Позначка: Свобода

Україна демонструє критично низькі показники у європейського рейтингу інтернет-свободи, опинившись серед аутсайдерів у своєму регіоні. Вона отримала лише 44 бали. Про це свідчать дані порталу Cloudwards.
Зазначається, що глобальний рівень цензури продовжує посилюватися, уряди по всьому світу активно обмежують онлайн-активність своїх громадян під приводом боротьби з мовою ворожнечі або політичним інакомисленням.
Найгіршу ситуацію зі свободою в інтернеті очікувано демонструє Північна Корея, яка отримала 0 балів – доступ до глобальної мережі там має виключно лояльна до режиму верхівка. Росія, Пакистан, Іран та Китай розділили передостанні позиції, набравши лише по 4 бали. Загалом країни з найнижчими показниками (20 балів і менше) географічно розподілені на трьох континентах: в Азії, Африці та Європі.
Найвищий рівень свободи (92 бали) зафіксовано в групі з 11 країн, які охоплюють чотири континенти. До переліку держав з мінімальними онлайн-обмеженнями увійшли, зокрема, Бельгія, Коста-Рика, Східний Тимор (Тимор-Лешті) та Нова Зеландія.
Попри регулярні декларації про успіхи в цифровізації, Україна отримала у рейтингу лише 44 бали. Цей результат відкидає країну на останні місця європейського континенту за рівнем інтернет-свободи. Гірші показники у регіоні мають лише дві тоталітарні держави – Білорусь (20 балів) та Росія (4 бали).
Середні показники у рейтингу демонструють навіть розвинені економіки, де свобода стикається з жорсткою регуляцією. Сполучені Штати Америки отримали 64 бали, опинившись у середині списку разом із Південною Африкою, Японією та Австралією. Показово, що США суттєво поступаються Монголії, яка набрала 76 балів.
Ще нижчі результати показали Велика Британія (52 бали) та Південна Корея, яка набрала лише 32 бали, що є індикатором вкрай високого рівня державного втручання в онлайн-простір цих країн.
Офіційні причини для запровадження інтернет-обмежень різняться: від захисту людей від мови ворожнечі до відвертого придушення політичного інакомислення. У країнах із жорсткими режимами цензура та моніторинг трафіку використовуються як базовий інструмент для повного контролю над інформаційними наративами. Наслідки за порушення цензурних законів залежать від юрисдикції – від великих адміністративних штрафів до арештів та тюремних ув’язнень.
Як зазначають аналітики, найбільш жорстко переслідуваною категорією в інтернеті у всьому світі залишається завантаження через торрент-трекери. Через закони про захист авторських прав торренти не є повністю легальними та безперешкодно доступними в жодній країні.
Падіння показників інтернет-свободи як у країнах, що розвиваються, так і у визнаних демократіях (США, Британія, Південна Корея), сигналізує про небезпечний глобальний тренд – уряди прагнуть централізувати контроль над цифровим простором. Заходи, що подаються під виглядом захисту національної безпеки чи боротьби з дезінформацією, на практиці формують інфраструктуру для прямої цензури та моніторингу за громадянами.

Україна демонструє критично низькі показники у європейського рейтингу інтернет-свободи, опинившись серед аутсайдерів у своєму регіоні. Вона отримала лише 44 бали. Про це свідчать дані порталу Cloudwards.
Зазначається, що глобальний рівень цензури продовжує посилюватися, уряди по всьому світу активно обмежують онлайн-активність своїх громадян під приводом боротьби з мовою ворожнечі або політичним інакомисленням.
Найгіршу ситуацію зі свободою в інтернеті очікувано демонструє Північна Корея, яка отримала 0 балів – доступ до глобальної мережі там має виключно лояльна до режиму верхівка. Росія, Пакистан, Іран та Китай розділили передостанні позиції, набравши лише по 4 бали. Загалом країни з найнижчими показниками (20 балів і менше) географічно розподілені на трьох континентах: в Азії, Африці та Європі.
Найвищий рівень свободи (92 бали) зафіксовано в групі з 11 країн, які охоплюють чотири континенти. До переліку держав з мінімальними онлайн-обмеженнями увійшли, зокрема, Бельгія, Коста-Рика, Східний Тимор (Тимор-Лешті) та Нова Зеландія.
Попри регулярні декларації про успіхи в цифровізації, Україна отримала у рейтингу лише 44 бали. Цей результат відкидає країну на останні місця європейського континенту за рівнем інтернет-свободи. Гірші показники у регіоні мають лише дві тоталітарні держави – Білорусь (20 балів) та Росія (4 бали).
Середні показники у рейтингу демонструють навіть розвинені економіки, де свобода стикається з жорсткою регуляцією. Сполучені Штати Америки отримали 64 бали, опинившись у середині списку разом із Південною Африкою, Японією та Австралією. Показово, що США суттєво поступаються Монголії, яка набрала 76 балів.
Ще нижчі результати показали Велика Британія (52 бали) та Південна Корея, яка набрала лише 32 бали, що є індикатором вкрай високого рівня державного втручання в онлайн-простір цих країн.
Офіційні причини для запровадження інтернет-обмежень різняться: від захисту людей від мови ворожнечі до відвертого придушення політичного інакомислення. У країнах із жорсткими режимами цензура та моніторинг трафіку використовуються як базовий інструмент для повного контролю над інформаційними наративами. Наслідки за порушення цензурних законів залежать від юрисдикції – від великих адміністративних штрафів до арештів та тюремних ув’язнень.
Як зазначають аналітики, найбільш жорстко переслідуваною категорією в інтернеті у всьому світі залишається завантаження через торрент-трекери. Через закони про захист авторських прав торренти не є повністю легальними та безперешкодно доступними в жодній країні.
Падіння показників інтернет-свободи як у країнах, що розвиваються, так і у визнаних демократіях (США, Британія, Південна Корея), сигналізує про небезпечний глобальний тренд – уряди прагнуть централізувати контроль над цифровим простором. Заходи, що подаються під виглядом захисту національної безпеки чи боротьби з дезінформацією, на практиці формують інфраструктуру для прямої цензури та моніторингу за громадянами.