Частина політиків Естонії різко відреагувала на слова президента України Володимира Зеленського. Вони заявили про повторення російських наративів і можливе ускладнення союзницького діалогу, повідомляє естонський мовник ERR.
У недільному інтерв’ю національному телемарафону Володимир Зеленський припустив, що обмеження інтернету в Росії може пояснюватися не боротьбою з критикою влади, а спробою запобігти внутрішньому невдоволенню перед можливою мобілізацією.
На його думку, такі дії можуть бути пов’язані з підготовкою до масштабних військових сценаріїв проти України або країн Балтії. Заразом президент України засумнівався в необхідній реакції НАТО в разі гіпотетичного удару по регіону.
“Я думаю, що, можливо, не всі країни захочуть підтримати (Балтію – ред.), але, на мій погляд, у країн НАТО немає вибору – інакше НАТО більше не буде. Вони повинні діяти і реагувати на те, що Путін потенційно може зробити”, – сказав Зеленський.
Голова комісії Рійгікогу (естонський парламент – ред.) з закордонних справ Марко Міхкельсон наголосив, що подібні заяви повторюють небезпечні наративи і можуть грати на руку Росії.
За його словами, такі формулювання підривають довіру до теми колективної оборони.
Лідер EKRE Мартін Хельме заявив, що подібна риторика посилює атмосферу тиску і страху в регіоні.
“Нескінченне доведення людей до стресу і залякування в підсумку більше не працюють на те, щоб усі почали діяти більш сконцентровано для запобігання військовій загрозі або кращого планування – це перетворилося на риторичні нападки”, – вважає Хельме.
Позначка: НАТО
У НАТО оцінили шанси РФ на перемогу
Голова Військового комітету НАТО, адмірал Роб Бауер заявив, що класична військова перемога України чи Росії у війні наразі є малоймовірною. Про це він сказав в ефірі Radio NV.
“Класична військова перемога будь-якої зі сторін на даний момент є малоймовірною. Це тому, що зараз на окупованій території України перебуває 700 тисяч російських солдатів”, – зазначив Бауер.
Він вважає, що росіян важко буде вивести і “ми всі повинні винести з цього урок”.
“Якби 2022 року ми дали все, коли Україна дуже успішно відвойовувала свою територію у росіян у період, скажімо, з квітня до серпня того року, і якби ми дали вам усе, про що ви просили, то, ймовірно, результат війни був би дуже-дуже іншим”, – заявив адмірал.
Він переконаний, що Росія “вже програла цю війну стратегічно, що призвело до того, що вона стала сателітом Китаю”. Адже без допомоги Китаю “росіяни не змогли би продовжувати цю війну в Україні”.
“А з військової точки зору я не можу уявити жодного сценарію, за якого Росія могла б вийти з цієї війни переможцем”, – додав Бауер.
Трамп накинувся з новою критикою на НАТО
Президент США Дональд Трамп учергове розкритикував НАТО, звинувативши Альянс у відмові приєднатися до війни, розв’язаної США та Ізраїлем проти Ірану. Про це свідчить його промова на заході Turning Point Action в Аризоні, яку цитує NBC News.
Трамп згадав про Північноатлантичний альянс і присутні освистали його, а сам він заявив, що НАТО виявилося “абсолютно неефективним, коли ми його потребували”.
Він порівняв НАТО з людиною, яка, за твердженням Трампа, намагалася зробити пожертву на виборчу кампанію після того, як він виграв президентські вибори.
“І я сказав: “Послухайте, щоб ви зрозуміли: пожертви на виборчу кампанію після моєї перемоги не враховуються…”. І НАТО, після нашої перемоги, це теж не враховується, це те саме”, – заявив президент США.
Трамп повторив своє твердження, що війна з Іраном була лиш “екскурсією”.
“Це була просто військова екскурсія. Це не найважливіше. Це не найзначніша подія”, – стверджує голова Білого дому.
Трамп неодноразово критикував НАТО за те, що альянс не приєднався до зусиль щодо відновлення судноплавства в Ормузькій протоці.
США закликали союзників пришвидшити перехід до “НАТО 3.0”
Заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі заявив, що Європа повинна прискорити процес перебрання на себе головної відповідальності за конвенційну оборону континенту. Про це він сказав на засіданні Контактної групи з питань оборони України, повідомляє пресслужба Міноборони США.
“Європа повинна активізувати та прискорити цей перехід до “НАТО 3.0″ – не лише словами, а й діями та кардинальною зміною ставлення. Я знаю, що багато хто з вас уже збільшує видатки на оборону та працює над розширенням своїх промислових потужностей. Але надзвичайно важливо, щоб ми рухалися вперед ще швидше”, – зазначив Колбі.
За його словами, США “продовжують нести тягар глобальної безпеки”, хоча повинні “надавати пріоритет найсерйознішим загрозам для американців”.
“Оборона України значною мірою забезпечувалася за рахунок використання обмежених запасів США, доповнених внесками Європи. Це була реакція “НАТО 2.0” на реалії “НАТО 3.0″. На щастя, ситуація почала змінюватися. Але час має вирішальне значення – це розкіш, якої ми не маємо. Я мушу наголосити на важливості рішучих дій з боку Європи для прискорення цього процесу”, – заявив Колбі.
Він наголосив, що Європа має поставити оборону континенту і, як наслідок, свою військову підтримку України на справді стійку основу. США готові продовжувати допомагати через такі ініціативи, як PURL, але ця підтримка не повинна покладатися на значні внески американської сторони.
“Потреба у швидкому відновленні європейських запасів боєприпасів є надзвичайно важливою, як і необхідність усунення протекціоністських торговельних бар’єрів, що стримують промисловий потенціал континенту. Ми готові підтримувати вас і співпрацювати з вами у цьому. Створення міцної, спроможної та інтегрованої європейської оборонної промислової бази не може бути просто прагненням, а має бути абсолютною передумовою для надійного стримування та оборони. Це історична можливість для згуртування європейської оборони, і, повторюю, ми готові надавати підтримку в цій сфері. Це матиме вирішальне значення для припинення війни в Україні на умовах, що забезпечать тривалий мир”, – заявив Колбі.
Стабільний і значний приплив європейських фінансових внесків до ініціативи PURL став би бажаним знаком необхідних змін, вказав він, але, що ще важливіше, Європа повинна створити потенціал для самостійного виконання цих вимог.
“Ми всі виграємо від сильнішої та більш злагодженої європейської оборонної промислової бази поряд із зростаючою та більш життєво важливою американською. Якщо Європа виправдає очікування цього моменту – по-справжньому взявши на себе основну відповідальність за оборону континенту відповідно до нашої концепції збалансованого “НАТО 3.0″ – ми всі станемо сильнішими і надійнішими у захисті наших народів та наших національних інтересів. Це забезпечить нашому історичному трансатлантичному альянсу міцнішу та стабільнішу основу, і ми всі виграємо від цього”, – зазначив заступник міністра оборони США з питань політики.
Голова парламенту Словенії анонсував поїздку в Росію та вихід з НАТО
Новий спікер парламенту Словенії Зоран Стеванович одразу після обрання заявив про плани відвідати Москву і провести референдум про вихід країни з НАТО. Про це повідомляє Radio Prvi в Instagram.
“Я хотів би будувати мости, добре співпрацювати з усіма країнами, незалежно від стіни, яку було побудовано між Заходом і Сходом. Тож я планую найближчим часом відвідати Москву”, – сказав політик.
Крім відвідин Москви, політик також анонсував проведення референдуму про вихід Словенії з Альянсу.
“Ми обіцяли народу референдум щодо виходу з НАТО і що ми також проведемо цей референдум”, – запевнив Стеванович.
На додачу до цього, він виступає за поступове скасування антиросійських санкцій, але заразом заперечує звинувачення на свою агресу в проросійських поглядах.
“У мене немає проросійських поглядів, тільки прословенські. Ми стверджуємо, що Словенія має проводити свою політику самостійно, суверенно”, – запевнив спікер.
Він готовий співпрацювати “з усіма країнами у світі, особливо з великими”, але “співпраця не означає підпорядкування”.
У Держдумі Росії вже відреагували на обрання Стевановича заявою, що “готові до конструктивного діалогу з колегами з Національних зборів Словенії на основі рівноправ’я та взаємної поваги до національних інтересів”.
Обрання Стевановича стало несподіванкою: на парламентських виборах переміг Рух Свобода прем’єра Роберта Голоба, але спікером став представник іншої сили. Стеванович очолює партію Resni.ca, яку в медіа характеризують як євроскептичну. Переглянути цей допис в Instagram
Хакери РФ атакували військові структури кількох країн НАТО
Пов’язані з Росією хакери зламали електронну пошту посадовців і військових структур кількох країн НАТО, зокрема Румунії, Болгарії та Греції. Про це повідомляє Reuters у середу, 15 квітня.
Зломів зазнали десятки посадовців у країнах-членах НАТО. У Румунії хакери отримали доступ щонайменше до 67 електронних поштових адрес, що належать румунським Військово-повітряним силам, зокрема до кількох скриньок, пов’язаних з авіабазами НАТО, та щонайменше до однієї скриньки вищого військового офіцера.
Міністерство національної оборони Румунії, коментуючи цю інформацію, повідомило, що з 67 атак успішними виявилися лише 30, а решту атак вдалося відбити завдяки кіберзахисту армії.
Зазначається, що ці електронні адреси не використовувалися для передачі секретної інформації, а слугували для вирішення адміністративних питань у рамках Міноборони.
Крім того, хакери отримали доступ до 27 електронних поштових скриньок, якими керує Генеральний штаб національної оборони Греції – найвищий військовий орган країни. Серед зламаних акаунтів були ті, що належали грецьким військовим аташе в Індії та Боснії, а також загальнодоступна поштова скринька Об’єднаного центру психічного здоров’я збройних сил Греції.
У Болгарії хакери зламали щонайменше чотири електронні адреси місцевих посадовців у провінції Пловдив, де, як стверджується, російське втручання призвело до виведення з ладу супутникових навігаційних служб напередодні візиту голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн минулого року.
Російські хакери зламали також акаунти науковців та військових посадовців у Сербії. Раніше повідомлялося, що хакери, пов’язані з Росією, дістали доступ до понад 170 поштових скриньок українських прокурорів і слідчих. Пошту директора ФБР зламали іранські хакери, зливши дані за 10 років
Російські хакери зламали пошту понад 170 прокурорів в Україні – ЗМІ
Хакери, пов’язані з Росією, за останні місяці дістали доступ до понад 170 поштових скриньок українських прокурорів і слідчих (загалом не менш як 284 акаунтів з 2024 по 2026 рік). Витік виявили британські та американські дослідники кіберзагроз із групи Ctrl-Alt-Intel, оскільки самі хакери помилково залишили дані відкритими. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Атака торкнулася ключових антикорупційних і слідчих органів України й окремих високопосадовців. Метою, схоже, було збирання компромату та інформації про розслідування, припускає ЗМІ.
Крім України, зломи електронних поштових скриньок зафіксовані в сусідних країнах НАТО, зокрема, в Румунії, а також на Балканах: Греції, Болгарії та Сербії, де постраждали військові та державні структури.
Експерти пов’язують хакерську атаку з російськими спецслужбами та зазначають, що “величезна операційна помилка” хакерів “надала рідкісну можливість вивчити механізми російської шпигунської кампанії”.
Один із дослідників зазначає, що це тільки частина кампанії, а сама вона насправді значно ширша.
Європа готує “план Б” на випадок виходу Штатів з НАТО – ЗМІ
Резервний план, що має забезпечити Європі захист за допомогою існуючих військових структур НАТО у разі виходу США, набирає обертів. Це сталося після того, як його підтримала Німеччина – країна, яка тривалий час виступала проти самостійних дій. Про це повідомляє видання The Wall Street Journal.
“Європейські чиновники прагнуть зберегти фактор стримування щодо Росії, оперативну безперервність та ядерну надійність навіть у тому випадку, якщо Вашингтон виведе війська з Європи або відмовиться прийти їй на допомогу, як погрожував президент Трамп”, – ідеться в повідомленні.
План, вперше оприлюднений торік, підкреслюють глибину занепокоєння Європи щодо надійності США. Їх реалізація прискорилася після того, як Трамп пригрозив відібрати Гренландію у Данії, яка також є членом НАТО, і тепер набуває нової актуальності на тлі протистояння, спричиненого відмовою Європи підтримати американську війну в Ірані.
Зміна позиції Німеччини сприяла досягненню ширшої згоди серед інших країн, зокрема Великої Британії, Франції, Польщі, країн Північної Європи та Канади, які, за словами залучених до процесу чиновників, зараз позиціонують цей план дій на випадок надзвичайних ситуацій як “коаліцію добровольців” у рамках НАТО.
Після того, як Берлін змінив свою позицію, планування на випадок надзвичайних ситуацій перейшло до вирішення практичних військових питань, таких як: хто керуватиме системами протиповітряної та протиракетної оборони НАТО, коридорами для перекидання підкріплень до Польщі та країн Балтії, логістичними мережами та великими регіональними навчаннями, якщо американські офіцери відійдуть від справ.
Офіційні особи зазначають, що відновлення призову до війська є ще одним важливим аспектом, від якого залежить успіх плану.
Все більше ключових командних посад у НАТО тепер обіймають європейці, а багато великих навчань, що відбулися недавно або заплановані на найближчі місяці, очолюватимуть європейські сили – зокрема в Північній Європі, де Альянс межує з Росією.
Зеленський анонсував новини щодо програми PURL
Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Про це українький лідер повідомив в Телеграм у вівторок, 14 квітня.
За його словами, обговорювались потреби для захисту українського неба, зокрема подальшу реалізацію програми PURL, що дає Україні змогу отримувати ракети для зенітних систем Patriot.
“Сила для ППО – це наш ключовий пріоритет, і життя людей має бути захищене. Готуємо новини щодо PURL”, – заявив президент.
Також Зеленський і Рютте говорили про ключові безпекові виклики, які зараз є для всіх у світі. Президент акцентував, що важливо координуватися та зміцнювати одне одного.
МЗС Чехії відсторонилося від критичних заяв президента про Трампа
Міністерство закордонних справ Чехії відсторонилося від критичних висловлювань президента Петра Павела щодо Дональда Трампа, які спричинили резонанс. У заяві, опублікованій на платформі X у неділю, 12 квітня, відомство пошкодувало з приводу коментарів Павела, наголосивши, що вони не відображають офіційну позицію чеського уряду.
Зокрема, МЗС Чехії відреагувало на слова Павела про те, що президент США за останні тижні нібито завдав більше шкоди авторитету НАТО, ніж російський лідер Володимир Путін за багато років.
“Міністерство закордонних справ Чеської Республіки шкодує з приводу їхнього змісту і підкреслює, що ці заяви не відображають офіційну позицію уряду Чеської Республіки”, – йдеться в заяві.
Відомство підкреслило важливість збереження єдності, сили та авторитету НАТО, а також підтвердило прихильність уряду Чехії до трансатлантичного співробітництва між Європою та США.