Партія Прогресивна Болгарія експрезидента Румена Радєва здобула 44,59% голосів на парламентських виборах і може сформувати одноосібну більшість. Такі дані оприлюднила Центральна виборча комісія Болгарії в понеділок, 20 квітня.
На другому місці з великим відставанням опинилася партія ГЕРБ колишнього очільника болгарського уряду Бойка Борисова з 13,38%.
Третє місце посів прозахідний блок Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія з 12,61% голосів.
Також до парламенту пройшли ліберальна партія Рух за права і свободи з результатом 7,12%, а також проросійська партія Відродження – 4,25% голосів.
Фінальні результати свідчать, що партія Прогресивна Болгарія на чолі з Радєвим може забезпечити собі одноосібну більшість у Народних зборах. Переможець виборів претендує на 130-131 мандат в 240-місному парламенті.
Позначка: Голосування
Поворотний момент: до угоди про Спецтрибунал долучилися ще дві країни
Ісландія та Польща висловили свою готовність приєднатися до угоди щодо створення Спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України. Про це у вівторок, 14 квітня, заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга у соцмережі Х.
Він відзначив, що цей крок став поворотним моментом, оскільки з 17 підтвердженнями вдалося досягти юридичного мінімуму кількості держав-членів, необхідного для просування угоди.
“Ми вдячні нашим ісландським та польським партнерам за цей важливий крок. Це знаменує собою поворотний момент: з 17 підтвердженнями ми офіційно перетнули юридичний мінімум у кількості держав-членів, необхідних для голосування за угоду”, – написав Сибіга.
На зустрічі у Кишиневі, яка запланована на 14-15 травня, розширену часткову угоду (EPA) буде винесено на розгляд комітету міністрів Ради Європи.
“Минуло менше року з того часу, як ми дали зелене світло Трибуналу 9 травня 2025 року, коли зібрали міністрів закордонних справ країн Європи у Львові. І тепер ми підготували всі правові кроки для початку роботи Трибуналу”, – зазначив міністр.
Глава МЗС наголосив на продовженні роботи зі збору підписів інших країн як у межах Ради Європи, так і поза її юрисдикцією, закликаючи всі держави долучитися до глобальних зусиль задля встановлення справедливості.
“Злочинці в Москві повинні усвідомити, що правосуддя неминуче. Від звичайних російських виконавців до вищого військового та політичного керівництва. Підзвітність має вирішальне значення для міцного миру”, – резюмував Андрій Сибіга.
Нагадаємо, перед цим Норвегія офіційно висловила намір приєднатися до Розширеної часткової угоди про Керівний комітет Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Як відомо, 25 червня 2025 року Україна і Рада Європи підписали угоду про спецтрибунал проти Росії. Він матиме статус міжнародного органу, а не гібридної чи національної інституції.
Явка на виборах в Угорщині значно вища ніж на попередніх виборах
На парламентських виборах в Угорщині зафіксовано суттєве зростання явки виборців. Про це повідомляє видання 444 у неділю, 12 квітня. Дільниці для голосування у парламентських виборах відкрилися о 06:00 по всій Угорщині. Станом на 09:00 за місцевим часом, явка на парламентських виборах складає 16,89%. У 2022 році відповідний показник складав 10,31%. Загалом динаміка явки на 9:00 виглядає так:
Зазначається, що це зростання є особливо примітним, оскільки за останні чотири роки кількість зареєстрованих виборців зменшилася на 166 115 осіб через скорочення населення в Угорщині.
Нагадаємо, у парламентських перегонах беруть участь п’ять партій, проте основне протистояння розгортається між Фідес прем’єр-міністра Віктора Орбана та опозиційною партією Тиса Петера Мадяра.
Фідес багато в чому збудували свою передвиборчу кампанію навколо війни в Україні. На плакатах партії зображали українського президента Володимира Зеленського та голову Єврокомісії Урсулу фон дер Ляйєн із тривожними та загрозливими підписами.
В ЄК оцінили ухвалення Радою кількох законів
Єврокомісар з питань розширення Марта Кос привітала ухвалення Верховною Радою у вівторок кількох законів, важливих для євроінтеграції України та одержання міжнародної фінансової підтримки. Про це йдеться в її дописі на цю тему вона опублікувала у своєму X.
Кос написала, що вітає “позитивний прогрес” у Верховній Раді, де 7 квітня схвалили серію законопроєктів, пов’язаних з євроінтеграцією та отриманням фінансування від ЄС та МВФ.
“Дякую спікеру Верховної Ради Руслану Стефанчуку та прем’єр-міністру Юлії Свириденко за лідерство.
Це допоможе розблокувати понад 2 млрд євро важливого фінансування, щоб стабілізувати фінансові потреби України до літа. І також це свідчення, що Рада далі віддана євроінтеграційному шляху України”, – наголосила Кос.
Рада підтримала так званий податок на OLX
Верховна Рада 8 квітня у першому читанні проголосувала за законопроєкт №15111-д щодо оподаткування цифрових платформ.
За рішення проголосувало 234 народних депутата.
Документ є частиною “маяку” МВФ. Ухвалення законопроєкту є обов’язковою умовою для отримання нового фінансування.
У разі цілковитого ухвалення, податкова зможе щороку отримувати дані про обсяги заробітків українців на цифрових платформах, до яких зокрема, належать сервіси зі здачі житла в оренду (наприклад, Booking), таксі (Bolt чи Uklon), продажу речей (OLX) або інші застосунки.
Як писала Судово-юридична газета, документ передбачав, що:
Зауважимо, на початку березня парламентарі провалили голосування за цей документ.
Україна наблизилась до “промислового безвізу” з ЄС
Верховна Рада 7 квітня ухвалила закон про гармонізацію сфери акредитації органів з оцінки відповідності та технічного регулювання з вимогами ЄС. Про це повідомила пресслужба парламенту.
“Прийняття цього Закону є важливим кроком на шляху до укладення Угоди про взаємне визнання результатів оцінки відповідності промислової продукції між Україною та Європейським Союзом (так званий “промисловий безвіз”) та подальшої інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС”, – наголосили у повідомленні.
Документ спрямований на гармонізацію українського законодавства у сферах технічного регулювання та акредитації з нормами ЄС. Його реалізація має на меті підвищення безпеки промислової продукції, зміцнення довіри до національних органів сертифікації та створення умов для розширення доступу українських товарів на ринок ЄС.
Передбачається, що ухвалення законодавчих змін сприятиме виробництву українських товарів відповідно до європейських стандартів безпеки, підвищенню якості продукції на внутрішньому ринку та розширенню можливостей українських виробників для виходу на ринок Європейського Союзу.
Очікується також створення нових робочих місць, що сприятиме зростанню доходів завдяки легшому доступу українських виробників до ринку ЄС.
На виборах в Угорщині рекордна кількість охочих голосувати за кордоном
Посольства та консульські установи Угорщини зафіксували значне зростання кількості реєстрацій для голосування за кордоном на парламентських виборах, яківідбудуться 12 квітня. Про це напередодні повідомило TVP з посиланням на угорські ЗМІ.
Вказано, що майже 91 тисяча громадян зареєструвалися для голосування в дипломатичних представництвах країни за кордоном. Чотири роки тому ця цифра становила трохи менше 65,5 тис., а в підсумку проголосувало трохи більше 57 тис. осіб.
Зазначається, що зростання кількості виборців за кордоном майже на 40% може розглядатися як потенційна перевага для опозиційної партії Тиса. Ця політсила зазвичай приваблює молодих та мобільних жителів міст, що відповідає характеристикам угорців-емігрантів.
Окрім цього, в Угорщині спостерігається сплеск “перенесення голосів”, коли громадяни голосують не там, де постійно мешкають, але їхні голоси підраховуються в “рідному” виборчому окрузі. Кількість таких голосів на цих виборах також є рекордною – 227 тис. проти 157,5 тис. у 2022 році. Ця тенденція також розглядається як сприятлива для партії Тиса».
Величезна кількість голосів, відданих не за місцем проживання, означає, що остаточні результати виборів, імовірно, стануть відомі лише 18 квітня, зауважує видання.
В Ізраїлі ухвалили закони про смертну кару для палестинців
Парламент Ізраїлю – Кнесет – проголосував за впровадження в країні страти за тероризм. Про це повідомляє німецький таблоїд Bild в Telegram.
Відповідний документ підтримали 62 депутати Кнесета, проголосували за введення страти для терористів, 48 висловилися проти. Один парламентарій утримавсяю. Дев’ять із 120 депутатів були відсутні.
Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху також проголосував за закон – ініціативу ультраправої коаліційної партії Оцма Єхудіт. Його автори зазначають, що закон передбачає страту саме для тих палестинців, котрі вбивають ізраїльтян з “терористичних” мотивів.
У документі йдеться, що страта загрожує кожному, хто навмисне вбив людину «з метою завдати шкоди громадянину чи жителю Ізраїлю, з наміром припинити існування держави Ізраїль». Вища міра покарання може бути замінена на довічне ув’язнення за “особливих обставин”.
Критики вважають цей закон спрямованим проти палестинців. До початку голосування активісти оголосили про намір оскаржити закон через суд.
Ізраїльська правозахисна організація Асоціація цивільних прав в Ізраїлі заявила, що подала позов до Верховного суду.
Експерти ООН з права та уряд Німеччини також висловили стурбованість. Представник німецького МЗС підтвердив “чітке неприйняття” впровадження страти. Він послався на спільну заяву міністра закордонних справ Йоханна Вадефуля та його колег із Франції, Італії та Великобританії: у ньому чотири міністри назвали ухвалений закон “фактично дискримінаційним”.
В Ізраїлі смертна кара не застосовувалася протягом останніх кількох десятиліть.
Востаннє в цій країні було страчено в 1962 році нацистського злочинця Адольфа Ейхмана.
Наруга над прапором України: в ЄС позбавили імунітету польського депутата
Європарламент проголосував за позбавлення імунітету євродепутата-націоналіста від Польщі Ґжеґожа Брауна, зокрема, за наругу над українським прапором у четвер, 26 березня. Про це повідомляє Укрінформ.
Перед цим, у вівторок, за позбавленням Брауна імунітету проголосувала також юридична комісія Європарламенту.
Європарламент свого часу двічі голосував за позбавлення імунітету європейського депутата Брауна.
У першому випадку була мова про наругу над ханукальними свічками у Сеймі, а в другому – порушення “тілесної недоторканності” польської жінки-гінеколога.
В Данії проходять вибори в парламент
У Данії проходять дострокові вибори у місцевий парламент – Фолькетинг. Про це повідомляє Associated Press у вівторок, 24 березня.
У голосуванні можуть взяти учать понад 4,3 млн осіб. Однопалатний парламент Данії обирається на чотирирічний термін. До його складу входять 179 депутатів – 175 із самої Данії, ще по два – для представників малонаселеної Гренландії та іншої напівавтономної території – Фарерських островів.
Вибори у Данії проходять на тлі небаченого геополітичного тиску з боку США, зокрема погроз американського президента Дональда Трампа захопити Гренландію. Ця тема досі залишається актуальною в Данії, попри війну на Близькому Сході.
Останні опитування громадської думки напередодні парламентських виборів у Данії показали, що соціал-демократи прем’єр-міністра Метте Фредеріксен наближаються до більшості з лівими партіями.