Кабінет міністрів України спрямовує 1,1 млрд грн (4 млрд єн) гранту Японського агентства міжнародного співробітництва JICA на потреби розмінування та медичної допомоги. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко на своєму каналі в Telegram.
“ДСНС отримає техніку для посилення спроможностей саперів на суму 984 млн грн: від техніки розмінування і засобів захисту до навчання населення правилам мінної безпеки.
Ще 140 млн грн піде на оснащення медичних закладів системи МВС. Це обладнання для лікування і реабілітації поранених, зокрема з мінно-вибуховими травмами”, – написала чиновниця.
Уряд цим рішенням переходить до практичного втілення угоди, підписаної у січні, йдеться в повідомленні Свириденко.
Позначка: Кабінет міністрів
В уряді розповіли, на що підуть 1,1 млрд грн гранту JICA
Кабінет міністрів України спрямовує 1,1 млрд грн (4 млрд єн) гранту Японського агентства міжнародного співробітництва JICA на потреби розмінування та медичної допомоги. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко на своєму каналі в Telegram.
“ДСНС отримає техніку для посилення спроможностей саперів на суму 984 млн грн: від техніки розмінування і засобів захисту до навчання населення правилам мінної безпеки.
Ще 140 млн грн піде на оснащення медичних закладів системи МВС. Це обладнання для лікування і реабілітації поранених, зокрема з мінно-вибуховими травмами”, – написала чиновниця.
Уряд цим рішенням переходить до практичного втілення угоди, підписаної у січні, йдеться в повідомленні Свириденко.
Уряд призначив нового керівника митниці
Кабінет міністрів призначив головою Державної митної служби Ореста Мандзія. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграм у п’ятницю, 10 квітня.
“Відповідне подання за результатами відкритого конкурсу вніс міністр фінансів Сергій Марченко. Очікуємо від нового керівника продовження реформи митної служби, формування сучасної, прозорої й ефективної митної системи, яка працює на забезпечення фінансової стійкості держави”, – написала вона.
За словами Свириденко, також уряд розраховує на послідовну роботу з реалізації цих змін та подальше посилення інституційної спроможності митної служби.
Відомо, що в останні роки Орест Мандзій був керівником одного з підрозділів НАБУ. Перед цим він працював на різних посадах в системі МВС.
В Україні посилюють відновлення і захист прифронтових доріг
Уряд ухвалив постанову, яка пришвидшує відновлення і захист автомобільних доріг державного значення для військової та медичної логістики. Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров.
За його словами, Державна спеціальна служба транспорту виконуватиме роботи з ремонту та антидронового захисту таких доріг. Також замовлятиме роботи з їх утримання в районах активних бойових дій і в зоні до 40 км від них або тимчасово окупованих територій.
Рішення також визначає:
“Це пришвидшує проведення робіт і дає змогу відбудовувати дороги там, де це критично для логістики. Швидке відновлення доріг – це стабільна логістика, своєчасна евакуація поранених та безперебійне постачання на фронт” – зазначив Федоров.
Раніше повідомляося, що в Україні пришвидшили будівництво антидронових сіток.
Сирський зауважив покращення “антидронового” захисту в Україні
Уряд спростив дообладнання авіації для боротьби з “шахедами”
Уряд ухвалив постанову, котра вдосконалює процедуру екстреного дообладнання авіаційної техніки додатковим озброєнням, засобами зв’язку та спостереження. Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров у понеділок, 16 квітня.
Оновлений підхід передбачає:
Окрім того, міністр поінформував про розширення кола виконавців робіт. Відтак, дообладнання авіації зможуть виконувати виробники обладнання, спеціалісти та безпосередньо військові частини, котрі експлуатують техніку.
Федоров наголосив, що швидка модернізація авіації дозволяє оперативніше реагувати на нові загрози та підвищує ефективність українських військових у боротьбі з повітряними атаками.
“У технологічній війні перемагає той, хто швидше адаптується. Це рішення посилює захист українського неба”, – додав глава Міноборони.
Стало відомо, скільки українців скористалися кешбеокм на пальне
Станом на 5 квітня вже 1,3 млн українців скористалися кешбеком на пальне. Про це поінформувала прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
У межах програми українці отримують компенсацію: 15% на дизель, 10% на бензин і 5% на автогаз. За нинішніми цінами, це дає змогу заощадити від 2 на літрі автогазу та від 11 грн на дизелі. Загалом – до 1000 грн кешбеку на місяць.
Свириденко нагадала, що отриману компенсацію можна витратити на комунальні послуги, ліки, продукти українського виробництва, книги або задонатити на підтримку Сил оборони.
Програма діятиме до 1 травня.
Загалом програмою національний кешбек користуються 4,4 млн українців. З моменту запуску кешбека на пальне відкрито понад 200 тисяч нових рахунків Національного кешбеку.
Кабмін профінансує запуск когенераційних установок у ргіонах
Уряд виділив 726,8 млн грн на підключення до мережі 75 когенераційних установок у регіонах, щоб забезпечити тепло й електроенергію для об’єктів критичної інфраструктури під час опалювального сезону. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у четвер, 2 квітня. Усе обладнання мають ввести в експлуатацію до 1 жовтня.
“Громади приєднають до мережі 75 вже наявних когенераційних установок загальною електричною потужністю майже 100 МВт та тепловою – 107 МВт. На це Уряд виділив 726,8 млн грн у межах реалізації Планів стійкості регіонів”, – мовиться у повідомленні.
Із загальної суми 307,7 млн грн спрямовано безпосередньо на встановлення та підключення 20 когенераційних установок у Харківській області, 20 – у Чернігівській, 19 – у Хмельницькій, 7 – у Львівській, 4 – у Донецькій, 3 – у Вінницькій та по у установці у Сумській і Тернопільській областях. Ще 419,1 млн грн – на блочно-модульні котельні. Свириденко додала, що виділені кошти також дозволять завершити роботи з децентралізації теплопостачання Миколаєва.
Когенераційні установки були отримані, зокрема за підтримки міжнародних партнерів, для забезпечення стабільної роботи об’єктів критичної інфраструктури. Водночас встановити їх самостійно громади не змогли через нестачу фінансування та експертизи.
Громадам та ОВА до 1 жовтня необхідно розробити проєктну документацію, завершити будівельно-монтажні роботи, підготувати майданчики та забезпечити приєднання до мереж.
Українські аграрії отримають 25% компенсацій за техніку
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства затвердило першу виплату року за програмою компенсації 25% вартості української сільськогосподарської техніки та обладнання.
Відшкодування на 126,1 млн грн отримають 382 сільськогосподарські товаровиробники, які подали заявки у грудні 2025 року, січні та лютому 2026-го.
Компенсацію нараховано за продукцію 118 вітчизняних машинобудівних підприємств, продукція яких включена до офіційного Переліку Мінекономіки. Це як великі заводи, так і малі та середні виробники з усієї України.
Виплати охоплюють 864 одиниці нової агротехніки, яка вже працює на полях і фермах.
Найактивніше скористалися програмою агровиробники:
Як працює програма
Компенсація 25% надається за сільськогосподарські техніку та обладнання, яка містить не менше 60% українських матеріалів та комплектуючих. Для окремих категорій – комбайнів, тракторів, самохідних обприскувачів і зерновозів – діють спеціальні умови.
Щоб скористатися програмою компенсації 25% вартості, агровиробники мають обрати техніку або обладнання з офіційного Переліку на сайті Мінекономіки, придбати його та подати заявку через уповноважений банк.
Наразі Перелік містить 14 425 позицій від 166 українських виробників.
Стало відомо, у кого найбільші доходи в Кабміні
Прем’єр-міністр України, всі віцепрем’єри та міністри вчасно подали електронні декларації про майно і доходи за 2025 рік. Найбільший дохід задекларувала прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна у вівторок, 31 березня.
Глава уряду внесла 4 млн 764 тис. 661 грн доходів в електронну декларацію про майно та доходи за 2025 рік.
Перший віцепрем’єр-міністр-міністр енергетики Денис Шмигаль задекларував 1,6 млн грн доходів за 2025 рік; віцепрем’єр-міністр з відновлення України-міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба – 1,5 млн грн доходів; віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка – 1,9 млн грн доходів.
Міністр молоді та спорту Матвій Бідний задекларував 1,7 млн грн доходів за 2025 рік; міністр у справах ветеранів Наталія Калмикова – 1,8 млн грн доходів; міністр внутрішніх справ Ігор Клименко – 2,2 млн грн доходів; міністр освіти і науки Оксен Лісовий – 1,9 млн грн доходів; міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко – 2,3 млн грн доходів; міністр фінансів Сергій Марченко – 1,8 млн грн доходів; міністр закордонних справ Андрій Сибіга – 2,1 млн грн доходів; міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев – 3,6 млн грн доходів; міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін – 2 млн грн доходів; міністра оборони Михайло Федоров – 1,3 млн грн доходів.
В.о. міністра юстиції Людмила Сугак задекларувала 1,8 млн грн доходів за 2025 рік і в.о. міністра цифрової трансформації Олександр Борняков – 3,6 млн грн доходів.
Декларація віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики-міністерки культури Тетяни Бережної наразі вилучена НАЗК із публічного доступу на підставах, передбачених законодавством. В той же час в Мінкультури повідомили, що віцепрем’єрка подала декларацію 30 березня.
Нагадаємо, НАЗК розпочало перевірку декларації колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Вона стосується, зокрема, можливих невідповідностей у задекларованих витратах та майні. Депутата сільради запідозрили у приховуванні активів на 46 млн
Кабмін витратив 78% резервного фонду за три місяці
Кабінет Міністрів витратив понад три чверті резервного фонду держбюджету за перші три місяці року, частину коштів спрямували на програми, що не мали термінового характеру. Про це інформує ЕП з посиланням на відповідь Міністерства фінансів.
Як зазначається, станом на 18 березня нерозподілений залишок коштів резервного фонду становив 24,63 млрд грн (із 49,42 млрд грн, передбачених розписом бюджету).
Після 18 березня Кабмін ухвалив ще декілька рішень щодо використання коштів резервного фонду: 12,85 млрд грн 20 березня, а також 0,72 млрд грн 25 березня.
Як підрахували в ЕП, на 30 березня у резервному фонді бюджету залишалося близько 11,06 млрд грн або лише 22,4% від закладеного фінансування.
У виданні також зауважили, що частину коштів виділяли аби профінансувати видатки, котрі не мали непередбачуваного та термінового характеру. Зокрема, мова про програми підтримки внутрішнього попиту на українські товари та послуги (“Національний кешбек”).
Так, на ці цілі з резервного фонду виділили 2,138 млрд грн, – майже 5% від загального обсягу резервного фонду.