Послом України в Італійській Республіці”, – мовиться у документі. Офіс президента До цього, указом №216/2026 Брулила звільнили з посади заступника керівника Офісу президента.
    Брусило обіймав посаду заступника керівника Офіс президента із 17 березня 2021 року.
    Раніше Зеленський призначив Олександра Литвиненка послом у Сербії. Про це мовиться в указі глави держави №866/2025.
    Італія скасувала виступ пропутінських російських артистів

    Зеленський вперше зустрівся з главою МЗС Гани

    Президент Володимир Зеленський 25 лютого провів зустріч з міністром закордонних справ Гани Самуелем Окудзето Аблаквою. Сторони обговорили співпрацю у сільському господарстві, оборонній галузі та розширення програм навчання для студентів в українських університетах. Про це глава держави повідомив у Telegram.
    “Зустрівся з міністром закордонних справ Гани Самуелем Окудзето Аблаквою. Дякую міністру за цей візит, перший в історії відносин між нашими країнами”, – написав Зеленський.
    Під час зустрічі обговорювались конкретні напрями, у яких можна розвивати співпрацю, зокрема сільське господарство, оборонну співпрацю, розширення програм для навчання студентів Гани в університетах України.
    Також сторони говорили про важливість активної протидії російському рекрутингу громадян Гани й інших країн Африки для участі в агресивній війні проти України. На боці Росії воюють 272 громадянина Гани та близько 1700 громадян інших африканських держав.
    Під час зустрічі окремо мовилося про пріоритети ганського головування в Африканському Союзі в наступному році.
    Глава держави висловив вдяність Гані за чітку підтримку територіальної цілісності й суверенітету України та підтримку наших позицій у резолюціях Генасамблеї ООН та запросив президента країни відвідати Україну з візитом. Нагадаємо, глава МЗС Гани вперше приїхав в Україну. Аблаква провів переговори з міністром закордонних справ України. Під час спільної пресконференції Сибіга заявив, що проти України на боці РФ воюють понад 1700 громадян з країн Африки.