Міністр енергетики США Кріс Райт назвав “прагматичним” рішення мінфіну СШАвдруге поспіль послабити санкції проти російської нафти. Про це у неділю, 19 квітня, повідомляє Associated Press.
“Це короткострокові, прагматичні рішення, спрямовані на те, щоб нафта, яка вже тече, потекла в іншому напрямку, і вони тимчасові”, – заявив Кріс Райт.
Позначка: Санкції
Через послаблення санкцій РФ може отримати близько $10 млрд – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський заявив, що через послаблення санкцій США проти російської нафти Москва може отримати близько $10 млрд, які підуть на продовження війни проти України.
За його словами, зараз у морі перебувають понад 110 танкерів тіньового флоту РФ, на борту яких більш як 12 млн тонн російської нафти. Саме ці обсяги, як наголосив Зеленський, Росія знову може продавати без наслідків завдяки послабленню санкцій.
“Кожен долар за нафту з Росії – це гроші на війну”, – заявив президент.
Він додав, що цей ресурс прямо конвертується в нові удари по Україні.
Зеленський наголосив, що російські танкери мають зупиняти, а не дозволяти їм доставляти нафту в порти.
Україна закликала США поновити санкції на нафту РФ
Україна закликає адміністрацію Сполучених Штатів відновити санкції проти російської нафти, які напередодні пом’якшив Вашингтон. Про це посол України у США Ольга Стефанішина у суботу, 18 квітня, написала в соцмережі Х.
“Не можна допустити, щоб Росія отримувала вигоду від дій свого союзника – Ірану. Ми закликаємо адміністрацію США поновити санкції щодо російської нафти та нафтопродуктів”, – зазначила вона.
За словами Стефанішиної, обмежити фінансування, яке Росія використовує для своїх атак на Україну та для підтримки супротивників США – спільний інтерес Києва і Вашингтона.
“Якщо Росія побачить, що дестабілізація та розпалювання війни є вигідними, нові проблеми у світі не змусять себе чекати. Зокрема, російський представник уже назвав скасування обмежень на нафту “співпрацею”, – сказала Стефанішина.
США знову скасували санкції на російську нафту
У ніч проти суботи, 18 квітня, США на 30 днів скасували санкційні обмеження на купівлю російської нафти та нафтопродуктів, що транспортуються морем, всупереч попереднім публічним запевненням Вашингтона не поновлювати дію відповідних ліцензій. Про це інформує Міністерство фінансів США.
Згідно з повідомленням, управління контролю за іноземними активами (OFAC), видало ліцензію, яка дозволяє здійснювати операції з постачанням і продажем російської сирої нафти та нафтопродуктів, завантажених на судна станом на 17 квітня 2026 року. Операції з такою нафтою та нафтопродуктами дозволено лише до 16 травня.
Ця ліцензія з’явилася через два дні після заяви міністра фінансів США Скотта Бессента про те, що Сполучені Штати не планують продовжувати дію винятків із санкцій, які стосуються російської нафти.
Агентство Reuters відзначає, що тимчасове послаблення обмежень дійсно може підтримати світову пропозицію нафти. Водночас такий захід не зміг запобігти зростанню цін, оскільки значний вплив на ринок продовжує чинити напружена ситуація в Ормузькій протоці.
США знову тиснуть на нафту РФ: чим це обернеться для світу
ЄС представить четвертий елемент гарантій безпеки для України
ЄС 21 квітня представить четвертий елемент безпекових гарантій для України, який охоплюватиме оборонні реформи, протидію гібридним і кіберзагрозам, а також боротьбу з незаконним обігом зброї. Про це заявив високопосадовець ЄС у Брюсселі на умовах анонімності, повідомляє Укрінформ у п’ятницю, 17 квітня.
За словами посадовця, під час засідання Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі буде обговорено постійний тиск на Росію “у всіх вимірах”.
“Ми розглядатимемо можливість активізації нашої роботи з протидії будь-яким економічним вигодам, які Росія отримує від війни на Близькому Сході, посилення тиску, щоб забезпечити якомога менший обсяг ресурсів для безперервного ведення війни проти України”, – заявив він.
Посадовець додав, що зусилля включають протидію глобальному впливу та важелям впливу Росії, запровадження подальших санкцій, зокрема 20-й пакет санкцій, продовження роботи проти тіньового флоту, продовження протидії гібридним загрозам та вивчення можливостей запобігання в’їзду російських бойовиків до ЄС.
Тоді як стосовно підтримки України, мета залишається незмінною: зробити її “максимально сильною у військовому плані на полі бою та максимально сильною на переговорах”.
Він зазначив, що верховна представниця ЄС Кая Каллас представить “четвертий елемент гарантій безпеки ЄС”, що стосується спільної стабільності.
“Пропозиція четвертого елемента включатиме підтримку оборонної реформи, протидію гібридним та кіберзагрозам, а також реінтеграції ветеранів”, – пояснив посадовець.
Четвертий елемент гарантій безпеки буде спрямований на запобігання та протидію незаконній торгівлі стрілецькою зброєю та легким озброєнням, а також на заходи розмінування.
Зеленський увів у дію санкції проти понад 120 командирів та пропагандистів
Президент Володимир Зеленський підписав укази, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування санкцій проти російських командирів, причетних до ракетних атак проти України, а також російських релігійних діячів, які виправдовують агресію Росії та поширюють російську пропаганду. Про це 17 квітня повідомляється на сайті президента.
Зазначається, що до першого санкційного списку увійшов 121 окупант, причетний до нанесення масованих ракетних ударів по території України.
Зокрема, це командири підрозділів дальньої авіації повітряно-космічних сил. Загалом від початку повномасштабного російського вторгнення Росія використала понад 4100 крилатих ракет повітряного базування та аеробалістичних ракет. Саме ці підрозділи завдавали ударів по дитячій лікарні Охматдит 8 липня 2024-го, по багатоповерхівці в Тернополі 19 листопада 2025-го, то торговому центру Амстор у Кременчуці 27 червня 2022-го та по обʼєктах енергетичної й транспортної інфраструктури в різних регіонах України.
Командири військово-морського флоту, які обстрілювали Україну з надводних кораблів та підводних човнів – носіїв крилатих ракет Калібр. Всього Росія використала понад 1500 ракет цього типу під час 160 атак по українських містах і громадах. Командири з цього списку причетні до ударів по київських ТЕЦ, обʼєктах енергетичної інфраструктури Львівщини, Івано-Франківщини, Волині, Миколаївщини та Одещини. Серед них, зокрема, – один із командирів 30-ї дивізії надводних кораблів, який забезпечував підтримку боєготовності фрегатівАдмірал Макаров та Адмірал Ессен.
Командири ракетно-артилерійських підрозділів сухопутних військ, які завдавали ударів із застосуванням крилатих ракет наземного базування та балістичних ракет Іскандер-М. Загалом росіяни понад 1100 разів атакували Україну з використанням ракет цього типу. Саме командири цих підрозділів організовували та координували удари по центральній частині Сум 13 квітня 2025 року, де російська ракета вбила 25 людей, по центру Чернігова 17 квітня 2024-го, де внаслідок російської атаки загинуло 18 людей, та по селу Гроза на Харківщині, де загинуло 59 людей.
Це один із перших випадків, коли нашим спецслужбам вдалося чітко ідентифікувати понад 100 конкретних осіб, які безпосередньо віддають накази та здійснюють пуски ракет проти України. Вони звичайні терористи, яких слід санкціонувати у всіх юрисдикціях, – наголосив радник -уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.
У санкційному списку щодо релігійних діячів – дев’ять осіб, які публічно закликали вбивати українців, відкрито підтримують російську агресію проти України та використовують релігію для пропаганди й виправдання вторгнення Росії в нашу країну. Це представники РПЦ та пов’язаних з нею структур.
Усю необхідну інформацію щодо цих двох санкційних пакетів Україна передасть партнерам для синхронізації санкцій у їхніх юрисдикціях.
Deutsche Bank визнав, що порушив санкції ЄС для російських клієнтів
Німецкий Deutsche Bank повідомив фінансові регулятори Німеччини про виявлення порушень санкційних правил ЄС, пов’язаних з обмеженнями для російських клієнтів. Про це пише британська газета Financial Times з посиланням на обізнане джерело.
Відомо, що санкції ЄС забороняють банкам приймати понад 100 000 євро від російських громадян, резидентів та юридичних осіб, зареєстрованих у Росії. Проте в роздрібному підрозділі банку було викрито випадки прийому депозитів на суму понад 100 000 євро від фізичних осіб, які підпадають під такі обмеження.
Deutsche Bank створив спеціальну групу для перевірки своїх механізмів контролю у зв’язку з посиленням у лютому режиму застосування санкцій у Німеччині, яка дозволила виявити порушення.
Норму про обмеження вкладів у сумі 100 000 євро ЄС запровадив ще на ранніх етапах санкцій у відповідь на війну РФ проти Україні.
Торік у грудні ЄС вніс Росію до чорного списку країн з високим ризиком відмивання грошей та фінансування тероризму. В силу це рішення набуло 29 січня цього року. Воно посилює перевірки фінансових транзакцій, пов’язаних із Росією та росіянами.
Deutsche Bank повідомив, що “постійно аналізує” свої бізнес-процеси, пов’язані з дотриманням санкцій, і вживає заходів щодо виявлення хиб та помилок.
Ощадбанк ініціював новий арбітраж проти Росії
Ощадбанк передав до міжнародного арбітражу позов проти Росії через захоплені активи в тимчасово окупованих регіонах України. Про це повідомила пресслужба державної фінустанови в п’ятницю, 17 квітня.
Вказано, що позов був офіційно ініційований 7 квітня. Він стосується захоплених активів та втрачених можливостей для роботи в Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій областях.
Ще у липні 2025 року банк надіслав Росії офіційне повідомлення про спір, але відповіді не надійшло. Після цього справу передали до міжнародного суду.
“Цей позов – наступний крок у притягненні держави-агресора до фінансової відповідальності за збитки у чотирьох регіонах України”, – зазначив голова правління Ощадбанку Юрій Каціон.
У банку нагадали, що в справі щодо Криму вже виграно арбітраж на 1,1 млрд доларів. Понад 1,3 млрд доларів – загальна сума вимог з урахуванням відсотків.
Також Ощадбанк домігся арешту російського майна у Франції на десятки мільйонів євро.
“Криптолазівку” РФ пограбували на понад $13 млн – ЗМІ
З криптовалютної біржі Grinex, пов’язаної з Росією, викрадено активів на понад $13 мільйонів після кібератаки, внаслідок чого платформа призупинила свою діяльність. За даними Reuters, збитки складають приблизно 1 мільярд рублів.
Як зазначає агентство, Grinex, розташована у Киргизстані, перебуває під санкціями західних країн, зокрема США, Великої Британії та ЄС. У Telegram-заяві біржа стверджує, що можливо до інциденту причетні “іноземні спецслужби” недружніх країн, хоча Reuters не змогло підтвердити ці заяви незалежно.
На своєму офіційному сайті компанія звинуватила західні спецслужби в цілеспрямованій атаці, яка призвела до крадіжки понад 1 млрд рублів російських користувачів. Reuters нагадує, що раніше американські органи влади звинувачували Grinex у сприянні обходу санкцій через стейблкоїн A7A5 – фінансовий інструмент, прив’язаний до російського рубля. Західні уряди вважають його одним із ключових механізмів забезпечення російських зовнішньоторговельних розрахунків після виключення країни зі SWIFT.
Цей інцидент став черговим випадком дестабілізації цифрової фінансової інфраструктури, яку Росія намагається активізувати для нейтралізації санкційного тиску. Останніми роками Москва активно працює над розвитком альтернативних цифрових фінансових механізмів через значне обмеження доступу до традиційних банківських систем.
Раніше повідомлялося, що президент Володимир Зеленський підписав два укази, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) щодо застосування санкцій проти 66 фізичних і 62 юридичних осіб. Під санкції потрапили ВПК і “криптолазівки” РФ.
РНБО ввела санкції проти криптовалютних схем РФ
США знову тиснуть на нафту РФ: чим це обернеться для світу
Кінець недовгої паузи Адміністрація США вирішила не продовжувати тимчасове пом’якшення нафтових санкцій проти Росії, котре діяло лише кілька тижнів і було запроваджене як виняток через різкий стрибок цін на тлі війни з Іраном.
Після закриття цього “вікна”обмеження повертаються у майже повному обсязі, що означає нове посилення тиску на російський енергетичний сектор.
При цьому російська економіка критично залежить від експорту енергоносіїв: нафта і газ формують значну частину валютних надходжень і бюджету. Між тим відновлення санкцій обмежує продаж нафти через страх вторинних санкцій для покупців і банків, ускладнює логістику (страхування, перевезення, фінансування), знижує доходи бюджету, які прямо фінансують війну.
Коротка пауза у санкціях, за оцінками США, могла принести Росії лише близько 2 млрд додаткового доходу (за іншими підрахунками – близько 4 млрд),тобто ефект був обмеженим.
Правда, Кремль уже частково до нафтових обмежень адаптувався,зокрема,через “тіньовий флот”танкерів і переорієнтацію експорту в Азію.Російська влада прямо заявляє, що навчилася мінімізувати ефект санкцій, але навіть у США визнають: їх посилення все одно обмежує прибутки Москви. Компромісні винятки Разом із тим, ситуація з російською компанією Lukoil зараз парадоксальна: її жорстко санкціонували, але повністю вимкнути з глобального ринку не можуть, і тому вона частково продовжує роботу.
Так, попри санкції США (з 2025 року), компанії дозволено тимчасово працювати поза Росією, але лише в окремих сегментах і країнах. Це Болгарія (нафтопереробка, НПЗ Burgas), Румунія (НПЗ Petrotel + мережа АЗС), а також Молдова, Фінляндія й Нідерланди (частка в НПЗ Zeeland). У цих країнах діяльність часто дозволена лише за умовами ліцензій або з обмеженнями (наприклад, без використання російської нафти).
Окрім цього, Туреччина залишається для Лукойлу одним із ключових ринків (там приблизно 600 таких АЗС) Туреччина не приєдналася до санкцій, тому тут Lukoil має більше свободи для роботи.
Але й у США у Лукойлу близько 200 АЗС (через дочірні структури). Парадоксально, але вони працюють завдяки спеціальній ліцензії Мінфіну США, щоб не створювати дефіциту пального.
Втім і Близький Схід та Африка, а також Ірак (велике родовище West Qurna-2), ОАЕ, Єгипет, Нігерія, Гана, Конго не лишаються без російського Лукойлу. Тут Lukoil поки що присутній, але змушений продавати або передавати активи через санкційний тиск.
Проникли щупальця Лукойлу свого часу й до Центральної Азії – у Казахстан (виняток, тут активи можуть залишитися), до Узбекистану та Азербайджану.
За поясненням фахівців, частина цих активів не підлягає обов’язковому продажу, бо вони стратегічні або мають складну структуру власності.
Чому ж їм дозволяють працювати? Це ключове питання, і відповідь на нього суто прагматична.
Причина нібито у тому, що закриття цих філій може обвалити ринок пального, якщо різко закрити тисячі АЗС, бо виникне дефіцит, злетять ціни й постраждають союзники США. Правда пояснення таке собі, зважаючи на байдужість Штатів до партнерів. Але саме тому Вашингтон дозволяє роботу приблизно 2000 заправок Лукойлу по всьому світу.
Однак США фактично змушують Lukoil продати міжнародний бізнес (це приблизно 22 млрд дол.), або передати його нейтральним чи західним компаніям за стратегією “санкцій через зміну власності”. Ефект повільного придушення Втім і без продаж Лукойлу світ загалом і Україна зокрема (через власні дроново-ракетні санкції для НПЗ та портів РФ) непогано справляються з тим, аби “поставити на коліна” російську економіку.
За словами економіста Ігоря Ліпсіца, сам Путін “у грудні розповідав якісь дивні казки, як все в економіці чудово, а вже через пару місяців почав говорити про падіння”, й водночас “кожен місяць дає доручення прискорити економіку, забезпечити високі темпи зростання”. Що виглядає смішно, бо його накази не виконуються.
Днями ж, підкреслив економіст, Путін нібито знову скликав у Кремлі чергову термінову нараду, аби перекласти відповідальність з себе на російський Центробанк чи уряд. Підстав для цього чимало: у тамтешньому Пенсійному фонді нібито намітилася якась величезна діра, у вугільній промисловості теж вже відбувається страшний обвал і т. ін. Це, за словами Ліпсіця, прояв тих “метастазів”, котрі вразили економіку РФ через розв’язану нею війну проти України. “На РФ швидко закінчуються гроші – це дає Україні стратегічний шанс. І його не можна марнувати, відновлюючи постачання російської нафти в ЄС. Поки всі на цьому тижні обговорювали треш з невдалою військовою операцією дідо в Ірані, Великоднє перемирʼя і обмін полоненими, а також вибори в Угорщині, які програв Орбан, менше уваги дісталося події, яка може мати величезне значення для нашої війни: дефіцит бюджету РФ за 1 квартал 2026 року склав 4,6 трлн рублів. Це більше всього запланованого дефіциту на 2026 рік”, – пише у Facebookексголова правління Укренерго Володимир Кудрицький. Й підкреслює, що внаслідок цього Росія не має чим покрити 36% своїх видатків. “За цим показником вона скоро наблизиться до України – з тією різницею, що в тилу у ворога немає західних партнерів, які дають фінансову допомогу. При цьому в 2026 році видатки на війну та силовиків у РФ складають половину бюджету, всі соціальні та інфраструктурні видатки вже на мінімумі, і ще майже 10% бюджету складає обслуговування державного боргу, тримачами якого є російські банки. ВВП РФ скоротився за квартал на 1,8%, їхня економіка стискається, через що збирати податки на війну стає все складніше. Напруживши всі свої фінансові мʼязи, ворог не може перетворити трильйонні вливання на війну в успіхи на фронті. І висока ціна на нафту – єдине, що може підтримати їх трохи довше на плаву”, – продовжує він. І хоч зростання цін на енергоносії трохи підлатує діряве корито російської економіки, це кардинально не допомагає, вважає Ліпсіц. Дійсно, вона перебуває у стані “військової стабілізації”, бо підтримується державними витратами на оборону, але приватний сектор і технології деградують через ізоляцію, а бюджет дедалі більше залежить від цін на нафту.
Тож санкції не знищують РФ миттєво, але системно все-таки стискають фінансові можливості. За даними Служби безпеки Латвії, оприлюдненими нещодавно, з 2022 по 2025 роки Росія вимушено витратила додаткові 130 мільярдів доларів (близько 32,5 мільярдів доларів щорічно) лише на обхід санкцій і закупівлю заборонених західних товарів.
За внутрішніми прогнозами російських інститутів, до 2030 року втрати від обмежень сягнуть щонайменше ще 136 мільярдів доларів. Але не варто забувати й загальне скорочення зовнішньої торгівлі. Через сукупність ризиків вона може скласти 175,5 мільярдів доларів. “Лише в енергетичному секторі потенційні втрати за п’ять років оцінюються в 216,5 мільярдів доларів, якщо ЄС запровадить повне ембарго, а Китай, Індія та Туреччина скоротять закупівлі російської нафти й газу”, – наголосили у розвідці. Як це впливатиме на війну в Україні?Ключове: на наших очах відбувається не перелом, а поступове ослаблення ресурсної бази Кремля.І це дає певну надію.
Ірина Носальська