Хакери РФ атакували військові структури кількох країн НАТО

Пов’язані з Росією хакери зламали електронну пошту посадовців і військових структур кількох країн НАТО, зокрема Румунії, Болгарії та Греції. Про це повідомляє Reuters у середу, 15 квітня.

Зломів зазнали десятки посадовців у країнах-членах НАТО. У Румунії хакери отримали доступ щонайменше до 67 електронних поштових адрес, що належать румунським Військово-повітряним силам, зокрема до кількох скриньок, пов’язаних з авіабазами НАТО, та щонайменше до однієї скриньки вищого військового офіцера.

Міністерство національної оборони Румунії, коментуючи цю інформацію, повідомило, що з 67 атак успішними виявилися лише 30, а решту атак вдалося відбити завдяки кіберзахисту армії.

Зазначається, що ці електронні адреси не використовувалися для передачі секретної інформації, а слугували для вирішення адміністративних питань у рамках Міноборони.

Крім того, хакери отримали доступ до 27 електронних поштових скриньок, якими керує Генеральний штаб національної оборони Греції – найвищий військовий орган країни. Серед зламаних акаунтів були ті, що належали грецьким військовим аташе в Індії та Боснії, а також загальнодоступна поштова скринька Об’єднаного центру психічного здоров’я збройних сил Греції.

У Болгарії хакери зламали щонайменше чотири електронні адреси місцевих посадовців у провінції Пловдив, де, як стверджується, російське втручання призвело до виведення з ладу супутникових навігаційних служб напередодні візиту голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн минулого року.

Російські хакери зламали також акаунти науковців та військових посадовців у Сербії. Раніше повідомлялося, що хакери, пов’язані з Росією, дістали доступ до понад 170 поштових скриньок українських прокурорів і слідчих. Пошту директора ФБР зламали іранські хакери, зливши дані за 10 років

В Греції затримали підозрюваного в підготовці вбивства критиків РФ – ЗМІ

Підозрюваного у підготовці двох вбивств — російського активіста та політичного радника — на території Литви, 55-річного чоловіка затримали в будинку в грецькому місті Салоніки. Його затримали за європейським ордером ще 10 лютого, але про це стало відомо тільки тепер. Про це повідомляє балтійське видання Delfi та .
Водночас місцеве видання Voria пише, що затриманий – етнічний грек із Грузії.
Delfi, посилаючись на литовських правоохоронців вказує, що чоловік через посередників міг переказати 5000 євро на підготовку подвійного вбивства – активіста з Росії, який дістав притулок у Литві, а також радника з політичних питань, який був відомий своєю критикою Росії.
Ці гроші призначалися для підготовчого етапу злочину – оформлення паспортів і поїздки в Литву.
Voria наводить вік і невелику характеристику однієї з потенційних жертв: за даними видання, “активісту з незалежної російської республіки” 46 років.
Загалом у справі підозрюваними є сім осіб: громадяни Греції, Грузії, Литви, України, Білорусі та Росії.
За версією литовських правоохоронців, підозрювані стежили за ймовірними жертвами, фіксуючи їх на фото та відео, а в автомобіль одного з чоловіків встановили пристрій для прослуховування. Виконавцям обіцяли 40 тис. євро за вбивство, тоді як організатору — 10 тис. євро.
Решту підозрюваних, за даними ЗМІ, затримали 12 березня 2025 року. У справі є одна людина, яка може перебувати в Німеччині. За даними Voria, він є “ключовою фігурою”.

Греції заборонила соцмережі для дітей до 15 років

У Греції заборонили доступ до соцмереж для дітей до 15 років. Про це у відеозверненні оголосив прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс, передає Ekathimerini.
Зазначається, що Греція стала однією з перших країн, яка схвалила заборону на соцмережі для дітей на національному рівні.
Законодавче врегулювання з’явиться влітку 2026 року і набере чинності 1 січня 2027 року.
“Тепер я впевнений, що багато хто з вас, молодших, розсердиться на мене; якби я був у вашому віці, можливо, я б відчував те саме, але наша роль не полягає в тому, щоб бути приємними”, – заявив Міцотакіс, звертаючись до дітей.
Він додав, що Греція підштовхуватиме Європейський Союз до схвалення подібних заходів.

Україна домовляється з Грецією про постачання дизелю та газу

Україна планує наростити постачання скрапленого природного газу (СПГ) через грецькі термінали і мережу газопроводів Вертикальний коридор. Київ уже одержує скраплений природний газ зі США через інфраструктуру Греції, але ці обсяги все ще незначні. Про це заявив голова правління НАК Нафтогаз України Сергій Корецький, повідомляє Reuters.
Під час зустрічі із заступником міністра закордонних справ Греції Харісом Теохарісом Корецький обговорив можливість використання потужностей грецьких портів для збільшення поставок.
Аналітики ExPro зазначають, що тільки в березні через Вертикальний коридор в Україну надійшло близько 75 млн кубометрів газу.
Поставки здійснюються з грецького терміналу Ревітуса за спеціальними зниженими тарифами на транспортування.
Окрему увагу Україна і Греція приділили поставкам дизеля: через руйнування внутрішніх переробних заводів унаслідок російських атак країна стала майже повністю залежною від імпорту пального з Європи.
Сторони також обговорили постачання дизельного палива, використання грецького флоту та інші проєкти.

Україна домовляється з Грецією про постачання дизеля та газу

Україна планує наростити постачання скрапленого природного газу (СПГ) через грецькі термінали і мережу газопроводів Вертикальний коридор. Київ уже одержує скраплений природний газ зі США через інфраструктуру Греції, але ці обсяги все ще незначні. Про це заявив голова правління НАК Нафтогаз України Сергій Корецький, повідомляє Reuters.
Під час зустрічі із заступником міністра закордонних справ Греції Харісом Теохарісом Корецький обговорив можливість використання потужностей грецьких портів для збільшення поставок.
Аналітики ExPro зазначають, що тільки в березні через Вертикальний коридор в Україну надійшло близько 75 млн кубометрів газу.
Поставки здійснюються з грецького терміналу Ревітуса за спеціальними зниженими тарифами на транспортування.
Окрему увагу Україна і Греція приділили поставкам дизеля: через руйнування внутрішніх переробних заводів унаслідок російських атак країна стала майже повністю залежною від імпорту пального з Європи.
Сторони також обговорили постачання дизельного палива, використання грецького флоту та інші проєкти.

У Греції схвалили закупівлю системи ППО та модернізацію F-16

Рада безпеки Греції (KYSEA) схвалила 23 березня закупівлю багатошарової системи протиповітряної оборони та захисту від безпілотників вартістю 3 млрд євро, а також модернізацію 38 винищувачів F-16. Про це заявив у міністр оборони Греції Нікос Дендіас, повідомляє Ekathimerini.
Загальна вартість цих двох проєктів, які були схвалені грецьким парламентським комітетом раніше цього місяця, оцінюється приблизно в 4 млрд євро.
Зазначається, що Греція вже веде переговори з Ізраїлем про надання більшої частини ракетних систем для свого купола протиповітряної оборони і захисту від безпілотників, який називається Щит Ахіллеса.
KYSEA також схвалила модернізацію чотирьох фрегатів MEKO 200 і угоду про технічне обслуговування військово-транспортних літаків C29J.

Греція заявили про атаку на свій танкер біля Новоросійська

Танкер під грецьким прапором був атакований неподалік російського порту Новоросійськ у Чорному морі вранці 14 березня. Про це заявив міністр судноплавства Греції Васіліс Кікіліас, передає Ekathimerini.

За його словами, танкер було атаковано рано вранці за межами російського порту Новоросійськ. Удар може бути пов’язаний з напруженістю в регіоні і нещодавніми рішеннями, що дозволяють обмежене транспортування російської нафти

“Вважається, що цей удар можливо, пов’язаний з рішеннями щодо часткових дозволів на транспортування російської нафти протягом місяця”, – зазначив він.

Екіпаж з 24 моряків, серед яких 10 греків, 13 філіппінців та один румун не постраждав. Танкер, який зазнав лише матеріальних збитків внаслідок удару, був зафрахтований американським нафтовим гігантом Chevron.

Міністерство судноплавства Греції заявило, що танкер Maran Homer вийшов з порту Салоніки та прямував до Новоросійська.

Міністр поінформував про інцидент прем’єр-міністра Кіріакоса Міцотакіса та міністра закордонних справ Георгіоса Герапетрітіса. За словами Кікіліаса, Греція підніме це питання на рівні Європейської Ради, якщо це буде необхідно.

У Перській затоці горять нафтові танкери після атаки Ірану – ЗМІ

У Перській затоці після ймовірної іранської атаки горять два нафтові танкери. За повідомленням іракської портової компанії, вдалося врятувати 38 членів екіпажу, однак загинула одна людина. Про це повідомляють видання CNN, посилаючись на голову іракської портової компанії Фархана аль-Фартусі, та Reuters.

Як повідомляється, всі врятовані були іноземцями. Детальна інформація про їхній стан або ступінь пошкодження суден поки що відсутня. Аль-Фартусі зазначив, що причина вибухів на нафтових танкерах наразі не встановлена.

Агентство Reuters, своєю чергою, повідомляє, що за попередньою версією іракських силовиків, танкери Zefyros під мальтійським прапором та Safesea Vishnu під прапором Маршаллових островів були атаковані іранськими човнами з вибухівкою.

Відеоматеріали, перевірені CNN, демонструють обидва судна у вогні, при цьому полум’я охопило й воду через ймовірний розлив нафти. Судна на момент інциденту стояли на якорі поблизу одне одного.

Щодо власників суден, Zefyros належить компанії з Греції, тоді як Safesea Vishnu – американській компанії Safesea Transport Inc. Журналісти CNN звернулися до цієї компанії за коментарями.

Іракська влада поки не надала додаткової інформації щодо національності врятованих осіб.

Нагадаємо, Іран пригрозив атакою на об’єкти паливно-енергетичного сектора на Близькому Сході, якщо США та Ізраїль продовжать атакувати іранські об’єкти енергосфери. Про це заявив центральний штаб іранського військового командування Хатам аль-Анбія.

У Дубаї Герань-2 влетів у хмарочос – ЗМІ

Франція, Італія, Іспанія, Греція направлять сили до Кіпру і Середземномор’я

Лідери Франції, Італії та Греції планують “координувати відправку військової техніки” в район Кіпру та східного Середземномор’я, також вони домовилися працювати разом, щоб гарантувати свободу судноплавства в Червоному морі. Про це повідомило AFP з посиланням на джерело, близьке до президента Емманюеля Макрона.
Як відомо, війна на Близькому Сході призвела до зупинки судноплавства в Ормузькій протоці та обстрілу британської військової бази на Кіпрі. Тому морські держави Європи прагнуть захистити транспортні маршрути, що поки ще працюють.
Як пише Bloomberg, Макрон вранці 5 березня провів телефонні переговори з прем’єр-міністром Італії Джорджією Мелоні та прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом, Міцотакіс поінформував Макрона про внесок Греції у безпеку Кіпру після атаки іранських дронів. Афіни першими відправили військові кораблі та винищувачі на підтримку Кіпру. Після цього до них приєдналися Франція та Великобританія.
Раніше Макрон повідомив, що направляє до східного Середземномор’я авіаносець Шарль де Голль і фрегати, які його супроводжують, для забезпечення безпеки морських шляхів та економічних інтересів Європи в регіоні.
“Ми повинні захищати наші економічні інтереси, тому що ця війна серйозно вплинула на ціни на нафту та газ, а також на міжнародну торгівлю”, – заявив президент.
Також сьогодні Міноборони Іспанії анонсувало відправку свого найсучаснішого фрегата для захисту Кіпру. Таку ж заяву зробив і міністр оборони Італії Гвідо Крозетто. Про це повідомляють LBC та The Guardian.
Іспанія ухвалила таке рішення після того, як удар безпілотника по британській базі на Кіпрі втягнув її у війну на Близькому Сході.
Як повідомило іспанське Міноборони, фрегат Крістобаль Колон приєднається до французького авіаносця Шарль де Голль і кораблів грецького військово-морського флоту.
Цей крок планується, щоб “забезпечити захист і протиповітряну оборону”, а також “підтримати евакуацію мирного населення”.
Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив, що найближчими днями країна направить військово-морські сили для захисту Кіпру. Крім того, він анонсував розгортання систем протиповітряної оборони від безпілотників і ракет для країн Близького Сходу.
“Ми не єдина країна, яка зіткнулася з такою ситуацією, і всі ми отримували запити про допомогу. Ми разом оцінюємо ситуацію, в тому числі те, як розділити відповідальність. Ми повинні переглянути наші позиції в регіоні і реагувати на запити дружніх країн, які опинилися в скрутному становищі”, – зазначив Крозетто.
Він додав, що Італія має намір забезпечити “багатосферну присутність” на Близькому Сході, “розмістивши системи ППО із захистом від дронів і ракет в рамках наших санкціонованих операцій і відповідно до наших місій”.
Як відомо, у 2024-2025 роках транспортні потоки через Червоне море скоротилися, коли підтримувані Іраном єменські хусити стали обстрілювати кораблі, що проходять. Їхня терористична активність практично зійшла нанівець після того, як Ізраїль під час 12-денної війни у ​​червні 2025 року сильно підірвав військові можливості Ірану, а США провели бомбардування хуситських позицій. Сьогодні безпека судноплавства в Червоному морі набуває особливого значення на тлі фактичного закриття Ормузької протоки з іншого боку Аравійського півострова. США пообіцяли забезпечити військовий захист танкерам у протоці та допомогти з їх страхуванням, але термін та масштаби такої підтримки залишаються неясними.

Греція перекине батарею Patriot на острів в Егейському морі

Греція перекине батарею Patriot на острів Карпатос у південно-східній частині Егейського моря у вівторок, з березня. Країна планує таким чином посилити свою оборону від можливих повітряних атак. Про це повідомляє грецька газета Ekathimerini.
Уряд ухвалив відповідне рішення наступного дня після того, як безпілотники атакували британську авіабазу на Кіпрі.
Міністр оборони Нікос Дендіас раніше оголосив про відправку двох фрегатів і чотирьох винищувачів F-16 на Кіпр у зв’язку з посиленням занепокоєння щодо безпеки навколо середземноморського острова.
Дендіас відвідає Кіпр сьогодні разом із генералом Дімітріосом Чупісом, головою Збройних сил, для зустрічей із президентом Нікосом Христодулідесом і міністром оборони Васілісом Пальмасом з метою кращої координації позиції двох союзників.
Як ми вже писали, невідомий безпілотник в ніч на понеділок, 2 березня, атакував британську авіабазу на Кіпрі, в результаті чого інфраструктурі завдані “незначні ушкодження”
Іран атакував британські військові бази на Кіпрі