У США рейтинг схвалення роботи президента Дональда Трампа впав до нового мінімуму. Про це повідомляє Sky News.
За даними опитування, проведеного з 30 березня по 13 квітня, лише 37% дорослих схвалюють діяльність Трампа на посаді президента. При цьому половина опитаних зараз категорично не схвалює діяльність американського лідера, а 63% опитаних висловлюють незгоду його діям.
За словами аналітиків, рейтинг підтримки президента США падає на тлі зростання стурбованості американців щодо війни з Іраном та зростання витрат.
Позначка: Рейтинг
Рейтинг Путіна скотився до мінімуму за час війни
Рівень схвалення діяльності глави РФ Володимира Путіна знижується шостий тиждень поспіль. Про це свідчать дані опитування Всеросійського центру вивчення громадської думки, проведеного 6-12 квітня.
Нині показник становить 66,7%, що на 1,1 в.п. менше, ніж тижнем раніше. Рівень довіри також скоротився – на 1,8 в.п., до 72%.
Паралельно фіксується зниження оцінок роботи російського уряду: діяльність прем’єр-міністра РФ Михайла Мішустіна позитивно оцінили 44,7% респондентів (мінус 0,4 в.п.), уряду загалом – 40,2% (мінус 0,1 в.п.). На початку лютого рівень схвалення Путіна становив 75,1%, а довіри – 78,7%.
Зменшилася і підтримка партії Единая Россия до 27,3% (мінус 2,4 в.п. за тиждень). Водночас інші парламентські сили продемонстрували зростання.
Як зазначає політконсультант, який співпрацює з адміністрацією глави РФ, на динаміку рейтингів могли вплинути блокування Telegram і обмеження мобільного інтернету, а також зростання цін і втома від війни, пише TMT. У березні в Росії посилилися обмеження доступу до інтернету та цифрових сервісів: зокрема, 5 березня жителі Москви масово повідомляли про перебої зі зв’язком, тоді як 15-16 березня зафіксували тисячі скарг на роботу Telegram.
Агентство Bloomberg з посиланням на джерела повідомляло, що влада РФ може переглянути інтернет-обмеження,аби врятувати рейтинг господаря Кремля.
Трампу доведеться піти на поступки Ірану – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп прагне до переговорів про припинення війни з Іраном, про що свідчить його заява про тимчасове припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном. На тлі зростання цін і падіння рейтингів, американський лідер може виявитися більш поступливим до деяких вимог Тегерана. Про це повідомляє видання Politico, посилаючись на високопоставлених посадовців з країн Перської затоки і США.
Трамп “серйозно ставиться до переговорів і дуже хоче, щоб це закінчилося, але іранці поки відмовляються дати йому те, що йому потрібно, щоб зберегти гідність і піти”, запевнив один зі співрозмовників ЗМІ.
Сам Трамп висловив думку, що й Іран також бажає укласти угоду. Глава Білого дому знову повторив слова про те, що Іран не може мати ядерної зброї, і додав, що “сьогодні іранці готові робити те, до чого не були готові два місяці тому”.
Видання припустило, що Трамп відкинув ідею угоди, яка могла би включати 20-річний мораторій на збагачення урану Іраном.
Білий дім не дав конкретної відповіді на питання, чи може президент прийняти угоду, яка дозволить Ірану збагачувати уран для цивільних цілей у майбутньому. Але за словами двох осіб, обізнаних з ходом переговорів, 20-річний мораторій насправді є пропозицією адміністрації Трампа. Втім, Іран запропонував лишень 5-річний мораторій.
Трамп також вимагає, щоб Іран відмовився від поставок частково збагаченого урану, та Тегеран відкидає цю вимогу.
Президент США також заявив, що Іран “погодився повернути ядерний пил, який знаходиться глибоко під землею”, але сам Тегеран цього поки не підтвердив.
“Іран продемонстрував здатність витримувати блокади та бомбардування, продовжуючи при цьому утримувати контроль над світовими ринками, обмежуючи потік морського транспорту в Ормузькій протоці”, – констатувало видання.
У випадку, коли Трамп у підсумку припинить блокаду протоки і укладе угоду з можливістю подальшого збагачення урану, це викличе питання щодо його стратегії.
Стали відомі популярні й непопулярні лідери демократичних країн
Німецький канцлер Фрідріх Мерц став найнепопулярнішим серед лідерів 24 демократичних країн. Про це свідчить результати опитування американського інституту дослідження громадської думки Morning Consult, повідомляє Euronews.
Тільки 19% опитаних німців заявили, що задоволені роботою канцлера Німеччини. Мерц має найвищий рівень несхвалення – 76%.
Президент Франції Емманюель Макрон посів друге місце з кінця, отримавши 18% схвалення та 75% несхвалення в опитуванні.
Зі своїми низькими рейтингами Мерц тепер опинився нижче за колишнього канцлера Олафа Шольца, який навіть у свій найгірший період був значно популярнішим за Мерца. Зокрема, в середині червня 2024 року 28% респондентів заявили, що схвалюють роботу Шольца на посаді канцлера, а 67% оцінили її як незадовільну.
Водночас 36% респондентів в Туреччині заявили, що задоволені діяльністю президента країни Реджепа Ердогана. Втім, 50% турецьких респондентів висловили незадоволення.
Президент США Дональд Трамп посів 10-те місце з кінця: близько 38% американців заявили, що задоволені його роботою, а 57% – незадоволені.
У середині рейтингу опинилися прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес (38% “за”, а 57% “проти”) та прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні (39% проти 55%).
Заразом найвищий рейтинг схвалення здобули прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді (70%), президент Південної Кореї Лі Чже Мюн (63%) та прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш (55%).
Як ми вже писали, рейтинг президента США Дональда Трампа впав до найнижчого рівня з моменту його повернення до Білого дому.
У Росії триває рекордне падіння рейтингу Путіна
У Росії триває рекордне падіння рейтингу Путіна
В Росії державні соціологи продовжують фіксувати падіння рейтингів глави держави Володимира Путіна на тлі блокувань Телеграм, війни з VPN та відключень інтернету. Про це свідчать дані Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД), оприлюдненні в п’ятницю, 10 квітня.
Так, на минулому тижні офіційний рейтинг схвалення Путіна опустився до 67,8% – найнижчого рівня з 20 лютого 2022 року, повідомляє The Moscow Times.
За тиждень рейтинг Путіна втратив 2,3 пункти, за останні 4 тижні – 4,9 пункти, а порівняно з кінцем минулого року 10%. Мінімуми від початку вторгнення в Україну оновили “рейтинги схвалення” уряду (40,3%), Держдуми (41,7%) та Ради Федерації (41,8%).
Відкрите опитування ВЦВГД, коли респондентам самим пропонують назвати політика, якому вони “довіряють” або “не довіряють”, показало падіння рейтингу Путіна аж до 29,5%. Це також найнижче значення від початку війни в Україні. Порівняно з максимумом останніх років – 48,8% у березні 2024 року – він впав більш як на третину.
На піку – у 2015 році – цей показник досягав 71%, нагадує політолог Аббас Галлямов. З того часу реальний рейтинг довіри Путіна обвалився більш ніж удвічі. І, можливо, тепер його просто перестануть публікувати, не виключає він.
Показники офіційного “рейтингу схвалення” Путіна, які ВЦВГД тримає близько 70% – це не рейтинг, а скоріше “показник страху”, вважає експерт: він відображає не реальне схвалення у суспільстві, а кількість людей, які не побоялися сказати державним соціологам, що не підтримують Путіна. Втім, і таких людей стає більше, випливає з опитувань.
Зсув у настроях може пояснюватися кількома чинниками: серед них – відключення месенджерів та інтернету, нереалізовані надії на угоду зі США щодо України, а також загальна втома війни, яка дедалі помітніше б’є по економіці, зазначає Гульназ Шарафутдінова, директор Інституту Росії в Королівському коледжі Лондона.
Влада все більше втручається у повсякденне життя людей, констатує Констатін Гаазе, соціолог і колишній радник уряду РФ: інтернет-блекаути та обмеження стають тенденцією. “Війна проникає глибше та глибше у серце європейської частини Росії. Дрони, удари по нафтопереробних заводах – все це накопичується згодом”, – зазначає Гаазе.
“Почався ідеальний шторм”, – вважає соціолог Олена Конєва. Підтримку Путіна в суспільстві вона порівнює з гігантською “кулею снігу”, який зараз “починає танути”.
“Вона не звалиться відразу; вона тане, тане і тане, – пояснює Конєва. – Це поступова, справді значуща зміна. Це перша ознака і її не можна зупинити подальшими репресіями – причин занадто багато”.
Президент Аргентини Мілей виявився учасником оборудки з криптою – ЗМІ
Президент Аргентини Хав’єр Мілей знову опинився в центрі скандалу щодо криптовалюти Libra, яку він просував торік. Про це повідомляє The New York Times.
Скандал почався після того, як Мілей опублікував у X повідомлення про криптовалюту Libra і заявив, що вона допоможе фінансувати малий аргентинський бізнес.
Після повідомлення Мілея інвестори почали скуповувати токен: його ціна за кілька годин злетіла, але потім впала після того, як найбільші власники розпродали свої позиції. Інвестори зазнали збитків на 250 млн доларів.
Мілей стверджував, що всього лишень згадав приватний проєкт у своєму акаунті в X і не мав стосунку до самого токена. Але згідно з телефонними записами з матеріалів розслідування, у ніч запуску Libra 14 лютого 2025 року між Мілеєм та аргентинським підприємцем Маурісіо Новеллі відбулося сім телефонних розмов. Частина дзвінків з організаторами криптопроєкту була до публікації президента в соцмережі X, а частина – після неї.
Зміст розмов невідомий, але самі контакти вказують на можливий зв’язок між Мілеєм та організаторами афери.
Мілей вже фігурує у справі як особа, що представляє інтерес для слідства. Крім самого президента, у матеріалах розслідування згадуються його сестра Каріна Мілей, радник Сантьяго Капуто та інші люди з його оточення.
За даними The New York Times, слідство також вивчає інформацію про те, що Новеллі міг регулярно платити Мілею ще за часів, коли той був депутатом.
На телефоні Новеллі слідчі знайшли чернетки документів, що вказують на можливі фінансові відносини між організаторами криптопроєкту та оточенням президента.
Газета зазначає, що скандал завдає удару по політичному іміджу Мілея, який прийшов до влади у 2023 році з обіцянками боротися з корупцією. Опозиція вимагає, щоб ключові чиновники дали свідчення в Конгресі.
Ситуацію погіршують й інші скандали адміністрації Мілея. Аргентинські ЗМІ вже публікували аудіозапис, з якого випливає, що його сестра і головна радниця Каріна Мілей могла бути причетна до хабарів. Справжність запису не підтверджена, а сам президент заявив, що джерело є фальшивим.
Очільник кабінету міністрів Мануель Адорні також перебуває під прокурорською перевіркою за звинуваченнями у надмірних витратах на поїздки та інші витрати. Він заперечує ці звинувачення.
Раніше ЗМІ писали, що інвестори більш не ставлять на те, що Аргентина неминуче наближається до дефолту, адже президент країни Хав’єр Мілей завойовує ринки облігацій своїми планами переформатування другої за величиною економіки Південної Америки.
Ефект бензопили Мілея: інфляція в Аргентині впала нижче 2%
Україна демонструє низькі показники у єврорейтингу інтернет-свободи
Україна демонструє критично низькі показники у європейського рейтингу інтернет-свободи, опинившись серед аутсайдерів у своєму регіоні. Вона отримала лише 44 бали. Про це свідчать дані порталу Cloudwards.
Зазначається, що глобальний рівень цензури продовжує посилюватися, уряди по всьому світу активно обмежують онлайн-активність своїх громадян під приводом боротьби з мовою ворожнечі або політичним інакомисленням.
Найгіршу ситуацію зі свободою в інтернеті очікувано демонструє Північна Корея, яка отримала 0 балів – доступ до глобальної мережі там має виключно лояльна до режиму верхівка. Росія, Пакистан, Іран та Китай розділили передостанні позиції, набравши лише по 4 бали. Загалом країни з найнижчими показниками (20 балів і менше) географічно розподілені на трьох континентах: в Азії, Африці та Європі.
Найвищий рівень свободи (92 бали) зафіксовано в групі з 11 країн, які охоплюють чотири континенти. До переліку держав з мінімальними онлайн-обмеженнями увійшли, зокрема, Бельгія, Коста-Рика, Східний Тимор (Тимор-Лешті) та Нова Зеландія.
Попри регулярні декларації про успіхи в цифровізації, Україна отримала у рейтингу лише 44 бали. Цей результат відкидає країну на останні місця європейського континенту за рівнем інтернет-свободи. Гірші показники у регіоні мають лише дві тоталітарні держави – Білорусь (20 балів) та Росія (4 бали).
Середні показники у рейтингу демонструють навіть розвинені економіки, де свобода стикається з жорсткою регуляцією. Сполучені Штати Америки отримали 64 бали, опинившись у середині списку разом із Південною Африкою, Японією та Австралією. Показово, що США суттєво поступаються Монголії, яка набрала 76 балів.
Ще нижчі результати показали Велика Британія (52 бали) та Південна Корея, яка набрала лише 32 бали, що є індикатором вкрай високого рівня державного втручання в онлайн-простір цих країн.
Офіційні причини для запровадження інтернет-обмежень різняться: від захисту людей від мови ворожнечі до відвертого придушення політичного інакомислення. У країнах із жорсткими режимами цензура та моніторинг трафіку використовуються як базовий інструмент для повного контролю над інформаційними наративами. Наслідки за порушення цензурних законів залежать від юрисдикції – від великих адміністративних штрафів до арештів та тюремних ув’язнень.
Як зазначають аналітики, найбільш жорстко переслідуваною категорією в інтернеті у всьому світі залишається завантаження через торрент-трекери. Через закони про захист авторських прав торренти не є повністю легальними та безперешкодно доступними в жодній країні.
Падіння показників інтернет-свободи як у країнах, що розвиваються, так і у визнаних демократіях (США, Британія, Південна Корея), сигналізує про небезпечний глобальний тренд – уряди прагнуть централізувати контроль над цифровим простором. Заходи, що подаються під виглядом захисту національної безпеки чи боротьби з дезінформацією, на практиці формують інфраструктуру для прямої цензури та моніторингу за громадянами.
Україна демонструє низькі європейського рейтингу інтернет-свободи
Україна демонструє критично низькі показники у європейського рейтингу інтернет-свободи, опинившись серед аутсайдерів у своєму регіоні. Вона отримала лише 44 бали. Про це свідчать дані порталу Cloudwards.
Зазначається, що глобальний рівень цензури продовжує посилюватися, уряди по всьому світу активно обмежують онлайн-активність своїх громадян під приводом боротьби з мовою ворожнечі або політичним інакомисленням.
Найгіршу ситуацію зі свободою в інтернеті очікувано демонструє Північна Корея, яка отримала 0 балів – доступ до глобальної мережі там має виключно лояльна до режиму верхівка. Росія, Пакистан, Іран та Китай розділили передостанні позиції, набравши лише по 4 бали. Загалом країни з найнижчими показниками (20 балів і менше) географічно розподілені на трьох континентах: в Азії, Африці та Європі.
Найвищий рівень свободи (92 бали) зафіксовано в групі з 11 країн, які охоплюють чотири континенти. До переліку держав з мінімальними онлайн-обмеженнями увійшли, зокрема, Бельгія, Коста-Рика, Східний Тимор (Тимор-Лешті) та Нова Зеландія.
Попри регулярні декларації про успіхи в цифровізації, Україна отримала у рейтингу лише 44 бали. Цей результат відкидає країну на останні місця європейського континенту за рівнем інтернет-свободи. Гірші показники у регіоні мають лише дві тоталітарні держави – Білорусь (20 балів) та Росія (4 бали).
Середні показники у рейтингу демонструють навіть розвинені економіки, де свобода стикається з жорсткою регуляцією. Сполучені Штати Америки отримали 64 бали, опинившись у середині списку разом із Південною Африкою, Японією та Австралією. Показово, що США суттєво поступаються Монголії, яка набрала 76 балів.
Ще нижчі результати показали Велика Британія (52 бали) та Південна Корея, яка набрала лише 32 бали, що є індикатором вкрай високого рівня державного втручання в онлайн-простір цих країн.
Офіційні причини для запровадження інтернет-обмежень різняться: від захисту людей від мови ворожнечі до відвертого придушення політичного інакомислення. У країнах із жорсткими режимами цензура та моніторинг трафіку використовуються як базовий інструмент для повного контролю над інформаційними наративами. Наслідки за порушення цензурних законів залежать від юрисдикції – від великих адміністративних штрафів до арештів та тюремних ув’язнень.
Як зазначають аналітики, найбільш жорстко переслідуваною категорією в інтернеті у всьому світі залишається завантаження через торрент-трекери. Через закони про захист авторських прав торренти не є повністю легальними та безперешкодно доступними в жодній країні.
Падіння показників інтернет-свободи як у країнах, що розвиваються, так і у визнаних демократіях (США, Британія, Південна Корея), сигналізує про небезпечний глобальний тренд – уряди прагнуть централізувати контроль над цифровим простором. Заходи, що подаються під виглядом захисту національної безпеки чи боротьби з дезінформацією, на практиці формують інфраструктуру для прямої цензури та моніторингу за громадянами.
Українці в оновленому рейтингу WBO: головні зміни
Напередодні було оновлено рейтинг Всесвітньої боксерської організації (WBO). Зазначається, що деякі українські боксери, зокрема Віктор Вихрист, Даніель Лапін та Карен Чухаджян, змінили свої місця в рейтингу. Професійний боксер з українським паспортом у надважкій вазі (понад 90,7 кг) Віктор Вихрист піднявся з 12-ї позиції на 10-ту. Водночас Даніель Лапін, який виступає у напівважкій вазі (до 79,4 кг), змістився з 10-ї позиції на 11-ту. Також з 4-ї позиції на 5-ту опустився Карен Чухаджян, який боксує у напівсередній вазі (до 66,7 кг).
Трубін і Лунін увійшли до світового рейтингу найдорожчих воротарів
Відомий портал Transfermarkt, який славиться своїми даними про трансфери та статистику гравців, представив список найвисокооплачуваніших воротарів планети.
На першому місці опинився голкіпер Манчестер Сіті Джанлуїджі Доннарумма, вартість якого становить 45 мільйонів євро.
На другому та третьому місцях з оцінкою 40 мільйонів євро розмістилися воротар Брайтона Барт Вербрюгген та гравець Барселони Жоан Гарсія.
Топ-10 виглядає наступним чином:
Серед українських воротарів у рейтингу найдорожчим голкіпером став Анатолій Трубін, гравець Бенфіки.
Що стосується зарплати іншого українського легіонера на позиції воротаря – Андрія Луніна, він заробляє близько 4,5 мільйона євро на рік.