Вступ до ЄС – Антикор

ЗМІ: Україні пропонують “символічне” членство в ЄС

Німеччина та Франція виступили з пропозиціями щодо надання Україні проміжного статусу на шляху до членства в Європейському Союзі, який передбачає обмежені права без доступу до ключових фінансових інструментів і без права голосу в ухваленні рішень. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на відповідні документи.

Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що розглядає вступ до ЄС як одну з ключових умов потенційної мирної угоди з Росією, із можливістю приєднання вже у 2027 році. Водночас провідні країни ЄС виступають проти прискореної процедури вступу.

За даними видання, Німеччина пропонує формат “асоційованого членства”, який дозволяв би Україні брати участь у міністерських і лідерських зустрічах без права голосу та автоматичного доступу до спільного бюджету ЄС.

Франція, своєю чергою, пропонує концепцію “інтегрованого статусу держави”, за якою доступ до Спільної аграрної політики ЄС та фондів, зокрема політики згуртування, мав би бути відтермінований до етапу після повноправного вступу.

Такі підходи з’явилися на тлі обговорень можливих змін до чинної процедури розширення ЄС. Водночас більшість держав-членів побоюються, що швидкий вступ нових країн може змінити баланс у Євросоюзі та послабити інституційну систему.

За оцінками Єврокомісії, новий формат міг би забезпечити поступову інтеграцію України з доступом до окремих програм ЄС, зокрема освітніх і інвестиційних, але без повноцінних бюджетних прав.

Представники України зазначають, що перебувають у контакті з європейськими столицями, тож запропоновані варіанти наразі обговорюються. Втім, у Києві висловлюють застереження щодо “символічного” членства, яке може бути сприйняте як заміна повноцінної інтеграції.

Раніше Віце-прем’єр з питань вступу до ЄС і НАТО Тарас Качка заявив, що деякі країни-члени Євросоюзу вимагають перевірити реформи України, та почекати вступу до ЄС ще 10-20 років.
Матернова вказала на сповільнення змін в Україні на шляху до ЄС

Євродепутат оцінив, як вплине на Угорщину вступ України в ЄС

Депутат Європейського парламенту Петрас Ауштрявічюс заявив, що історія Євросоюзу показує, що всі держави-члени в економічному плані отримували вигоду від того, що їхні сусіди приєднувалися до ЄС, і в цьому контексті Угорщині слід підтримувати євроінтеграційні прагнення України. Про це він сказав в інтерв’ю Укрінформу.
“Угорщина має бути дуже зацікавлена бачити Україну в ЄС. Якщо подивитися на історію Європейського Союзу, всі країни вигравали від того, що їхні сусіди ставали членами Союзу або тим чи іншим чином починали ефективніше співпрацювати з ним”, – зазначив він.
Ауштрявічюс вважає, щов економічному плані це “абсолютно взаємовигідно”. Він пояснив, що саме тому в ЄС так багато програм транскордонного співробітництва, “бо ми дуже добре розуміємо цей принцип”.
Оцінюючи перспективи нормалізації двосторонніх відносин між Україною та Угорщиною, Ауштрявічюс висловив сподівання, що це будуть “дуже щирі стосунки, які принесуть користь обом сторонам, які справді висловили зацікавленість у нормалізації та, ймовірно, розширенні двостороннього співробітництва”.
На його думку, сторонам необхідно організовувати в тому числі закриті дискусії, перш ніж виносити в публічну площину узгоджену позицію з окремих питань.
“Однак нікуди не поділися певні чутливі теми, що ґрунтуються на якихось історичних упередженнях. А ми знаємо, як повільно такі упередження зникають. Тому нормалізація – це робота не лише для політиків. Я з нетерпінням чекаю, коли люди зі сфери культури, відомі публічні діячі ініціюватимуть зустрічі, обговорення, будуватимуть більше “мостів” – культурних, історичних, транскордонних – щоб у свою чергу прокласти природну стежку для роботи політиків”, – зазначивєвродепутат Європарламенту.
За його словами, Європейський Союз готовий зробити свій внесок у ці зусилля.
“Весь регіон, безумовно, зробить свій внесок – і отримає набагато більше користі від щирої та ефективної угорсько-української співпраці, не кажучи вже про геополітичну, геостратегічну ситуацію”, – сказав Ауштрявічюс.
Як повідомляося, новий уряд Угорщини збирається налагодити дружні відносини з Україною. Про це заявив лідер партії Тиса Петер Мадяр.
ЗМІ назвали противників вступу України до ЄС

ЗМІ назвали противників вступу України до ЄС

Серед противників швидкої інтеграції України до ЄС називають Францію, Німеччину, Італію та Нідерланди. За даними Politico, що посилається на інформацію від дипломатів і чиновників ЄС, питання розширення Союзу може залишитися поза порядком денним саміту в Нікосії через відсутність консенсусу серед європейських лідерів.

Скептичне ставлення окремих країн зумовлено кількома факторами. Одна з ключових причин – побоювання щодо посилення впливу популістських сил всередині ЄС. Також існує ризик проведення складних референдумів, наприклад у Франції, де цей процес може наштовхнутися на серйозні антиєвропейські настрої. Окрім того, негативний досвід співпраці з Угорщиною, яку часто згадують як “проблемного партнера”, змушує деяких членів ЄС бути обережними.

Серед інших аргументів стурбованість європейських дипломатів щодо можливої негативної риторики, подібної до тієї, що виникла під час вступу нових членів зі Східної Європи у 2000-х роках. Тоді поширювалася ідея про так званого “польського сантехніка”, коли громадян нових країн звинувачували в створенні конкурентного тиску на ринку праці. За словами одного з дипломатів, подібні аргументи можуть прозвучати і стосовно українців.

Попри загальну підтримку України в контексті її боротьби за незалежність і безпеку, низка держав наполягає на тому, що процес вступу до ЄС має неухильно ґрунтуватися на заслугах та виконанні критеріїв, а не на короткостроковій геополітичній мотивації.

Європейські політики також визнають важливість підтримки України у цей критичний час. Як зазначають у Politico, у ЄС намагаються уникати кроків, які можуть послабити позиції Києва чи його президента Володимира Зеленського. Проте більшість країн-учасниць Євросоюзу поки що не готові до дискусій про негайний вступ України до блоку.

На фоні політичних обговорень розглядається ідея прив’язати перспективу членства України до майбутньої мирної угоди з Росією. Однак у короткостроковій перспективі швидка інтеграція викликає значні сумніви.

Уряди Швеції та Данії, хоча і підтримують ініціативу початку переговорів до кінця наступного року, попереджають, що вирішальне рішення буде залежати від позиції найбільших країн-членів ЄС.

Раніше повідомлялося, що в ЄС заблокували ідею прискореного членства України після зустрічі послів ЄС у Брюсселі 4 березня. Там вважають, що треба чітко дотримуватись критеріїв вступу.

Україна отримала від ЄС всі умови для вступу

Вступ України до ЄС не може бути швидким – Мерц

Вступ України до Європейського Союзу не може статися швидко, але це в інтересах Європи. Про це заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц на спільній пресконференції з президентом Володимиром Зеленським у Берліні у вівторок, 14 квітня.
“Вступ України до ЄС. Ми підтримуємо цю мету. Ми розуміємо, що це не може статися швидко і в повній мірі, але вступ України до ЄС стане стратегічно важливим кроком для більшої безпеки та благополуччя Європи. Тому я закликаю Україну інтенсивно продовжувати реформи в країні в сферах подолання корупції та правової держави. Тому що ці зусилля окуплять себе. Кожен успіх цієї реформи – це крок в бік Європи, і це в інтересах Європи”, – сказав політик.
За словами Мерца, в майбутньому Україна обов’язково має стати членом ЄС, але для цього не лише українська, але і європейська сторона має провести значну роботу.

“Є ще завдання, які треба виконати по обидва боки, але якщо ми серйозно до цього підходимо, якщо ми хочемо мати спільний простір безпеки, свободи, то Україна, як одна з країн найбільших в Європі, у перспективі має бути неодмінно членом ЄС”, – сказав Мерц.

Не гроші: у Чорногорії назвали причину поспішання до ЄС

Чорногорія прагне приєднатися до Європейського Союзу, і вже головна мотивація – не економічна вигода, а безпека. Про це заявив прем’єр-міністр країни Мілойко Спаїч у виступі на European Pulse Forum у Барселоні, повідомляє Politico у п’ятницю, 10 квітня.

Як зазначив Спаїч, Чорногорія, яка розпочала переговори про вступ ще у 2012 році, переосмислила власні пріоритети. Якщо раніше інтеграція до ЄС асоціювалася переважно з фінансовою підтримкою та розвитком інфраструктури, то зараз на перший план виходять спільні цінності та питання миру.

“Головне для нас – це, по-перше, спільні цінності, у які ми всі віримо. По-друге, це єдиний ринок: пів мільярда людей проти пів мільйона чорногорців. І третє – це мирний проєкт, можливо, навіть останній мирний проєкт на Землі на сьогодні. Ось у чому цінність Європейського Союзу”, – сказав Спаїч.

Як пише видання, інтерес до вступу в ЄС серед інших країн, які поки що не є членами блоку, також зростає. Все більше держав керуються міркуваннями безпеки, а не лише економічними перевагами. Ця тенденція посилилася після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році та на тлі зростаючої геополітичної напруженості у світі, зокрема заяв президента США Дональд Трамп щодо можливого захоплення Гренландії.

Чорногорія вже виконала значну частину необхідних умов для вступу: завершено роботу над 14 із 33 переговорних кластерів. Хоча деякі країни ЄС виступають за реформу механізму прийняття рішень перед черговою хвилею розширення, Чорногорія зберігає оптимізм. Згідно з заявами прем’єра Спаїча, держава на 80-90% готова до завершення процедури переговорів і ставить перед собою мету долучитися до ЄС до 2028 року з можливим завершенням усіх вимог вже до кінця 2026-го.

Окрім того, як наголосив Спаїч, вступ Чорногорії до ЄС стане важливим сигналом для всього Західнобалканського регіону, доводячи, що перспектива євроінтеграції все ще залишається дієвим стимулом для реформ і розвитку.

“Деякі реформи, які ми зараз проводимо, є абсолютно безпрецедентними”, – заявив він.

Раніше повідомлялося, що єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що класичний підхід до прийняття нових членів залишається актуальним, попри унікальний досвід України в умовах війни.

Чорногорія посилила правила проживання для росіян

Сійярто і Лавров говорили про шантаж України – ЗМІ

Голова МЗС Угорщини Петер Сійярто координував з Росією блокування шляху України до ЄС та інші подібні кроки. Про це повідомив європейський журналістський проєкт Vsquare, що оприлюднив 8 квітня нове розслідування.
Журналісти опублікували нові деталі розмов між Сійярто та главою МЗС РФ Сергеєм Лавровим, які підтверджують, що угорські “вето” у ЄС кооринувалися з Росією.
Записи розмов охоплюють 2023-2025 роки, їхню автентичність підтвердили кілька розслідувальних журналістських проєктів: FRONTSTORY, Delfi Estonia, The Insider, Розслідувальний центр ім. Яна Куцяка.
У багатьох розмовах Сійярто надавав Лаврову інформацію про те, якими будуть нові кроки європейських країн для тиску на Росію, та радився з ним щодо кроків, які були б спрямовані проти України і ЄС та вигідними для Росії.
Під час саміту Євроради 14 грудня 2023 року, коли лідери мали ухвалити рішення щодо відкриття переговорів з Україною і Молдовою. Сійярто у перерві між зустрічами телефонував у Москву і розповідав, якою є угорська “статегія шантажу”. Проте того разу вона не спрацювала – Орбан на зустрічі врешті вийшов “попити кави” і рішення ухвалили без нього.
Згодом 2 липня 2024 року, коли Орбан приїздив до Києва. Сійярто одразу ж зателефонував Лаврову розповісти про зміст розмови із Зеленським, та обговорював організацію поїздки Орбана до Москви перед самітом НАТО у Вашингтоні. Тоді ці плани тримали у таємниці від ЄС і НАТО – чим потім європосадовці дуже обурювалися у непублічних коментарях.
Сійярто запевняв, що Орбан поїде у ролі лідера головуючої у ЄС держави – на що Орбану не давали мандату у ЄС та відмежувалися від візиту, коли це сталося.
“З розмови випливає, що він поїхав як представник Ради ЄС. Це вражаюче, як Сійярто добивався запрошення для Орбана до Москви… Очевидно, Угорщина у цьому випадку обманювала ЄС”, – коментує анонімний європейський високопосадовець.
Також запис розмови розкрив, що Лавров мав своє питання до Сійярто – він просив документ з вимогами ЄС до України у межах переговорів про вступ, що стосується мов нацменшин.
Сійярто сказав, що “без проблем” може надіслати його. Співрозмовник серед посадовців ЄС каже, що “на 99%” йшлося про так звану переговорну рамку, і прохання виглядає дивним, оскільки документ вже був публічним.
У розмові Сійярто і Лаврова від 17 червня угорський міністр розповідав, як Угорщина використовує для тиску на Україну питання зобов’язань щодо прав нацменшин. Лавров перевів розмову до того, як це можна було б розіграти у випадку із “захистом прав російськомовних”, щоб перешкоджати євроінтеграції України ще й через цю тему. Сійярто запевнив його, що це “універсальний принцип Ради Європи.
Сійярто в одній з розмов також згадував, що координувався зі словацьким колегою Юраєм Бланаром стосовно блокування 18-го пакету санкцій ЄС.
Як відомо, прем’єр Угорщини Віктор Орбан під час телефонної розмови з главою РФ Володимиром Путіним заявив про готовність “у будь-який спосіб допомогти” у врегулюванні війни проти України.
ЗМІ розкрили деталі угоди з 12 пунктів між Угорщиною та Росією

Угорщина не завадила відкриттю кластерів для вступу України в ЄС – Качка

Угорщина не мала заперечень щодо відкриття трьох останніх переговорних кластерів для України. Про це заявив віце-прем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка на зустрічі з журналістами у Києві в середу, 8 квітня.
За його словами, засідання Ради ЄС з загальних питань, яке відбулося в Брюсселі 17 березня і було присвячене передачі Україні умов вступу, тобто так званих “бенчмарків”, за кластерами 3, 4 та 5.
“Дуже цікаво, що 17 березня там був присутній особисто угорський міністр у справах Європи Янош Бока, тобто вони не надіслали якогось фахівця.
І при цьому міністр нічого не сказав про ці бенчмарки, не став говорити, що вони їх не підтримують чи ще щось, хоч мав виступ і говорив про інші речі. Тому ми вважаємо, що Угорщина теж долучилася до їхньої передачі нам”, – пояснив віцепрем’єр.
За словами Качки, Україна має всі практичні наслідки відкриття кластерів, попри те, що формального відкриття першого кластера все ще не відбулося через угорське вето.
“Всі учасники процесу, тобто держави-члени Європейського Союзу, Європейська комісія та всі інституції ЄС, вважають, що кластери відкриті. Хоча формально ми ще маємо відкрити перший кластер, а потім відкрити другий–шостий кластери, причому це можна буде зробити в рамках однієї міжурядової конференції”, – пояснив український урядовець.

В ЄС виключили особливі умови вступу для України

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що класичний підхід до прийняття нових членів залишається актуальним, попри унікальний досвід України в умовах війни. Про це вона сказала в ефірі телемарафону.
Кос зазначила, що дотримання встановлених правил необхідне для забезпечення справжньої готовності країни до життя всередині блоку.
“Винятки для вашої країни не допомогли б їй, не посилили б її – тому що це підірвало б довіру до всього процесу і вашого членства у майбутньому”, – наголосила Марта Кос.
Вона додала, що Україна має посилити Євросоюз своїм вступом, а для цього суспільство та економіка повинні пройти повну трансформацію.
Єврокомісарка зауважила, що Єврокомісія вже максимально прискорює та вдосконалює процедури для України. Проте кінцеві терміни залежать виключно від темпів внутрішніх перетворень.
“Кожна реформа наближає Україну до членства в ЄС. Коли реформи прискорюються – наближається і вступ, коли реформи уповільнюються, то дата вступу віддаляється відповідним чином”, – підсумувала вона.

Єврокомісарка заявила про неможливість членства України в ЄС до 2027 року

Україна не зможе стати членом ЄС до 1 січня 2027 року. Про це заявила Єврокомісарка Марта Кос. Про це повідомляє Politico.
За її словами, для набуття членства Україна має виконати дві ключові умови – досягти миру та реалізувати необхідні реформи.
Усі в цій кімнаті знають, що Україна не може стати членом ЄС 1 січня 2027 року, – зазначила Кос.
За її словами, першочерговим є досягнення миру, після чого має відбутися впровадження реформ. Також інвестори готові приходити в Україну лише за умов безпеки їхніх вкладень і можливості отримувати прибуток.
Єврокомісарка наголосила, що Україна вже є важливою партнеркою ЄС у сферах інновацій, оборони та інших стратегічних напрямках, які сприяють підвищенню конкурентоспроможності Європейського Союзу.

Качка попередив про загрозу “зависання” переговорів з ЄС

Віцепрем’єр з євроінтеграції Тарас Качка попередив, що переговори України про вступ до ЄС можуть “зависнути”, якщо Рада і уряд не прискорять ухвалення необхідних законопроєктів, особливо у сфері верховенства права. Про це він заявив під час онлайн-виступу на круглому столі “Швидкість вступу України в ЄС: політичні та стратегічні чинники”, повідомляє Укрінформ.
“Навіть попри те, що формально жоден з цих кластерів не відкритий, і ще голосування має відбутися як якась політична подія. Але вони для Європейської комісії, для нас і для Молдови відкриті… Тобто, ми зайшли настільки далеко в переговорному процесі, що назад вороття немає. І також ми зайшли в ту стадію, коли все залежить від України на 100%. Це наше завдання виконати ті бенчмарки”, – зазначив Качка.
Урядовець назвав досягненням те, що нам сказали, що треба зробити для вступу в ЄС.
“Зараз нам треба показати, що ми можемо це зробити. З мого розуміння, в усіх без винятку розділах, кластерах все, що нам треба, – це завершити реформи. Нічого страшного, нового, складного в цих бенчмарках немає” – пояснив віцепрем’єр.
За його словами, у кластері, який стосується верховенства права, Україна вже зробила “більше сміливих кроків до сьогодні, ніж від нас вимагається по бенчмарках”, тобто створила антикорупційну інфраструктуру і дієві інститути відбору суддів.
“А далі оце доведення до кінця – це складно, може, якось розслабимось”. І оцей момент є дуже чутливий для українського внутрішнього політичного дискурсу, що це надовго, і тому не треба мобілізуватися”, – констатував Качка.
Нині особисто він “максимально багато часу” приділяє роботі з парламентом, аби концептуально переконати, що мобілізація на реформи дуже-дуже потрібна.
“Від наступних кількох тижнів-місяців буде залежати, чи ми цю мобілізацію зробимо, чи застрягнемо аж до моменту, коли в нас буде новий парламент і новий уряд… Якщо ми зараз політично зможемо мобілізуватися і швидко досхвалювати все те, що нам потрібно, особливо в частині верховенства права, тоді ми зможемо максимально пришвидшити час і реалізувати цю ідею підписання договору (про вступ України до ЄС. – ред. ) в 2027-му році”, – наголосив Качка.
Напередодні стало відомо, що Україна виконала 84% угоди про асоціацію з ЄС. При цьому найменшого прогресу досягнуто в такій важливій сфері, як фінансова співпраця та боротьба з шахрайством – 24%.
Україну просять “почекати” вступу в ЄС 10-20 років – Качка