Пілоти німецьких авіакомпаній Deutsche Lufthansa AG, Lufthansa Cargo AG, Lufthansa CityLine GmbH та Eurowings GmbH почали страйк з ночі понеділка, 13 квітня. Акції відбуваються з ініціативи профспілки пілотів Vereinigung Cockpit. Найбільше протести вплинули на роботу аеропортів Франкфурта-на-Майні та Мюнхена, повідомляє DW.
Страйк Deutsche Lufthansa AG, Lufthansa Cargo AG та Lufthansa CityLine GmbH триватиме до 14 квітня о 23:59 за місцевим часом, Eurowings GmbH – до 13 квітня до 23:59 за місцевим часом.
Пасажирам пропонують заздалегідь уточнювати статус рейсів у своїх авіакомпаній.
При цьому через нестабільність, що зберігається на Близькому Сході, від страйку звільняються пілоти Lufthansa і CityLine, що літають з Німеччини до Азербайджану, Бахрейну, Єгипту, Ізраїлю, Йорданії, Іраку, Ємену, Катару, Кувейту, Лівану, Оману, Саудівської Аравії та ОАЕ.
Представники профспілки пояснили заклик до страйку тим, що Lufthansa або Lufthansa Cargo поки що не надіслали пропозицій щодо корпоративних пенсійних програм. Аналогічна ситуація з пропозиціями CityLine щодо колективного договору з працівниками.
Представник профспілки Андреас Піньєру назвав страйк “крайнім заходом, спробою врятувати переговори, що провалилися” і поклав відповідальність за нього на роботодавця.
Це вже четверта хвиля страйків Lufthansa з початку року.
Як відомо, торік у Німеччині масштабний страйк паралізував роботу 13 аеропортів.
Майже по всій Німеччині через страйк на два дні зупинився транспорт
Позначка: Требования
Куба відмовилася виконувати вимогу Трампа
Куба рішуче відмовилася розглядати зі США питання, пов’язані зі зміною політичної влади, включно з президентським терміном Мігеля Діаса-Канеля, попри вимоги з боку Вашингтона. Відповідну заяву зробив заступник міністра закордонних справ Куби Карлос Фернандес де Коссіо, повідомляє Reuters.
“Політична система Куби не підлягає переговорам, і, звичайно, ні президент, ні посада будь-якого чиновника не є предметом обговорення зі Сполученими Штатами”, – наголосив він.
Раніше з’являлася інформація в ЗМІ про те, що адміністрація Дональда Трампа ймовірно розглядає економічну угоду з Гаваною. Згідно з повідомленнями, домовленість могла б включати часткове послаблення санкцій у разі добровільного відходу Діаса-Канеля з посади.
Попри це, Куба підтверджує наявність окремих переговорних процесів із США. За словами Карлоса де Коссіо, обговорюються значущі для обох сторін питання, серед яких – торгівля та врегулювання фінансових претензій.
Представник кубинської дипломатії зауважив, що ці напрями є вкрай складними й потребують ретельного діалогу та переговорів.
Раніше повідомлялося про зусилля адміністрації президента США Дональда Трампа переконати Мігеля Діаса-Канеля добровільно скласти свої повноваження в контексті перемовин щодо подальшого розвитку ситуації на острові.
Нагадаємо, президент Куби Мігель Діаса-Канель заявив, що Куба готова чинити опір у випадку нападу США, яким погрожує американський лідер Дональд Трамп.
Перемови з РФ: з’явився показовий сигнал із США
З Білого дому почали надходити сигнали, що Володимир Путін демонструє більш конструктивний підхід у переговорах, відходячи від своєї попередньої стратегії максималістських вимог. Таку заяву в інтерв’ю на телеканалі Еспресо зробив колишній директор з питань Європи та Євразії в Раді національної безпеки США, дипломат Метью Брайза.
“Ми досі не знаємо всіх деталей того, що обговорювалося. За словами президента Зеленського, гарантії безпеки вже напрацьовані”, – сказав дипломат, відзначивши, що позиція американської сторони залишається стриманішою.
Американська сторона наголошує, що остаточні домовленості все ще залежать від вирішення ключового територіального аспекту.
Брайза підкреслив, що позиція Росії щодо територіальних претензій до України залишається незмінною.
“Відомо, що вимоги Росії щодо українських територій жодним чином не пом’якшилися. Путін наполягає на тому, щоб Росія отримала контроль над усім Донбасом, зокрема над тими близько 20% територій, які наразі не перебувають під її контролем”, – пояснив він.
Дипломат зауважив, що такі вимоги несуть серйозні ризики для обороноздатності України.
“Це означає втрату так званих „міст-фортець“, які мають ключове значення для спроможності України захищати себе як сьогодні, так і в майбутньому. Для України такі вимоги є неприйнятними”, – сказав Брайза.
Він зазначив, що хоча у вирішенні територіального конфлікту прогресу фактично не спостерігається, сам факт продовження переговорів свідчить про певний рух уперед. Наступна зустріч сторін запланована на ці вихідні в Абу-Дабі, але наразі важко сказати, чи це серйозний прорив, чи лише спроба створити видимість діалогу.
За словами дипломата, однією з причин зміни підходу Путіна може бути небажання загострювати відносини з адміністрацією президента США Дональда Трампа.
“Водночас з’явився ще один показовий сигнал: із Білого дому почали надходити витоки інформації, мовляв, ми розуміємо, що Путін тривалий час вів переговори з максималістських позицій, але тепер, схоже, він стає більш конструктивним”, – зауважив дипломат.
Він також звернув увагу на різне сприйняття ролі американських переговорників: спеціальний посланець Віткофф, на думку експертів, перебуває під сильним впливом і маніпуляціями з боку російського лідера, тоді як Джаред Кушнер виглядає більш підготовленим і конструктивним.
Брайза наголосив, що внутрішня криза в Росії також чинить тиск на Кремль. Відсутність успіхів на фронті, 20-тисячні втрати серед військових за останні тижні та слабшання економіки погіршують ситуацію для Москви. Крім того, Росія стикається з проблемами у поповненні мобілізаційного резерву, змушена постійно збільшувати виплати новобранцям, що свідчить про виснаження ресурсів.
Ці обставини, на думку дипломата, можуть спонукати Кремль до пошуку шляхів для завершення війни. Брайза припустив, що саме через це Росія дала згоду на черговий раунд переговорів в Абу-Дабі.
Раніше повідомлялося, що ненависть між лідерами України і РФ ускладнює процес переговорів, але все ще є “шанс на успіх”. Про це заявив президент США Дональд Трамп під час підписання указів у Білому домі.
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський відкинув можливість зустрічі з російським диктатором Володимиром Путіним у Москві. При цьому він публічно запросив главу Кремля до Києва.
У РФ назвали одну з “ключових умов” завершення війни
У Міністерстві закордонних справ Росії назвали одну з ключових умов для врегулювання війни в Україні. За словами відомства, на переговорах зі Сполученими Штатами російська сторона й надалі акцентуватиме увагу на так званих “утисках” Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). Про це в суботу, 24 січня, пишуть російські пропагандистські ЗМІ.
Зокрема, Москва має намір вимагати скасування закону “Про захист конституційного ладу в сфері діяльності релігійних організацій”, прийнятого в серпні 2024 року.
“Необхідність припинення переслідувань УПЦ, включаючи скасування прийнятого в серпні 2024 року закону “Про захист конституційного ладу в сфері діяльності релігійних організацій”, яким передбачено створення юридичного механізму щодо заборони канонічної церкви, поряд з усуненням порушень прав російського та російськомовного населення, – одна з ключових умов досягнення сталого врегулювання української кризи”, – наголосили у російському відомстві.
Ця тема неодноразово порушувалася під час переговорів щодо припинення бойових дій. Зокрема, правитель Росії Володимир Путін згадував про це у розмові з колишнім президентом США Дональдом Трампом на їхній зустрічі в Анкориджі, штат Аляска.
У Міністерстві закордонних справ Росії також підтвердили, що й надалі порушуватимуть це питання під час контактів із американськими представниками.
Нагадаємо, українська сторона 23 січня поділилася першими подробицями переговорів в Абу-Дабі, які джерела назвали продуктивними.
Кремль назвав “дуже важливу” умову для миру
В ISW розкрили умови Кремля для закінчення війни
Заяви Кремля свідчать про те, що Росія має ширші цілі у війні проти України, ніж просто захоплення територій. Москва вимагає змін у безпеці Європи та обмеження впливу НАТО. Кремль також відкидає гарантії безпеки для України, запропоновані Європою, і хоче включити свої вимоги у будь-яку мирну угоду. Аналітики вважають, що без урахування цих вимог будь-яка угода не задовольнить Росію. Такий підхід ускладнює можливість досягнення тривалого миру та нормалізації відносин між Росією, Європою та США. Після зустрічі президентів Трампа і Зеленського прогрес у мирному плані досягнуто близько на 95%, і наступний раунд перемовин заплановано на найближчий тиждень.
Егіналду із Шахтаря може зробити крок у бік Мадрида
Мадридський футбольний клуб Атлетіко, згідно з інформацією Fichajes, може піти на підписання Егіналду, гравця Шахтаря.
Показовим є інтерес до бразильського вінгера “гірників” з огляду на зацікавленість не лише спортивного директора, а й Дієго Сімеоне, керманича іспанського клубу.
Обидва сходяться на думці, що якщо Егіналду прийде в команду, це позитивно вплине на виступи “матрасників”, оскільки цьому сприятиме його енергійність з огляду на молодість, його швидкісні характеристики, знову ж таки через його відносно юний вік, і динамічність пересування на полі, що особливо потрібно при наступальних діях команди. Скажімо так, фахівець і функціонер покладаються на його спортивну загартованість, певною мірою здобуту в донецькому клубі за час його гри там.
Слід відзначити, що в нинішньому сезоні Егіналду у всіх турнірах за Шахтар зіграв 12 матчів, забив п’ять голів та зробив дві гольові передачі.
у Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали
Путін почекає, поки Київ прийме його умови – ЗМІ
2 грудня стало важливою датою для адміністрації президента США Дональда Трампа у вирішенні конфлікту в Україні. Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф вирушив до Росії, щоб представити російському президенту Путіну узгоджений план миру. Однак очікується, що Кремль може не погодитися з пропозицією, оскільки Путін не хоче йти на компроміс. Українські та американські переговорники вважають, що зустріч у Флориді була продуктивною, але деталі угоди наразі не оприлюднено. Зазначено, що мирний план став більш конкретизованим. Президент Зеленський вказав, що ключові питання у обговоренні миру для України – це території, фінансування відновлення та гарантії безпеки. Країни “коаліції охочих” підтвердили гарантії безпеки для України, і їх узгодження зі США очікується найближчим часом.
Україна значно змінила “мирний план” США – ЗМІ
Україна внесла зміни до мирного плану, запропонованого США, виключивши кілька ключових вимог, які висунула Росія. Початковий документ мав 28 пунктів і був розроблений учасниками переговорів учора. Тепер він містить лише 19 пунктів. Україна та європейські партнери настоюють на тому, що дискусія щодо територій має базуватися на актуальній лінії фронту. Також була висунута позиція, що окуповані території не можуть бути визнані власністю Росії. Україна також наполягає на самостійному прийнятті рішень щодо вступу до ЄС і НАТО. Після перемовин у Женеві українська делегація повертається додому. Представники США та України провели конструктивні переговори щодо мирного плану. Тривалий процес дійшов до певного прогресу, і обидві сторони сподіваються на подальше зближення позицій.
“По всій країні”: польські фермери анонсували чергові протести
Протести фермерів розпочнуться в 41 місті Польщі вже з 14 листопада і триватимуть до 14 грудня. Про це повідомляє Польське радіо.
За словами рільників, протести мають на меті привернути увагу громадськості до зростання різноманітних проблем: низьких закупівельних цін на аграрну продукцію, високих витрат на енергоносії та паливо, імпорт продуктів харчування, що “витісняють польську продукцію з ринку”.
“Ми дуже великі кошти вкладаємо в цей гектар і ми їх не повертаємо. І потрапляємо у фінансові проблеми не з власної провини. Маємо картоплю по 20 грошів, привезену з Німеччини у дуже великих кількостях. У магазині кортопля й надалі коштує 2-3 злотих. Це ненормально. Польські фермери не мають, де продавати”, – пояснив один із землеробів-активістів.
Фермери визнають, що “форма протесту обтяжлива… але це не блокади, а радше уповільнення руху”.
“Ми хочемо таким чином привернути увагу до масштабів проблеми”, – запевняють аграрії.
Трактори перекриють дороги в 41 населеному пункті по всій Польщі. Найбільші перебої чекають у Західнопоморському воєводстві.
Як відомо в січні цього року, для того, щоб унеможливити або обмежити можливі спроби блокади українсько-польського кордону у майбутньому, польський уряд вніс прикордонну інфраструктуру до переліку критичної.
Перепало й Україні: у Польщі пройшли масові протести проти мігрантів
У МЗС Туреччини повідомили про оновлені вимоги РФ
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив про зміну позиції Росії, яка тепер не прагне повного контролю над чотирма областями України. За його словами, РФ зосередилася на утриманні фронту в Запоріжжі та контролі, приблизно, 25-30% території Донецької області. Про це 28 серпня написало видання tgrthaber.com.
Як повідомляється, останні місяці, за словами Фідана, ознаменували важливі політичні зрушення з боку Росії щодо війни в Україні. Він нагадав про третій раунд переговорів у Стамбулі, де сторони вперше визначили конкретні позиції для обговорення. Ці позиції продовжили розглядатися на зустрічах, зокрема в Алясці. Саме тоді, за словами міністра, з’явилися сигнали про можливе завершення конфлікту.
Фідан зазначив, що погодження Москви закріпити умови через механізм безпеки є важливим кроком.
“Той факт, що Москва погодилася гарантувати ці умови механізмом безпеки, вражає. Це створює основу для майбутнього врегулювання, хоча водночас і ставить складні виклики перед обома країнами, особливо Україною”, – наголосив він, додавши, що стратегічна втрата територій під контролем України у Донеччині ускладнює оборону решти регіону, але міжнародні гарантії здатні стабілізувати ситуацію й сприяти діалогу.
Водночас міністр акцентував увагу на міжнародних домовленостях про гарантії безпеки України.
Нагадаємо, наприкінці серпня у Білому домі відбулася стратегічна зустріч за участю президента України та лідерів США, Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії, Фінляндії, а також керівництва Єврокомісії й НАТО. Обговорювалися питання гарантування безпеки для України.
Дональд Трамп підтвердив готовність США долучитися до таких гарантій, однак наголосив на необхідності більшої участі європейських партнерів, при цьому виключивши можливість відправки американських військових до України.
Також повідомлялося, що прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні запропонувала альтернативний формат колективної допомоги Україні. Її план не передбачає членства у НАТО, але має сприяти посиленню безпеки країни в умовах воєнної агресії.