Гренландія – Антикор

Трамп після зустрічі з Рютте висловився про НАТО

Після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте президент США Дональд Трамп знову наголосив, що Альянс не надав належної підтримки США у критичні моменти. Про це глава Білого дому написав у соцмережі Truth Social у четвер, 9 квітня.

“НАТО не було поруч, коли ми його потребували, і його не буде поруч, якщо він нам знову знадобиться”, – вкотре заявив Трамп.

Він також порушив тему Гренландії, нагадавши про “великий шматком льоду, яким погано керувати”. Це стало черговою демонстрацією його зацікавленості цим регіоном.

Нагадаємо, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте після зустрічі з Дональдом Трампом заявив, що американський президент висловлює невдоволення рівнем участі деяких союзників у конфлікті з Іраном. Як зазначив Рютте, розмова пройшла у відвертому ключі. Він зауважив, що розуміє позицію США, але підкреслив, що європейські країни роблять значний внесок іншими шляхами: забезпечуючи логістику, надаючи авіапростір і відкриваючи свої військові бази.

Варто згадати, що адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає варіант покарання окремих країн-членів НАТО через, як вважають у Білому домі, недостатню підтримку з боку цих держав під час військових дій США та Ізраїлю проти Ірану.

Трамп пояснив, коли почалося його невдоволення НАТО

Напруженість між президентом США та НАТО розпочалася з ситуації довкола Гренландії, коли союзники не підтримали його наміри анексувати острів. Про це заявив американський лідер Дональд Трамп на пресконференції у Білому домі, передає CNN.

За словами президента США, поглиблення розриву між Штатами та НАТО почалося, коли він вперше запропонував анексувати Гренландію.

“Все почалося, якщо хочете знати правду, з Гренландії. Ми хочемо Гренландію. Вони не хочуть нам її віддавати. А я сказав: “Бувай, бувай”, – сказав Трамп.

Американський лідер також вчергове назвав НАТО “паперовим тигром”, заявивши, що союзники не допомогли США з Іраном.

“НАТО – це паперовий тигр. Нам вони, очевидно, не потрібні, бо вони нічим не допомогли”, – заявив Трамп.

ЗМІ дізналися, як Данія готувалася боронити Гренландію від нападу США

Данія разом зі своїми європейськими союзниками готувалася до ймовірного нападу США на Гренландію через заяви та дії адміністрації Дональда Трампа. Зокрема, повідомляється, що данські військові були терміново перекинуті на острів і мали з собою вибухівку. Про це інформує DR, посилаючись на власні джерела.

Як зазначає видання, у разі необхідності військові могли підірвати злітно-посадкові смуги в містах Нуук і Кангерлуссуак, що унеможливило б висадку американських військ під час спроби силового захоплення Гренландії. Крім боєприпасів, у вантажі також були запаси крові для невідкладної допомоги пораненим у випадку бойових дій.

Як зазначається в матеріалі, ще на початку 2025 року Данія активно шукала підтримки на міжнародному політичному рівні. Копенгаген прагнув уникнути загострення відносин із Вашингтоном, проте водночас був готовий протистояти у разі нападу на Гренландію.

Однак у січні 2026 року країна значно прискорила перекидання своїх сил на острів. Причиною стала операція США у Венесуелі, під час якої було затримано Ніколаса Мадуро. Це, за даними джерел видання, посилило побоювання з приводу можливих дій Трампа.

“У найкоротші терміни спершу передовий загін, що складався з данських, французьких, німецьких, норвезьких та шведських солдатів, був перекинутий літаками до Нуука та Кангерлуссуака. Одразу за ними рушили основні сили, до складу яких увійшли бійці Драгунського полку з Хольстебро, елітні спецпризначенці з Єгерського корпусу (Jægerkorpset) та французькі альпійські стрільці, спеціально навчені для ведення війни в умовах екстремального холоду та гірської місцевості”, – йдеться у статті.

Для забезпечення координації в регіоні Північної Атлантики було відправлено данські винищувачі та французький військовий корабель.

Метою розгортання багатонаціонального контингенту в Гренландії передбачалося створити умови, які б змусили США замислитися над наслідками потенційного силового захоплення острова. Одне з джерел наголосило, що це були не просто військові тренування, а серйозна оборонна операція.

Раніше повідомлялося, що Дональд Трамп висловив бажання приєднати Гренландію, Канаду і Венесуелу до складу США.

Канада та США відновили торговельні переговори

Прем’єр Гренландії відмовився від корабля-шпиталю від Трампа

Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен відмовився від “плавучого шпиталю” для острова, який президент США Дональд Трамп збирався відправити для острова. Про це гренландський політик написав у неділю, 22 лютого, на своїй сторінці у Facebook.
“Відповідь буде “ні, дякую”. Ідея президента Трампа про відправлення американського судна-шпиталю до Гренландії взята до відома. Але у нас є державна система охорони здоров’я, де лікування для громадян є безоплатним. Це свідомий вибір. І фундаментальна складова нашого суспільства. У США все інакше, там похід до лікаря коштує грошей”, – написав Нільсен.
Політик додав, що Гренландія завжди відкрита до діалогу, зокрема зі США.
“Але поговоріть із нами, замість того, щоб просто робити більш-менш випадкові висловлювання в соціальних мережах”, – додав прем’єр острова.
За його словами, діалог та співпраця передбачають повагу до того, що рішення стосовно Гренландії ухвалюються “тут, у нас вдома”.

Трамп заявив про відправку до Гренландії медичної допомоги

Президент США Дональд Трамп заявив, що відправить до данського острова Гренландії госпітальний корабель. Про це він у суботу, 21 лютого, написав у своїй соцмережі Truth Social.
“Ми відправимо до Гренландії великий госпітальний корабель, щоб надати допомогу багатьом хворим людям, які там не отримують необхідного лікування. Він уже в дорозі!!!” – ідеться в публікації.
Трамп сказав, що місію організує разом із губернатором Луїзіани Джеффом Лендрі, якого раніше призначив спеціальним посланцем від США у Гренландії. Президент сидів поруч з Лендрі на вечері для губернаторів-республіканців у Білому домі, уточнює Reuters.
Очільник США зробив такий анонс через кілька годин після того, як Об’єднане арктичне командування Данії заявило про евакуацію члена екіпажу американського підводного човна з Гренландії. Той потребував термінової медичної допомоги. Його передали медикам в Нууку.
Раніше президент США Дональд Трамп не виключав можливості отримання контролю над Гренландією шляхом купівлі або військових дій. Утім, після переговорів із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на економічному форумі в Давосі риторика Білого дому стала дещо обережнішою. Незважаючи на публічне відхилення ймовірності військового втручання, Трамп підкреслив стратегічну важливість Гренландії для США у контексті геополітичних інтересів в Арктиці.

Сенатор Грем зчепився з лідерами Данії та Гренландії в Мюнхені – ЗМІ

Впливовий сенатор США Ліндсі Грем на тому тижні вступив у суперечку з лідерами Данії та Гренландії на полях Мюнхенської конференції з питань безпеки. Такими діями він вчергове підгарячили побоювання європейців, що апетит США до острова нікуди не зник. Про це йдеться в статті видання Euractiv, яке посилається на свої джерела.
Напруження в американо-данських відносинах трохи спало після того, як президент Дональд Трамп відмовився від погроз застосувати військову силу для отримання Гренландії та запровадити мита проти восьми європейських країн.
Але під час зустрічі з двома лідерами – прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен та гренландським прем’єром Єнсом-Фредеріком Нільсеном – сенатор Грем попередив, що якщо Трамп захоче Гренландію, то Вашингтон “може просто її забрати”.
Джерела ЗМІ в Данії, що були присутні на зустрічі, розповіли, що Грем звернувся до Фредеріксен словами “little lady” (“маленька леді”). Вона ж на ці слова відповіла так: “Коли ви з цим закінчите, зустріч зможе продовжуватися”.
Учасники описали поведінку Грема як “абсолютно неприйнятну”. Один з присутніх згадав безліч нецензурних слів, а другий охарактеризував сенатора як “агресивну” людину.
Американські законодавці були здивовані, дізнавшись, наскільки кампанія Трампа щодо Гренландії вплинула на сприйняття європейцями США та рівень довіри до американських партнерів, зазначає видання Puck. Грем, впливовий діяч Республіканської партії та давній прихильник крутої зовнішньої політики, раніше був голосним критиком Трампа після спроби заколоту 6 січня 2021 року. Проте після переобрання Трампа у 2024 році він став одним із його найвідданіших союзників.

Арктичний вартовий. Відповідь НАТО Трампу

В НАТО анонсували ініціативу Арктичний вартовий, яка з’явилася на тлі ускладнення відносин США та європейських країн через Гренландію. З неофіційних коментарів представників НАТО можна зробити висновок, що замість принципу “США забезпечують власну безпеку, контролюючи Гренландію”Вашингтону запропонували новий принцип: “НАТО забезпечує безпеку всіх своїх членів, включно зі США, у всій Арктиці, включно з Гренландією”.
Реакція США
Про старт ініціативи Марк Рютте оголосив на зустрічі міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі. Голова Пентагону Піт Хегсет на неї не приїхав. Реакція Вашингтона на цю ініціативу поки не надійшла. Однак в її організації, ймовірно, брали участь і американські військові, оскільки США були і залишаються провідним членом Альянсу.
У свій нинішній президентський термін Дональд Трамп заговорив про те, що Гренландія має увійти до складу США, ще на початку 2025 року, Але на початку січня 2026 року це питання викликало серйозну міжатлантичну політичну кризу.
6 січня пресслужба Білого дому повідомила, що «президент і його команда обговорюють низку способів досягнення цієї важливої зовнішньополітичної мети, і, звичайно, використання збройних сил США завжди розглядається як один із варіантів, які є у головнокомандувача».
Ці претензії викликали обурення європейських країн, союзників США по НАТО. Президент США згодом пом’якшив свою позицію, заявивши, що після переговорів з Данією, європейськими союзниками і Канадою розглядає можливість укладення угоди.
За словами Трампа, Гренландія потрібна США, щоб забезпечити безпеку Америки на тлі зростаючої активності в Арктиці Росії та Китаю.
Ініціатива, а не операція
«Страж» називають «підходом», «ініціативою», але не операцією. І це відображає певну невизначеність самої його суті.
«Спочатку він (Арктичний страж) об’єднає навчання, такі, як данська „Арктична витривалість“ і норвезьке „Холодна реакція“, у яких візьмуть участь десятки тисяч людей і буде задіяне обладнання для ефективної роботи в арктичних умовах. Це чітко продемонструє те, що ми всі готові спільно сприяти безпеці в Арктиці — і, по суті, загальній безпеці всього Альянсу”, — сказав генсек НАТО Марк Рютте, виступаючи в штаб-квартирі перед початком конференції міністрів оборони.
Це дало підставу багатьом коментаторам говорити про формальне «перейменування» існуючих регулярних навчань.
Рютте з цим твердженням категорично не погодився і пояснив, відповідаючи на відповідне питання, що головною відмінністю буде єдине командування (ініціативу очолює Головнокомандувач об’єднаними силами НАТО в Європі) і єдиний інформаційний простір, зокрема і з застосуванням новітніх технологій.
При цьому ніхто не називає «Арктичний страж» якимось новим структурним підрозділом, до якого будуть приписані певні сили і засоби.
Нарешті, ініціатива не обмежена в часі. Але говорити про те, що вона завершиться після досягнення певного результату складно, оскільки її цілі та завдання не були озвучені публічно.
Говорячи про нову ініціативу, в НАТО нагадують, що альянс уже проводить дві операції з подібними назвами — «Балтійський страж» і «Східний страж».
Перша почалася в січні 2025 року для захисту кабелів на дні Балтійського моря, а друга — у вересні після того, як кілька російських дронів впали на території Польщі.
В НАТО відзначають, що з часу початку операції на Балтиці пошкоджень кабелів більше не траплялося. Великих нальотів безпілотників на країни альянсу останнім часом також не було. Тобто ці операції можна вважати цілком ефективними.
Однак, на відміну від цих двох кампаній, викликаних конкретними інцидентами і спрямованих проти певних загроз, причини початку «Арктичного стража» настільки ж чітко не позначені.
На офіційній сторінці «Арктичного стража» на сайті НАТО йдеться, що приводом для початку цієї ініціативи стала військова активність Росії в регіоні, зростаючі північні амбіції Китаю та російсько-китайське співробітництво. Всі три фактори присутні в Арктиці вже багато років.

У Гренландії зафіксували найтепліший січень за 109 років

Столиця Гренландії, Нуук, зафіксувала найвищу середню температуру січня за всю історію спостережень, побивши рекорд, який протримався 109 років. Середня температура місяця становила 0,1°C, що на 7,8°C вище за середнє значення за минулі три десятиліття. Про це повідомляє France24.

Попередній рекорд зафіксували у 1917 році і він був нижчим на 1,4°C. У найтепліший день січня температура в Нууку піднялася до 11,3°C.

Згідно з даними DMI, від південного краю Гренландії до західного узбережжя температура в січні встановила місячні рекорди. Зокрема, у муніципалітеті Ілуліссат середня температура в січні становила -1,6°C, що на 1,3 градуса вище за попередній рекорд 1929 року та на 11 градусів вище за норму для січня.

Кліматолог DMI Мартін Олесен зазначив, що хоча тепле повітря час від часу приходить на Гренландію на день-два, такі тривалі температурні рекорди на великій території свідчать про серйозні зміни клімату.

Наукове дослідження 2022 року у журналі Nature показало, що Арктика нагрівається у чотири рази швидше за решту планети з 1979 року.

Тим часом Європа пережила найхолодніший січень за 16 років.

ЗМІ дізналися, чому Європа погодилася на нову місію НАТО в Арктиці

НАТО нарощує свою присутність в Арктиці – крок, розрахований не стільки на стримування Росії, скільки на “стримування” президента США Дональда Трампа. Про це повідомляє видання Politico, посилаючись на дипломатів НАТО, офіційних осіб Альянсу і військових аналітиків.
Значний зсув уваги НАТО до цього регіону, викликаний інтенсивним тиском США після погроз Трампа анексувати Гренландію. Однак цей зсув продиктований насамперед політикою, а не нагальною військовою необхідністю.
НАТО офіційно позиціонує свою нову місію Арктичний вартовий (Arctic Sentry) як критично важливу. Дипломатичні зусилля демонструють намір союзників утримати Вашингтон на своєму боці на тлі побоювань, що відмова потурати Трампу в питанні Гренландії може обернутися катастрофою.
Експерти стверджують, що будь-які побоювання з приводу безпеки надто перебільшені, оскільки НАТО більш ніж здатне впоратися з Росією в Арктиці.
Після неодноразових відмов виключити застосування сили для захоплення Гренландії, минулого місяця президент США нарешті відмовився від своєї кампанії з придбання датської території. Цьому відступу сприяла обіцянка Рютте і союзників, що НАТО буде ставитися до безпеки в Арктиці серйозніше.
Але експерти, як і раніше, глибоко скептичні щодо військової необхідності такої витівки. З огляду на здатність США перекинути “тисячі” військових до Гренландії з Аляски “протягом 12–24 годин” і досвід, здобутий на навчаннях Ice Exercises, “мовиться скоріш про комунікаційний розрив”.
Вашингтон посилається на різні майбутні загрози для арктичного острова. Але на практиці “загроза не змінилася з часів холодної війни”.
Співпраця Китаю і Росії в Арктиці залишиться “значною мірою символічною”, вважає професор політології Арктичного університету Норвегії Марк Лантейн.
І Росія все ще “значно поступається” НАТО. З початку повномасштабної війни проти України Москва втратила дві з трьох бригад, дислокованих на Крайній Півночі. На підготовку їх заміни піде “п’ять років або більше”.
Місія Арктичний вартовий спершу переведе існуючі навчання (наприклад, датські Arctic Endurance в Гренландії) під егіду Об’єднаного командування НАТО у Вірджинії.
Сьогодні базі Пітуффік на півночі Гренландії знаходиться близько 150 американських військовослужбовців. І Данія, і Гренландія підкреслили, що відкриті для розміщення додаткових сил США в рамках існуючих домовленостей.
Хоч розміщення більшої кількості військ було б марнотратством, але для деяких союзників витрата грошей і техніки – це чесна угода заради запобігання розвалу Альянсу, йдеться в матеріалі.
Як ми вже писали, практично дві третини німців вважають, що найближчими роками США становитимуть серйозну загрозу для миру у світі.
В Європі масово втрачають довіру до США – опитування

В Європі масово втрачають довіру до США – опитування

Жителі європейських країн втрачають довіру до США як до союзника в межах НАТО. Причиною таких змін в оцінках європейців стали зазіхання президента Дональда Трампа на Гренландію, а також зростання напруженості між Вашингтоном та іншими європейськими столицями. Про це свідчать дані масштабного дослідження у 13 державах Європи, яке замовив аналітичний центр Європейська рада з міжнародних відносин (ECFR), повідомляє у своїй статті Європейська правда.
У більшості держав, де відбулося опитування, лишень 10–15% громадян вважають США союзником.
У трьох з 11 держав НАТО, де проводилося опитування, понад чверть респондентів бачать США союзником. Мова про Польщу, Британію й Угорщину.
Порівняно з 2024 роком довіра до США як до союзника у країнах, де проводили дослідження, впала усюди. У Данії, яка зіткнулася з претензіями президента Дональда Трампа на Гренландію, падіння є найбільшим – з 30% у 2024-му до 15% у 2025-му.
Україна з показником у 18% перебуває в лавах країн з “проамериканськими” настроями в Європі.
Дослідження також зафіксувало зростання кількості тих, хто називає США суперником, супротивником чи ворогом. Зокрема, у Німеччині, Франції та Іспанії по 28% людей назвали США суперником або супротивником.
“Напруження всередині НАТО має або владнатися в осяжному майбутньому, або, за браком довіри, Альянсу доведеться пройти через внутрішні зміни… Трамп тепер відкрито позиціонує Сполучені Штати саме як суперника решти держав НАТО та як їхнього потенційного супротивника”, – резюмується в статті.
ECFR проводила дослідження у листопаді 2025 року в 11 європейських державах НАТО: Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Польща, Данія, Естонія, Португалія, Угорщина, Болгарія, а також у двох державах поза Альянсом – в Україні та Швейцарії.