“Криптолазівку” РФ пограбували на понад $13 млн – ЗМІ

З криптовалютної біржі Grinex, пов’язаної з Росією, викрадено активів на понад $13 мільйонів після кібератаки, внаслідок чого платформа призупинила свою діяльність. За даними Reuters, збитки складають приблизно 1 мільярд рублів.

Як зазначає агентство, Grinex, розташована у Киргизстані, перебуває під санкціями західних країн, зокрема США, Великої Британії та ЄС. У Telegram-заяві біржа стверджує, що можливо до інциденту причетні “іноземні спецслужби” недружніх країн, хоча Reuters не змогло підтвердити ці заяви незалежно.

На своєму офіційному сайті компанія звинуватила західні спецслужби в цілеспрямованій атаці, яка призвела до крадіжки понад 1 млрд рублів російських користувачів. Reuters нагадує, що раніше американські органи влади звинувачували Grinex у сприянні обходу санкцій через стейблкоїн A7A5 – фінансовий інструмент, прив’язаний до російського рубля. Західні уряди вважають його одним із ключових механізмів забезпечення російських зовнішньоторговельних розрахунків після виключення країни зі SWIFT.

Цей інцидент став черговим випадком дестабілізації цифрової фінансової інфраструктури, яку Росія намагається активізувати для нейтралізації санкційного тиску. Останніми роками Москва активно працює над розвитком альтернативних цифрових фінансових механізмів через значне обмеження доступу до традиційних банківських систем.

Раніше повідомлялося, що президент Володимир Зеленський підписав два укази, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) щодо застосування санкцій проти 66 фізичних і 62 юридичних осіб. Під санкції потрапили ВПК і “криптолазівки” РФ.

РНБО ввела санкції проти криптовалютних схем РФ

Хакери РФ атакували військові структури кількох країн НАТО

Пов’язані з Росією хакери зламали електронну пошту посадовців і військових структур кількох країн НАТО, зокрема Румунії, Болгарії та Греції. Про це повідомляє Reuters у середу, 15 квітня.

Зломів зазнали десятки посадовців у країнах-членах НАТО. У Румунії хакери отримали доступ щонайменше до 67 електронних поштових адрес, що належать румунським Військово-повітряним силам, зокрема до кількох скриньок, пов’язаних з авіабазами НАТО, та щонайменше до однієї скриньки вищого військового офіцера.

Міністерство національної оборони Румунії, коментуючи цю інформацію, повідомило, що з 67 атак успішними виявилися лише 30, а решту атак вдалося відбити завдяки кіберзахисту армії.

Зазначається, що ці електронні адреси не використовувалися для передачі секретної інформації, а слугували для вирішення адміністративних питань у рамках Міноборони.

Крім того, хакери отримали доступ до 27 електронних поштових скриньок, якими керує Генеральний штаб національної оборони Греції – найвищий військовий орган країни. Серед зламаних акаунтів були ті, що належали грецьким військовим аташе в Індії та Боснії, а також загальнодоступна поштова скринька Об’єднаного центру психічного здоров’я збройних сил Греції.

У Болгарії хакери зламали щонайменше чотири електронні адреси місцевих посадовців у провінції Пловдив, де, як стверджується, російське втручання призвело до виведення з ладу супутникових навігаційних служб напередодні візиту голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн минулого року.

Російські хакери зламали також акаунти науковців та військових посадовців у Сербії. Раніше повідомлялося, що хакери, пов’язані з Росією, дістали доступ до понад 170 поштових скриньок українських прокурорів і слідчих. Пошту директора ФБР зламали іранські хакери, зливши дані за 10 років

Російські хакери атакують роутери для крадіжки паролів Outlook

Британський центр кібербезпеки National Cyber Security Centre попередив про масштабну кібератаку, яку проводить російське угруповання APT28, повідомляє Tom’s Hardware. Зловмисники використовують уразливі домашні та офісні роутери, щоб викрадати облікові дані користувачів, зокрема доступ до сервісів Microsoft Outlook.
За даними фахівців, атаки тривають щонайменше з 2024 року. Хакери змінюють налаштування DNS і DHCP на пристроях, змушуючи весь інтернет-трафік користувачів проходити через підконтрольні їм сервери. У результаті зловмисники можуть перехоплювати паролі та токени авторизації.
Основною ціллю є сторінки входу до поштових і вебсервісів. При цьому частина запитів перенаправляється на справжні сервери, щоб користувачі не помічали підміну і не втрачали доступ до інтернету.
Серед уразливих пристроїв називають роутери TP-Link та MikroTik, зокрема популярні моделі на кшталт WR841N. У деяких випадках атаки також фіксувалися на пристроях, розташованих в Україні.
Експерти зазначають, що кампанія має масовий характер: хакери спершу заражають велику кількість пристроїв, а потім відбирають серед них цілі, які становлять розвідувальний інтерес.
Експерти радять користувачам оновлювати прошивку роутерів, не відкривати доступ до їхніх налаштувань ззовні та обов’язково вмикати багатофакторну автентифікацію для важливих облікових записів.
Групу APT28, також відому як Fancy Bear, пов’язують із російською військовою розвідкою. Раніше її звинувачували у низці гучних кібератак, зокрема на урядові установи Європи.

Хакери викрали $280 млн у децентралізованої криптобіржі Drift

Хакери викрали $280 млн із нерегульованої криптобіржі Drift, найбільшої біржі безстрокових ф’ючерсів на блокчейні Solana. Про це компанія повідомила у своєму акаунті в соцмережі X.
Зазначається, що інцидент стався 1 квітня, і компанії навіть довелося окремо підкреслити при оголошенні про заморожування коштів, що не йдеться про першоквітневий жарт.
“Це була вкрай складна операція, яка, очевидно, включала багатотижневу підготовку та поетапне виконання”, – йдеться у публікації.
За даними компанії, хакери використовували складні методи, щоб отримати контроль над протоколом, маніпулюючи людьми, які мають доступ до ключових гаманців.
Як зазначає Financial Times, ці методи нагадують атаку на біржу Bybit у 2025 році, коли північнокорейські хакери викрали криптовалюту на $1,5 млрд. Однак на відміну від Bybit, яка в аналогічній ситуації залучала екстрене фінансування, щоб зберегти доступ користувачів до коштів і забезпечити висновок, Drift – як більше кошти клієнтів.
Обсяг викрадених коштів становить близько половини всіх депозитів на платформі у доларовому вираженні.
Безстрокові ф’ючерси – це деривативні контракти без дати закінчення, які використовуються криптотрейдерами для спекуляції на цінах активів. За останній рік обсяг торгів ними значно зріс, пише FT. Газета підкреслює, що безстрокові контракти стали одним із найактивніше торгованих інструментів у децентралізованих фінансах, сегменті крипторинка із відносно слабким регулюванням. Трейдерів приваблює простота торгівлі та можливість використовувати кредитне плече для збільшення прибутку.
Зростання торгівлі безстроковими контрактами супроводжується появою нового покоління бірж, таких як Drift та Hyperliquid. Обсяг торгів деривативами на останній зріс на 420%: до $2,93 трлн у 2025 році, порівняно з попереднім роком, згідно з даними DefiLlama, які наводить FT.
Hyperliquid та аналогічні платформи пропонують цілодобову торгівлю безстроковими контрактами на такі активи, як нафта та метали. Після початку війни з Іраном, зазначає газета, обсяг торгів у вихідні зріс, оскільки роздрібні інвестори шукають способи торгувати ризиками, пов’язаними з нафтою, тоді як традиційні біржі, такі як CME та ICE, закриті.
“Люди в будь-якому випадку хочуть торгувати”, – наголосив глава Douro Labs Майк Кехілл.

Пошту директора ФБР зламали іранські хакери, зливши дані за 10 років

Іранські хакери зламали особисту пошту директора ФБР Каша Пателя та виклали частину листування у відкритий доступ. Злам підтвердив представник Міністерства юстиції США, передає Reuters.
Відповідальність за злам взяла на себе група Handala Hack Team. На своєму сайті хакери написали, що Патель “тепер знайде своє ім’я у списку жертв, акаунти яких було успішно зламано”.
За словами посадовця Мін’юсту, особиста поштова скринька директора ФБР справді була скомпрометована. Матеріали, що з’явились в мережі, виглядають справжніми.
Handala позиціонує себе як пропалестинська хакерська група. Однак західні дослідники кібербезпеки вважають, що це один з кількох псевдонімів, під якими діють підрозділи кіберрозвідки іранського уряду. Нещодавно ця ж група заявила про злам американської медичної компанії Stryker з Мічигану – хакери стверджують, що видалили значний масив даних компанії.
Reuters не змогло самостійно підтвердити автентичність листів, однак особиста адреса Gmail, яку Handala називає зламаною, збігається з адресою, пов’язаною з Пателем у попередніх витоках даних – це встановила компанія District 4 Labs, яка займається розвідкою даркнету. Серед опублікованих матеріалів, за даними Reuters, є особисті фотографії директора ФБР та листування – як особисте, так і робоче. Листи датовані 2010-2019 роками.

Як не стати жертвою інтернет-шахраїв – важливі поради

Зараз шахрайство в інтернеті вже стало частиною нашого життя. Інтернет-шахраї створюють все нові стратегії введення довірливих людей в оману заради отримання конфіденційної інформації або одразу – грошей. Вони різні: від широкомасштабних фішингових кампаній, спрямованих на широку аудиторію, до більш персоналізованих шахрайських схем, які поширюють в онлайн-спільнотах або надсилають у приватних повідомленнях. Проте мета у них одна: скористатися потребою в інформації, допомозі та безпеці заради наживи. Розуміння природи цих загроз і того, як їх розпізнати, допоможе не потрапити у тенета інтернет-злочинців, повідомляє UNHCR – The UN Refugee Agency. Як уникнути шахрайських схем Щоб не стати жертвою інтернет-злочинців, потрібно:
– уникати переходу за посиланнями в електронних листах та повідомленнях, особливо якщо вони надходять з невідомих або підозрілих джерел;
– замість переходу за посиланнями, вводити безпосередньо URL-адреси відомих сайтів, як-от банків або постачальників комунальних послуг;
– перевіряти адресу електронної пошти та домен відправника, щоб переконатися, що вони відповідають контактним даним справжньої організації;
– бути обережним з терміновими та несподіваними запитами, які стосуються вашої особистої інформації або інформації стосовно рахунків, оскільки вони можуть бути спробою створити непотрібну паніку для швидкого виконання вимог;
– зберігати здоровий скептицизм щодо пропозицій, які здаються надто вигідними або хорошими, щоб бути правдою, оскільки вони часто свідчать про шахрайство;
– насторожитися, якщо пропозиція написана з граматичними помилками, дивно сформульована або погано оформлена. Яким чином можна стати мішенню злочинних схем Шахраї можуть здійснювати свої атаки через:
– листи та повідомлення- вони масово розсилають електронні листи або повідомлення, які імітують реальні пропозиції чи сповіщення, щоб швидко охопити широку аудиторію. Адреса відправника зазвичай імітує справжню організацію з незначними змінами або незнайомим доменним ім’ям, відсутній персоналізований підхід у повідомленні, створюється відчуття терміновості, щоб змусити діяти поспіхом, є прохання увійти до облікового запису або надати конфіденційні дані – паролі або банківські реквізити, також може бути повідомлення про приз або нагороду, особливо якщо ви не пам’ятаєте, чи брали участь у конкурсі;
– телефонні дзвінки – від осіб, які називають себе представниками органів влади або постачальниками послуг (найчастіше банками) з метою отримання особистої або фінансової інформації. Вони вимагають конфіденційної інформації, нагнітають напругу, щоб змусити діяти необдумано, залякують для отримання негайних відповідей, просять завантажити застосунок, щоб і “надалі вам допомагати”;
– оплачену рекламу в соцмережах або пошукових системах, яка імітує реальні пропозиції, але веде на шахрайські сайти. Пропозиції в них занадто гарні, щоб бути правдою, перенаправляють на сайти з дивними доменними іменами, які не є відомими або безпечними. Загалом це пропозиції легкої фінансової вигоди без особливих зусиль;
– приватні повідомлення від непов’язаних з вами або незнайомих вам осіб, у яких відчувається надмірна дружність, попри те, що ви ніколи не зустрічалися раніше, пропонується виконати простих завдань за гроші і відбувається швидке просування та перенаправлення на сайти. Куди перенаправляють своїх жертв шахраї та фішери Злочинці направляють своїх жертв на:
– підроблені сайти банків, які мають незначні відмінності в адресі від адреси справжнього сайту;
– фейкові сайти гуманітарних організацій;
– криптовалютні та інвестиційні платформи;
– фішингові сайти популярних сервісів – наприклад, Netflix, постачальника комунальних послуг тощо, але насправді ви передаєте дані кіберзлочинцям. Як карають кіберзлочинців За шахрайство в інтернеті передбачено покарання ст. 190 КК України – від штрафів до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
У юридичній компанії Приходько та партнери пояснюють, що суворість покарання залежить від суми збитків, повторності та участі в організованій групі.
Кримінальна відповідальність зазвичай настає, якщо сума збитків перевищує 3028 грн. За невеликі суми крадіжок у мережі передбачено штраф від 34 000 до 51 000 грн, громадські роботи 200-240 годин, виправні роботи до 2 років або обмеження волі до 3 років. За значні крадіжки передбачено позбавлення волі на строк від 3 до 8 років. А особливо великі розміри крадіжок передбачають позбавлення волі від 5 до 12 років з конфіскацією майна.
Однак під час воєнного стану покарання суворіше- до 5 років позбавлення волі навіть за невеликі суми. Поширені запитання Які особливості мають підозрілі сервіси? У кіберполіції пояснюють, щотакі сайти вирізняються занадто привабливими пропозиціями. Зазвичай шахраями виявляються саме ті продавці, які пропонують найнижчі ціни.Якщо ж ви таки стали жертвою шахраїв в інтернеті, перше, що слід зробити – зателефонувати на лінію 102. Як купувати товари в інтернеті, щоб не нарватися на злочинців? Щоб придбати щось в інтернет-магазині і не стати жертвою кіберзлочинців, не робіть великих передплат. Інакше, натрапивши на шахраїв, можете не отримати свою покупку і втратити гроші. Краще і безпечніше використовувати післяплату. Який пароль є надійним? Для того, щоб створити безпечний пароль, слід використовувати комбінації великих та малих літер, цифр і спеціальних символів. Бажано використовувати фрази чи паролі, які не пов’язані з вашою особистою інформацією. А для різних акаунтів у соцмережах краще підібрати окремі паролі: один із ваших профілів зламають, інші будуть надійно захищені. Які персональні дані цікавлять злочинців? Не надавайте на незнайомих сайтах такі особисті дані: не повідомляйте термін дії вашої платіжної картки, CVV-код, номер паспорта, індивідуальний податковий номер та секретні банківські SMS-паролі. Адже з цією інформацією хакери можуть зробити все що завгодно, навіть викрасти усі ваші заощадження.
Оксана Тарасенко

У Польщі заявили про кібератаку на центр ядерних досліджень

У Польщі зафіксовано спробу кібератаки проти Національного центру ядерних досліджень (NCBJ) Польщі. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр, міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський.
“Ми виявили спробу хакерської атаки на сервери Національного центру ядерних досліджень. Дії хакерів були припинені, всі процедури (безпеки – ред.) були впроваджені. NCBJ постійно координує свої дії з державними органами, включаючи NASK (Наукова і Академічна комп’ютерна мережа – ред.) та Міністерство енергетики. Триває ретельний аналіз інциденту. Наразі ми не виявляємо жодних загроз для діяльності Національного центру ядерних досліджень”,- зазначив він.
Як заявив Гавковський укоментарі TVN24+, кібератака”не була масштабною, але це була спроба прорвати захист, яку вдалося зупинити”.
За його словами, перша ідентифікація векторів входу, тобто місць, звідки здійснювалася кібератака, пов’язана з Іраном.
Водночас він додав, що “це може бути певним камуфляжем”, а насправді за цим стоять інші суб’єкти.

Збитки РФ внаслідок українських кібероперацій сягнули $220 млн – Генштаб

У 2025 році прямі збитки Росії внаслідок українських наступальних кібероперацій сягнули 220 млн доларів США. Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.
Зазначається, що підрозділи кіберборотьби Збройних сил України проводять наступальні кібероперації з лютого 2022 року.
В результаті ефективної співпраці підрозділів кіберборотьби з іншими складовими Сил оборони України були виявлені й уражені російські військові об’єкти на понад 57 млн доларів. Опосередковані збитки за результатами наступального кібервпливу ЗСУ перевищують 1,5 млрд доларів.
У Генштабі зауважили, що триває формування Кіберсил, і Збройні сили України підтримують відповідний законопроєкт №12349.

В Укренерго попередили про розсилку фейкових повідомлень

Днями з’явилась інформація про розсилку фейкових повідомлень, які приходять на електронну пошту начебто від НЕК Укренерго. Про це повідомила пресслужба Укренерго.
Теми шахрайських листів – на кшталт: “Графік відключення електроенергії з 24 по 28 лютого”; “Оновлений графік обмежень” тощо. Повідомлення надсилаються з фейкової адреси: uaenergy@et-sy-newnews.com, яка не належить Укренерго. При цьому, до адресного рядка додаються реальні адреси office@ua.energy або info@ua.energy, щоб викликати довіру в отримувача.
Зазначається, що адресату листа пропонують завантажити “графік відключень”, за яким насправді ховається шкідливе програмне забезпечення. Після запуску – ця програма може викрасти паролі, банківські дані та особисту інформацію, надати стороннім доступ до вашого пристрою, використати його для здійснення кібератак.
НЕК Укренерго наголошує, що ніколи не розсилає графіки відключень в особисті повідомлення. Компанія також не поширює в листах будь-яке програмне забезпечення для завантаження.
Якщо надійшов лист із такими пропозиціями, в Укренерго радять не завантажувати файли з нього;не переходити за посиланнями;негайно видалити повідомлення з пошти, у разі випадкового завантаження -негайно перевірити пристрій антивірусом.
“Актуальна інформація про запровадження обмежень публікується на офіційних сторінках Укренерго у соціальних мережах, а з графіками знеструмлень за вашою адресою – можете ознайомитись на сторінках операторів систем розподілу (обленерго) у вашому регіоні”, – йдеться у повідомленні Укенерго.

Румунія заявила про масштабну кібероперацію РФ проти критичної інфраструктури – ЦПД

Голова Нацуправління кібербезпеки Румунії Дан Чимпян заявив про масштабну кібероперацію РФ проти критичної інфраструктури країни. Про це 25 лютого повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України.
“Голова Національного управління кібербезпеки Румунії Дан Чимпян заявив, що нещодавні атаки були частиною гібридної операції Москви, спрямованої на дестабілізацію ситуації всередині держави. Протягом останніх місяців хакери атакували національне агентство водних ресурсів, оператора нафтопроводів та великий енергетичний комплекс. Використовувалися програми-вимагачі (ransomware). Характерно, що атаки збігалися з піковими зимовими навантаженнями та важливими політичними рішеннями щодо підтримки України”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що відповідальність брали на себе російськомовні хакерські угруповання Quilin і Gentlemen. Така тактика дозволяє Кремлю діяти через кримінальні мережі, зберігаючи формальну “непричетність”.
Як заявили у ЦПД, метою цих атак є перевірка стійкості енергосистеми, створення соціальної напруги й тиск на країну-члена НАТО. Це черговий прояв гібридної агресії РФ проти Європи, що потребує посилення кіберзахисту та координації союзників.