Кабінет Міністрів витратив понад три чверті резервного фонду держбюджету за перші три місяці року, частину коштів спрямували на програми, що не мали термінового характеру. Про це інформує ЕП з посиланням на відповідь Міністерства фінансів.
Як зазначається, станом на 18 березня нерозподілений залишок коштів резервного фонду становив 24,63 млрд грн (із 49,42 млрд грн, передбачених розписом бюджету).
Після 18 березня Кабмін ухвалив ще декілька рішень щодо використання коштів резервного фонду: 12,85 млрд грн 20 березня, а також 0,72 млрд грн 25 березня.
Як підрахували в ЕП, на 30 березня у резервному фонді бюджету залишалося близько 11,06 млрд грн або лише 22,4% від закладеного фінансування.
У виданні також зауважили, що частину коштів виділяли аби профінансувати видатки, котрі не мали непередбачуваного та термінового характеру. Зокрема, мова про програми підтримки внутрішнього попиту на українські товари та послуги (“Національний кешбек”).
Так, на ці цілі з резервного фонду виділили 2,138 млрд грн, – майже 5% від загального обсягу резервного фонду.
Позначка: Запити
В Україні привітали рішення Польщі щодо екстрадиції російського археолога
Україна привітала рішення суду Варшави про екстрадицію російського археолога Олександра Бутягіна, якого підозрюють у незаконних розкопках в окупованому Криму. Про це заявив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий, передає Укрінформ.
Разом з тим, Україна розуміє, що “ще будуть етапи процесуальних дій в Польщі”.
“Це зараз в руках польського правосуддя. Про те, що його очікує в Україні краще знають правоохоронці, які порушили відповідні справи”, – зазначив Тихий.
Суд у Варшаві 18 березня ухвалив рішення про екстрадицію російського археолога Бутягіна на запит української влади.
У грудні 2025 року Бутягіна затримали в Польщі на запит України, коли він прямував із Нідерландів на Балкани для проведення серії лекцій.
В Україні його планують судити за розкопки у тимчасово окупованому Криму.
Як зазначається, захист оскаржуватиме рішення суду.
Дії Бутягіна та його команди археологів призвели до часткового руйнування об’єктів культурної спадщини, а завдані збитки оцінюються понад 200 млн гривень (приблизно 4,8 млн доларів США).
Як ми вже писали, в Польщі на запит України затримали російського археолога, співробітника Ермітажу Олександра Бутягіна.
Польща погодила екстрадиції російського археолога в Україну – ЗМІ
Суд у Варшаві 18 березня ухвалив рішення про екстрадицію російського археолога Олександра Бутягіна на запит української влади. Про це поінформували росЗМІ з посиланням на близьких росіянина.
“У Варшаві відбулося засідання суду першої інстанції у справі Олександра Бутягіна. Суд постановив задовольнити запит України про екстрадицію”, – зазначили у повідомленні.
У грудні 2025 року Бутягіна затримали в Польщі на запит України, коли він прямував із Нідерландів на Балкани для проведення серії лекцій.
В Україні його планують судити за розкопки у тимчасово окупованому Криму.
Як зазначається, захист оскаржуватиме рішення суду.
“Рішення суду першої інстанції не означає негайної екстрадиції – захист буде його оскаржувати та домагатися скасування у суді вищої інстанції”, – заявила сторона захисту.
Адвокати також вважають, що порушення, описані у справі Бутягіна, не передбачають позбавлення волі.
“Адвокати стверджують: матеріали справи описують виключно факт проведення розкопок без дозволу України, що згідно з Кримінальним кодексом України не передбачає позбавлення волі і не є екстрадиційним злочином”.
Крім того, захист Бутягіна скаржиться, мовляв “процес над археологом в Україні може не відповідати стандартам справедливого суду”. За словами близьких археолога, строк давності за статтею, інкримінованою Україні російському вченому, сплив у 2024 році.
Дії Бутягіна та його команди археологів призвели до часткового руйнування об’єктів культурної спадщини, а завдані збитки оцінюються понад 200 млн гривень (приблизно 4,8 млн доларів США).
Як ми вже писали, в Польщі на запит України затримали російського археолога, співробітника Ермітажу Олександра Бутягіна.
У Колумбії затримали росіянина за підготовку замовних убивств у Європі
У Колумбії затримали громадянина Росії Дениса Алімова, котрого США оголосили в міжнародний розшук за обвинуваченням у підготовці замовних убивств у Європі. Про це повідомляє El País.
Затримання відбулося 24 лютого в аеропорту Боготи, куди росіянин прибув рейсом Turkish Airlines і звідки планував відправитися до Картахени – популярного серед туристів міста в країні. Одразу після прибуття рейсу Алімова прийняли співробітники Інтерполу та Управління кримінальних розслідувань (DIJIN) Колумбії. Правоохоронці готувалися до того, що він міг прибути до країни з підробленими документами, щоб уникнути арешту.
42-річний Алімов у період з жовтня 2024 року по березень 2025 року брав участь у змові з метою вбивства двох “відомих європейських діячів”, проте конкретних імен не уточнювали. Зокрема, він оплатив $60 тис. витрат найманцям і обіцяв виплатити по $1,5 млн за кожне здійснене вбивство. Одного з його спільників затримали в березні 2025 року в Нью-Йорку.
Росіянина передали Управлінню з міжнародних справ генеральної прокуратури Колумбії. Нині триває підготовка до його екстрадиції до США, де йому загрожує від 15 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.
Нагадаємо, у Польщі на запит України затримали російського археолога, співробітника Ермітажу Олександра Бутягіна.
В Таїланді затримали російського хакера, пов’язаного з ФСБ
У Польщі затримали російського археолога за запитом України
У Польщі затримали російського археолога та співробітника Ермітажу Олександра Бутягіна за запитом України. Його підозрюють у незаконних розкопках в анексованому Криму, що призвели до збитків у розмірі 200 млн гривень. Бутягіна арештували на 40 днів, а Україна вимагатиме його екстрадиції у справі про знищення об’єкта культурної спадщини. Російський археолог перебував в Польщі транзитом із Нідерландів до балканських країн. У відповідь, у Кремлі назвали затримання “правовим свавіллям” і закликали росіян уникати поїздок до Польщі. Дипломати посольства РФ відвідали затриманого, але російське МЗС вважає ці дії політизованими та висловлює сподівання на розуміння абсурдності звинувачень щодо археолога.
ЗМІ: Венесуела запросила військову підтримку Москви
Президент Венесуели Ніколас Мадуро звернувся до президента Росії Володимира Путіна з проханням надати військову підтримку через зосередження військ США в Карибському регіоні. Мадуро просив допомоги у зміцненні протиповітряної оборони, постачанні ракет та відновленні винищувачів Су-30МК2. Лист від Мадуро передав міністр транспорту Венесуели під час візиту до Москви. Американська адміністрація готує військові удари по об’єктах у Венесуелі, звинувачуючи Мадуро в організації наркотрафіку до США. Трамп не виключив можливості силової зміни влади у Венесуелі, погіршуючи відносини між країнами.
В Китаї обмежили пошук за запитом “150 років” після розмови Сі та Путіна
Популярна китайська соцмережа Weibo зацензурувала пошук за запитом “150 років” після розмови лідера Китаю Сі Цзіньпіна та російського диктатора Володимира Путіна про “життя до 150 років”. Про це повідомляє The Washington Post.
Одночасно пости про життя до цього віку різко зросли на інших китайських платформах соціальних мереж у середу та четвер після розмови лідерів Китаю та РФ в мікрофоні.
Одна з компаній навіть використала популярність теми для просування своїх медичних послуг.
Ідея дожити до 150 років згадувалася в останні роки китайськими державними ЗМІ, які спекулювали на досягненнях в охороні здоров’я та технологіях.
Росія звернулася до Ефіопії по оренду літаків
Росія запропонувала авіакомпанії Ethiopian Airlines співпрацю у сфері оренди літаків і технічного обслуговування. Переговори між російською делегацією та керівництвом авіакомпанії відбулися в Аддис-Абебі. Росія висловила зацікавленість у “мокрому лізингу”, що означає оренду літаків разом з екіпажем, обслуговуванням і страхуванням. Це може допомогти російським авіакомпаніям вирішити проблему дефіциту іноземних літаків під час пікового попиту влітку. Проте така модель може зазнати супротиву від регуляторів США та ЄС та створити ризики для Ethiopian Airlines на західних ринках. Крім того, Ethiopian Airlines також стикається з нестачею нових літаків через затримки постачання від Airbus і Boeing. Вони планують отримати 11 літаків A350-900 та 11 Boeing 787-9 не раніше 2028 року. Під час переговорів також обговорювалися постачання російського навігаційного обладнання та розвиток ремонтної інфраструктури в Ефіопії.
Україна передала США запит на Patriot – Зеленський
Україна через американського міністра фінансів Скотта Бессента передала запит про системи Patriot президенту США Дональду Трампу. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час брифінгу.
У президента попитали, чи покладає він надії на зустріч з Трампом під час саміту НАТО і чи порушуватиметься там питання про передання Україні систем Patriot.
Той відповів, що команди обох країн перебувають на зв’язку, а порядок денний можливих зустрічей ще формується.
Він додав, що в Канаді він обговорював це питання з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, який “дуже хоче, щоб Україна була” на саміті.
Президент наголосив, що Київ зацікавлений у зустрічі на рівні лідерів Коаліції охочих, і такі контакти можуть відбутися саме під час саміту.
“Про Patriot – це питання не тільки президенту Трампу, але й Коаліції охочих”, – додав голова держави.
За його словами, в України побудований дуже добрий діалог з США. Зокрема він згадав про розмову міністра економіки України Юлії Свириденко з її американським колегою.
“В Канаді була зустріч у Свириденко з секретарем Бессентом, на ній був ще мій голова офісу Андрій Єрмак. Вони проговорювали мінеральну угоду, наші наступні кроки тощо. А також вони з Андрієм передали Бессенту саме той пакет зброї, яка нам потрібна. Будемо чекати фідбек”, – пояснив Зеелнський.
За його словами, там дуже велика сума, адже до пакету входять системи Patriot.
“Як я і сказав, ми готові знайти гроші на весь цей пакет. З президентом Трампом це одна з тем для обговорення. Мені здається, що нам потрібно проговорити й санкції. І, чесно кажучи, мені здається, що нам треба говорити про новий подих в дипломатичному треку”, – резюмував він.
Раніше Зеленський заявляв, що Україна може розраховувати на старі комлекси ППО Patriot. Одна система була передана Ізраїлем США для відновлення, але Україна її поки не отримала.
Компанія Raytheon на тлі війни в Україні подвоїть виробництво ракет Patriot