Прогресивна Болгарія, партія колишнього президента Румена Радєва, здобула переконливу перемогу на загальних виборах у країні, про що свідчать офіційні результати, оголошені в понеділок, 20 квітня.
Після завершення підрахунку партія отримала 44,6% голосів. Це означає, що вона має всі шанси отримати близько 130 місць у 240-місному парламенті.
Це кращий, ніж очікувалося, результат, і, схоже, один з найбільших парламентських мандатів, отриманих будь-якою партією за останні роки.
Як пишуть західні ЗМІ, такий результат може покласти край хронічній нестабільності в країні, яка призвела до восьмих виборів за п’ять років. Водночас, як побоюються експерти, Радев може зблизити Болгарію з Кремлем. Хто такий Румен Радев? Новостворене лівоцентристське угруповання під керівництвом колишнього президента Румена Радєва, Прогресивна Болгарія, вважалося ймовірним переможцем ще до голосування, хоча також прогнозувалося, що воно не зможе отримати абсолютної більшості.
Після того, як у неділю 62-річний Радев віддав свій бюлетень, він закликав інших людей проголосувати, заявивши, що масове голосування – це “єдиний спосіб втопити купівлю голосів у морі безкоштовних голосів”.
Радев, колишній генерал ВПС, який був президентом Болгарії протягом дев’яти років, перш ніж піти у відставку в січні, щоб балотуватися на виборах, пообіцяв боротися з тим, що він називає “олігархічною моделлю управління” в країні.
Він також виступав за відновлення зв’язків Болгарії з Росією, закликав Україну просити миру, критикуючи військову допомогу Україні та називаючи Крим “російським”.
Тим не менш, він офіційно засудив вторгнення РФ та заявив, що не використовуватиме право вето своєї країни, щоб блокувати допомогу ЄС Києву, якщо його оберуть.
Радев також виступає проти політики ЄС щодо зеленої енергетики, яку він вважає наївною “у світі без правил”. Реакція на результати голосування І Європейський Союз, і Росія привітали Радєва з перемогою. У дописі на X Антоніо Коста, голова Європейської ради, яка об’єднує національні уряди ЄС, написав: “Вітаю Румена Радєва з його переконливою перемогою… Я з нетерпінням чекаю на спільну роботу з вами в #EUCO над нашим спільним порядком денним для процвітаючої, автономної та безпечної Європи”.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн також заявила, що з нетерпінням чекає співпраці з Радєвим “заради процвітання та безпеки” Європи.
“Болгарія є гордим членом європейської родини та відіграє важливу роль у вирішенні наших спільних викликів”, – написала вона.
Водночас реакція деяких представників правоцентристської Європейської народної партії та лівоцентристських груп Соціалістів і демократів була прямолінійною. Чеський консервативний депутат Європарламенту Томаш Здеховський заявив: “Болгарія надіслала чіткий і глибоко тривожний сигнал”.
“Румен Радев, політик, який відкрито критикує підтримку України та довго вважався симпатиком Росії, схоже, забезпечив собі парламентську більшість. Це вже не просто результат виборів – це серйозний геополітичний зсув”, – написав він на X.
Австрійський депутат Європарламенту від соціал-демократів Андреас Шидер додав: “Радев – наступний друг Путіна, ймовірно, увійде до Ради, і Орбан таким чином просто передає естафету”.
В свою чергу, Кремль заявив, що його підбадьорює бажання Радєва вирішити проблеми з Росією шляхом прагматичних переговорів. Питання зовнішньої політики Передвиборча кампанія Радєва викликала порівняння з кампанією прокремлівського колишнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, коли той говорив про покращення зв’язків з Москвою та відновлення вільного потоку російської нафти та газу до Європи.
Радев також розкритикував Європейський Союз за надмірну залежність від відновлюваних джерел енергії.
Водночас він не висловлювався чітко щодо майбутньої дипломатії, і поки що незрозуміло, наскільки він змінить зовнішню політику в Болгарії, яка приєдналася до єврозони в січні – крок, який Радев розкритикував.
Паралельно з цим, аналітики не очікують, що він спробує скасувати прийняття Болгарією євро або заблокувати ширші пакети допомоги ЄС Україні.
У неділю Радев заявив, що готовий працювати над судовою реформою, і що Болгарія “докладе зусиль для продовження свого європейського шляху”.
Позначка: ЄС
ЗМІ: Україні пропонують “символічне” членство в ЄС
Німеччина та Франція виступили з пропозиціями щодо надання Україні проміжного статусу на шляху до членства в Європейському Союзі, який передбачає обмежені права без доступу до ключових фінансових інструментів і без права голосу в ухваленні рішень. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на відповідні документи.
Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що розглядає вступ до ЄС як одну з ключових умов потенційної мирної угоди з Росією, із можливістю приєднання вже у 2027 році. Водночас провідні країни ЄС виступають проти прискореної процедури вступу.
За даними видання, Німеччина пропонує формат “асоційованого членства”, який дозволяв би Україні брати участь у міністерських і лідерських зустрічах без права голосу та автоматичного доступу до спільного бюджету ЄС.
Франція, своєю чергою, пропонує концепцію “інтегрованого статусу держави”, за якою доступ до Спільної аграрної політики ЄС та фондів, зокрема політики згуртування, мав би бути відтермінований до етапу після повноправного вступу.
Такі підходи з’явилися на тлі обговорень можливих змін до чинної процедури розширення ЄС. Водночас більшість держав-членів побоюються, що швидкий вступ нових країн може змінити баланс у Євросоюзі та послабити інституційну систему.
За оцінками Єврокомісії, новий формат міг би забезпечити поступову інтеграцію України з доступом до окремих програм ЄС, зокрема освітніх і інвестиційних, але без повноцінних бюджетних прав.
Представники України зазначають, що перебувають у контакті з європейськими столицями, тож запропоновані варіанти наразі обговорюються. Втім, у Києві висловлюють застереження щодо “символічного” членства, яке може бути сприйняте як заміна повноцінної інтеграції.
Раніше Віце-прем’єр з питань вступу до ЄС і НАТО Тарас Качка заявив, що деякі країни-члени Євросоюзу вимагають перевірити реформи України, та почекати вступу до ЄС ще 10-20 років.
Матернова вказала на сповільнення змін в Україні на шляху до ЄС
ЄС проведуть навчання на випадок нападу на одну з країн блоку
У травні Євросоюз проведе перші у своєму роді командно-штабні навчання для відпрацювання механізму допомоги країні блоку, яка стала жертвою збройної агресії. Таку допомогу передбачає статті 42.7 Договору про ЄС, передає Politico.
Зазначається, що навчання відбудуться під керівництвом глави євродипломатії ЄС Каї Каллас. Мета операції — перевірити не стільки військову, скільки політичну реакцію блоку. Дипломати у Комітеті з питань політики та безпеки моделюватимуть різні сценарії, зокрема, ситуацію, коли про допомогу одночасно просять дві країни. Водночас питання прямого ракетного удару з боку Росії поки залишається в компетенції НАТО, хоча ЄС прагне роз’яснити власну роль у системі безпеки.
Інтерес до згаданої статті зріс після березневих атак безпілотників на Кіпр, які запустив Ліван під час загострення конфлікту між Іраном та США. Саме Кіпр наполіг на тому, щоб це питання включили до порядку денного саміту лідерів ЄС, який відбудеться на острові наступного тижня. Президент Євроради Антоніу Кошта вже підтвердив, що Каллас поінформує лідерів про хід підготовки.
Стаття 5 НАТО чітко передбачає використання військової сили як відповідь на напад. А ось стаття 42.7 ЄС зобов’язує надати допомогу “всіма доступними засобами”, що може включати не лише військову підтримку, а й гуманітарну допомогу, фінансові ресурси чи захист енергетичної інфраструктури. Це дозволяє залишатися в межах договору нейтральним країнам, як-от Австрія чи Ірландія.
Додатковим стимулом для зміцнення власних безпекових гарантій ЄС стали напружені відносини з адміністрацією президента США Дональда Трампа, зокрема, його нещодавні претензії щодо Гренландії. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс зауважив, що стаття 42.7 поширюється і на Гренландію, та закликав посилити її реальну дієвість через створення чіткої структури військового командування. За всю історію Євросоюзу статтю 42.7 активували лише один раз – це зробила Франція у 2015 році після серії терактів ІДІЛ у Парижі. Наразі Європейська служба зовнішніх справ готує документ, який детально опише практичне застосування цих безпекових гарантій у майбутньому.
Сибіга закликав ЄС зняти “орбанівську блокаду”
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся до європейських партнерів із проханням якнайшвидше ухвалити важливі рішення для підтримки України, зокрема стосовно виділення 90 млрд євро фінансування. Про це він повідомив після участі в Анталійському дипломатичному форумі на своїй сторінці у Facebook у ніч проти суботи, 18 квітня.
Сибіга зазначив, що після завершення виборів в Угорщині перед Європою та Україною з’явилися нові політичні можливості. У цьому контексті він закликав Європейський Союз перейти від пасивного очікування до активних дій, подолавши бар’єри, які раніше створював уряд Віктора Орбана. Висловлюючи свою позицію, міністр порівняв необхідність усунення політичних перепон із “орбанівською блокадою,” відсилкою до терміна, який може символізувати спробу затримувати критично важливі рішення. Це було прямим закликом до європейських країн прискорити процес підтримки України.
Таким заявам передувала зміна політичного ландшафту в Будапешті. На парламентських виборах в Угорщині перемогла партія Tisza на чолі з Петером Мадяром, яка здолала команду Віктора Орбана. Орбан, відомий своїм стриманим ставленням до підтримки України, довгий час блокував ініціативи, які стосуються її інтеграції до ЄС та фінансової допомоги. За оцінками агентства, зміна влади в Угорщині може прокласти шлях до розблокування важливих фінансових рішень, зокрема й пакета допомоги в розмірі 90 млрд євро.
Окремо міністр підкреслив, що Україна все більше виступає не лише в ролі отримувача підтримки, але й як важливий партнер у сфері безпеки для своїх союзників. В умовах російської агресії та посилення нестабільності на Близькому Сході Київ одночасно прагне забезпечити швидке надання фінансування з боку ЄС і закріпити за собою статус ключового елементу європейської системи безпеки. На думку Сибіги, ситуація потребує негайних практичних дій, адже зараз йдеться не про символічні заяви, а про конкретні рішення на рівні фінансів, санкцій та політики. Зволікання в цьому процесі може знову призвести до того, що бюрократична тяганина заблокує потрібну допомогу.
Сибіга вже контактував з майбутньою главою МЗС Угорщини – посол
Британці оцінили ідею повернення до ЄС
За даними дослідження, яке аналізує суспільні настрої через десять років після референдуму про Brexit, зростає підтримка серед британців за повне відновлення членства в ЄС, а не лише повернення до статусу єдиного ринку. Більше 80% прихильників Лейбористської партії, Ліберальних демократів та Партії зелених підтримують цю ідею. Такі висновки наводить дослідження Best for Britain, яке цитує Guardian у п’ятницю, 17 квітня.
Опитування показало, що хоча 61% виборців схвалюють поточну урядову політику щодо відносин з ЄС, лише 19% роблять це з повним переконанням.
Як зазначає видання, 53% усіх виборців підтримали б повне повернення до ЄС. Серед прихильників Лейбористів підтримка сягає 83%, серед Ліберал-демократів – 84%, а серед “зелених” – 82%.
Серед виборців Консервативної партії та партії Reform UK відповідний рівень підтримки становить відповідно 39% та 18%.
Нещодавно прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про проведення другого саміту Британія-ЄС, присвяченого економічній співпраці.
Стармер підкреслив, що в умовах глобальної нестабільності довгострокові національні інтереси вимагають “тіснішого партнерства” з Європейським Союзом.
Також наголошується, що британський міністр з питань зв’язків з ЄС Нік Томас-Саймондс упевнений у можливості досягнення угоди між Лондоном та Брюсселем щодо “перезавантаження” ключових аспектів економіки до початку літа.
Варто зауважити, що уряд лейбористів під керівництвом Стармера все частіше говорить про економічні наслідки Brexit, який стався при попередній консервативній адміністрації у 2020 році після референдуму 2016 року. Однак він виключив можливість повернення до єдиного ринку або вступу в митний союз.
Нагадаємо, Велика Британія хоче тісніших зв’язків з Євросоюзом у сфері оборони. Зокрема прагне участі в ініціативі SAFE по переозброєнню на 150 мільярдів євро.
Британія і Франція очолять місію в Ормузькій протоці
ЄС представить четвертий елемент гарантій безпеки для України
ЄС 21 квітня представить четвертий елемент безпекових гарантій для України, який охоплюватиме оборонні реформи, протидію гібридним і кіберзагрозам, а також боротьбу з незаконним обігом зброї. Про це заявив високопосадовець ЄС у Брюсселі на умовах анонімності, повідомляє Укрінформ у п’ятницю, 17 квітня.
За словами посадовця, під час засідання Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі буде обговорено постійний тиск на Росію “у всіх вимірах”.
“Ми розглядатимемо можливість активізації нашої роботи з протидії будь-яким економічним вигодам, які Росія отримує від війни на Близькому Сході, посилення тиску, щоб забезпечити якомога менший обсяг ресурсів для безперервного ведення війни проти України”, – заявив він.
Посадовець додав, що зусилля включають протидію глобальному впливу та важелям впливу Росії, запровадження подальших санкцій, зокрема 20-й пакет санкцій, продовження роботи проти тіньового флоту, продовження протидії гібридним загрозам та вивчення можливостей запобігання в’їзду російських бойовиків до ЄС.
Тоді як стосовно підтримки України, мета залишається незмінною: зробити її “максимально сильною у військовому плані на полі бою та максимально сильною на переговорах”.
Він зазначив, що верховна представниця ЄС Кая Каллас представить “четвертий елемент гарантій безпеки ЄС”, що стосується спільної стабільності.
“Пропозиція четвертого елемента включатиме підтримку оборонної реформи, протидію гібридним та кіберзагрозам, а також реінтеграції ветеранів”, – пояснив посадовець.
Четвертий елемент гарантій безпеки буде спрямований на запобігання та протидію незаконній торгівлі стрілецькою зброєю та легким озброєнням, а також на заходи розмінування.
Deutsche Bank визнав, що порушив санкції ЄС для російських клієнтів
Німецкий Deutsche Bank повідомив фінансові регулятори Німеччини про виявлення порушень санкційних правил ЄС, пов’язаних з обмеженнями для російських клієнтів. Про це пише британська газета Financial Times з посиланням на обізнане джерело.
Відомо, що санкції ЄС забороняють банкам приймати понад 100 000 євро від російських громадян, резидентів та юридичних осіб, зареєстрованих у Росії. Проте в роздрібному підрозділі банку було викрито випадки прийому депозитів на суму понад 100 000 євро від фізичних осіб, які підпадають під такі обмеження.
Deutsche Bank створив спеціальну групу для перевірки своїх механізмів контролю у зв’язку з посиленням у лютому режиму застосування санкцій у Німеччині, яка дозволила виявити порушення.
Норму про обмеження вкладів у сумі 100 000 євро ЄС запровадив ще на ранніх етапах санкцій у відповідь на війну РФ проти Україні.
Торік у грудні ЄС вніс Росію до чорного списку країн з високим ризиком відмивання грошей та фінансування тероризму. В силу це рішення набуло 29 січня цього року. Воно посилює перевірки фінансових транзакцій, пов’язаних із Росією та росіянами.
Deutsche Bank повідомив, що “постійно аналізує” свої бізнес-процеси, пов’язані з дотриманням санкцій, і вживає заходів щодо виявлення хиб та помилок.
США попередили ЄС про затримки поставок зброї – ЗМІ
США попередили європейські країни про можливі затримки в постачанні американського озброєння, на яке вже були підписані контракти. Це зумовлено високим навантаженням на запаси зброї внаслідок війни проти Ірану. Про це повідомляє Reuters.
Як зазначає агентство, затримки можуть торкнутися кількох європейських держав, зокрема країн Балтії та Скандинавії. Йдеться про поставки в межах програми Foreign Military Sales, які поки не були здійснені.
Джерела агентства повідомляють, що американські офіційні особи вже донесли цю інформацію до своїх європейських партнерів, зазначивши, що частина постачання може тимчасово призупинитися. Білий дім і Держдепартамент перенаправили запити журналістів до Пентагону, але там відмовилися від коментарів.
Reuters наголошує, що такі затримки свідчать про значне виснаження запасів американських боєприпасів через військовий конфлікт, який розпочався 28 лютого 2026 року внаслідок американо-ізраїльських ударів по Ірану. Ситуацію ускладнюють і попередні масштаби постачання озброєння до України під час її війни з Росією, а також допомога Ізраїлю в збройному конфлікті в секторі Газа.
Особливий акцент агентство робить на ракетах-перехоплювачах PAC-3 Patriot, які США активно використовують для протидії іранським атакам у регіоні Перської затоки. Це ж озброєння необхідне й Україні для захисту її інфраструктури від атак російських балістичних ракет.
Тим часом у Європі почастішали нарікання на перебої з американськими постачаннями, через що увага дедалі більше переключається на озброєння, вироблене в межах ЄС.
Нагадаємо, віце-президент США Джей Ді Венс стверджує, що одним із головних досягнень Білого дому є рішення припинити фінансувати війну в Україні.
США вичерпали запаси і перетягують автогігантів на військові рейки – ЗМІ
Європа готує свою місію в Ормузькій протоці – ЗМІ
Велика Британія та Франція проведуть саміт, під час якого обговорюватимуть створення військово-морських сил для забезпечення свободи судноплавства через стратегічно важливу Ормузьку протоку. Про це у п’ятницю, 17 квітня, повідомляє Bloomberg.
За даними видання, запропонована “Морська ініціатива зі свободи судноплавства” матиме виключно оборонний формат. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер зазначив, що негайне відкриття протоки є спільною глобальною відповідальністю.
Однак європейські лідери висловлюють чітку позицію щодо того, що вони не підтримують примусове втручання в ситуацію, на якому наполягає президент США Дональд Трамп. Реалізація місії запланована на той момент, коли для цього складуться відповідні умови.
Раніше повідомлялось, що Збройні сили США повністю зупинили морську торгівлю з Іраном. Про це заявив голова Центрального командування США адмірал Бред Купер. З початку блокади 13 квітня американці перехопили вісім нафтових танкерів, пов’язаних з Іраном.
А напередодні стало відомо, що США та Іран готують новий раунд переговорів.
Трамп заявив, що “назавжди відкриває” Ормуз
Словаччина погрожує заблокувати нові санкції проти Росії
Словаччина заявила про готовність блокувати 20-й пакет санкцій ЄС проти Росії, однак не виступає проти надання кредиту Україні на 90 млрд євро. Про це повідомив міністр закордонних справ Юрай Бланар, передає Dennik N.
Словаччина готова блокувати ухвалення 20-го пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії до отримання гарантій щодо відновлення роботи нафтопроводу Дружба, уточнив Бланар.
Водночас Словаччина не заперечує проти розблокування кредиту для України обсягом 90 млрд євро.
Раніше прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо висловлював сумніви щодо можливості відновлення роботи нафтопроводу, тоді як президент України Володимир Зеленський заявляв, що Дружба може відновити роботу до кінця квітня.
Раніше прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо доручив зупинити екстрені постачання електроенергії Україні, бо постачання російської нафти через нафтопровід Дружба так і не відновилось.
В ЄС відреагували на пропозицію США послабити санкції проти Росії