У мережі розгорівся скандал довкола конкурсної пісні представниці України на Євробачення-2026 – співачки LELÉKA. Користувачі виявили російськомовну версію її треку Ridnym, що викликало хвилю обурення в соцмережах.
З’ясувалося, що ролик було опубліковано на YouTube-каналі SounZgood IT, який зареєстрований в Італії та спеціалізується на створенні каверів різними мовами за допомогою штучного інтелекту. Жодного реального виконання там не було – усі версії згенеровані ШІ.
Після поширення відео користувачі почали масово писати скарги та закликати до видалення контенту, називаючи ситуацію недоречною на тлі повномасштабної війни. Згодом російськомовну версію пісні було видалено з каналу.
Водночас інші варіанти композиції – зокрема іспанською та грецькою мовами – залишилися доступними, що також викликало дискусії серед фанатів конкурсу. Фото: Скриншот Пісню України на Євробачення-2026 переспівали російською
Позначка: Російська мова
Перезапуск Орел і Решка: чому виник мовний скандал
Перезапуск популярного тревел-шоу Орел і Решка ще до прем’єри опинився в центрі гучного скандалу. Причиною обурення стала не лише нова концепція, а й використання російської мови.
Новий формат під назвою Орел і Решка. По блату анонсувала генеральна продюсерка та співавторка проєкту Нателла Крапівіна. За її задумом, будь-хто охочий може стати ведучим шоу, заплативши 100 тисяч євро. Втім, найбільше критики викликала мовна політика проєкту.
Зокрема, в Instagram-акаунті почали публікувати уривки старих російськомовних випусків із Андрій Бєдняков, Антон Птушкін та Леся Нікітюк, а сама сторінка ведеться російською мовою. Це викликало хвилю обурення серед користувачів соцмереж і публічних осіб. Посмотреть эту публикацию в Instagram
Перша громада Одещини запровадила мораторій на російську культуру
Білгород-Дністровська міська рада стала першою на Одещині громадою, котра запровадила мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту. Про це поінформувала пресслужба Уповноваженого із захисту державної мови.
Відповідне рішення обмежує використання матеріалів, створених або використаних російською мовою у будь-яких форматах на території громади.
Мораторій запровадили з метою захисту українського інформаційного простору від гібридного впливу держави-агресора.
“Бути першою громадою в області, яка затвердила мораторій на використання російськомовного культурного продукту – це дуже сміливо, але й дуже почесно! Чекатимемо аналогічних новин від інших територіальних громад. Особливо від Одеської міської ради”, – зазначила представниця Уповноваженої із захисту державної мови Анна Неруш.
У Києві пошкодили написи на пам’ятнику Борису Патону
Невідомі пошкодили написи на постаменті пам’ятника видатному вченому Борису Патону в Києві: збили російські літери та радянську символіку. Про це повідомив ректор Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського Максим Тимошенко на своїй сторінці у Facebook.
“Це наша гордість, це історія України”, – написав він та назвав інцидент вандалізмом.
Він також закликав міську владу та правоохоронців знайти винних.
На місці не було жодних огороджень чи ознак проведення офіційних робіт, тому пошкодження пам’ятника викликало обурення серед киян і представників культурної спільноти.
У соцмережах одна частина користувачів назвали те, що сталося, наругою над пам’яттю одного з найвідоміших українських науковців. Друга частина користувачів нагадали про декомунізацію в Україні.
Пам’ятник Борису Патону раніше вже був у переліку об’єктів, які Київрада планувала змінити в межах очищення публічного простору від радянських і російських наративів.
Зокрема, тоді мова була про заміну російського тексту на український. Проте офіційно ці роботи так і не були виконані. Борис Патон (1918-2020) – відомий український вчений у галузі електрозварювання, багаторічний президент Національної академії наук України.
Як ми вже писали, у грудні в Києві кілька міських об’єктів, назви яких були пов’язані з Росією, перейменували. Одна з вулиць, зокрема, названа на честь Героя України Павла Петриченка, який загинув на фронті 15 квітня 2024 року.
Місце проведення Переяславської ради позбавили статусу пам’ятки нацзначення
У РФ назвали одну з “ключових умов” завершення війни
У Міністерстві закордонних справ Росії назвали одну з ключових умов для врегулювання війни в Україні. За словами відомства, на переговорах зі Сполученими Штатами російська сторона й надалі акцентуватиме увагу на так званих “утисках” Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). Про це в суботу, 24 січня, пишуть російські пропагандистські ЗМІ.
Зокрема, Москва має намір вимагати скасування закону “Про захист конституційного ладу в сфері діяльності релігійних організацій”, прийнятого в серпні 2024 року.
“Необхідність припинення переслідувань УПЦ, включаючи скасування прийнятого в серпні 2024 року закону “Про захист конституційного ладу в сфері діяльності релігійних організацій”, яким передбачено створення юридичного механізму щодо заборони канонічної церкви, поряд з усуненням порушень прав російського та російськомовного населення, – одна з ключових умов досягнення сталого врегулювання української кризи”, – наголосили у російському відомстві.
Ця тема неодноразово порушувалася під час переговорів щодо припинення бойових дій. Зокрема, правитель Росії Володимир Путін згадував про це у розмові з колишнім президентом США Дональдом Трампом на їхній зустрічі в Анкориджі, штат Аляска.
У Міністерстві закордонних справ Росії також підтвердили, що й надалі порушуватимуть це питання під час контактів із американськими представниками.
Нагадаємо, українська сторона 23 січня поділилася першими подробицями переговорів в Абу-Дабі, які джерела назвали продуктивними.
Кремль назвав “дуже важливу” умову для миру
Раді пропонують заборонити російську у приватних школах
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14361, котрий пропонує заборонити використання мови держави-агресора як мови навчання у приватних закладах загальної середньої освіти. Про це свідчить картка проєкту закону на сайті парламенту.
Документ передбачає зміни до частини 10 статті 5 закону “Про повну загальну середню освіту”.
Ініціатори пропонують встановити виняток із права приватних закладів самостійно визначати мову навчання: заборонено використовувати державну (офіційну) мову країни, яку Рада визнала агресором або окупантом.
У пояснювальній записці зазначили, що ця зміна повністю відповідає аналогічному положенню, яке запровадили для приватних суб’єктів освітньої діяльності у галузі дошкільної освіти законом “Про дошкільну освіту” від 6 червня 2024 року, що був введений у дію з 1 січня 2025 року.
Відтак, проєкт закону забезпечує системність та узгодженість мовної політики у приватних закладах на всіх рівнях освіти.
Раніше Рада ухвалила закон, що вносить зміни до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.
Підпільна російська школа в Києві: деталі скандалу
ЗМІ дізналися, скільки Україні наклали штрафів за порушення мовного закону
Уповноважена з захисту державної мови Олена Івановська за порушення мовного законодавства у 2025 році наклала 95 штрафів на загальну суму 368,9 тисяч гривень. Про це йдеться в її коментарі на запит агентства Інтерфакс-Україна.
Протягом минулого року мовний омбудсмен і її представники здійснювали роботу в межах 1119 заходів державного контролю із застосування державної мови.
Крім того, у відповіді зазначено, що у 2025 році мовний омбудсмен прийняв рішення про винесення 95 постанов у справах про адміністративні правопорушення із застосуванням стягнень у вигляді штрафів, з них: у розмірі 1,7 тис. грн – 15, у розмірі 3,4 тис. грн – 64, у розмірі 5,1 тис. грн – 4, у розмірі 8,5 тис. грн – 11 та в розмірі 11,9 тис. грн – 1 штраф.
У секретаріаті уповноваженого заявили, що не можуть розкрити інформацію, на кого саме було накладено штрафи.
Уповноважений із захисту державної мови наклав 127 штрафів за порушення мовного законодавства у 2022-2024 роках.
У 2022 році накладено дев’ять стягнень на 27,2 тис. грн, у 2023 році – 21 стягнення на 85 тис. грн, у 2024 році – 97 стягнень на 360,4 тис. грн.
У грудні 2025 року мовний омбудсмен звернулася до Кабінету міністрів з пропозицією ініціювати підвищення адміністративних штрафів за порушення закону України Про забезпечення функціонування української мови як державної шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На сьогодні за перше порушення закону Про забезпечення функціонування української мови як державної передбачено штраф від 3400 до 8500 грн, а за повторне – від 8500 до 11 900 грн.
Раніше Олена Івановська заявила, що хвиля переходу російськомовних українців на українську, яка посилилася після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році, фактично вичерпала свій потенціал.
Мовний омбудсмен зробила заяву щодо “привілеїв” угорської мови в Україні
Підпільна російська школа в Києві: деталі скандалу
Під Голосіївською пустелею у Києві при монастирі УПЦ Московського патріархату виявили підпільну школу, де навчають дітей за радянськими підручниками, показують російські фільми та вчать пісень Російської Федерації. Журналісти видання Слідство.Інфо розслідували цей заклад, де навчання проходить п’ять днів на тиждень з 9:00 до 14:00. Школа працює як “сімейний клуб”, але фактично використовує російські стандарти освіти. Учні вивчають радянську літературу, дивляться російські фільми та співають пісні. Школа діє без ліцензії, щоб уникнути вимог Міністерства освіти. Після розголосу розслідування правоохоронці розпочали досудове розслідування щодо цього закладу, встановлюють обставини його функціонування та джерела фінансування.
Петиція про заборону російськомовних версій сайтів зібрала необхідні голоси
Електронна петиція до уряду України, яка вимагає заборонити російськомовні версії українських сайтів, набрала необхідну кількість голосів для розгляду. Автор петиції вважає, що наявність російськомовних версій сайтів української мови є загрозою для інформаційної безпеки країни. Він закликає уряд розробити законопроєкт про повну заборону таких версій та передбачити відповідальність для власників та адміністраторів сайтів, які порушать цю заборону.
Російську виключили з переліку мов, які потребують особливого захисту
Українська Верховна Рада прийняла закон, що вносить зміни до деяких законів країни у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Законопроєкт підтримали 264 народних депутати. Цей закон спрямований на приведення законодавства у відповідність до оновленого перекладу Хартії, удосконалення термінології та актуалізацію списку мов, які підпадають під особливий режим підтримки та захисту. Зміни стосуються назви та положень деяких законів з оновленим перекладом Хартії, виконаним у січні 2024 року. Тепер під захистом Хартії перебувають певні мови, серед яких білоруська, болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська та іврит. У пояснювальній записці зазначили, що російська мова залишається найуживанішою мовою національних меншин, а тому не є загроженою. Молдавська мова пропонується вилучити зі списку у зв’язку з визнанням румунської мови державною мовою Республіки Молдова.