Прогресивна Болгарія, партія колишнього президента Румена Радєва, здобула переконливу перемогу на загальних виборах у країні, про що свідчать офіційні результати, оголошені в понеділок, 20 квітня.
Після завершення підрахунку партія отримала 44,6% голосів. Це означає, що вона має всі шанси отримати близько 130 місць у 240-місному парламенті.
Це кращий, ніж очікувалося, результат, і, схоже, один з найбільших парламентських мандатів, отриманих будь-якою партією за останні роки.
Як пишуть західні ЗМІ, такий результат може покласти край хронічній нестабільності в країні, яка призвела до восьмих виборів за п’ять років. Водночас, як побоюються експерти, Радев може зблизити Болгарію з Кремлем. Хто такий Румен Радев? Новостворене лівоцентристське угруповання під керівництвом колишнього президента Румена Радєва, Прогресивна Болгарія, вважалося ймовірним переможцем ще до голосування, хоча також прогнозувалося, що воно не зможе отримати абсолютної більшості.
Після того, як у неділю 62-річний Радев віддав свій бюлетень, він закликав інших людей проголосувати, заявивши, що масове голосування – це “єдиний спосіб втопити купівлю голосів у морі безкоштовних голосів”.
Радев, колишній генерал ВПС, який був президентом Болгарії протягом дев’яти років, перш ніж піти у відставку в січні, щоб балотуватися на виборах, пообіцяв боротися з тим, що він називає “олігархічною моделлю управління” в країні.
Він також виступав за відновлення зв’язків Болгарії з Росією, закликав Україну просити миру, критикуючи військову допомогу Україні та називаючи Крим “російським”.
Тим не менш, він офіційно засудив вторгнення РФ та заявив, що не використовуватиме право вето своєї країни, щоб блокувати допомогу ЄС Києву, якщо його оберуть.
Радев також виступає проти політики ЄС щодо зеленої енергетики, яку він вважає наївною “у світі без правил”. Реакція на результати голосування І Європейський Союз, і Росія привітали Радєва з перемогою. У дописі на X Антоніо Коста, голова Європейської ради, яка об’єднує національні уряди ЄС, написав: “Вітаю Румена Радєва з його переконливою перемогою… Я з нетерпінням чекаю на спільну роботу з вами в #EUCO над нашим спільним порядком денним для процвітаючої, автономної та безпечної Європи”.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн також заявила, що з нетерпінням чекає співпраці з Радєвим “заради процвітання та безпеки” Європи.
“Болгарія є гордим членом європейської родини та відіграє важливу роль у вирішенні наших спільних викликів”, – написала вона.
Водночас реакція деяких представників правоцентристської Європейської народної партії та лівоцентристських груп Соціалістів і демократів була прямолінійною. Чеський консервативний депутат Європарламенту Томаш Здеховський заявив: “Болгарія надіслала чіткий і глибоко тривожний сигнал”.
“Румен Радев, політик, який відкрито критикує підтримку України та довго вважався симпатиком Росії, схоже, забезпечив собі парламентську більшість. Це вже не просто результат виборів – це серйозний геополітичний зсув”, – написав він на X.
Австрійський депутат Європарламенту від соціал-демократів Андреас Шидер додав: “Радев – наступний друг Путіна, ймовірно, увійде до Ради, і Орбан таким чином просто передає естафету”.
В свою чергу, Кремль заявив, що його підбадьорює бажання Радєва вирішити проблеми з Росією шляхом прагматичних переговорів. Питання зовнішньої політики Передвиборча кампанія Радєва викликала порівняння з кампанією прокремлівського колишнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, коли той говорив про покращення зв’язків з Москвою та відновлення вільного потоку російської нафти та газу до Європи.
Радев також розкритикував Європейський Союз за надмірну залежність від відновлюваних джерел енергії.
Водночас він не висловлювався чітко щодо майбутньої дипломатії, і поки що незрозуміло, наскільки він змінить зовнішню політику в Болгарії, яка приєдналася до єврозони в січні – крок, який Радев розкритикував.
Паралельно з цим, аналітики не очікують, що він спробує скасувати прийняття Болгарією євро або заблокувати ширші пакети допомоги ЄС Україні.
У неділю Радев заявив, що готовий працювати над судовою реформою, і що Болгарія “докладе зусиль для продовження свого європейського шляху”.
Позначка: Євросоюз
Deutsche Bank визнав, що порушив санкції ЄС для російських клієнтів
Німецкий Deutsche Bank повідомив фінансові регулятори Німеччини про виявлення порушень санкційних правил ЄС, пов’язаних з обмеженнями для російських клієнтів. Про це пише британська газета Financial Times з посиланням на обізнане джерело.
Відомо, що санкції ЄС забороняють банкам приймати понад 100 000 євро від російських громадян, резидентів та юридичних осіб, зареєстрованих у Росії. Проте в роздрібному підрозділі банку було викрито випадки прийому депозитів на суму понад 100 000 євро від фізичних осіб, які підпадають під такі обмеження.
Deutsche Bank створив спеціальну групу для перевірки своїх механізмів контролю у зв’язку з посиленням у лютому режиму застосування санкцій у Німеччині, яка дозволила виявити порушення.
Норму про обмеження вкладів у сумі 100 000 євро ЄС запровадив ще на ранніх етапах санкцій у відповідь на війну РФ проти Україні.
Торік у грудні ЄС вніс Росію до чорного списку країн з високим ризиком відмивання грошей та фінансування тероризму. В силу це рішення набуло 29 січня цього року. Воно посилює перевірки фінансових транзакцій, пов’язаних із Росією та росіянами.
Deutsche Bank повідомив, що “постійно аналізує” свої бізнес-процеси, пов’язані з дотриманням санкцій, і вживає заходів щодо виявлення хиб та помилок.
Стало відомо, на що скерують перший транш з €90 млрд Україні
ЄС спрямує перші кошти з оборонного кредиту у 90 млрд євро для України на закупівлю дронів, роблячи ставку на український ОПК як ключовий елемент постачання для армії. Про це заявив єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс, передає ЄП у четвер, 16 квітня.
Перші кошти, які надійдуть на підтримку української армії в межах кредиту ЄС на 90 млрд євро, витратять на дрони українського виробництва.
“На 2026 рік Україна запросила оборонну допомогу на загальну суму 28,3 мільярда євро. Перший план постачання продукції зосереджений на дронах від передової оборонної промисловості України”, – зазначив Кубілюс.
тим часом, стосовно наступних планів постачання ЄС “очікує більшої залученості європейської оборонної промисловості”. Нагадаємо, Європейська комісія розраховує надати перший транш кредиту на загальну суму в 90 млрд євро для України у другому кварталі року.
ЄС погодив рішення щодо €90 млрд для України – ЗМІ
ЄС виділить €1,07 млрд на оборонні проєкти з участю України
Європейський Союз за результатами конкурсів 2025 року виділить 1,07 млрд євро на реалізацію 57 нових проєктів у межах Європейського оборонного фонду, до частини з яких залучатимуть і українські компанії. Про це повідомляє ЄП у середу, 15 квітня.
Проєкти охоплюють ключові оборонні напрями, зокрема штучний інтелект, кіберзахист, безпілотні системи та засоби протидії дронам. Загалом у них беруть участь 634 компанії з 26 країн ЄС та Норвегії.
Після оцінки Єврокомісія погодила інвестиції в межах Європейського оборонного фонду, які також передбачають залучення українських партнерів за підтримки Офісу інновацій ЄС у сфері оборони в Києві.
За даними Єврокомісії, співпраця з українською оборонною промисловістю поглиблюється та спрямована на її інтеграцію до європейської промислової бази. Зокрема, в межах проєкту STRATUS передбачено розробку системи кіберзахисту на основі штучного інтелекту для роїв дронів, до якого залучили українського субпідрядника.
Інвестиції підтримають цілі, визначені в Дорожній карті оборонної готовності ЄС до 2030 року, і забезпечать необхідне фінансування для чотирьох основних флагманських оборонних ініціатив ЄС: Європейської ініціативи з протидії дронам, Східного флангу, Європейського повітряного щита та Європейського космічного щита.
Загалом 675 млн євро спрямують на 32 проєкти розвитку оборонного потенціалу, ще 332 млн євро – на 25 дослідницьких проєктів. Підписання грантових угод очікується до кінця 2026 року.
Раніше Європейська Комісія схвалила робочу програму в межах Європейської програми оборонної промисловості (EDIP) на 1,5 млрд євро для зміцнення оборонних потужностей ЄС та України, розвитку технологій і підвищення виробничої стійкості.
Нагадаємо, Єврокомісія представила новий інструмент фінансування AGILE вартістю 115 млн євро, з метою швидко впроваджувати революційні оборонні технології.
Брюссель тисне на G7 щодо допомоги Україні
Брюссель закликає країни G7 прискорити виплати в межах кредитної програми для України обсягом 45 млрд євро, щоб підтримати фінансову стабільність країни до запуску більшого пакета допомоги. Про це повідомляє Euractiv.
Комісар ЄС з економіки Валдіс Домбровскіс під час візиту до Вашингтона цього тижня має закликати Японію, Велику Британію та США пришвидшити виплати в межах механізму Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Він також проведе переговори з міністром фінансів США Скоттом Бессентом і міністром фінансів України Сергієм Марченком.
Програма ERA була погоджена країнами G7 у 2024 році та передбачає використання доходів від заморожених російських активів, що зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear. Загальний обсяг кредиту становить 45 млрд євро, з яких ЄС уже повністю виплатив свою частку – 18,1 млрд євро. Водночас близько 7 млрд євро ще не профінансовані Японією, Великою Британією та США.
У Брюсселі наголошують, що пришвидшення виплат необхідне для покриття фінансових потреб України до запуску ширшого європейського механізму підтримки.
За оцінками Єврокомісії, загальна потреба України у бюджетному та військовому фінансуванні на 2026-2027 роки становить близько 135 млрд євро.
Нині ЄС також працює над залученням близько 45 млрд євро від міжнародних партнерів, однак фактично підтверджено лише близько 15 млрд євро.
Раніше Сибіга повідомив, що угорській стороні вже передали сигнали щодо можливих контактів на рівні президента України Володимира Зеленського та Петера Мадяра.
ЄС запустить застосунок для перевірки віку в інтернеті
В Європейському Союзі завершили технічну розробку застосунку для перевірки віку користувачів в інтернеті, який планують використовувати для обмеження доступу дітей до сайтів. Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у середу, 15 квітня, інформує ЄП.
Європейський застосунок для перевірки віку технічно готовий і незабаром буде доступний для використання громадянами.
Фон дер Ляєн розповіла, що застосунок дозволить користувачам підтверджувати вік під час доступу до онлайн-платформ – “так само, як магазини просять підтвердити вік людей, які купують алкогольні напої в магазині”.
“Місяць тому я скликала перше засідання спеціальної групи з питань безпеки дітей в інтернеті. Завтра група проведе своє друге засідання. Ця група надасть свої рекомендації до літа”, – повідомила президентка Єврокомісії.
Застосунок треба буде завантажити та ввести дані паспорта або ID-картки, і він сам підтверджуватиме вік під час доступу до онлайн-сервісів.
Окремо в Єврокомісії наголосили, що застосунок “дотримується найвищих стандартів конфіденційності” та є повністю анонімним.
Франція, Данія, Греція, Італія, Іспанія, Кіпр та Ірландія вже планують інтегрувати застосунок у свої національні гаманці.
Раніше депутати Європарламенту ухвалили резолюцію, що закликає заборонити дітям до 16 років користування соціальними мережами.
Фон дер Ляєн пропонує скористатись поразкою Орбана
Євросоюз повинен зробити висновки з поведінки уряду чинного прем’єра Угорщини Віктора Орбана під час його правління та перейти до голосування кваліфікованою більшістю щодо питань зовнішньої політики для уникнення системних блокувань. Про це у понеділок, 13 квітня, сказала президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, відповідаючи на питання журналістів, повідомила Європейська правда.
Вона закликала відмовитися від принципу одностайності під час затвердження питань зовнішньої політики ЄС.
“Попереду багато роботи, оскільки Угорщина повертається на європейський шлях. Але я вважаю, що ми також повинні поглянути на засвоєні уроки всередині Європейського Союзу. Наприклад, я вважаю, що перехід до голосування кваліфікованою більшістю у зовнішній політиці є важливим способом уникнення системних блокувань, які ми бачили в минулому”, – заявила фон дер Ляєн.
На її думку, ЄС має “використати цей імпульс зараз”.
“Нам потрібно рухатися вперед у цьому питанні,” – додала вона.
Євросоюз розпочав закачування газу в ПСГ
Країни Європи офіційно розпочали кампанію закачування газу до підземних сховищ (ПСГ). Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в понеділок, 13 квітня.
Вказано, що мінімального значення за сезон відбору – 27,66% – запаси газу в ПСГ сягнули за підсумками газової доби 31 березня. Після цього розпочалося збільшення запасів.
Наразі середній рівень запасів у підземних сховищах Європи підвищився до 29,34% за підсумками газової доби 11 квітня, свідчать дані асоціації європейських операторів газової інфраструктури Gas Infrastructure Europe (GIE). Це на 13% пунктів нижче, ніж у середньому за останні п’ять років.
Єврокомісар з енергетики Ден Йоргенсен 23 березня у спеціальній заяві закликав європейських газовиків якнайшвидше розпочати закачування.
“Уже зараз необхідно вжити заходів щодо підготовки до зими, причому скоординовано. Початок закачування в сховища якомога раніше дасть змогу скористатися тривалішим періодом закачування й адаптуватися до ринкових умов, щоб пом’якшити тиск на ціни й уникнути ажіотажу наприкінці літа”, – заявив він.
Раніше ЗМІ повідомили, що Євросоюз наростив імпорт скрапленого російського газу в першому кварталі 2026 року. Це відбулось на тлі скорочення глобальних постачань через війну на Близькому Сході.
Перед цим в ЄС схвалили повну відмову від газу Росії до кінця 2027 року.
Нова система в’їзду та виїзду запрацювала на всіх кордонах ЄС
На всіх пунктах пропуску на зовнішніх кордонах ЄС розгорнуто нову систему в’їзду та виїзду. Про це повідомила пресслужба Єврокомісії.
EES – це передова технологічна система, яка цифровим способом реєструватиме в’їзди та виїзди громадян країн, що не входять до ЄС, які подорожують до 29 європейських країн для короткострокового перебування. EES збирає біографічні та біометричні дані, а також іншу інформацію про подорожі, замінюючи попередню систему штампування паспортів. Вона надає достовірні дані про перетин кордону, систематично виявляючи осіб, які перевищили термін перебування, а також випадки шахрайства з документами та особовими даними.
Систему розпочали поступово впроваджувати у жовтні 2025 року. З моменту початку її роботи було зареєстровано понад 52 мільйони в’їздів та виїздів, з понад 27 000 відмов у в’їзді майже 700 осіб ідентифіковані як такі, що становлять загрозу безпеці Євросоюзу.
Завдяки повноцінному функціонуванню EES реєстрація особи займає в середньому лише 70 секунд.
Станом на сьогодні Система розгорнута на всіх пунктах пропуску на зовнішніх кордонах ЄС, йдеться у звіті, зазначається також, що Єврокомісія знаходиться у тісному контакті з державами-членами щодо впровадження EES.
Система в’їзду/виїзду є важливим кроком уперед у зміцненні безпеки ЄС та його громадян. Вона оснащує наші зовнішні кордони сучасними, сумісними та високотехнологічними системами, що відображає зобов’язання Європи забезпечити надійний захист наших зовнішніх кордонів та загальну безпеку. Це дозволить владі виявляти ризики в режимі реального часу, ефективніше боротися з перевищенням терміну перебування та зміцнювати довіру до Шенгенської зони», – заявила виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен.
Система EES впроваджена для прискорення прикордонного контролю, підвищення безпеки, точного обліку термінів перебування іноземців у ЄС та протидії незаконній міграції. У Державній прикордонній службі України раніше звертали увагу громадян, що функціонування системи EES не впливає на загальний порядок перетину кордону та просять враховувати цю інформацію під час планування подорожей. Процедура передбачає сканування паспорта, фотографування і зняття відбитків пальців громадян третіх країн, у тому числі громадян України.
Під час першого перетинання кордону створюватиметься цифровий запис кожного мандрівника, який прямує до ЄС. При наступних перетинах біометричні дані звірятимуть із цим записом. Дітям до 12 років відбитки пальців не зніматимуть.
Не гроші: у Чорногорії назвали причину поспішання до ЄС
Чорногорія прагне приєднатися до Європейського Союзу, і вже головна мотивація – не економічна вигода, а безпека. Про це заявив прем’єр-міністр країни Мілойко Спаїч у виступі на European Pulse Forum у Барселоні, повідомляє Politico у п’ятницю, 10 квітня.
Як зазначив Спаїч, Чорногорія, яка розпочала переговори про вступ ще у 2012 році, переосмислила власні пріоритети. Якщо раніше інтеграція до ЄС асоціювалася переважно з фінансовою підтримкою та розвитком інфраструктури, то зараз на перший план виходять спільні цінності та питання миру.
“Головне для нас – це, по-перше, спільні цінності, у які ми всі віримо. По-друге, це єдиний ринок: пів мільярда людей проти пів мільйона чорногорців. І третє – це мирний проєкт, можливо, навіть останній мирний проєкт на Землі на сьогодні. Ось у чому цінність Європейського Союзу”, – сказав Спаїч.
Як пише видання, інтерес до вступу в ЄС серед інших країн, які поки що не є членами блоку, також зростає. Все більше держав керуються міркуваннями безпеки, а не лише економічними перевагами. Ця тенденція посилилася після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році та на тлі зростаючої геополітичної напруженості у світі, зокрема заяв президента США Дональд Трамп щодо можливого захоплення Гренландії.
Чорногорія вже виконала значну частину необхідних умов для вступу: завершено роботу над 14 із 33 переговорних кластерів. Хоча деякі країни ЄС виступають за реформу механізму прийняття рішень перед черговою хвилею розширення, Чорногорія зберігає оптимізм. Згідно з заявами прем’єра Спаїча, держава на 80-90% готова до завершення процедури переговорів і ставить перед собою мету долучитися до ЄС до 2028 року з можливим завершенням усіх вимог вже до кінця 2026-го.
Окрім того, як наголосив Спаїч, вступ Чорногорії до ЄС стане важливим сигналом для всього Західнобалканського регіону, доводячи, що перспектива євроінтеграції все ще залишається дієвим стимулом для реформ і розвитку.
“Деякі реформи, які ми зараз проводимо, є абсолютно безпрецедентними”, – заявив він.
Раніше повідомлялося, що єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що класичний підхід до прийняття нових членів залишається актуальним, попри унікальний досвід України в умовах війни.
Чорногорія посилила правила проживання для росіян