В Україну екстрадували приватного підприємця, причетного до організації злочинної схеми під час закупівлі зерна, реалізація якої завдала державному підприємству збитків на 13,4 млн грн. Про це інформує САП у вівторок, 14 квітня.
Вироком ВАКС від 11.12.2025 фігуранта засудили до 3 років і 10 місяців позбавлення волі.
Як зазначається, засудженого передали в міжнародному пункті пропуску Краківець-Корчова на Львівщині.
Деталі справи
У межах досудового розслідування встановлено, що на початку 2020 року службові особи Полтавської філії ДП ЦСЕНСМ за погодженням із керівником ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу уклали договори на постачання зерна майбутнього врожаю. Предметом договорів було визначено постачання сільськогосподарських культур власного виробництва.
Надалі до договорів сторони умисно внесли зміни, скасувавши вимоги щодо обов’язкового врахування ринкових цін на момент складання та підписання видаткових накладних.
У результаті, сільськогосподарські культури реалізували за ціною майже вдвічі нижчою від ринкової, що спричинило значні збитки держпідприємству.
Раніше ФРН екстрадувала в Україну обвинуваченого в заволодінні 100 млн гривень.
Також повідомлялося, що Німеччина екстрадувала українку за махінації з землею на Закарпатті.
Позначка: Екстрадиція
До України з ФРН екстрадовано учасника шахрайської “букмекерської” схеми
До України з Німеччини екстрадовано учасника шахрайської “букмекерської” схеми з Кривого Рогу. Про це 7 квітня повідомила Дніпропетровська обласна прокуратура.
Зазначається, що у 2023 році чоловік входив до складу організованої злочинної групи, яка під виглядом букмекерської компанії системно обкрадала українців.
Зловмисники створювали фейкові сторінки в Instagram, де демонстрували “успішний успіх”: розкішне життя, великі виграші та швидкі прибутки. Потенційним жертвам вони пропонували заробіток на спортивних ставках.
Отримавши кошти, шахраї надсилали так звані підтвердження виграшу та переконували вносити додаткові суми – нібито для примноження прибутку. Після цього зв’язок із потерпілими обривався.
Слідство встановило потерпілих по всій Україні, серед яких – військовослужбовці та волонтери.
У межах розслідування викрито дев’ятьох учасників угруповання. Щодо восьми з них обвинувальні акти вже перебувають на розгляді суду. На їхнє майно, зокрема нерухомість і дороговартісні автомобілі, накладено арешт.
Останній зловмисник переховувався від слідства. Його було оголошено у розшук по Україні, а згодом – у міжнародний розшук через канали Інтерполу.
У серпні 2025 року чоловіка затримали на території Федеративної Республіки Німеччина.Після розгляду запиту прокуратури компетентні органи Німеччини ухвалили рішення про його видачу українській стороні.
Наразі підозрюваного доставлено до місця попереднього утримання в Україні.За клопотанням прокурора суд обрав щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.Йому інкримінують участь у шахрайстві, вчиненому організованою групою з використанням електронно-обчислювальної техніки.
Ізраїлю надіслано запит по фігурантах справи Мідас
Офіс генерального прокурора (ОГП) направив Ізраїлю запит на видачу фігурнатів корупційної справи в енергетиці Мідас. Про це у вівторок, 31 березня, повідомила очільниця пресслужби відомства Мар’яна Гайовська-Ковбасюк в коментарі для Інтерфакс-Україна.
Вона розповіла, що після надходження до ОГП клопотання Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) про видачу зазначених осіб в Україну, було виявлено низку процесуальних і технічних недоліків в документі.
“У робочому порядку Офіс Генерального прокурора спільно з НАБУ опрацював та доукомплектував 24 томи матеріалів, також було підготовлено та перекладено текст запиту. Після остаточного усунення недоліків і помилок запит про видачу скеровано до Міністерства юстиції Держави Ізраїль”, – заявила вона.
Раніше керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов в програмі Є питання повідомив про те, що антикорупційні органи ще два тижні тому скерували до Офісу генпрокурора документи щодо екстрадиції фігуранта справи Мідас Тимура Міндіча, але запит наразі не підписаний і не скерований до компетентних органів Ізраїлю.
З Польщі екстрадували херсонця за підозрою у вбивствах і зґвалтуванні
Херсонця, якого підозрюють у вбивстві колишньої дружини й падчерки, а також зґвалтуванні останньої, екстрадували з Польщі в Україну. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора на своєму Telegram-каналі.
Злочин стався в липні 2022 року в тоді ще окупованому Херсоні. Слідчі встановили, що 40-річна жінка з дитиною приїхала до колишнього чоловіка, з надією на безпечніші умови.
Однак це рішення обернулося трагедією: 41-річний господар оселі вбив екс-дружину та падчерку. Судово-медична експертиза підтвердила, що перед смертю дівчинка стала жертвою зґвалтування.
“Після скоєного підозрюваний покинув місто через непідконтрольні Україні території та тривалий час переховувався за кордоном”, – ідеться в повідомленні.
В березні 2025 року правоохоронці заочно повідомили чоловікові про підозру та оголосили у міжнародний розшук: підозрюваного затримали у Польщі, а в 19 березня 2026 року екстрадували в Україну.
Чоловік, за рішенням суду, нині пробуває під арештом. Йому інкримінують умисне вбивство двох осіб та зґвалтування малолітньої дитини (п. п. 1, 2, 10 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 152 КК України).
Фігуранту кримінальної справи тепер загрожує довічне позбавлення волі.
В Офісі генпрокурора додали довідкову інформацію: з початку 2026 року в Україну екстрадовано трьох осіб із Бельгії, Німеччини та Польщі.
Розкопки в Криму. Екстрадиція росіянина в Україну
Суд у Польщі дав згоду на екстрадицію в Україну російського археолога Олександра Бутягіна, якого Україна розшукує за проведення розкопок в окупованому РФ Криму – однак на рішення ще можуть подати апеляцію.
Рішення у Польщі
Окружний суд Варшави 18 березня визнав можливим виконання запиту України на екстрадицію Бутягіна.
Адвокат археолога Адам Доманський зазначив, що вони будуть подавати апеляцію.
Україна звинувачує співробітника Ермітажу Бутягіна у незаконних розкопках та викраденні історичних артефактів в окупованому Криму і на цих підставах оголосила його в розшук.
Бутягіна затримали в грудні 2025 року в одному з готелів Варшави, під час його поїздки Європою з лекціями.
Розкопки в Криму
За даними СБУ, у 2014 році Бутягін очолив експедицію, яку особисто відвідував Путін і понад 10 років проводив незаконні розкопки на об’єкті культурної спадщини України в Криму.
Зокрема, група підозрюваного проводила незаконні розкопки на площі сотень квадратних метрів, внаслідок чого росіяни зняли так званий культурний шар українського півострова на глибину майже 2 м. Насамперед йдеться про територію українського археологічного комплексу Давнє місто Мірмекій, розташованого в районі Керчі.
Як встановила експертиза, під час розкопок росіяни пошкодили українську історичну локацію і завдали збитків на суму понад 200 млн грн.
Реакція України
Україна позитивно оцінює рішення окружного суду Варшави щодо екстрадиції російського археолога Олександра Бутягіна в Україну.
Водночас представник українського зовнішньополітичного відомства Георгій Тихий зазначив, що Україна розуміє, що “ще будуть етапи процесуальних дій у Польщі”.
“Це зараз у руках польського правосуддя. Про те, що його очікує в Україні, краще знають правоохоронці, які порушили відповідні справи”, – зазначив він.
В Україні привітали рішення Польщі щодо екстрадиції російського археолога
Україна привітала рішення суду Варшави про екстрадицію російського археолога Олександра Бутягіна, якого підозрюють у незаконних розкопках в окупованому Криму. Про це заявив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий, передає Укрінформ.
Разом з тим, Україна розуміє, що “ще будуть етапи процесуальних дій в Польщі”.
“Це зараз в руках польського правосуддя. Про те, що його очікує в Україні краще знають правоохоронці, які порушили відповідні справи”, – зазначив Тихий.
Суд у Варшаві 18 березня ухвалив рішення про екстрадицію російського археолога Бутягіна на запит української влади.
У грудні 2025 року Бутягіна затримали в Польщі на запит України, коли він прямував із Нідерландів на Балкани для проведення серії лекцій.
В Україні його планують судити за розкопки у тимчасово окупованому Криму.
Як зазначається, захист оскаржуватиме рішення суду.
Дії Бутягіна та його команди археологів призвели до часткового руйнування об’єктів культурної спадщини, а завдані збитки оцінюються понад 200 млн гривень (приблизно 4,8 млн доларів США).
Як ми вже писали, в Польщі на запит України затримали російського археолога, співробітника Ермітажу Олександра Бутягіна.
Польща погодила екстрадиції російського археолога в Україну – ЗМІ
Суд у Варшаві 18 березня ухвалив рішення про екстрадицію російського археолога Олександра Бутягіна на запит української влади. Про це поінформували росЗМІ з посиланням на близьких росіянина.
“У Варшаві відбулося засідання суду першої інстанції у справі Олександра Бутягіна. Суд постановив задовольнити запит України про екстрадицію”, – зазначили у повідомленні.
У грудні 2025 року Бутягіна затримали в Польщі на запит України, коли він прямував із Нідерландів на Балкани для проведення серії лекцій.
В Україні його планують судити за розкопки у тимчасово окупованому Криму.
Як зазначається, захист оскаржуватиме рішення суду.
“Рішення суду першої інстанції не означає негайної екстрадиції – захист буде його оскаржувати та домагатися скасування у суді вищої інстанції”, – заявила сторона захисту.
Адвокати також вважають, що порушення, описані у справі Бутягіна, не передбачають позбавлення волі.
“Адвокати стверджують: матеріали справи описують виключно факт проведення розкопок без дозволу України, що згідно з Кримінальним кодексом України не передбачає позбавлення волі і не є екстрадиційним злочином”.
Крім того, захист Бутягіна скаржиться, мовляв “процес над археологом в Україні може не відповідати стандартам справедливого суду”. За словами близьких археолога, строк давності за статтею, інкримінованою Україні російському вченому, сплив у 2024 році.
Дії Бутягіна та його команди археологів призвели до часткового руйнування об’єктів культурної спадщини, а завдані збитки оцінюються понад 200 млн гривень (приблизно 4,8 млн доларів США).
Як ми вже писали, в Польщі на запит України затримали російського археолога, співробітника Ермітажу Олександра Бутягіна.
Суд в Австрії остаточно відмовив в екстрадиції Фірташа
Вищий земельний суд Відня відмовився приймати апеляцію на рішення про відмову в екстрадиції бізнесмена Дмитра Фірташа в США. Таким чином він фактично закрив 12-річну судову справу через пропуск строку. Про це повідомляє Kurier.
Віденська прокуратура у листопаді 2024 запізнилася з поданням апеляції на рішення суду.
Провадження не змогли відновити через пропущений термін.
Прокуратура подала до суду клопотання щодо відновлення пропущеного строку, але той відмовив їй.
Згідно з австрійським законодавством, рішення про відмову від продовження строку неможливо оскаржити. Тому, найімовірніше, це стане остаточним рішенням у справі Фірташа. Дмитра Фірташа затримали в Австрії в березні 2014 року на запит американських слідчих, однак випустили під заставу у 125 мільйонів євро.
Відтоді олігарх оскаржував свою екстрадицію в США, де йому загрожувало до 50 років тюрми і конфіскація всіх активів.
Він став відомим після появи скандальної компанії Росукренерго – газового посередника між Росією і Україною.
Популярність Фірташу принесли також його суперечки з колишнім прем’єром Юлією Тимошенко.
Судитимуть екстрадованого з Німеччини іноземця, який пограбував інкасаторів
У Житомирі судитимуть іноземця, екстрадованого з Німеччини, котрого обвинувачують у збройному нападі на поліцейських поліцейських Управління поліції охорони в Житомирі з метою заволодіння грошовими коштами у 2019 році. Про це повідомила пресслужба обласної прокуратури у понеділок, 2 березня.
“У вересні 2019 року двоє іноземців, застосувавши вогнепальну зброю, вчинили розбійний напад на поліцейських Управління поліції охорони в Житомирі з метою заволодіння грошовими коштами”, – нагадали у повідомленні.
Чоловіки розробили план – дослідили маршрут руху охорони, її озброєння та час отримання виручки в місцевому магазині. Для здійснення нападу та заволодіння коштами вони підготували одяг із символікою Служби безпеки України та вогнепальну зброю.
Під час нападу, зловмисники поранили одного з працівників поліції, заволоділи табельною вогнепальною зброєю та забрали чорний пакет з інкасаторського автомобіля, котрий виявився без грошей, а з особистими речами правоохоронця.
Декілька років підозрюваний переховувався за кордоном. Його затримали та 13 жовтня 2025 року передали українським правоохоронцям.
Днями прокурори скерували обвинувальний акт до суду стосовно іноземця за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 262, ст. 348 КК України.
Стосовно іншого іноземця нині вживаються заходи для встановлення його місцезнаходження та затримання, зокрема міжнародного характеру.
Убивство Портнова: ФРН планує екстрадицію українця
Влада Німеччини розглядає питання про екстрадицію підозрюваного у вбивстві колишнього заступника голови Адміністрації президента Андрія Портнова. Про це свідчить відповідь прокуратури Кельна на запит DW.
У прокуратурі відмовилися розкрити подробиці справи, бо “йдеться про процедуру екстрадиції за міжнародною участю, яка ще триває”.
Куди саме можуть екстрадувати підозрюваного, прокуратура також не уточнила.
Про затримання підозрюваного у вбивстві Портнова 25 лютого повідомила Національна поліція Іспанії.
Арешт, згідно із заявою, відбувся у німецькому місті Гайнсберг у співпраці з групою спеціальних операцій Федерального управління кримінальної поліції Німеччини (BKA).
Проте прокуратура на запит DW відповіла, що “це затримання не проводили співробітники BKA”.
Як ми вже писали, іспанська поліція затримала в Німеччині підозрюваного у вбивстві Портнова.
Українські ЗМІ дізналися, що затриманий громадянин України є виходцем з Донецької області. Другий співучасник – брат затриманого. Він нині переховується в Росії.
Розшукують і третього співучасника, який забезпечував відхід кілерам.