Місія – Антикор

Європа готує свою місію в Ормузькій протоці – ЗМІ

Велика Британія та Франція проведуть саміт, під час якого обговорюватимуть створення військово-морських сил для забезпечення свободи судноплавства через стратегічно важливу Ормузьку протоку. Про це у п’ятницю, 17 квітня, повідомляє Bloomberg.

За даними видання, запропонована “Морська ініціатива зі свободи судноплавства” матиме виключно оборонний формат. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер зазначив, що негайне відкриття протоки є спільною глобальною відповідальністю.

Однак європейські лідери висловлюють чітку позицію щодо того, що вони не підтримують примусове втручання в ситуацію, на якому наполягає президент США Дональд Трамп. Реалізація місії запланована на той момент, коли для цього складуться відповідні умови.
Раніше повідомлялось, що Збройні сили США повністю зупинили морську торгівлю з Іраном. Про це заявив голова Центрального командування США адмірал Бред Купер. З початку блокади 13 квітня американці перехопили вісім нафтових танкерів, пов’язаних з Іраном.
А напередодні стало відомо, що США та Іран готують новий раунд переговорів.
Трамп заявив, що “назавжди відкриває” Ормуз

Європа планує відправити астронавтів на Місяць

Європа відіграла ключову роль у нещодавній місячній місії Artemis-2 та водночас має власні плани дослідження Місяця. Про це повідомляє zeit.de у неділю, 12 квітня.

“Ми повернулися у гру”, – заявив директор з пілотованих і роботизованих космічних польотів Європейського космічного агентства (ESA) Даніель Нойшвандер. Він нагадав, що з 1972 року жодна людина не наближалася до Місяця.

Він також зауважив, що нинішній політ до Місяця був би взагалі неможливим без рушійної системи ESA. ЄКА надало для місії так званий European Service Module (ESM), який забезпечував астронавтів киснем, водою та електроенергією, а також виконував функції рушійної установки для капсули Orion.

За словами Нойшвандера, вже найближчим часом європейські астронавти мають бути залучені до місій Artemis. Водночас у межах Artemis-3, всупереч початковим планам, посадка на Місяць ще не відбудеться. Вона запланована на Artemis-4 у 2028 році.

Європейське космічне агентство також планує у 2030 році відправити на Місяць власний безпілотний посадковий апарат Argonaut, який доставлятиме на поверхню обладнання та наукові прилади. За словами Нойшвандера, перший запуск запланований на ракеті Ariane-6, а апарат зможе доправляти до 1,5 тонни вантажу, зокрема марсоходи або наукові інструменти.

“Мета – розширити наше розуміння Місяця, – зазначив він. – Ми хочемо дістатися Південного полюса. Там планується дослідження ресурсів. Також враховується перевага постійного сонячного освітлення для виробництва енергії. Кінцева мета – створення європейської дослідницької станції з участю астронавтів.

План розвитку передбачає: до 2030 року довести технічну спроможність місій, з 2031 року нарощувати інфраструктурні можливості, а до 2040 року – забезпечити постійну європейську присутність на Місяці. Водночас США залишаються ключовим партнером.

Нагадаємо, капсула космічного корабля Orion з екіпажем місії Artemis II із чотирма астронавтами на борту приводнився в Тихому океані після понад дев’яти днів польоту.

Астронавти Artemis II розповіли про складнощі місії

Екіпаж місії Artemis II, яка облетіла Місяць і прямує назад, назвав повернення на Землю найризикованішим етапом польоту. Про це повідомляє Mirror.
За словами астронавтів, під час входу в атмосферу капсула розміром із мініавтобус зазнає колосальних навантажень: теплозахисний екран витримує температуру до 2700°C, а швидкість сягає понад 40 тисяч км/год – це приблизно у 13 разів швидше за кулю.
До складу команди входять астронавти Рейд Візман, Віктор Гловер, Крістіна Кох та канадець Джеремі Хансен. Усі вони мають багаторічний досвід польотів, однак навіть це не зменшує ризиків.
Корабель, створений компанією Lockheed Martin, відокремиться від основної частини апарата перед входом в атмосферу. Основний удар візьме на себе теплозахисний екран із матеріалу Avcoat, який спеціально розроблений для контрольованого “згоряння” і відведення тепла.
Під час попередніх випробувань цей елемент зазнав пошкоджень, однак після модернізації його визнали безпечним для польоту. Командир місії Візман зазначив, що оновлена траєкторія входу також підвищує рівень безпеки.
Щоб витримати перевантаження, астронавти використовують спеціальні костюми та навіть приймають сольові таблетки для підтримки кров’яного тиску. Після проходження критичної фази капсула розкриє 11 парашутів і приводниться в Тихому океані поблизу Сан-Дієго.
Астронавт Віктор Гловер зізнався, що найбільше переживає не за себе, а за родину, яка стежитиме за поверненням у прямому ефірі.

Країни G7 назвали умову для місії з безпеки Ормуза

Країни Великої сімки повідомили, що готові розпочати миротворчу місію в Ормузькій протоці лише за однієї умови – після завершення протистояння між США, Ізраїлем та Іраном. Представники G7 наголосили, що їхня ініціатива буде виключно оборонною. Про це йдеться у повідомленні Euronews у п’ятницю, 27 березня.

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро зазначив, що “в міжнародному співтоваристві існує широкий консенсус щодо збереження свободи судноплавства”. Він наголосив на важливості діяти виважено, лише після “відновлення спокою”.

Ця протока залишається одним із ключових транспортних шляхів для світових енергетичних ресурсів. Зокрема, через неї проходить близько 20% обсягів глобального експорту нафти та газу. За словами державного секретаря США Марко Рубіо, після завершення військових дій танкери потребуватимуть надійного супроводу, адже без цього вони не зможуть отримати страхування.

Європейські країни зайняли обережну позицію, відмовляючись від участі у подібних місіях під час активної фази конфлікту, зважаючи на ризик ескалації. Утім, вони підтвердили свою готовність долучитися до заходів задля стабілізації регіону вже після закінчення бойових дій.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефул підкреслив, що Німеччина буде готова відігравати свою роль лише у постконфліктний період. Тим часом представники Великої Британії заявили про неприпустимість ситуації, коли Іран користується своїм географічним положенням, фактично утримуючи світову економіку в заручниках.

Глава європейської дипломатії Кая Каллас звернула увагу на взаємопов’язаність регіональних конфліктів, вказуючи на роль Росії в підтримці Ірану. Вона закликала всі сторони повернутися за стіл переговорів, наголошуючи на необхідності дипломатичних зусиль.

Нагадаємо, днями Тегеран підтвердив, що стратегічно важливий водний шлях – Ормузька протока – залишається доступним для більшості держав світу. Водночас, обмеження накладені на судна, пов’язані зі США, Ізраїлем та їхніми військовими союзниками.

Мерц висловився щодо завершення війни в Ірані

У МЗС спростували місію ЄС на Дружбу

У МЗС заявили, що Україна не отримувала жодної інформації про можливу місію ЄС на нафтопровід Дружба, тоді як оприлюднені раніше у медіа деталі та дати поїздок їм невідомі. Відповідну заяву зробив речник відомства України Георгій Тихий на брифінгу для журналістів, передає РБК-Україна.
Раніше Єврокомісія зверталася до Києва з питаннями стосовно приблизних термінів ремонту нафтопроводу, пошкодженого під час атаки російськими дронами. Втім, точних дат відновлення нині немає, тож сторони продовжують обмінюватися інформацією про перебіг робіт.
Тихий запевнив, що українська сторона своєчасно надала усі необхідні пояснення щодо термінів і стану робіт. Також, за його словами, підтримується постійний контакт із Єврокомісією, партнерами та представниками ЄС щодо технічного стану об’єкта.
“Можу нагадати, що допуск або недопуск на стратегічні об’єкти України в умовах воєнного стану – це питання до СБУ”, – додав речник. Нагадаємо, наприкінці січня транспортування російської нафти по Дружбі через Україну було зупинено після масштабної атаки РФ. Угорщина і Словаччина звинуватили Україну у штучному припиненні поставок і “шантажі”. Угорщина заблокувала виділення Україні кредиту ЄС на 90 млрд євро. До України приїздила угорська місія зі встановлення фактів щодо пошкодження нафтопроводу Дружба. Учасників групи не допустили до самого нафтопроводу. МЗС України разом із Нафтогазом показали представникам 31 країни матеріали про російські атаки на Дружбу і їх наслідки. Європейський Союз запропонував Україні технічну підтримку і фінансування для ремонту Дружби. Київ прийняв пропозицію. Президент Володимир Зеленський пообіцяв лідерам ЄС відновити транзит за півтора місяця. ЄС допоможе Дружбі. Пристрасті щодо нафтопроводу

NASA визначило дату пілотованого польоту до Місяця

NASA встановило найближчу дату пілотованого польоту до Місяця – не раніше 6 березня 2026 року. Напередодні, 20 лютого, екіпаж місії Artemis II розпочав обов’язковий передстартовий карантин у Х’юстоні. До складу команди входять астронавти NASA Рід Вайзман, Віктор Гловер і Крістіна Кох, а також представник Канадського космічного агентства Джеремі Гансен.
Карантин триватиме приблизно два тижні – стандартна процедура перед пілотованими місіями. Вона передбачає максимальне обмеження контактів із зовнішнім світом, щоб мінімізувати ризик інфекцій безпосередньо перед польотом.
Artemis II стане першим пілотованим запуском ракети Space Launch System та корабля Orion. Астронавти здійснять обліт Місяця за траєкторією, що нагадує цифру вісім, без посадки на поверхню. Тривалість місії становитиме близько десяти днів. Політ має підтвердити готовність усіх систем для далеких космічних експедицій і підготувати технічну базу для майбутньої висадки людей у межах програми Artemis, зокрема місії Artemis III.
Перед початком карантину екіпаж провів фінальне комплексне тренування. Крім того, 19 лютого фахівці NASA завершили другу “мокру” генеральну репетицію запуску – повномасштабне випробування носія із заправкою кріогенним паливом, відпрацюванням зворотного відліку та безпечним зливом компонентів. Після усунення технічних проблем, зокрема витоку водню, зафіксованого під час першого тесту, системи продемонстрували стабільну роботу.
Остаточне рішення щодо старту ухвалять після аналізу результатів випробувань і завершення підготовки стартового комплексу 39B у Космічному центрі імені Кеннеді. Екіпаж планує прибути до Флориди приблизно за п’ять днів до запуску. Artemis II стане першим за понад 50 років польотом людей за межі низької навколоземної орбіти – востаннє це відбулося під час місії Apollo 17 у грудні 1972 року.

Місія ЮНЕСКО прибула в Київ для моніторингу історичних пам’яток

До Києва прибула Моніторингова місія ЮНЕСКО для оцінки стану об’єктів всесвітньої спадщини, зокрема Національного заповідника Софія Київська та Києво-Печерської лаври. Про це повідомили в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА.
У межах моніторингу місія оглянула низку об’єктів:

будівлю на розі вул. Софіївської, 20/21 та вул. Володимирської, 21/20, якій минулого року присвоїли статус щойно виявленого обʼєкта культурної спадщини та яку внесли до реєстру памʼяток;

будівлю на вул. Олеся Гончара, 17/23, на якій, відповідно до рекомендацій ЮНЕСКО, запропоновано здійснити демонтаж надбудованих поверхів із приведенням висоти будівлі до параметрів сусідньої історичної забудови;

будівлю на вул. Великій Житомирській, 32 (так званий будинок зі зміями та каштанами), що знаходиться в процесі реставрації;

частково Пейзажну алею.

“Буферна зона Софії Київської та Києво-Печерської лаври – це простір відповідальності. Це спеціально визначена охоронна територія навколо двох об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що оберігає їх від хаотичної забудови, нав’язливої реклами та інших загроз. Вона зберігає історичний ландшафт серця Києва – від Хрещатика й Майдану до Андріївського узвозу, Володимирської гірки, дніпровських схилів і Парку Слави. Завдяки статусу обʼєктів світової спадщини ці святині мають міжнародний захист від руйнівних втручань. Це не лише надбання України – це частина спадщини всього цивілізованого світу, яка особливо потребує посиленої уваги під час війни”, – зазначила директорка Департаменту Марина Соловйова.
Зауважимо, 10 червня 2025 року Софіївський собор зазнав ушкоджень унаслідок обстрілу. Відповідно до рішення Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Міжнародна рада з охорони пам’яток та історичних місць має оцінити стан збереження об’єкта та фактори, що на нього впливають, для подальшого планування заходів з охорони пам’ятки.

ЗМІ дізналися, чому Європа погодилася на нову місію НАТО в Арктиці

НАТО нарощує свою присутність в Арктиці – крок, розрахований не стільки на стримування Росії, скільки на “стримування” президента США Дональда Трампа. Про це повідомляє видання Politico, посилаючись на дипломатів НАТО, офіційних осіб Альянсу і військових аналітиків.
Значний зсув уваги НАТО до цього регіону, викликаний інтенсивним тиском США після погроз Трампа анексувати Гренландію. Однак цей зсув продиктований насамперед політикою, а не нагальною військовою необхідністю.
НАТО офіційно позиціонує свою нову місію Арктичний вартовий (Arctic Sentry) як критично важливу. Дипломатичні зусилля демонструють намір союзників утримати Вашингтон на своєму боці на тлі побоювань, що відмова потурати Трампу в питанні Гренландії може обернутися катастрофою.
Експерти стверджують, що будь-які побоювання з приводу безпеки надто перебільшені, оскільки НАТО більш ніж здатне впоратися з Росією в Арктиці.
Після неодноразових відмов виключити застосування сили для захоплення Гренландії, минулого місяця президент США нарешті відмовився від своєї кампанії з придбання датської території. Цьому відступу сприяла обіцянка Рютте і союзників, що НАТО буде ставитися до безпеки в Арктиці серйозніше.
Але експерти, як і раніше, глибоко скептичні щодо військової необхідності такої витівки. З огляду на здатність США перекинути “тисячі” військових до Гренландії з Аляски “протягом 12–24 годин” і досвід, здобутий на навчаннях Ice Exercises, “мовиться скоріш про комунікаційний розрив”.
Вашингтон посилається на різні майбутні загрози для арктичного острова. Але на практиці “загроза не змінилася з часів холодної війни”.
Співпраця Китаю і Росії в Арктиці залишиться “значною мірою символічною”, вважає професор політології Арктичного університету Норвегії Марк Лантейн.
І Росія все ще “значно поступається” НАТО. З початку повномасштабної війни проти України Москва втратила дві з трьох бригад, дислокованих на Крайній Півночі. На підготовку їх заміни піде “п’ять років або більше”.
Місія Арктичний вартовий спершу переведе існуючі навчання (наприклад, датські Arctic Endurance в Гренландії) під егіду Об’єднаного командування НАТО у Вірджинії.
Сьогодні базі Пітуффік на півночі Гренландії знаходиться близько 150 американських військовослужбовців. І Данія, і Гренландія підкреслили, що відкриті для розміщення додаткових сил США в рамках існуючих домовленостей.
Хоч розміщення більшої кількості військ було б марнотратством, але для деяких союзників витрата грошей і техніки – це чесна угода заради запобігання розвалу Альянсу, йдеться в матеріалі.
Як ми вже писали, практично дві третини німців вважають, що найближчими роками США становитимуть серйозну загрозу для миру у світі.
В Європі масово втрачають довіру до США – опитування

NASA відтерміновує запуск місії навколо Місяця

NASA перенесло запланований запуск місії Artemis II щонайменше на березень після виявлення витоку водню під час ключового паливного тесту. Про це повідомляє Bloomberg.

Запуск відтермінували для аналізу отриманих даних і проведення повторного випробування – так званої “мокрої репетиції”, під час якої ракета повністю заправляється паливом.

У зв’язку з цим екіпаж місії, до складу якого входять працівники NASA Рейд Візман, Віктор Гловер і Крістіна Кох, а також астронавт Канадського космічного агентства Джеремі Гансен, звільнять з передпольотного карантину, в який їх відправили 21 січня.

Місія Artemis II має на меті вперше з 1972 року доправити астронавтів до Місяця. Під час тесту інженери постали перед низкою проблем, зокрема з посиленням витоку рідкого водню, несправністю клапана, пов’язаного з герметизацією люка модуля, а також перебоями в аудіоканалах.

Метою випробування є перевірка готовності ракети Space Launch System компанії Boeing та корабля Orion компанії Lockheed Martin до десятиденної місії з польоту навколу Місяця та поверненням на Землю. NASA також планує протестувати системи життєзабезпечення корабля Orion перед місією Artemis III, яка передбачає висадку астронавтів на Місяць не раніше 2028 року.

Раніше NASA вивела свою мегаракету-носій Space Launch System на стартовий майданчик у Флориді, розпочавши завершальний етап підготовки до місії Artemis II.
Зауважимо, нова прихильність Трампа до дослідження Місяця є ключовим фактором для досягнення “орбітальної економіки”. Він наголосив, що Місяць має значний науковий, економічний і стратегічний потенціал для США, зокрема з точки зору національної безпеки.

Мерц відреагував на ідею армії ЄС в Україні

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц скептично оцінив ідею формування європейської армії, яка могла б бути залучена до миротворчих місій в Україні після завершення війни, розпочатої Росією. Про це повідомило Politico у матеріалі від 30 січня.

Раніше Манфред Вебер, президент Європейської народної партії та керівник її фракції в Європарламенті, заявив на Forum Europa в Брюсселі, що відправлення “миротворчих військ” до України могло б стати першим кроком до створення “європейської армії”, як тільки буде досягнута угода про припинення війни. Він наголосив, що ці війська мають виступати під європейським прапором, символізуючи спільну підтримку свободи та демократії.

Втім, за словами Мерца, подібна ініціатива на даному етапі не є першочерговим пріоритетом для Європи. Він підкреслив важливість концентрації зусиль на поточних викликах, зокрема зміцненні обороноздатності та підвищенні конкурентоспроможності європейської промисловості.

Канцлер також зазначив, що внесення змін до договорів ЄС із 27 країнами-членами є складним і тривалим процесом, тому наразі уникає пропонувати масштабні реформи.

Щодо питання про можливе направлення миротворців, Німеччина поки не прийняла остаточного рішення, однак така можливість не виключається.

Нагадаємо, у Європейському Союзі розглядають ідею створення єдиних військових сил, які могли б поступово замінити присутність американських військових на території Європи. Однак Генеральний секретар НАТО Марк Рютте застеріг від створення в ЄС окремої військової структури, наголосивши, що європейська оборона має спиратися на Альянс, а не дублювати його функції.