Україна отримала 45 млрд дол. США або 90% коштів за рахунок доходів із заморожених активів Росії. Про це повідомило Міністерство фінансів.
Під час Весняних зборів МВФ та Світового банку команда Міністерства фінансів провела зустрічі з міністрами фінансів країн-партнерів. Сторони розглянули поточний стан економіки України та наслідки повномасштабної війни для державних фінансів.
Міністр фінансів України Сергій Марченко подякував партнерам за реалізацію механізму ERA Loans – кошти за рахунок доходів від заморожених активів РФ. Україна вже отримала 90% фінансування, близько 45 млрд доларів США.
За його словами, важливо зберегти динамічну та прогнозовану міжнародну підтримку, оскільки активні бойові дії тривають, Росія продовжує завдавати значні збитки Україні. Необхідно пришвидшити створення повноцінного механізму спрямування самих російських активів на потреби України. Ці ресурси мають стати важливим джерелом фінансування відбудови, потреби якої в найближче десятиліття перевищують 588 млрд доларів.
Позначка: Заморожені активи
Зрив діалогу: спливли деталі вимог Трампа до Ірану
Після безуспішних переговорів у Пакистані, з яких, за словами віцепрезидента США Джей Ді Венса, “США поїхали ні з чим”, стали відомі деталі позиції Вашингтона під час цих обговорень. Президент США Дональд Трамп позначив свої “червоні лінії” щодо важливих питань.
Згідно з даними журналіста Axios Барака Равіда, одна з основних розбіжностей між сторонами стосувалася обсягів розморожування іранських коштів, що перебувають у закордонних фінансових установах. Крім цього, високопосадовець США назвав вимоги Трампа, які виходять за рамки таких базових питань, як відкриття Ормузької протоки та припинення збагачення урану.
Вашингтон також наполягає на вивезенні всього вже збагаченого урану з Ірану і вимагає гарантій того, що країна не буде розробляти ядерну зброю в майбутньому. Подальші вимоги включають демонтаж всіх установок зі збагачення урану, більшість із яких вже була пошкоджена ударами США та Ізраїлю.
Окрім відкриття Ормузької протоки Трамп вимагав, щоб Тегеран не претендував на стягування плати із суден за прохід по ній.
Серед інших “червоних ліній” від США також фігурують заходи, спрямовані на забезпечення регіональної безпеки та припинення фінансування терористичних організацій.
Нагадаємо, Віце-президент США Джей Ді Венс заявив, що за підсумками переговорів з Іраном не вдалося досягти угоди, й американські перемовники повертаються до США без результату. Венс додав, що США поки що не бачать готовності Ірану відмовитися від можливості розроблення ядерної зброї, і це нібито стало каменем спотикання в переговорах.
Раніше президент Дональд Трамп оголосив про намір здійснити блокаду попри те, що Сполучені Штати вели “успішні переговори” з Іраном. США готуються розпочати морську блокаду Ормузької протоки в понеділок о 17:00 за київським часом.
ЄС надасть Україні €1,4 млрд доходів від заморожених активів Росії
Європейський Союз надасть Україні 1,4 млрд євро прибутків від заморожених російських активів на підтримку армії та державних послуг. Про це повідомила пресслужба Європейської Комісії в середу, 1 квітня. Зазначається, що 31 березня ЄС отримав 1,4 млрд євро від відсотків із заморожених активів Центрального банку Росії. Ці активи лишаються замороженими через санкції Євросоюзу, проте прибутки від них Єврокомісія домовилася перенаправляти на підтримку України.
“Ці 1,4 мільярда євро будуть спрямовані туди, де вони найбільше потрібні: для підтримки Української держави, збереження основних державних послуг та підтримки хоробрих Збройних сил України. Наша відданість перемозі й свободі України непохитна”, – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Отримання цієї суми є четвертим переказом такого роду після третього траншу, наданого у серпні 2025 року. Вона покриває доходи, накопичені протягом другої половини 2025 року.
У Єврокомісії додали, що 95% коштів використають через Механізм кредитного співробітництва (ULCM), через який Україна отримує безповоротну фінансову допомогу, та 5% через Європейський фонд миру (EPF), спрямований на підтримку українських оборонних потреб.
Нагадаємо, напередодні головна дипломатка ЄС Кая Каллас оголосила про виділення Україні 80 млн євро, отриманих з прибутків від заморожених російських активів. Виділення кредиту ЄС на 90 млрд євро Україні відтермінували до червневого саміту Євросоюзу. Отримання цієї суми є четвертим переказом такого роду після третього траншу, наданого у серпні 2025 року. Вона покриває доходи, накопичені протягом другої половини 2025 року.
ЄС виділить Україні €80 млн доходів від активів РФ
Висока представниця Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас оголосила про виділення Україні 80 млн євро, отриманих з прибутків від заморожених російських активів. Про це повідомляє Європейська правда у вівторок, 31 березня.
“Сьогодні я рада повідомити, що ми виділяємо Україні додаткові 80 мільйонів євро, отримані з прибутків від заморожених російських активів”, – сказала головна дипломатка ЄС під час пресконференції із міністром закордонних справ Андрієм Сибігою у Києві. Каллас також запевнила, що 20-й пакет санкцій проти РФ готовий до реалізації, і ЄС ще більше затягне петлю, особливо навколо “тіньового флоту” РФ.
Нагадаємо, Угорщина вирішила блокувати виділення Україні кредиту ЄС у розмірі 90 млрд євро, доки не відновиться транзит російської нафти трубопроводом Дружба. Кредит у €90 млрд для України: ЗМІ назвали сценарії подолання вето Обрана
Україна і Франція обговорили питання російських активів – Мудра
Заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра на своїй Facebook-сторінці розповіла про результати засідання Робочої групи OECD з питань боротьби з хабарництвом у міжнародних ділових операціях.
Вона також зустрілись з Бертраном Бухвальтером, дипломатичним радником президента Франції з питань континентальної Європи та Туреччини, та Бріс Рокфей, директором з питань континентальної Європи Міністерства Європи та закордонних справ Франції.
“Ключова тема – російські суверенні активи. Конкретні рішення для їхнього кращого використання.
Окремо зустрілася з командою П’єра Алеґре з Міністерства економіки та фінансів Франції. Обговорили конкретні практичні та юридичні механізми, які можуть наблизити рішення щодо використання російських активів”, – інформувала чиновниця.
За її словами, позиція України незмінна: російські гроші мають працювати на Україну, на її оборону, відбудову, на компенсацію людям.
Вона наголосила, що така позиція відповідає міжнародному праву.
“Наші сигнали Франції дуже конкретні: сьогодні світ переживає час великої турбулентності. Україна – щит Європи, але ми не можемо триматися самостійно. Європа має діяти разом (з нами – ред.)”, – підсумувала Мудра.
Як відомо, в грудні 2025 року ЄС ухвалив рішення про безстрокову заморозку російських активів на території Європи в обсязі близько 210 млрд євро. Переважна частина активів належить Центральному банку РФ і зберігається у бельгійському депозитарії Euroclear.
ЄК відреагувала на позов РФ щодо заморожених активів
Гроші на війну скінчилися: Кремль іде ва-банк у судах за заморожені активи
Тотальна мілітаризація та санкційна ізоляція кинули економіку агресора у найглибшу кризу останніх двадцятиріч. Це змушує Росію йти на екстрені міри. РФ вирішила оскаржити в суді заморожування своїх активів у Європі. Чи є в неї шанси виграти цю справу? Позов проти ЄС Центральний банк Росії офіційно розпочав процес оскарження заморожування своїх державних активів, намагаючись підірвати фінансову стратегію Заходу. Основним об’єктом позову стало історичне рішення ЄС від 12 грудня 2025 р., яке закріпило санкційні обмеження на безстроковій основі. Цей крок європейських лідерів фактично позбавив Москву надії на автоматичне розблокування коштів у разі політичних змін, перетворивши тимчасові заходи на постійний економічний бар’єр. Фактично Москва намагається домогтися перегляду саме цього кроку. Загалом, в країнах ЄС заморожено близько 210 млрд євро російських активів. “Рішення ЄС про безстрокове заморожування активів порушує основоположні та невід’ємні права на доступ до правосуддя, недоторканність власності та принцип суверенного імунітету держав та їхніх центральних банків”,- йдеться в заяві ЦБ РФ. Для Кремля заморожені активи є критичним фінансовим ресурсом. Втрата традиційних ринків збуту, санкції та колосальні вливання у ВПК та армію призвели економіку країни-агресора до найсерйознішої кризи за останні два десятиліття.
Крім того, для РФ цей позов ще й інструмент політичного престижу. Подача позову є спробою створити юридичний прецедент, який міг би поставити під сумнів легітимність використання прибутків від цих активів для допомоги Україні, що стало одним із ключових механізмів підтримки Києва з боку ЄС.
Єврокомісія не одразу відреагувала на нове звернення Росії до суду. Брюссель назвав позов Москви спекулятивним та необґрунтованим. “Ми повністю впевнені в законності цього регламенту та його сумісності з правом ЄС і міжнародним правом. Цей позов з’явився на тлі зростання кількості російських юридичних викликів щодо наших заходів підтримки України, тому такий крок не став для нас несподіванкою”,- сказав речник ЄК Балаж Уйварі. Своєю чергою юристи ЄК наполягають, що заморожування коштів є законною контрмірою у відповідь на грубе порушення Статуту ООН.
ЄС вибудовує захист на аргументі про виняткові обставини та необхідність колективної безпеки. Безстрокове продовження санкцій у грудні 2025 р. було продиктоване триваючою ескалацією та відмовою агресора відшкодовувати завдані збитки.
В ЄС зазначили, що Росія може отримати доступ до заморожених коштів лише якщо виконає три умови: припинить війну проти України; виплатить репарації; відмовиться від дій, які становлять загрозу для Європи. Кремль виконати їх не готовий. Але й ігнорувати системну кризу економіки теж уже не може, тому подав позов до суду, сподіваючись його виграти. Щанси виграти у РФ мізерні Шанси РФ на повну перемогу в Суді ЄС виглядають мізерними, проте ситуація не є однозначною з точки зору чистої юриспруденції. Російські адвокати будують свій захист на концепції суверенного імунітету центральних банків – залізному правилі міжнародних фінансів, яке десятиліттями гарантувало недоторканність державних резервів незалежно від політичних конфліктів. Оскаржуючи грудневе рішення ЄС про безстрокове блокування коштів, Кремль апелює до того, що безстрокові санкції фактично є прихованою конфіскацією без судового вироку, що прямо суперечить європейській Хартії основних прав.
Водночас позиція Брюсселя базується на концепції законних контрзаходів у відповідь на безпрецедентну агресію та порушення Статуту ООН. Європейські правники наголошують, що активи не конфісковані, а лише “знерухомлені” до моменту виконання Росією зобов’язань щодо репарацій. Це тонка юридична межа дозволяє ЄС уникати звинувачень у прямому порушенні права власності, одночасно позбавляючи агресора доступу до ресурсів. “Ці позови – це насамперед інструмент залякування. Росія хоче створити видимість юридичного хаосу, щоб змусити європейські уряди боятися відповідальності за передачу коштів Україні. Проте законодавство ЄС вже адаптовано: безстрокові санкції є правомірною відповіддю на триваючу агресію, і шанси Кремля зламати цю систему в суді Люксембургу є мінімальними”,- каже Олена Галушка, співзасновниця Міжнародного центру української перемоги (ICUV). Попередні рішення Суду ЄС, які вже відхиляли позови російських фінансових структур у 2024 та 2025 рр., створюють стійкий прецедент, що робить успіх нового позову вкрай малоймовірним.
Навіть якщо Суд ЄС знайде певні процедурні недоліки у механізмі безстрокового заморожування, це навряд чи призведе до реального повернення грошей. Брюссель має достатньо політичної волі та юридичного інструментарію, щоб оперативно ухвалити оновлені регламенти, які закриють виявлені прогалини. “Суд ЄС може визнати процедурну помилку, але це не означає автоматичного повернення грошей. ЄС просто перезапустить процес, ухваливши новий регламент, який врахує зауваження суду, але залишить кошти заблокованими”, – кажуть юристи фірми Gherson LLPх. Таким чином, цей судовий процес є радше стратегією виснаження та спробою створити юридичний шум, аніж реальним шляхом до деблокади активів. Важливість рішення суду для України Збереження заморожених активів під контролем Європи є критично важливим для виживання України, оскільки ці кошти – єдине реальне джерело масштабних репарацій у майбутньому. Повернення резервів країні-агресору під час війни не лише підживило б воєнну машину Кремля, а й стало б актом капітуляції міжнародного права перед грубою силою. Для Києва ці активи є фінансовим щитом: доходи від них уже сьогодні спрямовуються на закупівлю зброї та відновлення енергетики. У 2026 р. ці гроші залишаються головним важелем тиску, який гарантує, що Росія не зможе уникнути відповідальності за руйнування, а західна підтримка матиме стабільну економічну опору незалежно від політичних коливань у світі. “Це справедливо, що росіяни повинні платити за руйнування. Ми розраховуємо отримати близько 40-45 млрд. євро у 2026 р. коштом цих активів. Нам потрібно виробляти дрони, купувати ППО в Америці та іншу зброю в Європі. Подарунків немає, тому ці кошти мають збалансувати фінансові виклики, перед якими стоїть наша держава”, – каже президент України Володимир Зеленський. Вікторія Хаджирадєва
ОАЕ планують заморозити активи Ірану – ЗМІ
Об’єднані Арабські Емірати планує заморозити мільярди доларів іранських активів у відповідь на ракетно-дронові удари Тегерана по ОАЕ. Про це повідомляє американська газета The Wall Street Journal, посилаючись на джерела.
ОАЕ протягом багатьох років слугували фінансовим центром для іранських компаній і приватних осіб, що дозволяло їм оминати західні санкції.
Будь-які обмеження з боку Еміратів матимуть серйозні наслідки, адже країна є головним каналом взаємодії Ірану зі світовою економікою, вважають експерти.
Серед заходів, які розглядає ОАЕ, передбачені такі: заморожування активів підставних компаній, пов’язаних з Корпусом вартових ісламської революції Ірану (КВІР), посилення контролю над валютними обмінними операціями.
Також обговорюється можливість впливу на морські операції: затримання іранських суден, щоб обмежити діяльність тіньового флоту нафтових танкерів Ірану.
В ОАЕ оцінюють ризики у разі можливої відповіді з боку Ірану, включаючи атаки на енергетичну інфраструктуру і розрив двосторонніх торговельно-фінансових зв’язків.
Сибіга оцінив готовність угоди про спецтрибунал для РФ
Угода щодо створення спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України майже завершена, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга в інтерв’ю Європейській правді.
“Нам потрібна так звана імплементаційна угода щодо створення спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ. Угода практично готова, її треба схвалити на Раді міністрів країн Ради Європи”, – сказав Андрій Сибіга.
Міністр зауважив, що залишаються певні практичні питання, які ще обговорюються, аби трибунал почав діяти.
“Там триває дискусія щодо практичних деталей – сума внесків, кількість країн, які повинні ратифікувати, щоб ця конструкція набула чинності”, – зазначив міністр.
Також серед ключових завдань Україна бачить організацію діяльності майбутнього трибуналу на території Нідерландів.
Питання заморожених активів РФ Сибіга назвав невід’ємною складовою зусиль щодо притягнення Росії до відповідальності.
“Окреме завдання – по заморожених активах РФ, які до речі, не знімаються з порядку денного. І це – частина інфраструктури притягнення агресора до відповідальності”, – наголосив глава МЗС.
Крім того, міністр підкреслив важливість роботи над компенсаційною комісією для присудження репарацій жертвам російської агресії та зазначив необхідність конкретних кроків у вигляді перших фінансових внесків. На його переконання, це допоможе забезпечити реальність механізму та підкреслити неминучість покарання.
“Неможливість уникнення відповідальності російським агресором, притягнення агресора до відповідальності, у тому числі компенсація шкоди, завданої Україні, нашим громадянам і юридичним особам – це невіддільна, обов’язкова складова майбутнього миру”, – резюмував міністр.
Нагадаємо, що Європейський Союз вже виділив 10 мільйонів євро на підтримку нового спеціального трибуналу для розслідування ролі керівництва Росії у війні проти України.
Раніше повідомлялося, що Москва назвала спецтрибунал проти РФ “нікчемним”, а його підтримку – “ворожим демаршем”.
Зеленський обговорив з прем’єром Бельгії заморожені активи РФ
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером в столиці Бельгії Брюсселі. Про це повідомляє офіційне представництво голови української держави.
Зеленський подякував бельгійській державі та всьому бельгійському народові за підтримку України від самого початку повномасштабної війни та відзначив внесок їхній в ініціативу PURL.
“Головне питання, серед тих, які обговорили під час зустрічі, – використання заморожених російських активів на користь України.
Володимир Зеленський зазначив, що розуміє всі застереження Бельгії, проте рішення щодо репараційного кредиту має бути ухвалене, оскільки воно є справедливим і забезпечить довгострокову передбачуваність для України”, – йдеться в повідомленні.
Лідери двох країн говорили про координацію з Європою та США в переговорному процесі щодо досягнення достойного миру, майбутнє членство України у Євросоюзі, підтримку української енергетичної системи та відбудову.
Володимир Зеленський також провів в Брюсселі зустріч із премʼєр-міністром Іспанії Педро Санчесом.
Вони обговорили координацію позицій і кроків з Європою щодо переговорного процесу з командою президента США про досягнення достойного миру.
Президент подякував Санчесу за продовження оборонної підтримки: рішення надати ракети для IRIS-T, участь у програмах PURL і SAFE. Окремо йшлося про актуальні потреби, насамперед посилення ППО.
Глава держави також відзначив підтримку з боку Іспанії всіх санкційних пакетів Євросоюзу проти Росії. Україна очікує, що 20-й пакет передбачатиме круті заходи проти банківського сектору, тіньового флоту РФ, технологій подвійного використання, російських олігархів і пропагандистів.
Лідери приділили окрему увагу руху України до членства у Євросоюзі.
Каллас оцінила ймовірність погодження “репараційного кредиту”
Успіх погодження “репараційного кредиту” для України на саміті країн Євросоюзу 18-19 грудня тепер оцінюється на рівні “50 на 50”. Про це заявила високий представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, повідомляє британський телеканал Sky News.
“Євросоюз не може дозволити собі провалу на переговорах і має показати свою силу”, – підкреслила головний дипломат ЄС.
Вона наголосила, що розуміє: на Бельгію чиниться великий тиск з боку ЄС та США, щоб вона погодилася на пропозиції. Проте Каллас зазначила, що ЄС врахував занепокоєння щодо використання заморожених російських активів для “репараційного кредиту”.
В разі ухвалення європейської пропозиції тиск з Бельгії буде знято, адже відповідальність нестиме вся Європа, а не одна держава.
“Путін надіється на нашу поразку, а ми не можемо дозволити собі зазнати невдачі… Досягнення рішення є надзвичайно важливим, оскільки воно надсилає чіткий сигнал Росії, що вона не зможе нас пересидіти. Воно також надсилає сильний сигнал Україні про наявність фінансування на наступні два роки”, – заявила глава європейської дипломатії.
Чиновниця вважає такий “кредит” для України оптимальним варіантом і має надію, що рішення буде знайдено під час саміту 18-19 грудня.
“Кредит на репарації є нині найжиттєздатнішим варіантом, який лежить на столі. Ми повинні працювати саме з ним, оскільки інші варіанти вже намагалися реалізувати раніше… Кредит на репарації ґрунтується на принципі, що той, хто завдає шкоди, повинен за неї платити. Саме тому це є найреалістичнішим варіантом, який тепер перебуває на розгляді”, – пояснила вона.
Каллас також припустила, що переговори можуть не завершитися сьогодні та будуть продовжені в п’ятницю і запевнила: “Ми залишатимемося тут поти, поки не знайдемо рішення”.