Фінансова допомога

ЄС запустив фінальну процедуру щодо €90 млрд Києву

Європейський Союз зробив вирішальний крок у напрямку надання Україні фінансової підтримки обсягом 90 мільярдів євро, розпочавши заключну юридичну процедуру погодження кредиту. Як зазначає DW, фінансування наближається до фактичного затвердження.

Питання включене до порядку денного засідання комітету постійних представників країн-членів ЄС, яке заплановане на 22 квітня. В рамках зустрічі має бути затверджена поправка до багаторічного бюджету Євросоюзу – це останній технічний крок, необхідний для реалізації фінансування.

Згідно з опублікованими даними, цей пункт внесено до порядку денного без додаткового обговорення, що зазвичай свідчить про наявність попередньої згоди між державами-членами. У разі схвалення процедура завершиться письмовим затвердженням документу, після чого рішення набере чинності.

Зауважимо, що раніше процес виділення кредиту був ускладнений протидією Угорщини, однак нинішній прогрес в ухваленні змін до бюджету свідчить про зрушення в цьому питанні.

Додамо, що прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр нещодавно заявив про готовність своєї країни підтримати надання фінансування Україні за умови відновлення постачання нафти трубопроводом Дружба.

Також відомо, що частину першого траншу у межах цього кредиту буде спрямовано на закупівлю дронів українського виробництва для військових потреб.

Фіндопомога партнерів: відомо, скільки зобов’язань вже виконала Україна

Україна станом на квітень виконала 533 заходи із Матриці реформ, яка загалом містить 510 умов і рекомендацій із 806 заходами в межах різних програм співпраці з міжнародними партнерами. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів у четвер, 16 квітня.
“Україна також отримала повний набір умов за всіма шістьма переговорними кластерами з ЄС. На сьогодні загальний прогрес виконання Угоди про асоціацію становить 84%, а в межах Плану України для Ukraine Facility реалізовано 81 із 151 кроку”, – заявив міністр фінансів Сергій Марченко за підсумками зустрічей на полях весняних зборів МВФ та Світового банку.

За його словами, Україна також продовжує виконувати умови нової програми розширеного фінансування EFF з МВФ, зокрема нещодавно призначено голову Державної митної служби, а Верховна Рада підтримала продовження сплати 5%-го військового збору ще на три роки після року скасування воєнного стану.

Під час зустрічі з міністрами фінансів країн-партнерів обговорили потребу у фінансовій підтримці України, котра на цей рік становить 52 млрд доларів, з яких надійшло 6,8 млрд доларів.

Міністр фінансів наголосив на важливості продовження пільгового кредитування та залучення інвестицій у критичні сектори української економіки для забезпечення її самодостатності.

Окрім того, Марченко разом з прем’єр-міністром Юлією Свириденко взяв участь у Дев’ятому круглому столі міністрів на підтримку України, ключовою темою обговорення на якому були потреби фінансування державного бюджету на 2026-2027 рр., підтримка енергетичного сектору, який продовжує зазнавати збитків через постійні атаки Росії на критичну інфраструктуру.

Цього року на потреби оборони спрямовується 27,2% ВВП, що на 3,7 млрд доларів більше, ніж у 2025 році.

У МінфінІ зазначили, що Марченко у складі делегації прем’єра також зустрівся з президентом Світового банку Аджаєм Бангою, президенткою Європейського інвестиційного банку Надією Кальвіньо, міністрами фінансів Німеччини та Канади Ларсом Клінгбайлем та Франсуа-Філіппом Шампанем.

Лондон надав Києву останній транш з активів Росії

Україна отримала транш від Великої Британії обсягом 752 млн фунтів стерлінгів (майже1 млрд доларів) за рахунок знерухомлених активів Росії. Про це повідомив Мінфін вчетвер, 16 квітня.
“Надане фінансування має цільове призначення та буде спрямовано на забезпечення пріоритетних потреб сектору безпеки й оборони”, – заявили у відомстві.
Зазначається, що це останній транш від Великої Британії у межах ініціативи країн G7 ExtraordinaryRevenueAccelerationforUkraine(ERA).
Перші два транші загальним обсягом 1,5 млрд фунтів стерлінгів Україна отримала в березні та квітні 2025 року.
Ці гроші є частиною механізму ERA країн G7 загальним обсягом 50 млрд доларів. Кредит буде обслуговуватися і погашатися за рахунок майбутніх прибутків, отриманих від знерухомлених російських суверенних активів. Фінансування надається на 30 років.
Напередодні стало відомо, що Велика Британія надасть рекордну партію дронів Україні – 120 тисяч штук. Також будуть передані сотні тисяч артилерійських снарядів і тисячі ракет протиповітряної оборони.
Британця вперше позбавили громадянства за зв’язки з Росією

В ЄК повідомили, коли нададуть Україні перші кошти з 90 млрд євро

Європейська комісія розраховує надати перший транш кредиту на загальну суму в 90 млрд євро для України у другому кварталі 2026 року.Про це 14 квітня заявив речник Єврокомісії Балаж Уйварі, передає Європейська правда.
“Ми залишаємося відданими здійсненню першої виплати в рамках цього пакета протягом другого півріччя цього року”, – зазначив Уйварі.
Він нагадав, що домовленість щодо надання Україні кредиту у розмірі 90 млрд євро протягом 2026-27 років була досягнута на рівні лідерів ЄС.
“Ми, звісно, очікуємо, що всі лідери ЄС, усі держави-члени дотримуватимуться своїх зобов’язань. І якщо я можу нагадати слова президентки (фон дер Ляєн – ред.) вона сказала, що ми надамо позику так чи інакше. Наразі важливі елементи пакета вже впроваджено”, – повідомив речник.
За його словами, на цьому етапі ЄС залишається ухвалити ще три документи: фіналізувати Меморандум про взаєморозуміння, який стане основою каналу макрофінансової допомоги в рамках цього пакета; оновити План України у рамках механізму Ukraine Facility, через який ЄС збирається надавати бюджетну підтримку Україні; а також підготувати кредитну угоду.
“Ми вже ухвалили Стратегію фінансування України, яка дозволяє нам визначити, скільки коштів ми збираємося надати Україні, на які цілі та через які канали. Робота триває. Ми підтримуємо багато контактів із нашими українськими колегами і просуваємося настільки швидко, наскільки можемо”, – зазначив Балаж Уйварі.

В Кабміні розповіли, на що підуть 1,1 млрд грн гранту JICA

Кабінет міністрів України спрямовує 1,1 млрд грн (4 млрд єн) гранту Японського агентства міжнародного співробітництва JICA на потреби розмінування та медичної допомоги. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко на своєму каналі в Telegram.
“ДСНС отримає техніку для посилення спроможностей саперів на суму 984 млн грн: від техніки розмінування і засобів захисту до навчання населення правилам мінної безпеки.
Ще 140 млн грн піде на оснащення медичних закладів системи МВС. Це обладнання для лікування і реабілітації поранених, зокрема з мінно-вибуховими травмами”, – написала чиновниця.
Уряд цим рішенням переходить до практичного втілення угоди, підписаної у січні, йдеться в повідомленні Свириденко.

В уряді розповіли, на що підуть 1,1 млрд грн гранту JICA

Рада ЄС погодила фінансування SAFE для Чехії та Франції

Рада ЄС ухвалила імплементаційні рішення, котрі відкривають доступ до фінансової допомоги в межах програми переозброєння SAFE для Чехії та Франції. Про це мовиться у заяві Ради ЄС у п’ятниці, 10 квітня.

Рішення стало продовженням попередніх пакетів рішень Ради ЄС щодо фінансування. 11 лютого фінансову допомогу погодили для Бельгії, Болгарії, Кіпру, Данії, Іспанії, Хорватії, Португалії та Румунії. 17 лютого – для Естонії, Греції, Італії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини та Фінляндії.
Для Чехії передбачено до 2,06 млрд євро, з яких 309 млн євро – аванс. Франція своєю чергою може отримати до 15,09 млрд євро, включно з авансом близько 2,26 млрд євро.

Очікується, що перші виплати можуть надійти країнам у найближчі тижні. Кошти будуть спрямовані на закупівлю сучасного озброєння та посилення оборонної готовності.

Інструмент SAFE ухвалили 27 травня 2025 року в межах ініціативи Readiness 2030, спрямованої на різке збільшення оборонних інвестицій у країнах ЄС.

Програма передбачає фінансування термінових і масштабних інвестицій у європейську оборонно-технологічну та промислову базу (EDTIB) з метою нарощування виробництва, забезпечення своєчасного постачання оборонного обладнання та подолання наявних прогалин у спроможностях.

Участь у спільних закупівлях у межах SAFE також можуть брати Україна, країни Європейської асоціації вільної торгівлі та ЄЕЗ, а також Канада, котра має відповідну угоду. Країни-кандидати та партнери ЄС із безпеки й оборони також можуть долучатися до програми.

Після запуску SAFE Єврокомісія отримала запити від 19 держав-членів. Чехія та Франція подали свої запити 28 листопада 2025 року, а їхні національні оборонні інвестиційні плани були схвалені 25 березня 2026 року.

Рада розгляне частину термінових законопроєктів – Свириденко

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко обговорила із керівниками комітетів Верховної Ради внесення до порядку денного термінових законопроєктів. Про це глава уряду повідомила в Telegram у понеділок, 6 квітня.
“Для забезпечення стабільного міжнародного фінансування Україна, зокрема в рамках Ukraine Facility та програми МВФ, маємо виконати свою “домашню роботу” для продовження реформ. Ключова роль у цьому – спільна: парламенту та уряду”, – зазначила вона. На зустрічі обговорили ключові норми, необхідні для продовження реформ, виконання зобов’язань України перед партнерами та подальшого просування євроінтеграційного курсу.
“Домовилися, що до порядку денного будуть внесені термінові законопроєкти, щодо яких є порозуміння. Також продовжимо консультації щодо інших документів, які викликають дискусії”, – повідомила Свириденко.

Зеленський назвав кількість пріоритетних законопроєктів у Раді

Наразі у Верховній Раді зареєстровано 10 пріоритетних законопроєктів, ухвалення яких уможливить виділення Україні зовнішнього фінансування. Про це сказав президент Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами, повідомив Укрінформ в п’ятницю, 3 квітня.
“У мене є список головних законопроєктів, які важливі для отримання фінансування. У середу була зустріч з головою фракції та прем’єр-міністром – ми обговорили ці законопроєкти. Це законопроєкти, які можуть нам принести 360 мільйонів, 380 мільйонів, 400 мільйонів, 440 мільйонів – кожен. Це все пораховано – чіткі суми є. Я вважаю, що депутати всіх партій повинні розуміти вагомість цих законопроєктів для українського бюджету. Таких принципових законопроєктів 10”, – заявив глава держави.
Зеленський наголосив, що за деякі з них треба проголосувати в найближчий місяць.
“Також є ще 5 дуже важливих, завдяки яким ми можемо отримати додатковий мільярд для державного бюджету. Якщо є питання щодо податкових законопроєктів, їх треба спокійно розбирати. Я думаю, що ми це пройдемо. Думаю, парламент показав минулого разу свою працездатність і зараз має показати”, – сказав президент.
Коментуючи те, що народні депутати останнім часом не підтримують саме урядові ініціативи, Зеленський відповів: “Законопроєкти від Євросоюзу або від МВФ не можуть бути депутатськими. Все, що стосується кандидатства України та отримання траншів, – урядове. Це питання не в прізвищах. Від того, що хтось скаже: мені дуже подобається ось цей міністр, а не інший, загальна ситуація не змінюється. Все одно ми повинні ухвалити той перелік законопроєктів. Це наш обов’язок щодо наповнення бюджету та змін в Україні. А якщо комусь не хочеться за це голосувати, то їм треба дати відповідь, як закрити дефіцит бюджету та як забезпечити інший економічний та політичний захист для України, ніж Євросоюз”.
Раніше стало відомо, що Україна ризикує втратити 7 млрд євро від європейських партнерів. Загалом Верховна Рада не встигла до кінця першого кварталу 2026 року виконати 25 структурних заходів, передбачених програмами фінансової підтримки від Міжнародного валютного фонду, Світового банку та Ukraine Facility. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
Також повідомлялося, що Єврокомісія передала Раді список законів, що дозволять Києву отримати фіндопомогу. Ці законопроєкти належать до прострочених торішніх зобов’язань України, пройшли експертизу ЄК і готові до ухвалення.

ЄС надасть Україні €1,4 млрд доходів від заморожених активів Росії

Європейський Союз надасть Україні 1,4 млрд євро прибутків від заморожених російських активів на підтримку армії та державних послуг. Про це повідомила пресслужба Європейської Комісії в середу, 1 квітня. Зазначається, що 31 березня ЄС отримав 1,4 млрд євро від відсотків із заморожених активів Центрального банку Росії. Ці активи лишаються замороженими через санкції Євросоюзу, проте прибутки від них Єврокомісія домовилася перенаправляти на підтримку України.

“Ці 1,4 мільярда євро будуть спрямовані туди, де вони найбільше потрібні: для підтримки Української держави, збереження основних державних послуг та підтримки хоробрих Збройних сил України. Наша відданість перемозі й свободі України непохитна”, – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Отримання цієї суми є четвертим переказом такого роду після третього траншу, наданого у серпні 2025 року. Вона покриває доходи, накопичені протягом другої половини 2025 року.

У Єврокомісії додали, що 95% коштів використають через Механізм кредитного співробітництва (ULCM), через який Україна отримує безповоротну фінансову допомогу, та 5% через Європейський фонд миру (EPF), спрямований на підтримку українських оборонних потреб.

Нагадаємо, напередодні головна дипломатка ЄС Кая Каллас оголосила про виділення Україні 80 млн євро, отриманих з прибутків від заморожених російських активів. Виділення кредиту ЄС на 90 млрд євро Україні відтермінували до червневого саміту Євросоюзу. Отримання цієї суми є четвертим переказом такого роду після третього траншу, наданого у серпні 2025 року. Вона покриває доходи, накопичені протягом другої половини 2025 року.