Речник Держприкордонслужби Андрій Демченко зазначив, що за три місяці цього року прикордонники викрили 80 злочинних груп, які займалися незаконним переправленням осіб за кордон, і затримали близько 3 тисяч порушників. Про це він сказав в інтерв’ю Укрінформу.
“За минулий рік було викрито 520 таких протиправних груп, до яких входили і організатори, і пособники. В цьому році вже за три місяці викрито 80 таких груп, 40 з яких в березні. За три місяці цього року прикордонники затримали 2 900 порушників”, – розповів Демченко.
Він зауважив, що це на 38% менше, ніж за аналогічний період 2025 року, і додав, що кількість спроб незаконного перетину кордону, якщо порівнювати з 2024-2025 роками, йде на спад.
За словами речника, з лютого 2022 року на кордоні було затримано 67 тис. осіб. З них 36 тис. на зеленій ділянці кордону, 27 тис. – на контрольних постах у прикордонні і 4 тис. – у пунктах пропуску при спробі використання підроблених документів або фальсифікації умови свого виїзду. Тобто, переважна більшість порушників використовують зелену ділянку кордону, і на першому місці – ділянка кордону з Румунією.
Позначка: Україна
“Тіньовий флот” безперешкодно проходить водами Британії – ЗМІ
Погроза прем’єр-міністра Великої Британії Кір Стармер розпочати огляди суден російського “тіньового флоту” не дала результатів. Про це повідомляє Reuters у середу, 29 квітня.
За місяць після його заяви через британські води безперешкодно пройшли щонайменше 98 підсанкційних суден – стільки ж, як і в попередні місяці.
З них 63 судна пройшли через Ла-Манш (у межах 12 миль від узбережжя), а 35 – через економічну зону поблизу Шотландії. Водночас щонайменше десять кораблів використовували “спуфінг” – вимикали або підробляли дані геолокації.
Повідомлень про огляди чи затримання з боку Лондона не надходило, хоча інші країни – Франція, Швеція та Бельгія – вже активно застосовують такі заходи.
Експерти вказують, що без реальних дій заяви Стармера виглядають як “порожні погрози”. Міністерство оборони Великої Британії ситуацію не коментує.
Аналітики пояснюють бездіяльність кількома чинниками. Зокрема, Королівський військово-морський флот є малочисельним і перевантажений завданнями в інших регіонах.
Крім того, на відміну від країн ЄС, у Британії немає профільної правоохоронної служби берегової охорони. Лондон також остерігається юридичних та економічних наслідків масових затримань суден (у санкційному списку Британії перебуває 544 кораблів).
У березні в уряді Британії заявили, що країна затримуватиме підсанкційні судна, пов’язані із перевезенням російських енергоресурсів.
Раніше повідомляося, що Британія розглядає варіанти захополення танкерів “тіньового флоту” РФ
Чому ЄС не прагне швидкої та повноцінної інтеграції України
Після зміни влади в Угорщині, в Україні сподівались на те, що нарешті блокування вступу нашої країни до ЄС буде знято. Справді під час нещодавнього саміту на Кіпрі, лідери ЄС дали важливий політичний сигнал щодо готовності розпочати перший етап переговорів про вступ України. Водночас швидкого вступу скоріше за все не буде. Політичний сигнал Лідери ЄС під час саміту на Кіпрі 23 квітня 2026 р. офіційно підтвердили готовність до запуску першої фази переговорного процесу щодо членства України. У Брюсселі вважають, що Україна виконала попередні умови для переходу до відкриття перших переговорних кластерів. “Україна досягла вражаючого прогресу на шляху до ЄС, незважаючи на надзвичайно складні обставини. Ми закликаємо до відкриття переговорних кластерів без зволікань, оскільки попередні умови для цього етапу вважаються виконаними”, – зазначила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Основним каталізатором процесу стали зміни в політичному ландшафті ЄС, зокрема послаблення позиції Угорщини щодо блокування українських питань. Це відкрило шлях для обговорення конкретних термінів: офіційні особи очікують на старт першого етапу переговорів уже в травні або червні цього року. Боротьба з корупцією важливіша за цифровізацію Водночас радіти зарано. Підсумки зустрічі на Кіпрі свідчать про те, що ЄС готовий допомагати Україні ресурсами, але не робитиме поступок у процедурі вступу. Політичні заяви трансформуються у чіткий план дій, де реальний прогрес важить більше за декларації.
Теперішня модель інтеграції передбачає роботу за шістьма тематичними блоками. Фундаментальним є перший кластер, що стосується верховенства права. Це базис: доки в Україні не буде забезпечено цілковиту незалежність судів та антикорупційної системи, успіхи в економіці чи цифровізації не дозволять завершити переговори. ЄС оцінюватиме не кількість ухвалених законів, а реальні вироки та ефективність державних інституцій.
Початок переговорів влітку 2026 р. зафіксує статус України як держави, що перебуває у процесі глибокої трансформації. Проте варто розуміти, що це лише старт тривалого марафону, де кожен крок потребує консенсусу всіх членів ЄС. Більше того, процес є зворотним: якщо реформи зупиняться, ЄС має право заморозити переговори та припинити фінансову підтримку. Шлях до членства стає максимально прагматичним і залежним від конкретних результатів. Мерц проти швидкого вступу Вже зрозуміло, що процес вступу до ЄС не буде швидким. Спочатку в західній пресі з’явились публікації щодо того, що Німеччина та Франція пропонують Україні статус “асоційованого члена” або “інтегрований статус держави”. Пропозиції передбачають поступове зближення без негайного надання статусу повноправного члена. Ці моделі дають змогу українським представникам долучатися до обговорень на високому рівні, проте позбавляють права голосу та прямого доступу до бюджетних ресурсів блоку на початковому етапі.
А потім канцлер Німеччини Фрідріх Мерц поставив під сумнів можливість України долучитися до ЄС до кінця 2026 р і назвав “нереалістичним” вступ України до ЄС навіть до 1 січня 2028 р. “Зеленський висунув ідею вступу до ЄС 1 січня 2027 року. Це не спрацює. Навіть 1 січня 2028 року – це нереалістично. Це неможливо – прийняти в ЄС країну, яка перебуває у стані війни. Війна має закінчитися”, – сказав він. Крім того він заявив, що Україні заради мирної угоди з Росією доведеться поступитися частиною територій.
На його думку, у певний момент Україна підпише угоду про припинення вогню і тоді може статися так, що частина території України більше не буде українською.
Канцлер Німеччини також зазначив, що припинення війни може наблизити Україну до членства у ЄС. Мерц висловив думку, що для відмови від окупованих Росією територій Володимиру Зеленському доведеться провести референдум. За його словами, щоб отримати підтримку українців, президент має наголосити, що це – можливість наблизити країну до ЄС. “Якщо президент Зеленський хоче донести це до свого населення і отримати підтримку більшості, і для цього йому потрібно провести референдум, то він водночас має сказати людям: “Я відкрив для вас шлях до Європи”, – додав канцлер Німеччини. Чого боїться ЄС Загалом, стримана позиція ЄС щодо темпів інтеграції України зумовлена передусім складністю “інституційного перетравлення” такої великої держави. По-перше, це аграрна конкуренція: український агросектор настільки потужний, що його пряме входження потребуватиме радикальної реформи Спільної аграрної політики ЄС, аби не збанкрутувати фермерів Польщі чи Франції.
По-друге, це фінансове навантаження. Україна претендуватиме на значні дотації з фондів вирівнювання, що перетворить нинішніх отримувачів допомоги на донорів. По-третє, безпекові ризики та вимога Мерца щодо завершення війни: Брюссель уникає імпорту територіальних конфліктів. Крім того, існує побоювання щодо стабільності українських інституцій та реальної незалежності судів. Позиція України У відповідь на заяви канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про “нереалістичність” швидкого вступу президент України Володимир Зеленський підкреслив, що для припинення російської агресії США, країни G7 та Європи мають діяти принципово щодо Росії. “Росія хоче нашу територію, щоб можна було захоплювати території також інших. Якщо пройде з однією державою, з одним сусідом, то буде так само і з іншими. Росія так і йшла: шматок Молдови, частини Грузії, захоплення Криму, окупація Донецька, підкорення Білорусі. Повномасштабна війна проти України. Щоб був справді мир у Європі й щоб Росія зупинилася, мають бути достойні умови для України, повага до України. По кожному вагомому безпековому аспекту: суверенітет, територіальна цілісність України, гарантії безпеки, вступ у Євросоюз та реальне відновлення нашої країни після війни”,– наголосив Зеленський. Президент України акцентував, що держава заслуговує на повноправне членство, і фактично відкинув пропозиції щодо “прискореного” альтернативного формату з обмеженими правами, які раніше озвучували Франція та Німеччина як проміжне рішення. Таким чином, український лідер дав зрозуміти, що будь-які спроби замінити повноцінну інтеграцію статусом “асоційованого члена” є неприйнятними в умовах боротьби за безпеку всього континенту.
Своєю чергою Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Україну чекає величезний обсяг “домашньої роботи”. І саме на цьому потрібно зосередитися, а не на ілюзіях і утопіях про те, що нам “мають дати більше і більше”. “Тепер Україні доведеться узгоджувати та врегульовувати торгівельні, фінансові та економічні суперечності з низкою країн ЄС. Особливо це буде проблемно з Польщею. Також доведеться ухвалити великий пакет законодавчих актів. Це закони, пов’язані з реформами, які мають наблизити нас до європейських стандартів: гармонізація законодавства, зміни в інституціях тощо”,- сказав експерт в коментарі РБК-Україна. Вікторія Хаджирадєва
Підполковника Нацгвардії підозрюють у сприянні дезертирству
Викрито канал втечі військових, які самовільно залишили частини та намагалися виїхати за кордон. Повідомлено про підозру підполковнику – колишньому командиру батальйону однієї з військових частин Національної гвардії України та цивільній особі. Про це повідомляють ДБР, ДПСУ, спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону
За даними слідства, житель Запоріжжя шукав “клієнтів” через Інтернет. Свої послуги назвав “Таксі для військових 24/7 Запоріжжя”. За гроші обіцяв довезти в будь-яке місто України та допомогти безперешкодно проїхати блокпости.
До схеми долучився посадовець військової частини. Під час перевірок він виходив на відеозв’язок і пояснював мету поїздки – як нібито законну – “рекрутингова процедура”. Це дозволяло авто рухатися далі. Також чоловіків інструктували, як діяти під час незаконного перетину кордону.
Фігурантів затримали після отримання 4 тисяч доларів за організацію втечі бійця з військової частини у Запоріжжі, що мав рухатись до прикордонної зони в Одеській області.
Організатору та його спільнику (підполковнику) повідомили про підозру у закінченому замаху на пособництво дезертирству та сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі.
Було проведено обшуки за місцями проживання підозрюваних та в їхніх транспортних засобах. Вилучено грошові кошти у сумі 4900 доларів США, з них наданої неправомірної вигоди 3500 доларів США, банківські картки, мобільні телефони та карти пам’яті, транспортні засоби: BMW 330D, BMW X5. Прокурором подано до суду клопотання про накладення арешту на вилучене майно.
До підозрюваних застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 266 тисяч грн.
ЗМІ опублікували нові записи у справі Мідас
Стали відомі деталі розмови, задокументованої НАБУ у рамках справи “Мідас” у квартирі наразі підсанкційного бізнесмена Тимура Міндіча, якого підозрюють у корупції в сфері енергетики, з кількома людьми – експершим помічником президента Володимира Зеленського Сергієм Шефіром, Наталією та нинішнім секретарем РНБО Рустемом Умєровим. Першу частину розмови публікує Українська правда.
Зазначається, що розмови задокументовані у квартирі Міндіча за адресою Грушевського, 9а влітку 2025 року. Усі вони ведуться російською мовою.
Зокрема, Міндіч там мав розмову з Сергієм Шефіром, під час якої вони обмірковували, де взяти гроші на внесення застави за ексвіцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова, якого підозрюють у зловживанні службовим становищем та одержанні хабаря.
Під час цих розмов Міндіч казав, що “(Чернишов – ред.) скрысил 6, или 26 (квартир, – ред.)”, а Шефір згадував “Кісєля і Сову” (ймовірно, йдеться про нардепів Юрія Кіселя та Олександра Сову – ред.), які віддають половину якихось заробітків йому.
“Первое это нечестно, если ты в команде, то ты… у меня Кисель и Сова если что-то где-то – сюда, я сразу сказал: 50% – сюда”, – говорив Шефір.
Як повідомляється,ця розмова була влітку 2025 року, а в грудні Кісєль отримав підозру як член злочинної групи, яка виплачувала депутатам хабарі за голосування у Верховній Раді.
Ще одна розмова була з жінкою на ім’я Наталя.У цій розмові Міндіч згадував “Макса Донця” (ймовірно, мова могла йти про керівника особистої охорони президента Максима Донця – ред.), “Шуру” і “Сігізмунда” (ймовірно, бізнесмена Олександра Цукермана та ексміністра енергетики Германа Галущенка – ред.).
Вони також говорять про різні будівельні роботи, басейн, штукартурку, посадку дерев тощо, а також, що “треба всю територію, всю загальну базу законсервувати на рік” (ймовірно, мова може йти про кооператив “Династія” – маєтки у Козині, про які писали раніше. За даними джерел УП, -ред.).
“*** тупой. Если он вскороется в деле нам будет ***”, – говорив Міндіч.
Інша розмова відбувається з на той час міністром оборони, а нині секретарем РНБО Рустемом Умєровим.Співрозмовники обговорюють можливе призначення Умєрова послом у США, а на той час прем’єра Дениса Шмигаля – міністром оборони.Також Міндіч і Умєров говорять про компанію Firepointі про моделі далекобійного озброєння цієї FP-1, FP-5 та FP-7 (за даними розслідувань, одним з бенефіціантів компанії може бути Міндіч. Ця компанія отримує найбільші контракти від Міноборони, яке очолював Умєров, – ред.). Зокрема Міндіч скаржився Умєрову, що Firepoint недофінансовують.
Пісторіус пояснив вигоди від співпраці з Україною
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що його країна отримує вигоду від військової співпраці з Україною. Про це повідомляє DW.
За його словами, Берлін переймає український досвід у галузі дронів і кіберзахисту, оскільки Київ швидко створює технології безпосередньо на полі бою.
“Україна – це країна, котра з необхідності розвинула неймовірний потенціал у галузі інновацій та оперативності. Вони розробляють технології не в лабораторних умовах, а безпосередньо на полі бою”, – пояснив він.
Пісторіус зауважив, що Міноборони ФРН планує направити більше військових аташе до посольства в Києві для посилення оборонної взаємодії. Тим часом, міністерка економіки Катаріна Райхе анонсувала створення офісу для координації співпраці німецьких компаній з Україною.
Своєю чергою, міністр фінансів Ларс Клінгбайль заявив, що бюджет Німеччини на 2027 рік підтвердить подальшу підтримку України. Зокрема, у 2027 році передбачено €11,6 млрд допомоги, тоді як у 2028-2030 роках – по €8,5 млрд щороку.
Нагадаємо, Німеччина та Україна днями підписали десять угод різного рівня.
“Найсильніша армія Європи”: Німеччина представила першу військову стратегію
Чехія долучилася до створення Спецтрибуналу для РФ
Чехія стала вже 23-ю країною, котра підтримала Розширену часткову угоду стосовно Керівного комітету Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Про це напередодні, 28 квітня, повідомив глава МЗС України Андрій Сибіга.
Остаточне рішення мають ухвалити 14-15 травня на засіданні Комітету міністрів Ради Європи в Кишиневі.
Україна очікує, що Спецтрибунал по РФ почне працювати вже у 2026 році.
Зауважимо, 25 червня 2025 року Україна і Рада Європи підписали угоду про спецтрибунал проти Росії. Він матиме статус міжнародного органу, а не гібридної чи національної інституції.
Його мета – притягнути до відповідальності військово-політичне керівництво Росії, яке розв’язало злочинну війну проти України.
Нещодавно Португалія, Ісландія, Польща та Франція приєдналися до Розширеної часткової угоди щодо Керівного комітету Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
В ОП заявляли, що очікують офіційного запуску Спецтрибуналу вже у 2027 році. Процес його створення перейшов до активної стадії реалізації, завершивши основні юридичні приготування.
Поворотний момент: до угоди про Спецтрибунал долучилися ще дві країни
Захарова: РФ готова завершити війну за низки вимог
Речниця Міністерства закордонних справ РФ Марія Захарова заявила, що Москва готова до дипломатичного завершення війни проти України, але лише за умови прийняття її вимог. Про це у середу, 29 квітня, повідомляють росЗМІ.
Захарова зазначила, що Росія не пристане на компроміси, які нібито суперечать її інтересам. Вона також додала, що ані Україна, ані її західні союзники начебто не мають підстав висувати умови Росії.
“Київ разом зі своїми західними спонсорами перебуває далеко не в тому становищі, щоб диктувати нам будь-які умови”, – сказала вона.
У МЗС РФ також повідомили, що Кремль продовжує політичний діалог зі США, хоча і без особливих очікувань.
“Нинішня адміністрація у Вашингтоні хоча б готова слухати і визнавати наявність у Росії життєво важливих інтересів”, – додала Захарова.
Разом із тим Москва висунула перелік умов, які вважає необхідними для досягнення “стійкого врегулювання”. Серед них:
– нейтральний, позаблоковий, без’ядерний статус України;
– визнання російського контролю над окупованими територіями, включно з Кримом, Донбасом та так званою “Новоросією”;
– забезпечення прав російськомовного населення та діяльності Російської Православної Церкви;
– укладення юридично зобов’язуючих міжнародних домовленостей.
“Стійке врегулювання можливе лише на основі усунення першопричин кризи”, – заявила Захарова.
Водночас вона наголосила на важливості врахування так званих “геополітичних реалій” та відновленні безпекового балансу в Європі.
Зазначимо, що російське керівництво не полишає планів щодо подальших наступальних дій і готується до збільшення чисельності особового складу через активізацію мобілізаційних процесів у країні.
У РФ назвали одну з “ключових умов” завершення війни
Допомога Україні збирає пил у Пентагоні – сенатор
Сенатор-республіканець Мітч Макконнелл висловився з критикою на адресу Пентагону через тривалу затримку використання коштів, вже погоджених для допомоги Україні. У своїй колонці для The Washington Post він наголосив, що йдеться про 400 мільйонів доларів, які Конгрес схвалив кілька місяців тому, але які досі не були розподілені.
Як пояснив Макконнелл, ці гроші передбачені для безпекової підтримки України до 2026 року і отримали широку підтримку в Конгресі.
“Допомога Україні, яку ми ухвалили кілька місяців тому, зараз просто збирає пил у Пентагоні”, – заявив сенатор.
Під час запитів до оборонного відомства про те, чому кошти досі не використовуються, відповідей практично не надходило, зазначає Макконнелл.
Він пов’язує цю ситуацію з внутрішньою політикою окремих представників Пентагону, зокрема заступника міністра оборони Елбріджа Колбі. Раніше Колбі виступав за скорочення допомоги Україні та зменшення підтримки союзників по НАТО.
Макконнелл наголошує, що підтримка України – це стратегічна інвестиція для самих Сполучених Штатів, а не просто акт благодійності. Він нагадав, що підтримка вже дала позитивні результати для американської економіки, включаючи розвиток оборонної промисловості та збільшення виробництва боєприпасів.
Окремо сенатор звернув увагу на важливість військового досвіду, здобутого через аналіз війни в Україні. Цей досвід вважається критично важливим для оборонних стратегій США. За його словами, Пентагон обмежує можливості американських фахівців отримувати цей досвід безпосередньо на місці.
Макконнелл попередив про ризики для національної безпеки, наголошуючи, що такі країни, як Іран, Північна Корея та Китай активно адаптують сучасні бойові технології.
На думку сенатора, подальша затримка з використанням коштів ослаблює обороноздатність України і водночас шкодить стратегічним інтересам США.
“Якщо ми хочемо залишатися світовою наддержавою, ми не повинні дозволяти чиновникам підривати лідерство США”, – підсумував він.
Він закликав Пентагон надати пояснення щодо ситуації та наголосив, що подібна політика може негативно вплинути як на Україну, так і на безпеку Сполучених Штатів.
Нагадаємо, сенат США 17 грудня схвалив масштабний законопроєкт про оборонну політику 2026 року в 901 мільярд доларів, котрий серед іншого, передбачає допомогу Україні у 400 мільйонів доларів.
Трамп прокоментував заяву принца Гаррі щодо допомоги США Україні
Король Британії у Конгресі США нагадав про Україну
Король Великої Британії Чарльз III під час свого візиту до Вашингтона, присвяченого 250-й річниці підписання Декларації незалежності США, виступив перед Конгресом та закликав до подальшої підтримки України. У своїй промові монарх торкнувся важливих тем, зокрема спільної оборони, ролі НАТО, глобального потепління та сучасних політичних викликів США. Про це повідомляє Independent.
Під час виступу Чарльз III наголосив на винятковій ролі Сполучених Штатів як “серця НАТО”. Він висловив занепокоєння щодо будь-яких спроб послаблення Альянсу, на які натякав Дональд Трамп, оскільки це може загрожувати безпеці всього цивілізованого світу. Король нагадав про незамінну роль американських військових і про те, що добробут та стабільність Європи нерозривно пов’язані із міццю США.
Він відзначив важливість партнерства в межах НАТО, зазначивши: від полюсів Арктики до Атлантичного океану, спільні зусилля американських та союзницьких збройних сил залишаються основою колективної безпеки й демократії.
Монарх звернувся і до теми війни в Україні, проводячи паралелі з трагічними подіями 11 вересня 2001 року, коли НАТО вперше ввело в дію статтю 5 про колективну оборону. Він закликав міжнародну спільноту проявити аналогічну єдність у підтримці України, аби забезпечити їй справедливий і довготривалий мир.
Окрему увагу Чарльз III приділив війні в Україні. Він провів паралель із подіями 11 вересня 2001 року. Тоді НАТО вперше застосувало статтю 5 про колективну оборону. На думку короля, зараз світ потребує такої ж єдності.
Монарх підкреслив перед законодавцями: “Та ж непохитна рішучість потрібна для захисту України та її найсміливішого народу – щоб забезпечити справді справедливий і тривалий мир”.
Окрім цього, король зачепив питання екологічної кризи, яка становить серйозний виклик для всього людства. На його думку, спільна відповідальність за майбутнє планети має бути одним із головних пріоритетів світової спільноти.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп і перша леді Меланія у понеділок, 27 квітня, зустрілися у Білому домі із королем Великої Британії Чарльзом III та королевою Каміллою.
Як повідомлялося, у понеділок король Британії вперше прибув у США. Раніше у Британії вимагали скасувати візит короля Чарльза III до США через війну в Ірані Дональда Трампа.