Єврокомісія – Антикор

Європа відреагувала на погрози Росії бити по оборонних підприємствах

Європейська комісія засуджує російські удари по Україні і не реагуватиме на непрямі погрози з боку Москви. Про це заявила речниця ЄК Анітта Гіппер, передає Укрінформ у четвер, 16 квітня.

“Росія зовсім не зацікавлена в мирі. Російські збройні сили навмисно завдали ударів по українських рятувальниках, тероризуючи цивільне населення… Наші думки з постраждалими та їхніми родинами, і ми підтримуємо Україну, щоб вона вистояла та пережила цей військовий терор. Зі свого боку ЄС продовжуватиме залучатися та активізувати зусилля для підтримки України в контексті санкцій, фінансової допомоги та оборонної допомоги”, – сказала вона.

Щодо нещодавньої публікації Міністерством оборони Росії адрес виробників оборонної продукції, які нібито співпрацюють з Україною, Гіппер зауважила, що це не варте окремого коментаря.

“Росія є державою-агресором зі злочинною поведінкою, і це проявляється не лише в Росії, де Путін фактично знищив всю опозицію, не лише в Україні, а й у всьому світі. У їхніх планах репресії, вбивства, погрози, руйнування, і саме це вони зараз намагаються зробити”, – заявила речниця.

За її словами, Єврокомісія “не буде надавати щодо цього жодних коментарів, але ми згадаємо про те, що робимо: ми підтримуємо Україну, посилюємо власну оборону”. Гіппер також наголосила, що перший квартал цього року демонструє, що дефіцит бюджету РФ майже подвоївся порівняно з аналогічним кварталом торік і перевищує весь запланований дефіцит на 2026 рік. Тож, за словами речниці ЄК, “настав час Росії припинити свою війну терору та агресії”.

Нагадаємо, Міноборони Росії опублікувало списки та “адреси” підприємств у Європі, які нібито пов’язані з виробництвом ударних безпілотників та комплектуючих для України. Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв назвав це “списком потенційних цілей для російських збройних сил”. Багато жертв і нова тактика. Атака Росії

В ЄК повідомили, коли нададуть Україні перші кошти з 90 млрд євро

Європейська комісія розраховує надати перший транш кредиту на загальну суму в 90 млрд євро для України у другому кварталі 2026 року.Про це 14 квітня заявив речник Єврокомісії Балаж Уйварі, передає Європейська правда.
“Ми залишаємося відданими здійсненню першої виплати в рамках цього пакета протягом другого півріччя цього року”, – зазначив Уйварі.
Він нагадав, що домовленість щодо надання Україні кредиту у розмірі 90 млрд євро протягом 2026-27 років була досягнута на рівні лідерів ЄС.
“Ми, звісно, очікуємо, що всі лідери ЄС, усі держави-члени дотримуватимуться своїх зобов’язань. І якщо я можу нагадати слова президентки (фон дер Ляєн – ред.) вона сказала, що ми надамо позику так чи інакше. Наразі важливі елементи пакета вже впроваджено”, – повідомив речник.
За його словами, на цьому етапі ЄС залишається ухвалити ще три документи: фіналізувати Меморандум про взаєморозуміння, який стане основою каналу макрофінансової допомоги в рамках цього пакета; оновити План України у рамках механізму Ukraine Facility, через який ЄС збирається надавати бюджетну підтримку Україні; а також підготувати кредитну угоду.
“Ми вже ухвалили Стратегію фінансування України, яка дозволяє нам визначити, скільки коштів ми збираємося надати Україні, на які цілі та через які канали. Робота триває. Ми підтримуємо багато контактів із нашими українськими колегами і просуваємося настільки швидко, наскільки можемо”, – зазначив Балаж Уйварі.

ЄК висунула Мадяру 27 умов для отримання €35 млрд – ЗМІ

Європейська комісія проводить екстрені перемовини з переможцем виборів в Угорщині – лідером партії Тиса Петером Мадяром. Його закликають налагодити відносини з Україною та розпочати давно очікувані реформи, щоб розблокувати 35 млрд євро заморожених коштів ЄС, повідомляє Financial Times.
Джерела видання в ЄС розповіли, що здобуття Мадяром конституційної більшості перевершило їхні очікування. Але це також підвищило планку того, чого Комісія очікує від політика.
“Він (Мадяр. – Ред.) має повноцінний мандат на зміни… і ми співпрацюємо з ним з першого дня. Настрій такий: давайте подвоїмо ставки на нього. Якщо вони виконають обіцянки, ми виконаємо свої”, – сказав високопосадовець ЄС.
Двоє дипломатів ЄС з інших держав-членів зазначили, що столиці розглядають розблокування Мадяром кредиту для України на суму 90 млрд євро та скасування вето Будапешта на наступний раунд санкцій проти Росії як ключові ознаки бажання нового прем’єр-міністра відновити глибоко пошкоджені відносини з ЄС.
Також у ЄС розпочали підготовку до надання кредиту Україні, повідомили FT джерела, обізнані з цим питанням, щоб забезпечити прийняття рішення про виділення коштів одразу після складання Мадяром присяги.
До того ж близько 35 млрд євро коштів ЄС, призначених для Угорщини, заморожено через низку суперечок із Брюсселем та відмову Віктора Орбана провести необхідні реформи.
Щоб розблокувати кошти, Угорщині доведеться виконати 27 умов, серед яких – перевірки щодо боротьби з корупцією та скасування рішень епохи Орбана, які вважаються такими, що порушують правила ЄС, – від ставлення до шукачів притулку до забезпечення академічної свободи.
У Єврокомісії також очікують на швидкі переговори з Мадяром та його командою щодо вирішення конфлікту, пов’язаного з відмовою Угорщини виконувати рішення Європейського суду, який визнав законодавство Будапешта щодо надання притулку таким, що порушує правила ЄС.
Ця суперечка коштує Угорщині щоденного штрафу у розмірі мільйон євро, який на цей час сягнув майже 900 млн євро, і який Брюссель вираховує з частки країни у бюджеті ЄС.
Мадяр заявив, що його перша закордонна поїздка буде до Варшави та Відня. Але він натякнув, що може відвідати Брюссель ще до інавгурації на посаді прем’єр-міністра, щоб обговорити питання заморожених коштів ЄС, повідомили джерела, обізнані з ходом переговорів.
Раніше Мадяр заявив, що збирається налагодити дружні відносини з Україною та підтримати грудневу угоду щодо надання Києву Євросоюзом 90 млрд євро.

Фон дер Ляєн пропонує скористатись поразкою Орбана

Євросоюз повинен зробити висновки з поведінки уряду чинного прем’єра Угорщини Віктора Орбана під час його правління та перейти до голосування кваліфікованою більшістю щодо питань зовнішньої політики для уникнення системних блокувань. Про це у понеділок, 13 квітня, сказала президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, відповідаючи на питання журналістів, повідомила Європейська правда.
Вона закликала відмовитися від принципу одностайності під час затвердження питань зовнішньої політики ЄС.
“Попереду багато роботи, оскільки Угорщина повертається на європейський шлях. Але я вважаю, що ми також повинні поглянути на засвоєні уроки всередині Європейського Союзу. Наприклад, я вважаю, що перехід до голосування кваліфікованою більшістю у зовнішній політиці є важливим способом уникнення системних блокувань, які ми бачили в минулому”, – заявила фон дер Ляєн.
На її думку, ЄС має “використати цей імпульс зараз”.
“Нам потрібно рухатися вперед у цьому питанні,” – додала вона.

У ЄС сказали, коли Україна отримає 2 млрд євро за єврореформи

Після вступу в силу ухвалених ВР кількох законопроєктів, необхідних для розблокування понад 2 млрд євро в рамках механізму Ukraine Facility, Україна може надіслати ЄС запит на виплату, яка буде здійснена після погодження у Раді Євросоюзу.Про це повідомила заступниця головної речниці Європейської комісії Аріанна Подеста, передає Європейська правда.
“Ми дійсно можемо вітати ухвалення Верховною Радою кількох законопроєктів, які підтримують шлях України до вступу в ЄС”, – зазначила Подеста.
За її словами, йдеться про п’ять законів, три з яких входять до Плану України, складеного для реалізації механізму Ukraine Facility, на які напередодні звернула увагу єврокомісарка Марта Кос у листі до спікера ВР.
У листі йшлося про те, що ухвалення 11 законопроєктів, які фактично є простроченими зобов’язаннями України у плані єврореформ за 2025 рік, дозволить залучити для України фінансування до 4 млрд євро.
“Щойно закони набудуть чинності, Україна зможе включити їх до наступного запиту на виплату… що розблокує кошти, які наразі призупинені”, – зазначила Подеста.
В ЄС виключили особливі умови вступу для України

В ЄК оцінили ухвалення Радою кількох законів

Єврокомісар з питань розширення Марта Кос привітала ухвалення Верховною Радою у вівторок кількох законів, важливих для євроінтеграції України та одержання міжнародної фінансової підтримки. Про це йдеться в її дописі на цю тему вона опублікувала у своєму X.
Кос написала, що вітає “позитивний прогрес” у Верховній Раді, де 7 квітня схвалили серію законопроєктів, пов’язаних з євроінтеграцією та отриманням фінансування від ЄС та МВФ.
“Дякую спікеру Верховної Ради Руслану Стефанчуку та прем’єр-міністру Юлії Свириденко за лідерство.
Це допоможе розблокувати понад 2 млрд євро важливого фінансування, щоб стабілізувати фінансові потреби України до літа. І також це свідчення, що Рада далі віддана євроінтеграційному шляху України”, – наголосила Кос.

ЄК перевіряє ядерний проєкт Франції на €70 млрд

Франція очікує, що нарощення атомних потужностей стане значним внеском у виробництво електроенергії в ЄС. Про це повідомляє euobserver.
Уряд Франції зробив відповідну заяву на тлі перевірки Єврокомісією державної підтримки зведення нових енергоблоків. ЄК оцінить відповідність фінансування правилам ЄС щодо такої допомоги.
“Новий сектор ядерної енергетики Франції в найближчі роки стане основним джерелом електроенергії, що виробляється в ЄС”, – мовиться у заяві.
Програма відновлення атомної генерації передбачає зведення шести нових ядерних реакторів загальною потужністю 9 990 МВт.
Країна має намір підтримати програму, надавши державній компанії EDF субсидований кредит за пільговою ставкою, котрий покриє 60% від загальної оціночної вартості будівництва у 72,8 млрд євро.
Нові реактори зведуть на майданчиках АЕС: Penly, Gravelines та Bugey. Введення блоків в експлуатацію заплановане на період між 2038 і 2044 роками. Передбачається, що термін служби кожного становитиме 60 років.

ЄК передала Раді список законів, що дозволять Києву отримати фіндопомогу

Брюссель запропонував Києву альтернативну можливість отримати бюджетну поміч на тлі вето угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана, накладеного на основний пакет фінансової допомоги ЄС. Пропозиція також має створити позитивний імпульс у відносинах з ЄС. Про це йдеться в листі єврокомісарки Марти Кос на адресу спікера парламенту Руслана Стефанчука, повідомляє Європейська правда.
Видання перевірило автентичність документа у двох незалежних одне від одного джерел.
У розлогому листі на двох сторінках комісарка Кос уникає згадки про угорське вето на початок виділення Україні допомогу на суму 90 млрд. Утім, вона наголошує, що саме Верховна Рада може допомогти Україні одержати необхідне фінансування, та пропонує ВР ухвалити перелік з 11 законів, які долучає до листа.
“Ці реформи сприяють просуванню України на шляху до членства і є частиною Ukraine Plan. Їхнє ефективне та оперативне ухвалення дозволить залучити для України фінансування до 4 млрд євро”, – наголошує єврокомісарка.
Законопроєкти належать до прострочених торішніх зобов’язань України, пройшли експертизу Єврокомісії і готові до ухвалення у редакції, про яку відомо профільним комітетам ВР.
Деякі з них необхідно ухвалити якнайшвидше, щоб виділені кошти “не згоріли”.
У разі їхнього ухвалення виділення коштів не потребуватиме одностайності в ЄС: Орбан заблокувати їх не зможе.
У листі Кос окремо йдеться, що цього разу на кону не лише фінансування. У ситуації, коли парламент різко знизив ефективність роботи, Україна стикнулася з потребою підтвердити державам-членам ЄС свою готовність проводити реформи і лишитися у групі лідерів серед держав-кандидатів.
ЄС чекає на ухвалення законів зі списку на наступних засіданнях, що заплановані наступного тижня.
У пакеті з 11 законопроєктів Марта Кос окремо виділила закони про виконання та цифровізацію судових рішень, а також про декларації про доброчесність суддів, які “допоможуть зміцнити довіру до системи правосуддя серед”, зміни в закон про держслужбу, реформи в енергетичному секторі та у залізничному секторі.

Єврокомісія виділяє €1,5 млрд на оборону ЄС і України

Європейська Комісія схвалила робочу програму в межах Європейської програми оборонної промисловості (EDIP) на 1,5 млрд євро для зміцнення оборонних потужностей ЄС та України, розвитку технологій і підвищення виробничої стійкості. Про це поінформувала пресслужба ЄК у понеділок, 30 березня.

Так, понад 700 млн євро передбачено на збільшення виробництва ключових оборонних компонентів, зокрема систем боротьби з безпілотниками, ракет і боєприпасів. 260 млн євро у межах Інструменту підтримки України (USI) EDIP спрямують на модернізацію та відбудову оборонної технологічної бази України через спільні проєкти з ЄС.

Ще 325 млн євро виділено на запуск амбітних спільних промислових проєктів (EDPCI), відкритих для більшості країн ЄС, а також для Норвегії та України. Додатково EDIP профінансує 240 млн євро на спільні закупівлі оборонного обладнання, включно із засобами ППО, протиракетними системами та наземними і морськими бойовими комплексами.

Малі та середні підприємства, а також стартапи отримають 100 млн євро через Фонд прискорення трансформації ланцюгів поставок оборонної продукції (FAST). У межах ініціативи BraveTech EU ще 35,3 млн євро спрямують на інновації, що допомагають вирішувати нагальні потреби Збройних сил України та підвищують конкурентоспроможність європейської оборонної промисловості.

Перший раунд конкурсів пропозицій EDIP стане доступним на Порталі фінансування та тендерів ЄС із 31 березня 2026 року.

Раніше Єврокомісія представила новий інструмент фінансування AGILE вартістю 115 млн євро, з метою швидко впроваджувати революційні оборонні технології.
Європейські країни НАТО вперше витратили понад $500 млрд на оборону

ЄС заморозив Угорщині оборонне фінансування – ЗМІ

Угорщина стала єдиною країною ЄС, яка досі не отримала схвалення свого запиту на оборонне фінансування від Європейської комісії. Не допоміг навіть листом із проханням прискорити рішення. Про це у середу, 25 березня, пише Euronews.
Зазначається, що Європейська комісія у середу повідомила, що схвалила заявки Франції та Чехії – останніх з 19 країн-членів, які подалися на участь у програмі пільгового фінансування SAFE. Угорщина залишилася єдиною країною поза цим списком.
Ця програма з низькими відсотковими ставками була запроваджена торік Брюсселем і покликана посилити оборонну промисловість та військову готовність країн ЄС у відповідь на загрозу з боку Росії. За її умовами держави отримують більш вигідні умови фінансування порівняно із запозиченнями на ринках капіталу.
Після підписання кредитних угод Чехія зможе позичити €2 млрд, а Франція – €15 млрд. Перші виплати очікуються вже у квітні.
Тим часом Угорщина досі очікує на погодження свого національного плану SAFE обсягом €17,4 млрд.
Джерела, обізнані з ситуацією, повідомляють, що угорський план поки не готовий до затвердження, і його оцінка триває. Цього місяця Будапешт надіслав до Єврокомісії офіційний лист із проханням повідомити про статус розгляду.