Фінансування – Антикор

Сибіга закликав ЄС зняти “орбанівську блокаду”

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся до європейських партнерів із проханням якнайшвидше ухвалити важливі рішення для підтримки України, зокрема стосовно виділення 90 млрд євро фінансування. Про це він повідомив після участі в Анталійському дипломатичному форумі на своїй сторінці у Facebook у ніч проти суботи, 18 квітня.

Сибіга зазначив, що після завершення виборів в Угорщині перед Європою та Україною з’явилися нові політичні можливості. У цьому контексті він закликав Європейський Союз перейти від пасивного очікування до активних дій, подолавши бар’єри, які раніше створював уряд Віктора Орбана. Висловлюючи свою позицію, міністр порівняв необхідність усунення політичних перепон із “орбанівською блокадою,” відсилкою до терміна, який може символізувати спробу затримувати критично важливі рішення. Це було прямим закликом до європейських країн прискорити процес підтримки України.

Таким заявам передувала зміна політичного ландшафту в Будапешті. На парламентських виборах в Угорщині перемогла партія Tisza на чолі з Петером Мадяром, яка здолала команду Віктора Орбана. Орбан, відомий своїм стриманим ставленням до підтримки України, довгий час блокував ініціативи, які стосуються її інтеграції до ЄС та фінансової допомоги. За оцінками агентства, зміна влади в Угорщині може прокласти шлях до розблокування важливих фінансових рішень, зокрема й пакета допомоги в розмірі 90 млрд євро.

Окремо міністр підкреслив, що Україна все більше виступає не лише в ролі отримувача підтримки, але й як важливий партнер у сфері безпеки для своїх союзників. В умовах російської агресії та посилення нестабільності на Близькому Сході Київ одночасно прагне забезпечити швидке надання фінансування з боку ЄС і закріпити за собою статус ключового елементу європейської системи безпеки. На думку Сибіги, ситуація потребує негайних практичних дій, адже зараз йдеться не про символічні заяви, а про конкретні рішення на рівні фінансів, санкцій та політики. Зволікання в цьому процесі може знову призвести до того, що бюрократична тяганина заблокує потрібну допомогу.

Сибіга вже контактував з майбутньою главою МЗС Угорщини – посол

Фіндопомога партнерів: відомо, скільки зобов’язань вже виконала Україна

Україна станом на квітень виконала 533 заходи із Матриці реформ, яка загалом містить 510 умов і рекомендацій із 806 заходами в межах різних програм співпраці з міжнародними партнерами. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів у четвер, 16 квітня.
“Україна також отримала повний набір умов за всіма шістьма переговорними кластерами з ЄС. На сьогодні загальний прогрес виконання Угоди про асоціацію становить 84%, а в межах Плану України для Ukraine Facility реалізовано 81 із 151 кроку”, – заявив міністр фінансів Сергій Марченко за підсумками зустрічей на полях весняних зборів МВФ та Світового банку.

За його словами, Україна також продовжує виконувати умови нової програми розширеного фінансування EFF з МВФ, зокрема нещодавно призначено голову Державної митної служби, а Верховна Рада підтримала продовження сплати 5%-го військового збору ще на три роки після року скасування воєнного стану.

Під час зустрічі з міністрами фінансів країн-партнерів обговорили потребу у фінансовій підтримці України, котра на цей рік становить 52 млрд доларів, з яких надійшло 6,8 млрд доларів.

Міністр фінансів наголосив на важливості продовження пільгового кредитування та залучення інвестицій у критичні сектори української економіки для забезпечення її самодостатності.

Окрім того, Марченко разом з прем’єр-міністром Юлією Свириденко взяв участь у Дев’ятому круглому столі міністрів на підтримку України, ключовою темою обговорення на якому були потреби фінансування державного бюджету на 2026-2027 рр., підтримка енергетичного сектору, який продовжує зазнавати збитків через постійні атаки Росії на критичну інфраструктуру.

Цього року на потреби оборони спрямовується 27,2% ВВП, що на 3,7 млрд доларів більше, ніж у 2025 році.

У МінфінІ зазначили, що Марченко у складі делегації прем’єра також зустрівся з президентом Світового банку Аджаєм Бангою, президенткою Європейського інвестиційного банку Надією Кальвіньо, міністрами фінансів Німеччини та Канади Ларсом Клінгбайлем та Франсуа-Філіппом Шампанем.

Фінансування ІДІЛ: у Франції засудили цементного гіганта Lafarge

Суд у Парижі визнав винними цементну компанію Lafarge та вісьмох її колишніх керівників у фінансуванні терористичних угруповань у Сирії у 2013-2014 роках. Про це повідомляє Le Monde.

Колишнього генерального директора компанії Бруно Лафона засудили до шести років позбавлення волі з негайним ув’язненням. Його взяли під варту просто у залі суду після оголошення вироку.

Ще семеро колишніх топменеджерів отримали покарання від 18 місяців до семи років ув’язнення. Окремо суд ухвалив негайне ув’язнення колишнього заступника гендиректора Крістіана Ерро, якого засуджено до п’яти років ув’язнення. Саму компанію також визнали винною та оштрафували на максимальну суму – 1,125 млн євро.

За даними суду, через сирійську філію Lafarge Cement Syria у 2013-2014 роках було здійснено виплати на користь трьох збройних угруповань, зокрема угруповання Ісламська держава, на загальну суму близько 5,6 млн євро.

У рішенні суду зазначається, що ці кошти сприяли фінансуванню терористичної діяльності, зокрема підготовці атак у Європі.

Суд наголосив, що компанія фактично встановила “комерційні відносини” з терористичними організаціями, щоб зберегти роботу цементного заводу в сирійському місті Джалабія.

Lafarge у заяві заявила, що бере до уваги рішення та вивчає його мотивувальну частину, зазначивши, що мовиться про події понад десятирічної давності та порушення внутрішнього кодексу поведінки компанії.

Справу Lafarge розглядають майже десять років. Її відкрили після скарги, поданої у 2016 році одинадцятьма колишніми сирійськими працівниками компанії спільно з організаціями Sherpa та ECCHR. У США Lafarge раніше вже визнала провину у схожій справі та погодилася виплатити близько 778 млн доларів штрафів і компенсацій.

Нагадаємо, у Туреччині провели масштабну антитерористичну операцію. У 28 з 81 провінції країни затримали 153 особи, яких звинувачують у зв’язках та фінансуванні ІДІЛ.

Сербія спрямувала €60 млн допомоги Україні – посол

Сербія надає Києву гуманітарну, фінансову та матеріальну допомогу під час повномасштабної війни, зокрема у галузі енергетики, надзвичайних ситуацій та постачання ліків. Про це посол України Олександр Литвиненк заявив в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна.
“За чотири роки вони надали до 60 млн євро невійськової допомоги в енергетичній сфері, у сфері надзвичайних ситуацій. Зараз було виділено 2 млн євро на енергетику і 600-700 тис євро на ліки. Для такої маленької країни з 6,5 млн населення це серйозні гроші. І ми їм щиро вдячні за це”, – зазначив Литвиненко.
За його слвоами, Сербія “доволі активно допомагає Україні на тлі інших Балканських країн, звісно, якщо не брати до уваги Румунію”.
Минулого року президент Сербії Александр Вучич на 4-му саміті Україна-Південно-Східна Європа в Одесі заявив, що Україна може завжди розраховувати на гуманітарну допомогу його країни, політичну підтримку та підтримку територіальної цілісності.

ЄС оцінив ухвалення Радою кількох важливих законів

Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова привітала ухвалення Верховною Радою кількох законів, важливих для євроінтеграції України, а також для міжнародної фінансової підтримки. Про це свідчить заява, яку вона опублікувала у своєму X.
За її словами, вона вітає позитивні результати голосування у Раді за закони, важливі для євроінтеграції України.
“Закони про цифровізацію процедур виконання судових рішень, і про об’єднання ринків електроенергії України та Європи розблоковують важливе фінансування через Ukraine Facility.
Чекаю від Ради подальших ухвалених законів”, – резюмувала Матернова.
Як ми вже писали, Верховна Рада 7 квітня ухвалила закон №12087-д про об’єднання енергетичних ринків України та Європейського Союзу.
Рада розгляне частину термінових законопроєктів – Свириденко

Рада розгляне частину термінових законопроєктів – Свириденко

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко обговорила із керівниками комітетів Верховної Ради внесення до порядку денного термінових законопроєктів. Про це глава уряду повідомила в Telegram у понеділок, 6 квітня.
“Для забезпечення стабільного міжнародного фінансування Україна, зокрема в рамках Ukraine Facility та програми МВФ, маємо виконати свою “домашню роботу” для продовження реформ. Ключова роль у цьому – спільна: парламенту та уряду”, – зазначила вона. На зустрічі обговорили ключові норми, необхідні для продовження реформ, виконання зобов’язань України перед партнерами та подальшого просування євроінтеграційного курсу.
“Домовилися, що до порядку денного будуть внесені термінові законопроєкти, щодо яких є порозуміння. Також продовжимо консультації щодо інших документів, які викликають дискусії”, – повідомила Свириденко.

ЄС виділить Україні €80 млн доходів від активів РФ

Висока представниця Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас оголосила про виділення Україні 80 млн євро, отриманих з прибутків від заморожених російських активів. Про це повідомляє Європейська правда у вівторок, 31 березня.

“Сьогодні я рада повідомити, що ми виділяємо Україні додаткові 80 мільйонів євро, отримані з прибутків від заморожених російських активів”, – сказала головна дипломатка ЄС під час пресконференції із міністром закордонних справ Андрієм Сибігою у Києві. Каллас також запевнила, що 20-й пакет санкцій проти РФ готовий до реалізації, і ЄС ще більше затягне петлю, особливо навколо “тіньового флоту” РФ.

Нагадаємо, Угорщина вирішила блокувати виділення Україні кредиту ЄС у розмірі 90 млрд євро, доки не відновиться транзит російської нафти трубопроводом Дружба. Кредит у €90 млрд для України: ЗМІ назвали сценарії подолання вето Обрана

“Бо їх немає з нами”: Трамп погрожує урізати фінансування НАТО

Президент США Дональд Трамп висловив намір скоротити обсяги фінансування НАТО, аргументуючи це відсутністю підтримки з боку окремих європейських країн у війні проти Ірану. Про це в суботу, 28 березня, повідомляє CNN.

На інвестиційному форумі в Маямі, організованому представниками Саудівської Аравії,Трамп зазначив, що рішення НАТО відмовитися підтримати дії США є серйозною помилкою.

“НАТО зробило жахливу помилку, коли не захотіло надіслати навіть невелику кількість військового озброєння, коли вони навіть не захотіли визнати, що ми робимо для світу й беремо на себе Іран, – сказав він, додавши: Їх просто не було”.

“Чому ми маємо бути з ними, якщо їх немає з нами?” – вказав Трамп.

Глава Білого дому заявив, що Америка завжди приходить іншим на допомогу, тоді як у відповідь підтримки майже ніколи не отримує. Трамп зауважив, що в разі негативного розвитку подій союзників з НАТО “не буде поруч”.

Натомість президент США високо оцінив Саудівську Аравію, яка, на його думку, зробила значний внесок у боротьбу проти Ірану, на відміну від країн НАТО.

“Ми витрачаємо сотні мільярдів доларів на рік на НАТО, сотні – на їхній захист, і ми завжди були б поруч із ними, але тепер, з огляду на їхні дії, гадаю, нам це не потрібно, чи не так?”, – заявив Трамп, наголосивши, що скорочення витрат на захист інших країн НАТО принесе Сполученим Штатам чималі гроші.

Нагадаємо, Трамп наголосив, що без Сполучених Штатів НАТО є “паперовим тигром”. Він звинуватив союзників у пасивності та відмові долучатися до американської війни проти Ірану, назвавши їх боягузами.

Трамп довіряє Путіну “більше, ніж союзникам” – ЗМІ

ЄС заморозив Угорщині оборонне фінансування – ЗМІ

Угорщина стала єдиною країною ЄС, яка досі не отримала схвалення свого запиту на оборонне фінансування від Європейської комісії. Не допоміг навіть листом із проханням прискорити рішення. Про це у середу, 25 березня, пише Euronews.
Зазначається, що Європейська комісія у середу повідомила, що схвалила заявки Франції та Чехії – останніх з 19 країн-членів, які подалися на участь у програмі пільгового фінансування SAFE. Угорщина залишилася єдиною країною поза цим списком.
Ця програма з низькими відсотковими ставками була запроваджена торік Брюсселем і покликана посилити оборонну промисловість та військову готовність країн ЄС у відповідь на загрозу з боку Росії. За її умовами держави отримують більш вигідні умови фінансування порівняно із запозиченнями на ринках капіталу.
Після підписання кредитних угод Чехія зможе позичити €2 млрд, а Франція – €15 млрд. Перші виплати очікуються вже у квітні.
Тим часом Угорщина досі очікує на погодження свого національного плану SAFE обсягом €17,4 млрд.
Джерела, обізнані з ситуацією, повідомляють, що угорський план поки не готовий до затвердження, і його оцінка триває. Цього місяця Будапешт надіслав до Єврокомісії офіційний лист із проханням повідомити про статус розгляду.

ЄС презентував програму оборонних інновацій з інтеграцією України

Єврокомісія представила новий інструмент фінансування AGILE вартістю 115 млн євро, з метою швидко впроваджувати революційні оборонні технології. Про це повідомила пресслужба Єврокомісії.
Єврокомісар з питань оборони і космосу Андрюс Кубілюс написав у соцмережі Х, що програма передбачає “повну інтеграцію з Україною”, а також швидке фінансування високоризикових проєктів із очікуваним великим впливом.
Програма може бути відкрита для участі України відповідно до умов, викладених в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, шляхом повного або часткового приєднання до Програми, сказано в пропозиції Єврокомісії до регламенту Програми.
Програма сприятиме конкурентоспроможності Європейської оборонної технологічної та промислової бази (EDTIB) і зміцненню оборонної готовності ЄС, одночасно зменшуючи стратегічну залежність від неасоційованих третіх країн.
“Оскільки сучасна війна переживає швидку цифрову та технологічну трансформацію, AGILE створено для гравців Нової оборони, стартапів та технологічних новаторів, які рухаються на високій швидкості”, – зазначили в Єврокомісії.
AGILE прагне працювати з безпрецедентним терміном надання грантів лише за чотири місяці, а сили оборони отримуватимуть технології протягом 1-3 років.
Програма підтримуватиме від 20 до 30 проєктів, забезпечуючи до 100% фінансування всіх витрат. Компанії також зможуть вимагати відшкодування витрат, понесених у період до трьох місяців до закриття конкурсу заявок, щоб сприяти швидкому впровадженню інновацій.
Єврокомісія представить Європарламенту та Раді ЄС пропозицію щодо нового Регламенту про створення AGILE для ухвалення відповідно до звичайної законодавчої процедури.
Інструмент запрацює з початку 2027 року, щоб забезпечити швидке розгортання нових технологій у європейських збройних силах.