Криптовалюта – Антикор

У Києві викрили ботоферму для вимагання “криптоборгів” з українців

Поліцейські Києва затримали учасників угруповання, які організували ботоферму для вимагання “криптоборгів” з українців. Про це повідомила пресслужба Національної поліції в п’ятницю, 17 квітня. Зазначається, що столичні кіберполіцейські спільно зі слідчими затримали сімох членів злочинної групи, яка надавала онлайн-позики всупереч українському законодавству та з непрозорими умовами кредитування. Якщо клієнти вчасно повертали позики, фігуранти вигадували неіснуючі борги. Надалі зловмисники шантажем і погрозами вимагали кошти в українців. Підозрювані та їх спільники використовували вебресурси Bitcapital та Crypsee, через які нараховували позики у криптовалюті Tether. Протиправність діяльності цього сервісу підтверджена рішенням Національного банку України.

За даними слідства, учасники організованої групи діяли з 2023 року під прикриттям нібито іноземних компаній, зареєстрованих у Великій Британії та на Кіпрі, та організували в Дніпрі кол-центр. Оператори телефонували боржникам і, використовуючи вигадані дані та програми для зміни голосу, вимагали повернення коштів. Одночасно над жертвою могла “працювати” окрема ланка з 2-6 осіб, які застосовували різні підходи, підлаштовуючись до індивідуальних вразливостей кожного потерпілого. У разі успіху кожен з них отримував відсоток від зарахованої суми.

При цьому фігуранти вдавалися до систематичного кібербулінгу з використанням смс-бомберів (програмного забезпечення для автоматизації масової розсилки повідомлень на визначені телефонні номери), а також ботоферми, яка налічувала майже 6000 сім-карток українських мобільних операторів і навіть була забезпечена джерелами безперебійного живлення.

“Боти залучалися до генерації та поширення принизливого контенту з використанням даних і фотографій потерпілих, їх родичів та колег, а також систематичного здійснення телефонних дзвінків з погрозами”, – розповіли в поліції.

Оперативники кіберполіції провели аналіз криптогаманців, на які від потерпілих надходили платежі у вигляді відсотків, штрафів та пені. Також встановили IP-адреси, з яких здійснювалися дзвінки та надсилалися погрози позичальникам, їхнім родичам і знайомим.

Наразі проведено 44 санкціоновані обшуки на території Дніпропетровської області та в Києві. Вилучено понад 80 мобільних телефонів, комп’ютерну техніку, готівку, чорнові записи, копії документів, печатки, 13 сім-банків та понад 5000 сім-карток.

Попередньо встановлено, що внаслідок протиправної діяльності зловмисників потерпілим, серед яких є військовослужбовці ЗСУ, завдано збитків на суму понад 5 млн гривень. Від протиправної діяльності могли постраждати понад 1500 осіб.
Наразі семи учасникам організованої групи, серед яких співорганізатор та виконавці, повідомлено про підозру. Їм обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Зловмисникам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

“Криптолазівку” РФ пограбували на понад $13 млн – ЗМІ

З криптовалютної біржі Grinex, пов’язаної з Росією, викрадено активів на понад $13 мільйонів після кібератаки, внаслідок чого платформа призупинила свою діяльність. За даними Reuters, збитки складають приблизно 1 мільярд рублів.

Як зазначає агентство, Grinex, розташована у Киргизстані, перебуває під санкціями західних країн, зокрема США, Великої Британії та ЄС. У Telegram-заяві біржа стверджує, що можливо до інциденту причетні “іноземні спецслужби” недружніх країн, хоча Reuters не змогло підтвердити ці заяви незалежно.

На своєму офіційному сайті компанія звинуватила західні спецслужби в цілеспрямованій атаці, яка призвела до крадіжки понад 1 млрд рублів російських користувачів. Reuters нагадує, що раніше американські органи влади звинувачували Grinex у сприянні обходу санкцій через стейблкоїн A7A5 – фінансовий інструмент, прив’язаний до російського рубля. Західні уряди вважають його одним із ключових механізмів забезпечення російських зовнішньоторговельних розрахунків після виключення країни зі SWIFT.

Цей інцидент став черговим випадком дестабілізації цифрової фінансової інфраструктури, яку Росія намагається активізувати для нейтралізації санкційного тиску. Останніми роками Москва активно працює над розвитком альтернативних цифрових фінансових механізмів через значне обмеження доступу до традиційних банківських систем.

Раніше повідомлялося, що президент Володимир Зеленський підписав два укази, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) щодо застосування санкцій проти 66 фізичних і 62 юридичних осіб. Під санкції потрапили ВПК і “криптолазівки” РФ.

РНБО ввела санкції проти криптовалютних схем РФ

Батько Ілона Маска озвучив кількість біткоїнів у гаманцях сина

Американський мільярдер, підприємець, засновник Tesla та SpaceX Ілон Маск та його брат Кімбал на двох володіють 23 400 біткоінами. Про це заявив їхній батько Еррол Маск, повідомляє BeInCrypto.

Він впевнений, що криптовалюта стане майбутнім фінансів, оскільки стара модель вичерпала себе. Криптовалютні перекази ж виконуються миттєво.

“Це дивовижна форма переміщення грошей. Наприклад, якщо я перебуваю в ПАР і хочу переказати кошти із США через банк, це неможливо – банки спеціально все ускладнюють. А якщо я звертаюся до друзів із криптосфери, вони роблять це миттєво, без проблем”, – зазначив Еррол Маск. Сам батько мільярдера, зараз особисто не володіє цифровими активами і в цілому вважає себе старомодним.

Згідно з BitsoinTreasuries, компанія Tesla тримає 11 509 BTC і займає 12 місце серед найбільших публічних власників. SpaceX володіє 8285 биткоинами. Нагадємо, Ілон Маск став першою у світі людиною зі статками у понад 800 млрд доларів після того, як його ракетобудівна компанія придбала xAI. ЗМІ назвали ім’я можливого творця біткоїну

ЗМІ назвали валюту, яка врятувала економіку Ірану від краху

Іран активно використовує криптовалюти для обходу міжнародних санкцій та стабілізації економіки. Обсяг тіньової криптоекономіки країни вже сягнув 7,8 мільярда доларів. Про це йдеться у розслідуванні The Wall Street Journal.

Днями Іран офіційно підтвердив намір збирати мито з нафтових танкерів виключно у цифровій валюті. Тегеран встановив чіткий тариф за право проходу через Ормузьку протоку. Кожен танкер має сплатити 1 долар у “крипті” за кожен барель нафти на борту.
Іран прагне отримувати платежі в криптовалюті, щоб гарантувати, що їх не можна буде відстежити або конфіскувати через санкції. Зазначається, що криптоекосистема Ірану стрімко зросла на тлі міжнародної ізоляції. Половину всієї криптоактивності країни контролює Корпус вартових ісламської революції (КВІР). Структура використовує державні енергоресурси для майнінгу біткоїнів. Цифрові гроші витрачаються на закупівлю зброї та товарів в обхід санкцій.

Окрім державних структур, криптовалюта стала популярною серед населення. Через інфляцію та падіння національної валюти іранці масово переходять на стейблкоїни, зокрема Tether, щоб зберегти заощадження.
Найбільша місцева біржа Nobitex має понад 11 мільйонів користувачів. Під час авіаударів наприкінці лютого люди панічно виводили кошти. За лічені хвилини відтік з біржі сягнув понад 10 мільйонів доларів.
Видання пише, що судноплавні компанії стикаються з технічними та юридичними труднощами через необхідність здійснювати криптоплатежі за прохід Ормузькою протокою у стислі терміни та зберігати цифрові активи. Крім того, США вже посилюють тиск на криптоінфраструктуру Ірану. Під санкції також потрапили дві британські біржі – Zedcex та Zedxion, які допомогли КВІР провести транзакції на суму близько 1 млрд доларів. Міністерство фінансів США обіцяє посилити тиск. Штати розглядають перехід Ірану на криптоплатежі як виклик глобальній фінансовій системі та домінуванню долара.
Нагадємо, Іран вимагає оплату за прохід через Ормузьку протоку в криптовалюті. Тариф становить 1 долар за барель нафти. Тим часом президент США Дональд Трамп застеріг Іран від введення плати в Ормузькій протоці.

Президент Аргентини Мілей виявився учасником оборудки з криптою – ЗМІ

Президент Аргентини Хав’єр Мілей знову опинився в центрі скандалу щодо криптовалюти Libra, яку він просував торік. Про це повідомляє The New York Times.
Скандал почався після того, як Мілей опублікував у X повідомлення про криптовалюту Libra і заявив, що вона допоможе фінансувати малий аргентинський бізнес.
Після повідомлення Мілея інвестори почали скуповувати токен: його ціна за кілька годин злетіла, але потім впала після того, як найбільші власники розпродали свої позиції. Інвестори зазнали збитків на 250 млн доларів.
Мілей стверджував, що всього лишень згадав приватний проєкт у своєму акаунті в X і не мав стосунку до самого токена. Але згідно з телефонними записами з матеріалів розслідування, у ніч запуску Libra 14 лютого 2025 року між Мілеєм та аргентинським підприємцем Маурісіо Новеллі відбулося сім телефонних розмов. Частина дзвінків з організаторами криптопроєкту була до публікації президента в соцмережі X, а частина – після неї.
Зміст розмов невідомий, але самі контакти вказують на можливий зв’язок між Мілеєм та організаторами афери.
Мілей вже фігурує у справі як особа, що представляє інтерес для слідства. Крім самого президента, у матеріалах розслідування згадуються його сестра Каріна Мілей, радник Сантьяго Капуто та інші люди з його оточення.
За даними The New York Times, слідство також вивчає інформацію про те, що Новеллі міг регулярно платити Мілею ще за часів, коли той був депутатом.
На телефоні Новеллі слідчі знайшли чернетки документів, що вказують на можливі фінансові відносини між організаторами криптопроєкту та оточенням президента.
Газета зазначає, що скандал завдає удару по політичному іміджу Мілея, який прийшов до влади у 2023 році з обіцянками боротися з корупцією. Опозиція вимагає, щоб ключові чиновники дали свідчення в Конгресі.
Ситуацію погіршують й інші скандали адміністрації Мілея. Аргентинські ЗМІ вже публікували аудіозапис, з якого випливає, що його сестра і головна радниця Каріна Мілей могла бути причетна до хабарів. Справжність запису не підтверджена, а сам президент заявив, що джерело є фальшивим.
Очільник кабінету міністрів Мануель Адорні також перебуває під прокурорською перевіркою за звинуваченнями у надмірних витратах на поїздки та інші витрати. Він заперечує ці звинувачення.
Раніше ЗМІ писали, що інвестори більш не ставлять на те, що Аргентина неминуче наближається до дефолту, адже президент країни Хав’єр Мілей завойовує ринки облігацій своїми планами переформатування другої за величиною економіки Південної Америки.
Ефект бензопили Мілея: інфляція в Аргентині впала нижче 2%

ЗМІ назвали ім’я можливого творця біткоїну

Ймовірним творцем біткоїна ввжається британський криптограф та криптопідприємць Адам Бек. Про це пише газета The New York Times за результатами свого розслідування.
За версією видання, саме Бек може стояти за псевдонімом Сатоші Накамото, однією з головних загадок крипторинка останніх 17 років. Бек – не випадкова постать у криптоспільноті. Він один із ранніх учасників анархістської криптографічної спільноти Cypherpunks, з якої в 90-х зросла ідея цифрових грошей. У 2002 році він створив систему Hashcash для боротьби зі спамом. Саме її Сатоші прямо згадав у white paper біткоїну 2008 як базового елемента майбутньої системи.
На Бека вказує низка факторів: передбачуване британське походження Сатоші, участь у криптографічних розсилках, необхідна технічна експертиза, а також збіги у лексиці, граматиці та поглядах на електронні гроші. Лінгвістичний аналіз 620 користувачів трьох криптографічних розсилок звів коло підозрюваних до однієї людини – Бека. Редакція NYT замовила незалежну експертизу французькому лінгвісту – той використав інший метод, заснований на частоті вживання службових слів, і однозначного результату не отримав: Бек опинився на першому місці, але з мінімальним відривом від другого підозрюваного Хела Фінні, який помер 2014 року.
За даними NYT, ще наприкінці 1990-х Бек описував майже всі ключові елементи майбутнього біткоїну: децентралізовану мережу, обмежену емісію, публічний протокол, що перевіряється, захист від подвійного витрачання і випуск нових монет разом із зростанням обчислювальних витрат. Газета звертає увагу і на таймінг: у період активності Сатоші Бек майже не виявляв публічного інтересу до біткоїну, але швидко включився до криптопроектів після його зникнення.
Зазначається, що він давно входить до списку головних підозрюваних криптоспільства. Сам Адам Бек заперечував, що він створив біткоїн, і назвав збіги випадковими. Він відмовився надати метадані ранніх листів для перевірки ключової версії розслідування. Остаточно підтвердити особистість творця можна було лише одним способом – отримати доступ до одного з гаманців і зробити транзакцію чи підписати повідомлення приватним ключем. Поки що висновки видання залишаються лише версією. Прямих доказів журналісти не мають.
Якщо версія з Бек підтвердиться, то наслідки для крипторинка можуть бути значними. Сатоші володіє 1,1 млн біткоїнів на суму близько $100 млрд. Ці монети ніколи не переводилися, і навіть натяк на їхній продаж викликає різкі коливання ціни. Розкриття особи несе ризики для власника такого обсягу активів. Він стане мішенню для злочинців, регуляторів та податкових органів. Поява конкретного засновника підірве уявлення про біткоїн як децентралізовану систему без лідера.
Видання також вивчило інших кандидатів. Серед них – Нік Сабо, Хел Фінні, Льон Сассаман, Пітер Тодд і Крейг Райт. Але жоден із цих кандидатів не підійшов під опис творця головної криптовалюти.

В Одесі викрили кол-центр, який щомісяця “заробляв” $100 тисяч

Кіберфахівці Служби безпеки спільно з Національною поліцією ліквідували шахрайську схему викрадення коштів українців та іноземних громадян. В Одесі викрили кол-центр, який видурював гроші у людей під виглядом інвестицій на криптобіржах. Про це повідомила пресслужба СБУ в середу, 8 квітня.

Розслідування встановило, що щомісяця ділки “заробляли” на оборудці майже 100 тисяч доларів.

Зловмисники “розганяли” пости у популярних групах Telegram-каналів про нібито вигідні криптопроєкти і таким чином заманювали користувачів. Для переконливості шахраї демонстрували клієнтам приклади успішних транзакцій і прибутковості, використовуючи дані легітимних криптовалютних бірж із реальними показниками зростання.

Після “прогріву” потенційної жертви ділки надсилали їй посилання на фейковий сайт, оформлений під виглядом відомого криптосервісу для інвестицій. На цьому етапі користувач підключав свій криптовалютний гаманець і підтверджував запропоновану операцію, не усвідомлюючи її реального змісту.

Насправді ж на сайті був інтегрований шкідливий код, який надавав зловмисникам можливість автоматично вивести кошти з гаманця потерпілого на підконтрольні адреси. Такий інструмент називають “дрейнером” і він призначений для несанкціонованого списання та фактичного спустошення всіх активів з криптогаманців.

Під час 20 обшуків в офісах та оселях затриманих вилучено мобільні телефони і комп’ютерну техніку із доказами “схеми”. Також виявлено гроші, ймовірно одержані злочинним шляхом.

Наразі співорганізатору і трьом виконавцям повідомлено про підозру. Зловмисникам планується обрання запобіжних заходів. Їм загрожує до 12 років тюрми з конфіскацією майна.

Bitcoin зреагував на перемир’я США та Ірану

Bitcoin різко підскочив у середу, очоливши зростання на криптовалютних ринках після того, як новина про двотижневе перемир’я між США та Іраном спричинила значний ріст ризикових активів. Про це повідомляє investing.

Прогрес у напрямку регуляторної ясності щодо виплат доходності по stablecoin у США також підтримав крипторинок, хоча ухвалення формального законопроєкту поки що здається віддаленим.
Станом на ранок Bitcoin зріс на 4,7% і коштував $71 835,6.
Bitcoin повторив зростання акцій і золота після того, як президент США Дональд Трамп оголосив про відтермінування удару по Ірану на два тижні та зазначив, що обидві сторони працюють над можливим перемир’ям.
Іранські офіційні особи повідомили, що США ухвалили рамки 10-пунктової угоди та вказали на можливість відновлення роботи Ормузської протоки.
Перемир’я запропонував Пакистан. У заяві Ісламабаду зазначено, що і Вашингтон, і Тегеран погодилися на цю угоду. Пакистанські чиновники також запропонували провести прямі переговори щодо перемир’я в Ісламабаді цього тижня.
Раніше Bitcoin впав до майже $64,300, втративши до 4,8% і досягнувши найнижчого рівня з 6 лютого на тлі чергового етапу невизначеності щодо мит.

РФ поширює в Африці свою систему криптовалютних платежів – ЗМІ

Кремлівський правлячий режим раніше намагався створити в Москві міжнародний фінансовий центр. Тепер, будучи відрізаною від світової фінансової системи через санкції за вторгення в Україну, Росія намагається побудувати систему альтернативних криптоплатежів в Африці. Про це повідомляє російське провладне видання Ведомости.
Криптовалютна мережа A7, якою керує молдовський банкір-втікач Ілан Шор, який обікрав і мало не довів до банкрутства Молдову, та Пробізнесбанк, що фінансує російський ВПК, шукає персонал для роботи в африканських країнах, пише Financial Times.
В розміщеному оголошенні пропонується посада менеджера з проектів у бізнесі, що створюється “з нуля” в західноафриканській державі Того. У відеороликах A7 також розповідає, що відкрила офіс у Нігерії минулої осені та оголосила про відкриття філії у Зімбабве.
Оплата здійснюється за допомогою криптовалюти A7A5, забезпеченого рублями стейблкоїну, який у Росії має офіційний статус цифрового фінансового активу.
Щоправда, поки що незрозуміло, чи справді A7 веде якусь діяльність в африканських офісах, в інтернеті про неї практично нема інформації. Кілька осіб, пов’язаних із криптовалютами в Нігерії та Зімбабве, сказали FT, що нічого не знають про A7. У Зімбабве вона єдиний раз згадується у статті місцевої газети The Herald.
Росія намагається зміцнити та розширити свій вплив в Африці, налаштовуючи жителів континенту проти західних країн за допомогою антиімперіалістичної та антиколоніальної пропаганди. Вона підтримала кілька військових режимів, які здійснили перевороти у своїх країнах.
Як відомо, Росія також веде активну рекрутингову кампанію, заманюючи африканців на війну з Україною за допомогою брехливих обіцянок добре оплачуваної роботи.
Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що проти України на боці РФ воюють понад 1700 громадян з країн Африки.

Хакери викрали $280 млн у децентралізованої криптобіржі Drift

Хакери викрали $280 млн із нерегульованої криптобіржі Drift, найбільшої біржі безстрокових ф’ючерсів на блокчейні Solana. Про це компанія повідомила у своєму акаунті в соцмережі X.
Зазначається, що інцидент стався 1 квітня, і компанії навіть довелося окремо підкреслити при оголошенні про заморожування коштів, що не йдеться про першоквітневий жарт.
“Це була вкрай складна операція, яка, очевидно, включала багатотижневу підготовку та поетапне виконання”, – йдеться у публікації.
За даними компанії, хакери використовували складні методи, щоб отримати контроль над протоколом, маніпулюючи людьми, які мають доступ до ключових гаманців.
Як зазначає Financial Times, ці методи нагадують атаку на біржу Bybit у 2025 році, коли північнокорейські хакери викрали криптовалюту на $1,5 млрд. Однак на відміну від Bybit, яка в аналогічній ситуації залучала екстрене фінансування, щоб зберегти доступ користувачів до коштів і забезпечити висновок, Drift – як більше кошти клієнтів.
Обсяг викрадених коштів становить близько половини всіх депозитів на платформі у доларовому вираженні.
Безстрокові ф’ючерси – це деривативні контракти без дати закінчення, які використовуються криптотрейдерами для спекуляції на цінах активів. За останній рік обсяг торгів ними значно зріс, пише FT. Газета підкреслює, що безстрокові контракти стали одним із найактивніше торгованих інструментів у децентралізованих фінансах, сегменті крипторинка із відносно слабким регулюванням. Трейдерів приваблює простота торгівлі та можливість використовувати кредитне плече для збільшення прибутку.
Зростання торгівлі безстроковими контрактами супроводжується появою нового покоління бірж, таких як Drift та Hyperliquid. Обсяг торгів деривативами на останній зріс на 420%: до $2,93 трлн у 2025 році, порівняно з попереднім роком, згідно з даними DefiLlama, які наводить FT.
Hyperliquid та аналогічні платформи пропонують цілодобову торгівлю безстроковими контрактами на такі активи, як нафта та метали. Після початку війни з Іраном, зазначає газета, обсяг торгів у вихідні зріс, оскільки роздрібні інвестори шукають способи торгувати ризиками, пов’язаними з нафтою, тоді як традиційні біржі, такі як CME та ICE, закриті.
“Люди в будь-якому випадку хочуть торгувати”, – наголосив глава Douro Labs Майк Кехілл.