Позначка: Єврокомісія

Єврокомісія виділяє €1,5 млрд на оборону ЄС і України

Європейська Комісія схвалила робочу програму в межах Європейської програми оборонної промисловості (EDIP) на 1,5 млрд євро для зміцнення оборонних потужностей ЄС та України, розвитку технологій і підвищення виробничої стійкості. Про це поінформувала пресслужба ЄК у понеділок, 30 березня.

Так, понад 700 млн євро передбачено на збільшення виробництва ключових оборонних компонентів, зокрема систем боротьби з безпілотниками, ракет і боєприпасів. 260 млн євро у межах Інструменту підтримки України (USI) EDIP спрямують на модернізацію та відбудову оборонної технологічної бази України через спільні проєкти з ЄС.

Ще 325 млн євро виділено на запуск амбітних спільних промислових проєктів (EDPCI), відкритих для більшості країн ЄС, а також для Норвегії та України. Додатково EDIP профінансує 240 млн євро на спільні закупівлі оборонного обладнання, включно із засобами ППО, протиракетними системами та наземними і морськими бойовими комплексами.

Малі та середні підприємства, а також стартапи отримають 100 млн євро через Фонд прискорення трансформації ланцюгів поставок оборонної продукції (FAST). У межах ініціативи BraveTech EU ще 35,3 млн євро спрямують на інновації, що допомагають вирішувати нагальні потреби Збройних сил України та підвищують конкурентоспроможність європейської оборонної промисловості.

Перший раунд конкурсів пропозицій EDIP стане доступним на Порталі фінансування та тендерів ЄС із 31 березня 2026 року.

Раніше Єврокомісія представила новий інструмент фінансування AGILE вартістю 115 млн євро, з метою швидко впроваджувати революційні оборонні технології.
Європейські країни НАТО вперше витратили понад $500 млрд на оборону

ЄС заморозив Угорщині оборонне фінансування – ЗМІ

Угорщина стала єдиною країною ЄС, яка досі не отримала схвалення свого запиту на оборонне фінансування від Європейської комісії. Не допоміг навіть листом із проханням прискорити рішення. Про це у середу, 25 березня, пише Euronews.
Зазначається, що Європейська комісія у середу повідомила, що схвалила заявки Франції та Чехії – останніх з 19 країн-членів, які подалися на участь у програмі пільгового фінансування SAFE. Угорщина залишилася єдиною країною поза цим списком.
Ця програма з низькими відсотковими ставками була запроваджена торік Брюсселем і покликана посилити оборонну промисловість та військову готовність країн ЄС у відповідь на загрозу з боку Росії. За її умовами держави отримують більш вигідні умови фінансування порівняно із запозиченнями на ринках капіталу.
Після підписання кредитних угод Чехія зможе позичити €2 млрд, а Франція – €15 млрд. Перші виплати очікуються вже у квітні.
Тим часом Угорщина досі очікує на погодження свого національного плану SAFE обсягом €17,4 млрд.
Джерела, обізнані з ситуацією, повідомляють, що угорський план поки не готовий до затвердження, і його оцінка триває. Цього місяця Будапешт надіслав до Єврокомісії офіційний лист із проханням повідомити про статус розгляду.

Пропозиція повної відмови ЄС від нафти РФ зникла з плану ЄК

З попереднього порядку денного Європейської комісії зник план щодо оголошення 15 квітня пропозиції Єврокомісії RePower EU щодо повної відмови від імпорту російської нафти в ЄС до кінця 2027 року. Про це повідомляє Європейської правда.
Зазначається, що оприлюднення проєкту RePower EU про відмову від імпорту російської нафти в ЄС до кінця 2027 року перенесене з 15 квітня на невизначений термін.
Згідно з попереднім порядком денним ЄК від 16 березня 2026 року, який є у розпорядженні “ЄвроПравди”, віцепрезидентка Єврокомісії Тереза Рібера у середу, 15 квітня, мала презентувати пропозицію RePower EU, що передбачала б відмову від імпорту російської нафти в ЄС.
Однак у попередньому порядку денному, опублікованому 24 березня, вказана подія 15 квітня відсутня – причому на 15 квітня взагалі не заплановано презентації жодної ініціативи від Єврокомісії.
Згідно з попередніми порядками денними станом на зараз, планів оприлюднити пропозицію щодо повної відмови від імпорту російської нафти в ЄС немає у порядку денному Єврокомісії до 27 травня включно.
Чому оприлюднення нової пропозиції RePower EU відклали і до якої дати – у Єврокомісії наразі не кажуть.
“Перш за все, у мене немає нової дати, яку я могла би назвати”, – заявила 24 березня речниця Єврокомісії Анна-Кайса Ітконен.
За її словами, тематичне планування Єврокомісії “є індикативним, включно з попереднім оглядом переліку питань (list de pointes), який ми публікуємо”.
“У чому я можу вас запевнити, то це в тому, що ми зберігаємо прихильність до наміру висунути цю пропозицію (повної відмови від російської нафти. – “ЄП”)”, – наголосила речниця.
Вона нагадала, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн “дуже чітко заявив, що повернення до імпорту російських енергоносіїв було б повторенням помилки минулого”.
“Це було б стратегічною помилкою. Ми вже успішно запровадили та забезпечили виконання регламенту Repower EU щодо (російського) газу, який з минулої середи вже заборонив укладати нові короткострокові та довгострокові газові контракти. Ми також рішуче налаштовані продовжувати працювати над іншими видами енергії”, – зазначила речниця.

ЄК вимагає пояснень від Угорщини щодо “зливу” інформації Росії

Європейська комісія очікує від Угорщини роз’яснень щодо можливого інформування міністром закордонних справ Петером Сіярто російського колеги Сергія Лаврова про перебіг закритих засідань Ради ЄС. Про це повідомила речниця ЄК з питань зовнішньої політики Анітта Хіппер у понеділок, 23 березня, передає Інтерфакс-Україна.
“Повідомлення про те, що міністр закордонних справ Угорщини нібито розкрив своєму російському колезі закриту дискусію на рівні міністрів у Раді, викликають велике занепокоєння, а довірчі відносини між державами-членами та між ними та інституцією є основоположними для роботи з вами, і ми очікуємо, що уряд Угорщини надасть роз’яснення”, – зазначила речниця.
Раніше ЗМІ повідомили, що Сіярто регулярно інформував Москву про перебіг засідань ЄС. Він звітував росіянам безпосередньо в перервах між зустрічами.
Остання така поїздка відбулася 4 березня 2026 року, під час якої Сійярто провів зустріч із російським диктатором Володимиром Путіним. Останній передав угорському міністру полонених українців угорського походження в обхід України, що спровокувало політичний скандал.
В РФ планували інсценування замаху на Орбана – ЗМІ

Фон дер Ляєн зробила заяву про €90 млрд для Києва

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн запевнила, що Євросоюз надасть Україні фінансову допомогу, навіть якщо рішення блокується Угорщиною. Про це стало відомо після засідання Європейської ради, повідомляє Главком у п’ятницю, 20 березня.

Коментуючи ситуацію щодо кредиту для України на €90 млрд, фон дер Ляєн зазначила, що “рішення було ухвалене Європейською радою у грудні. За умови, що три країни не братимуть участі у цьому кредиті. Цю умову виконано. Кредит і далі заблокований, тому що один лідер не дотримується свого слова, але дозвольте повторити те, що я вже сказала в Києві: ми надамо цю підтримку так чи інакше”.

Раніше прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні несподівано висловила розуміння позиції угорського прем’єра Віктора Орбана, який призупинив надання кредиту на €90 млрд.

Орбан зірвав економічний порядок денний саміту ЄС

У МЗС спростували місію ЄС на Дружбу

У МЗС заявили, що Україна не отримувала жодної інформації про можливу місію ЄС на нафтопровід Дружба, тоді як оприлюднені раніше у медіа деталі та дати поїздок їм невідомі. Відповідну заяву зробив речник відомства України Георгій Тихий на брифінгу для журналістів, передає РБК-Україна.
Раніше Єврокомісія зверталася до Києва з питаннями стосовно приблизних термінів ремонту нафтопроводу, пошкодженого під час атаки російськими дронами. Втім, точних дат відновлення нині немає, тож сторони продовжують обмінюватися інформацією про перебіг робіт.
Тихий запевнив, що українська сторона своєчасно надала усі необхідні пояснення щодо термінів і стану робіт. Також, за його словами, підтримується постійний контакт із Єврокомісією, партнерами та представниками ЄС щодо технічного стану об’єкта.
“Можу нагадати, що допуск або недопуск на стратегічні об’єкти України в умовах воєнного стану – це питання до СБУ”, – додав речник. Нагадаємо, наприкінці січня транспортування російської нафти по Дружбі через Україну було зупинено після масштабної атаки РФ. Угорщина і Словаччина звинуватили Україну у штучному припиненні поставок і “шантажі”. Угорщина заблокувала виділення Україні кредиту ЄС на 90 млрд євро. До України приїздила угорська місія зі встановлення фактів щодо пошкодження нафтопроводу Дружба. Учасників групи не допустили до самого нафтопроводу. МЗС України разом із Нафтогазом показали представникам 31 країни матеріали про російські атаки на Дружбу і їх наслідки. Європейський Союз запропонував Україні технічну підтримку і фінансування для ремонту Дружби. Київ прийняв пропозицію. Президент Володимир Зеленський пообіцяв лідерам ЄС відновити транзит за півтора місяця. ЄС допоможе Дружбі. Пристрасті щодо нафтопроводу

ЄС надає 189 млн євро на підтримку реформ у Молдові

Єврокомісія виділила 189 млн євро в рамках Механізму реформ та зростання для Молдови після успішного завершення країною 24 реформ. Про це повідомляє пресслужба ЄК.
Зазначається, що з цієї суми 173 млн євро будуть сплачені безпосередньо до державного бюджету, а 16 млн євро будуть спрямовані на підтримку проєктів у Молдові через Інвестиційну платформу сусідства. Сьогоднішня виплата доповнює 289 млн євро, наданих Молдові у 2025 році.
За словами єврокомісарки з питань розширення Марти Кос, Молдова знову виконала свої зобов’язання перед ЄС.
Здійснені реформи приносять реальні переваги, від меншої кількості паперової роботи до кращих онлайн-послуг та чистішого довкілля. Коли наші партнери виконують свої зобов’язання, ЄС також повинен виконувати свої зобов’язання. Наші кошти безпосередньо підтримуватимуть молдован і допомагатимуть країні продовжувати свій шлях до ЄС, – зазначила вона.
Реформи були спрямовані, серед іншого, на зменшення адміністративного навантаження на бізнес, посилення кібербезпеки та реагування на надзвичайні ситуації, просування цифровізації державних послуг, підвищення бюджетної прозорості, а також зміцнення систем боротьби з шахрайством, повернення активів та судової системи.Були запущені національні ринки електроенергії та балансування, а також розширено впровадження відновлюваної енергії.
Раніше повдомлялося, що ЄС відкрив технічні перемови щодо трьох кластерів з Молдовою.

В ЄС попередили про екологічну загрозу через атакований танкер РФ

Італія, Франція та ще сім країн Євросоюзу звернулися до Єврокомісії з попередженням про можливу екологічну загрозу через пошкоджений російський танкер зі зрідженим природним газом. Той нині дрейфує в Середземному морі, повідомляє Reuters.
Технічний стан судна разом із характером вантажу створює серйозний ризик для навколишнього середовища.
“Небезпечний стан судна в поєднанні з характером його спеціалізованого вантажу створює безпосередню та серйозну загрозу великої екологічної катастрофи в самому серці морського простору Союзу”, – мовиться в документі.
Країни закликали Європейську комісію вжити негайних заходів для врегулювання ситуації.
За даними Міністерства транспорту Росії, танкер Арктик Метагаз, який перевозив зріджений природний газ із арктичного порту Мурманська, на початку цього місяця нібито зазнав атаки українських морських дронів, запущених з узбережжя Лівії.
Україна не брала на себе відповідальність за цей інцидент. Як відомо, 4 березня у Середземному морі спалахнув російський танкер Arctic Metagaz, який транспортував СПГ. Судно перебуває під санкціями США та Великої Британії. Стверджувалося, що причиною інциденту могла стати атака морського дрона.

Згодом Мінтранспорту РФ заявило, що танкер Arctic Metagaz нібито був атакований українськими морськими дронами, запущеними з узбережжя Лівії. Російська сторона заявила, що газ був завантажений у Мурманську та прямував до Єгипту. Правитель РФ Володимир Путін назвав “терористичною атакою” підрив газовозу.

Єврокомісія запропонувала направити місію для перевірки стану Дружби

Європейська комісія звернулася до України з проханням дозволити ЄС надіслати місію для інспекції нафтопроводу Дружба. Про це заявила речниця Єврокомісії Анна-Кайса Ітконен, передає Європейська правда в четвер, 12 березня.

Єврокомісія хоче надіслати інспекційну місію на пошкоджений російською ракетою нафтопровід Дружба.

“Я можу повідомити вам, що ми запропонували місію для інспекції трубопроводу (Дружба – ред.) в Україні”, – заявила Ітконен, додавши, шо ЄС чекає на відповідь.

Щодо делегації, яку в Україну надіслала Угорщина, речниця сказала, що “не має жодних деталей”.

“Найкраще запитати безпосередньо в угорських колег… Ми все ще контактуємо з українцями, з нашими державами-членами, але я поки що не маю жодних деталей”, – сказала Ітконен.

Нагадаємо, вранці 11 березня на територію України заїхала делегація Угорщини, яка, за даними українського МЗС, не має офіційного статусу чи запланованих офіційних зустрічей.

Президент Володимир Зеленський заявив, що йому не відомо, що в Україні робить угорська делегація, на що угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто звинуватив українського лідера у брехні. “Туристи” без мандату. Угорська група в Україні

ЄК пригрозила позбавити Венеційську бієнале грошей через участь РФ

Європейська комісія може відкликати свій грант Венеційській бієнале, якщо Росії дозволять відкрити свій національний павільйон на 61-й Міжнародній художній виставці. Про це йдеться у заяві, яку у вівторок, 10 березня опублікували віцепрезидентка Єврокомісії Хенна Вірккунен та єврокомісар з питань міжпоколіннєвої справедливості, молоді, культури та спорту Гленн Мікаллеф.
Європейські чиновники нагадали, що Єврокомісія “чітко висловила свою позицію щодо незаконної війни Росії проти України”, а держави-члени ЄС, установи та організації повинні діяти відповідно до санкцій блоку й уникати надання платформи особам, які підтримували або виправдовували агресію.
“Культура сприяє поширенню та захисту демократичних цінностей, сприяє відкритому діалогу, різноманітності та свободі вираження поглядів і ніколи не повинна використовуватися як платформа для пропаганди”, – йдеться у заяві.
Вірккунен і Мікаллеф наголосили, що рішення фундації Бієнале про участь росіян несумісне з колективною відповіддю ЄС на агресію Росії.
“Якщо фундація Бієнале все ж ухвалить рішення дозволити участь Росії, ми розглянемо подальші дії, зокрема призупинення або припинення чинного гранту ЄС для фундації Бієнале”, – йдеться у заяві.
Організатори Венеційської бієнале заявили 4 березня, що дозволять Росії взяти участь у виставці цього року, яка триватиме з 9 травня по 22 листопада, – вперше від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну 2022 року.
Їхнє рішення викликало критику, зокрема з боку уряду прем’єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні. Венеційська бієнале – один із найвідоміших мистецьких форумів у світі, який проводять кожні два роки у Венеції. Він охоплює тематичні виставки сучасного мистецтва та національні павільйони. Україна бере участь у Венеційській бієнале з 2001 року.