Наказ – Антикор

У Білорусі оголосили призов офіцерів запасу

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко 17 квітня підписав указ про призов офіцерів запасу на військову службу. Про це повідомила його пресслужба.

У 2026 році передбачається призвати до Збройних сил і органів прикордонної служби чоловіків віком до 27 років з-поміж офіцерів запасу, які не проходили строкову військову службу, службу в резерві Збройних сил і не мають права на відстрочку від призову.

“Заходи, передбачені цим документом, проводяться Збройними силами щороку на плановій основі”, – уточнили у повідомленні.

Очікується, що реалізація указу дозволить підвищити рівень укомплектованості первинних військових посад офіцерського складу та забезпечити підготовку мобілізаційного резерву.

Раніше Лукашенко заявив про підготовку Збройних сил країни до війни, водночас наголосивши, що Мінськ виступає категорично проти ведення бойових дій. Згодом він закликав посадовців до мобілізації, акцентуючи необхідність об’єднання зусиль для подолання викликів та невизначеності, перед якими постає країна.

З генпідрядника запорізьких мостів стягнули понад понад 109 млн

Суд зобов’язав генерального підрядника будівництва мостів у Запоріжжі сплатити понад 109 млн грн інфляційних втрат і 3% річних через порушення умов договору. Про це поінформував Офіс генпрокурора у понеділок, 16 березня.
“За позовом Запорізької обласної прокуратури суд зобов’язав генерального підрядника будівництва мостів у Запоріжжі сплатити понад 109 млн грн інфляційних втрат та 3% річних за порушення умов договору”, – мовиться у повідомленні.
Мова про один із найбільших інфраструктурних проєктів країни – будівництво автотранспортної магістралі через Дніпро, яка має з’єднати правий і лівий береги Запоріжжя.
Проєкт передбачає спорудження дороги довжиною 9,1 км, до складу якої входять два мости завдовжки 660 та 340 метрів, що проходять через обидва рукави Дніпра та острів Хортиця.
У 2020 році Служба відновлення та розвитку інфраструктури уклала договір із підрядником, а наприкінці 2021 року йому перерахували 410 млн грн авансу з держбюджету для виконання робіт.
Втім, підприємство не використало кошти у визначений строк і вчасно їх не повернуло.
У зв’язку з цим прокуратура звернулася до суду з вимогою стягнути інфляційні втрати та 3% річних – 109 млн грн. Господарський суд задовольнив позов у повному обсязі.

Мобілізовані ІТ-фахівці можуть служити за спеціальністю і отримати звання

Військовослужбовці з компетенціями у сфері IT можуть отримувати офіцерське звання та працювати на посадах із цифрової трансформації армії. Відповідний указ №214/2026 підписав Президент України Володимир Зеленський, передає Міноборони.
Зазначається, що документ вносить зміни до Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ. Мобілізовані IT-фахівці можуть отримати офіцерське звання. Військовослужбовці, які проходять службу за мобілізацією або призовом, після відбору на посади фахівців із цифрової трансформації зможуть отримати первинне офіцерське звання “молодший лейтенант”.
Рішення ухвалює Міністр оборони. Після погодження кандидатури заступником Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації видається відповідний наказ Міністерства. Визначений порядок кадрових рішень. Призначення, переведення або переміщення по службі для фахівців із цифрової трансформації відбуватиметься з урахуванням спеціальних процедур, визначених Міністерством оборони.
Як повідомляється, кандидатів на посади IT-фахівців відбиратимуть у два етапи: у військових частинах – командири проводитимуть первинний відбір серед мобілізованих військовослужбовців; у Міністерстві оборони – перевірка документів, відповідності вимогам і, за потреби, співбесіда з представниками Директорату цифрової трансформації.
Після успішного відбору військовослужбовцю присвоюється звання молодшого лейтенанта та він призначається на IT-посаду.
Нові норми дозволяють системно залучати до розвитку Сил оборони людей із досвідом у ІТ, інженерії та технологіях. Це допоможе впроваджувати цифрові рішення у війську та посилювати технологічну перевагу України на полі бою.

В Україні встановили День румунської мови 31 серпня

Президент Володимир Зеленський запровадив в Україні День румунської мови, котрий відзначатиметься 31 серпня. Відповідний указ №235/2026 від 12 березня, опублікували на сайті глави держави.
“З метою розвитку взаєморозуміння, взаємоповаги та співробітництва в українсько-румунських відносинах, заохочуючи міжкультурний діалог зі збереження і розвитку мовної та культурної самобутності громадян України, постановляю: установити в Україні День румунської мови, який відзначати щороку 31 серпня”, – мовиться у тексті указу.
Указ набирає чинності з дня опублікування.
31 серпня у Румунії та Молдові також відзначається День румунської мови. У цих країнах ця мова має статус державної.
Раніше президент Молдови Майя Санду підписала закон, який передбачає закріплення в усіх законах країни поняття “румунська мова” замість “молдавської” та “рідної” мов. Україна зупинила друк підручників з молдовської мови через обурення Румунії

Угорщина “узаконила” арешт грошей і золота України

Угорщина ухвалила спеціальну постанову після затримання “великої суми готівки та золотих зливків, які перевозили територією країни громадяни України”. Документ передбачає “збереження вилучених коштів і золота на час розслідування”. Про це мовиться в тексті відповідної постанови.
Угорський уряд ухвалив постанову №49/2026 (III.9.), яка стосується заходів щодо 35 мільйонів євро, 40 мільйонів доларів готівкою, а також 9 золотих зливків, кожен вагою по 1 кілограму, що перевозили територією країни.
Національна податкова і митна адміністрація Угорщини зберігатиме вилучені активи на час проведення розслідування.
В документі сказано, що 5 березня угорські митники взяли під контроль два транспортні засоби, де були сім громадян України. Їм буцімто “не вдалося встановити походження коштів, їхній кінцевий пункт призначення, мету транспортування”
В документі стверджується, що “спосіб транспортування грошей і золота не відповідав звичній міжнародній практиці, тому було розпочато кримінальне провадження”.
Угорська влада заявила, що обставини перевезення нібито “можуть становити ризики для національної безпеки”.
Постанова передбачає, що розслідування триватиме до 60 днів з моменту набуття документом чинності. На цей період вилучені кошти та золоті зливки будуть під контролем угорських органів влади.
Як ми вже писали, уряд Угорщини фактично підтвердив, що захоплення українських інкасаторів та вилучення грошей було здійснено через “блокування” роботи нафтопроводу Дружба.
В Орбана готуються надовго “затримати” викрадені гроші Ощадбанку

Президент призначив нового посла в Італії

Президент Володимир Зеленський 3 березня підписав указ про призначення Ігоря Брусила Надзвичайним і Повноважним Послом в Італійській Республіці. Про це мовиться у тексті указу №217/2026.
“Призначити Брусила Ігоря Миколайовича Надзвичайним і Повноважним Послом України в Італійській Республіці”, – мовиться у документі. Офіс президента До цього, указом №216/2026 Брулила звільнили з посади заступника керівника Офісу президента.
Брусило обіймав посаду заступника керівника Офіс президента із 17 березня 2021 року.
Раніше Зеленський призначив Олександра Литвиненка послом у Сербії. Про це мовиться в указі глави держави №866/2025.
Італія скасувала виступ пропутінських російських артистів

Атакували ЗСУ хімзброєю: СБУ оголосила підозру комбригу РФ і його підлеглим

Служба безпеки України висунула підозру командирові 136-ї окремої мотострілецької бригади Південного військового округу РФ, полковнику Руслану Назаренку, за наказ застосувати хімічну зброю проти українських захисників під час атак на Вовчанськ та прилеглі селища на Харківщині. Про це повідомляє СБУ у п’ятницю, 27 лютого, на Telegram-каналі.

Розслідування встановило, що в період з вересня 2024 по червень 2025 року цей військовий віддав наказ застосовувати заборонені хімічні речовини під час атак на Вовчанськ та прилеглі селища на Харківщині. Зокрема, йдеться про використання російських аерозольних гранат К-51 і РГ-Во, що містять токсичні подразнюючі хімічні речовини CS (хлорбензиліден малонітрил) і CN (хлороацетофенон). Застосування таких боєприпасів порушує вимоги Конвенції про заборону розроблення, виробництва, накопичення та використання хімічної зброї, а також її знищення, підписаної 13 січня 1993 року.

Виконуючи вказівки Назаренка, його підлеглі скидали хімічні гранати з квадрокоптерів на позиції українських військових. У результаті розриву боєприпасів шкідливі сполуки вражають слизові оболонки організму, насамперед очі та дихальні шляхи, змушуючи бійців залишати оборонні позиції для потрапляння під ворожий обстріл.

Розслідування встановило щонайменше 14 випадків використання противником цих заборонених боєприпасів проти українських захисників у зазначений період. Також ідентифіковано вісьмох військових зі складу бригади Назаренка, які сприяли забезпеченню та застосуванню хімічних речовин на передовій.

Служба безпеки України повідомила Назаренку та його вісьмом підлеглим про підозру у скоєнні воєнних злочинів за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України.

Наразі тривають заходи із притягнення до відповідальності всіх причетних осіб. Розслідування ведуть співробітники СБУ в Харківській області під процесуальним керівництвом обласної прокуратури.

Нагадаємо, було зібрано нові докази, які підтверджують, що росіяни цілеспрямовано та свідомо знищують цивільну інфраструктуру України за допомогою ракет і ударних дронів. Одним із військових керівників, який віддавав відповідні накази, є полковник Олексій Ямакіді – екскомандир 44-го окремого авіаполку особливого призначення дальньої авіації військово-повітряних сил РФ, який отримав заочну підозру від СБУ.

Затримано агентів РФ, які вчиняли підпали на замовлення РФ

Зеленський підвищив у званні командра корпусу Азов

Президент України Володимир Зеленський присвоїв звання бригадного генерала командиру Азова Денису Прокопенкові, відомого також за позивним “Редіс” (раніше Прокопенко був полковником). Про це свідчить відповідний указ глави української держави.
“Присвоїти військове звання бригадний генерал полковнику Прокопенку Денису Геннадійовичу – командиру 1 корпусу Національної гвардії України Азов”, – ідеться в указі Зеленського.
Зеленський також підписав указ про відзначення державними нагородами іноземних лідерів, урядовців, волонтерів, меценатів, журналістів і громадських активістів за вагому політичну та гуманітарну підтримку України й українців.
Оденом князя Ярослава Мудрого ІІ ступеня, зокрема, нагороджений прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал.
Орденом За заслуги ІІ ступеня відзначений федеральний міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль.
Глава держави нагородив орденами княгині Ольги І ступеня Високу представницю Європейського Союзу з питань зовнішньої та безпекової політики Каю Каллас і премʼєр-міністра Ісландії Кріструн Фростадоуттір.
Серед відзначених орденом За заслуги ІІІ ступеня – донори гуманітарного та військового напрямів UNITED24
Орденом За заслуги ІІІ ступеня також нагороджений журналіст і редактор японськомовної версії новин агенції Укрінформ Такеші Хірано.
Денис Прокопенко (позивний Редіс) – воїн Національної гвардії України, Герой України, який брав участь в обороні Маріуполя.
Народився 27 червня 1991 року в Києві. До початку військової кар’єри був активним учасником ультрас-руху футбольного клубу Динамо (Київ).
Військовий шлях Прокопенка почався в липні 2014 року, коли він приєднався до лав тоді ще батальйону Азов. Пройшов шлях від рядового бійця до командира полку.
Світову популярність здобув 2022 року під час повномасштабного вторгнення РФ, керуючи 86-денною обороною Маріуполя та заводу Азовсталь у повному оточенні. У травні 2022 року Прокопенко потрапив до росіян у полон.
У вересні того ж року в рамках великого обміну він був звільнений і відправлений до Туреччини, звідки він повернувся в Україну в липні 2023 року. Після повернення Денис Прокопенко знову став на захист України.
Раніше Володимир Зеленський затвердив оновлений склад української делегації для переговорів із Європейським Союзом щодо вступу.
Гераскевич став орденоносцем України згідно з офіційним указом президента

Зеленський підвищив у званні Дениса “Редіса” Прокопенка

Президент призначив нового перемовника з ЄС

Президент Володимир Зеленський затвердив оновлений склад української делегації для переговорів із Європейським Союзом щодо вступу. Головним перемовником призначено віцепрем’єр-міністра Тараса Качку. Про це мовиться в указі глави держави від 24 лютого.

Документ вносить зміни до попереднього указу від 21 червня 2024 року.

Згідно з рішенням, до складу делегації увійшли близько двадцяти представників міністерств та інших державних органів.

Очолюватиме переговорний процес віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка. Відтепер саме він відповідатиме за перемовини щодо членства України в Євросоюзі.
Раніше у Нідерландах заявили, що вступ України до Європейського Союзу надасть “значного імпульсу” єдиному ринку блоку і допоможе зміцнити безпеку Європи.
Зеленський: Очікуємо від ЄС чітких термінів вступу