У Польщі затримали контрабандистів, які запускали дрони з Білорусі

Польські прикордонники затримали трьох чоловіків, яких підозрюють у контрабанді товарів із Білорусі за допомогою безпілотників. Їм загрожує до трьох років. Про це повідомляє Polsat News.

Як повідомили у Прикордонній службі, співробітники підрозділу в Бобровниках затримали двох громадян Білорусі та одного громадянина Польщі під час спроби отримати контрабандний товар, переправлений через кордон безпілотними літальними апаратами.

За даними відомства, вилучений товар складався з чотирьох пакунків сигарет із білоруськими акцизними марками. Його орієнтовна вартість становить 95 тис. злотих.

Затриманим висунули звинувачення за Кримінальним кодексом про податкові правопорушення, а також за законом про особливі заходи щодо протидії підтримці агресії проти України та захисту національної безпеки, а також за законом про авіаційне право. За інкриміновані правопорушення чоловікам загрожує не менше трьох років позбавлення волі.

Нині підозрюваних взяли під варту на три місяці. Як зазначається, затримані громадяни Білорусі мали дозволи на постійне проживання в Польщі. Керівник прикордонного підрозділу в Бобровниках планує звернутися до воєводи з клопотанням про скасування цих дозволів, що може призвести до їх видворення.

Від початку року в Підляському воєводстві виявили сигарети, переправлені повітрям із Білорусі до Польщі, на понад 4,2 млн злотих. Наразі затримано 19 осіб.

Українку не пустили до Польщі через “радіоактивні” 100 доларів

На пункті пропуску Медика у 54-річної громадянки України було виявлено 100-доларову купюру з рівнем радіації, що перевищує допустиму норму в 1905 разів. Про це повідомила прикордонні служби Польщі, передає RMF24.pl.
Зазначається, що під час стандартного контролю на прикордонному переході Медика співробітники зафіксували спрацювання радіометричних датчиків. Сигнал вказував на можливе перевищення допустимого рівня радіації в одного з предметів, що були у пасажирки.
Після додаткової перевірки з’ясувалося, що джерелом випромінювання стала одна зі 100-доларових банкнот. Вимірювання показали перевищення природного радіаційного фону в 1905 разів.
За результатами аналізу встановлено, що на купюрі був присутній ізотоп, який застосовується в медичних цілях. Небезпечну банкноту вилучили і помістили в спеціальний захисний контейнер.
Для уточнення обставин фахівці проконсультувалися з Національним агентством з атомної енергетики.
За даними прикордонної служби, жінка перевозила майже 10 тисяч доларів і пояснила, що кошти призначалися для купівлі автомобіля. Однак з міркувань безпеки їй відмовили у в’їзді до Польщі, після чого її повернули в Україну разом із вилученою банкнотою.
Як зазначають у прикордонній службі, це не поодинокий інцидент. У грудні 2025 року аналогічна ситуація сталася з громадянином Польщі, який також намагався перемістити через кордон купюру з підвищеним рівнем випромінювання.

Польща ратифікувала нову угоду з Україною у галузі безпеки

Сейм Польщі 17 квітня ухвалив закон про ратифікацію угоди з Україною щодо співпраці у боротьбі зі злочинністю. Про це повідомляє Dziennik Gazeta Prawna.

За закон проголосували 242 депутати, проти – 10, ще 185 утрималися.

Нова угода замінить чинну домовленість між Україною та Польщею від 1999 року. За словами міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Марціна Кєрвінського, документ має створити правові механізми для протидії сучасним загрозам, зокрема актам саботажу.

Під час розгляду законопроєкту заступник глави МВС Польщі Чеслав Мрочек наголосив на необхідності адаптації інструментів співпраці до актуальних викликів і загроз.

Угода передбачає взаємну допомогу сторін у розслідуванні злочинів, пошуку підозрюваних, ідентифікації осіб, встановленні місцезнаходження предметів, пов’язаних із правопорушеннями, а також виявленні доходів, отриманих злочинним шляхом.

Крім того, документ регулює нові форми взаємодії, зокрема проведення контрольованих постачань заборонених матеріалів та можливість обміну офіцерами зв’язку.

Окремо визначено повноваження правоохоронців однієї держави діяти на території іншої, а також механізми створення спільних робочих груп, проведення навчань і обміну досвідом.

Основною формою співпраці стане обмін інформацією на засадах взаємності, зокрема щодо підозрюваних осіб, організованих злочинних груп, їхніх зв’язків і методів діяльності.

Закон набуде чинності через 14 днів після оприлюднення. Наступним етапом стане його розгляд у Сенаті Польщі.

Мікроавтобус з українцями перекинувся у Польщі

У Польщі перекинувся мікроавтобус з українцями. Постраждали водій та пасажир. Про це повідомляє RFM24 у четвер, 16 квітня.
Аварія сталася близько 17:00 15 квітня на автостраді А4 у місті Буди Ланьцутські у Підкарпатському воєводстві.

За попередніми даними поліції, водій автобуса Mercedes, який рухався в напрямку Жешува, з’їхав з дороги, врізався у відбійник і перекинувся.

У мікроавтобусі перебували громадяни України – п’ятеро дорослих та 9-річна дитина. Двох людей доставили до лікарні: водія та одного з пасажирів. Зазначається, що водій автобуса був тверезий. Поліція розслідує причини інциденту. У Польщі мікроавтобус з українцями потрапив у ДТП. Фото: Państwowa Straż Pożarna

Чотири країни приєдналися до угоди про Спецтрибунал для РФ

Португалія, Ісландія, Польща та Франція приєднуються до Розширеної часткової угоди щодо Керівного комітету Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Про це повідомила заступниця голови Офісу президента України Ірина Мудра в Facebook.
“Це ще один важливий крок до створення Спеціального трибуналу та потужний сигнал про те, що підтримка справедливості й відповідальності за злочин агресії проти України продовжує зростати.
Кожне таке рішення наближає Трибунал до реальності. Крок за кроком ми будуємо механізм, який має забезпечити відповідальність за злочин агресії”, – наголосила чиновниця.
Нині до цієї коаліції входять такі держави:

  • Коста-Рика
  • Хорватія
  • Естонія
  • Німеччина
  • Латвія
  • Литва
  • Люксембург
  • Молдова
  • Нідерланди
  • Норвегія
  • Словенія
  • Іспанія
  • Швеція
  • Україна
  • Сполучене Королівство
  • Мудра наголосила, що Україна глибоко цінує готовність партнерів допомагати просувати цей процес на практиці.
    “Україна знову закликає інші держави приєднатися до цих зусиль. Широка участь має значення – кожна нова держава зміцнює цей процес і наближає справедливість. Це більше, ніж Україна, і більше, ніж Європа. Йдеться про те, чи матимуть війни агресії наслідки”, – підсумувала заступниця голови ОП.

    Польща піднімала в небо бойові літаки

    Через російську авіацію, яка здійснювала ракетні удари по України, Польща піднімала в небо військові літаки. Про це увечері середи, 15 квітня, повідомили в Оперативному командуванні ЗС Польщі.
    Там зазначили, що піднімали в повітря пару винищувачів та літаки радіолокаційного спостереження. Також були переведені в бойову готовність наземні системи протиповітряної оборони та радіолокаційної розвідки.
    В ЗС Польщі заявили, що такі дії мають превентивний характер і спрямовані на захист повітряного простору. Також там зазначили, що готові до негайного реагування.
    Нгадаємо, протягом дня середи росіяни атакували Україну 21 ракетою та 361 ударним дроном. Станом на 22:00 збито або подавлено 20 ракет та 349 безпілотників.
    Нетипова вечірня атака. Куди била Росія

    У Катині відкрили виставку про “польську русофобію”

    Російське військово-історичне товариство повідомило про відкриття у меморіальному комплексі Катинь виставки “Десять століть польської русофобії”. Про це інформує Телеграм-канал Astra.

    Організація заявила, що експозиція є нібито відповіддю на “сучасний неонацизм у Польщі” та його “витоки”, які, за їхніми словами, “сягають глибини історії”.

    Сама виставка складається з низки стендів з історичною інформацією, що подає російсько-польські відносини у вигідному Кремлю трактуванні. Зокрема, поділи Польщі наприкінці XVIII століття названі “поверненням споконвічних земель”, а однією з причин Другої світової війни вказано твердження, що Польща нібито “активно брала участь у руйнуванні системи колективної безпеки в Європі”.

    Разом з тим, експозицію відкрили у місці, що має особливе значення для історії Польщі. У 1940 році поблизу Катині співробітники НКВС масово розстрілювали польських офіцерів, які перебували в полоні після кампанії 1939 року. Загалом у Катині росіяни вбили 4421 поляка, ще понад 10 тисяч їхніх співслужбовців – в інших місцях Радянського Союзу.

    Влада СРСР визнала відповідальність за масове вбивство польських офіцерів лише у 1990 році. У пострадянській Росії до 2022 року ця позиція загалом не зазнавала суттєвого перегляду.
    Раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський оголосив про рішення закрити останнє російське консульство у Гданську через російські диверсії.

    У відповідь на такий крок Росія також закрила останнє генеральне консульство Польщі.
    Європа готується до вторгнення РФ “протягом року” – ЗМІ

    Поворотний момент: до угоди про Спецтрибунал долучилися ще дві країни

    Ісландія та Польща висловили свою готовність приєднатися до угоди щодо створення Спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України. Про це у вівторок, 14 квітня, заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга у соцмережі Х.

    Він відзначив, що цей крок став поворотним моментом, оскільки з 17 підтвердженнями вдалося досягти юридичного мінімуму кількості держав-членів, необхідного для просування угоди.

    “Ми вдячні нашим ісландським та польським партнерам за цей важливий крок. Це знаменує собою поворотний момент: з 17 підтвердженнями ми офіційно перетнули юридичний мінімум у кількості держав-членів, необхідних для голосування за угоду”, – написав Сибіга.

    На зустрічі у Кишиневі, яка запланована на 14-15 травня, розширену часткову угоду (EPA) буде винесено на розгляд комітету міністрів Ради Європи.

    “Минуло менше року з того часу, як ми дали зелене світло Трибуналу 9 травня 2025 року, коли зібрали міністрів закордонних справ країн Європи у Львові. І тепер ми підготували всі правові кроки для початку роботи Трибуналу”, – зазначив міністр.

    Глава МЗС наголосив на продовженні роботи зі збору підписів інших країн як у межах Ради Європи, так і поза її юрисдикцією, закликаючи всі держави долучитися до глобальних зусиль задля встановлення справедливості.

    “Злочинці в Москві повинні усвідомити, що правосуддя неминуче. Від звичайних російських виконавців до вищого військового та політичного керівництва. Підзвітність має вирішальне значення для міцного миру”, – резюмував Андрій Сибіга.

    Нагадаємо, перед цим Норвегія офіційно висловила намір приєднатися до Розширеної часткової угоди про Керівний комітет Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

    Як відомо, 25 червня 2025 року Україна і Рада Європи підписали угоду про спецтрибунал проти Росії. Він матиме статус міжнародного органу, а не гібридної чи національної інституції.

    У Польщі сталася пожежа біля майбутньої АЕС

    У Польщі поблизу майбутнього майданчика будівництва атомної електростанції сталася пожежа, внаслідок якої знищено п’ять будівельних машин. Про це інформує Polsat News.

    Поблизу місця запланованого будівництва атомної електростанції в Поморському воєводстві Польщі спалахнула пожежа. Інцидент стався у селі Слайшево.

    Як повідомила представниця поліції Вейхеровського повіту Аннета Потрікус, рятувальні служби оперативно працювали на місці події. Наразі тривають слідчі дії.

    До розслідування планують залучити експерта з пожежної справи. Водночас правоохоронці не відкидають, що до інциденту могли бути причетні сторонні особи.

    Унаслідок пожежі знищено п’ять одиниць будівельної техніки, зокрема машини для дорожніх робіт.

    До ліквідації пожежі залучали одну бригаду державної пожежної служби та п’ять підрозділів добровольців.

    Проєкт будівництва АЕС у цьому районі реалізує компанія Polskie Elektrownie Jądrowe.

    Нагадаємо, у вересні 2023 року Польща і США підписали угоду про будівництво Поморської АЕС. ЇЇ три реактори повинні почати виробляти електроенергію у 2033 році.

    Згодом Польща отримала схвалення від Європи на надання багатомільярдної держдопомоги для будівництва першої в історії країни атомної електростанції.

    Фінал Кубка Біллі Джин Кінг відбудеться за участі України

    Україна у другий день змагань у рамках відбіркового раунду на Кубку Біллі Джин Кінг закрила питання з виходом у фінальну частину турніру.

    Нагадаємо, що українські тенісистки оспорювали право на участь у фіналі змагань зі збірною Польщі.

    Перший день виступів став двічі переможним для України завдяки успіхам Марти Костюк та Еліни Світоліної.

    У другий змагальний день у парі виступили сестри Кіченок. Їхніми суперницями були Мая Хвалінська та Мартина Кубка.

    У першому сеті свої сильні сторони продемонстрували українки, другий узяли їхні польські візаві. Третій сет став вирішальним – і перемогу святкували українські спортсменки.

    Завдяки майстерності українських тенісисток другий рік поспіль фінал Кубка Біллі Джин Кінг проходитиме за участі України.

    Фінал турніру відбудеться у вересні нинішнього року.

    в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp