МІНФІН – Антикор

Україна домовилася про відтермінування держборгу

Україна та група офіційних кредиторів з країн G7 та Паризького клубу підписали меморандум про взаєморозуміння щодо відтермінування виплат за державним та гарантованим державою боргом України до 2030 року. Про це 17 квітня повідомило Міністерство фінансів 17 квітня.
Меморандум продовжує попередні домовленості 2022 та 2023 років. Документ передбачає відтермінування платежів за державним та гарантованим державою боргом, що підлягали сплаті у період з лютого 2026 року.
Обслуговування і погашення боргу буде відтерміновано до кінця лютого 2030 року, що узгоджується з новою програмою Міжнародного валютного фонду.
Як повідомляється, виплата відтермінованих сум здійснюватиметься після завершення цього періоду рівними піврічними платежами протягом 2035-2039 років, із передбаченою капіталізацією відсотків.
“Відтермінування платежів створює можливість спрямувати вивільнені фінансові ресурси на першочергові потреби держави, зокрема фінансування оборони, соціальної сфери та відновлення економіки”, – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.

Мінфін: Україна отримала 90% коштів від доходів із заморожених активів РФ

Україна отримала 45 млрд дол. США або 90% коштів за рахунок доходів із заморожених активів Росії. Про це повідомило Міністерство фінансів.
Під час Весняних зборів МВФ та Світового банку команда Міністерства фінансів провела зустрічі з міністрами фінансів країн-партнерів. Сторони розглянули поточний стан економіки України та наслідки повномасштабної війни для державних фінансів.
Міністр фінансів України Сергій Марченко подякував партнерам за реалізацію механізму ERA Loans – кошти за рахунок доходів від заморожених активів РФ. Україна вже отримала 90% фінансування, близько 45 млрд доларів США.
За його словами, важливо зберегти динамічну та прогнозовану міжнародну підтримку, оскільки активні бойові дії тривають, Росія продовжує завдавати значні збитки Україні. Необхідно пришвидшити створення повноцінного механізму спрямування самих російських активів на потреби України. Ці ресурси мають стати важливим джерелом фінансування відбудови, потреби якої в найближче десятиліття перевищують 588 млрд доларів.

Фіндопомога партнерів: відомо, скільки зобов’язань вже виконала Україна

Україна станом на квітень виконала 533 заходи із Матриці реформ, яка загалом містить 510 умов і рекомендацій із 806 заходами в межах різних програм співпраці з міжнародними партнерами. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів у четвер, 16 квітня.
“Україна також отримала повний набір умов за всіма шістьма переговорними кластерами з ЄС. На сьогодні загальний прогрес виконання Угоди про асоціацію становить 84%, а в межах Плану України для Ukraine Facility реалізовано 81 із 151 кроку”, – заявив міністр фінансів Сергій Марченко за підсумками зустрічей на полях весняних зборів МВФ та Світового банку.

За його словами, Україна також продовжує виконувати умови нової програми розширеного фінансування EFF з МВФ, зокрема нещодавно призначено голову Державної митної служби, а Верховна Рада підтримала продовження сплати 5%-го військового збору ще на три роки після року скасування воєнного стану.

Під час зустрічі з міністрами фінансів країн-партнерів обговорили потребу у фінансовій підтримці України, котра на цей рік становить 52 млрд доларів, з яких надійшло 6,8 млрд доларів.

Міністр фінансів наголосив на важливості продовження пільгового кредитування та залучення інвестицій у критичні сектори української економіки для забезпечення її самодостатності.

Окрім того, Марченко разом з прем’єр-міністром Юлією Свириденко взяв участь у Дев’ятому круглому столі міністрів на підтримку України, ключовою темою обговорення на якому були потреби фінансування державного бюджету на 2026-2027 рр., підтримка енергетичного сектору, який продовжує зазнавати збитків через постійні атаки Росії на критичну інфраструктуру.

Цього року на потреби оборони спрямовується 27,2% ВВП, що на 3,7 млрд доларів більше, ніж у 2025 році.

У МінфінІ зазначили, що Марченко у складі делегації прем’єра також зустрівся з президентом Світового банку Аджаєм Бангою, президенткою Європейського інвестиційного банку Надією Кальвіньо, міністрами фінансів Німеччини та Канади Ларсом Клінгбайлем та Франсуа-Філіппом Шампанем.

Голова Мінфіну Британії назвала війну США в Ірані “дурістю”

Голова Мінфіну Великої Британії Рейчел Рівз розкритикувала дії США на Близькому Сході через відсутність стратегії, а також економічні наслідки для світу. Про це свідчить її інтерв’ю британській газеті Mirror.
За її словами, вона “дуже розчарована та розлючена” через те, що Сполучені Штати не мають чітких цілей чи плану виходу з війни в Ірані.
“Це війна, яку ми не починали. Це була війна, якої ми не хотіли. Я дуже розчарована і зла через те, що США вступили в цю війну без чіткого плану виходу, без чіткого уявлення про те, чого вони намагалися досягти”, – сказала посадовиця.
Вона також додала, що це спричинило блокування Ормузької протоки.
Рівз наголосила, що Британія не планує втручатися у конфлікт і додала, що ніхто не є прихильником іранського режиму, але США мали б сформулювати чітку стратегію своєї операції.
“Очевидно, що жодна розсудлива людина не є прихильником іранського режиму, але починати конфлікт, не маючи чіткого уявлення про цілі та не маючи чіткого уявлення про те, як ви збираєтеся з нього вийти, я вважаю, що це дурість, і це впливає на сім’ї тут, у Великій Британії, а також на сім’ї в США та в усьому світі”, – пояснила чиновниця.
Заяви Рівз пролунали перед її візитом у Вашингтон, де вона візьме участь у весняних засіданнях Міжнародного валютного фонду та зустрінеться зі своїми колегами з G7 та G20.

Помер екс-міністр фінансів України Ігор Мітюков

Колишній міністр фінансів, український державний діяч Ігор Мітюков помер на 74-му році життя. Про це повідомляє Міністерство фінансів.
“Міністерство фінансів України з глибоким сумом сповіщає, що 7 квітня 2026 року на 74-му році пішов з життя Мітюков Ігор Олександрович – патріот, український політичний і державний діяч”, – ідеться в повідомленні.
Мітюков свого часу обіймав посаду міністра фінансів у складі кількох урядів. Він також працював віцепрем’єр-міністром з питань фінансової та банківської діяльності, заступником голови Національного банку; представляв Україну на дипломатичній службі, зокрема як посол у Великій Британії.
Він був одним із архітекторів фінансової системи України та зробив вагомий внесок в її становлення і розвиток, додали у відомстві.
Прощання з померлим заплановане на 10 квітня в приміщенні Національної філармонії України.
Як ми вже писали, помер видатний український артист Михайло Мацялко, засновник і художній керівник гурту Соколи.
Раніше вже повідомлялося про смерть артиста Маски-шоу Володимира Комарова.

Помер колишній міністр фінансів України Ігор Мітюков

Вкладення українців у держоблігації досягли рекорду

Обсяг облігацій внутрішньої державної позики у власності фізичних осіб станом на 1 квітня року сягнув 131,6 млрд гривень. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів України.

Попит з боку українців і бізнесу на державні облігації продовжує зростати. У березні 2026 року обсяг вкладень в облігації внутрішньої державної позики юридичних осіб був на 26,8% більшим, ніж у березні 2025 року, а вкладення фізичних осіб – більш ніж на 53,8% більшими, ніж торік. “Наразі громадяни України тримають понад 131,6 млрд гривень у державних цінних паперах, що є історичним максимумом, а юридичні особи – понад 220,54 млрд гривень”, – йдеться в повідомленні.
У лютому Мінфін провів 11 аукціонів із розміщення ОВДП та залучив до державного бюджету 20,3 млрд грн в еквіваленті. Середньозважена дохідність становила 15,57% річних у гривні та 3,43% – у доларах.

Крім того, у лютому Мінфін провів аукціон з обміну (switch-аукціон) ОВДП. Попит із боку учасників ринку склав 8,37 млрд гривень. Інвесторам було запропоновано обміняти облігації одного випуску з терміном погашення 29 квітня 2026 року на облігації іншого випуску з терміном погашення 25 квітня 2029 року (термін обігу – майже три роки). У результаті операції облігації з коротшим строком погашення були анульовані, що дозволило зменшити боргове навантаження на державний бюджет поточного року.
Станом на 1 квітня в обігу перебувають державні облігації на понад 2,08 трлн гривень. Найбільшу частку портфеля утримують комерційні банки – 47,58%, далі – Національний банк України – 32,89%. Частки інших інвесторів становлять: юридичні особи – 10,96%, фізичні особи – 6,54%, страхові компанії – 1,24%, нерезиденти – 0,78% та територіальні громади – 0,02%.

Мінфін залучив 2,8 млрд від розміщення ОВДП

Міністерство фінансів залучило до державного бюджету 2,8 млрд грн під час аукціону з розміщення облігацій внутрішньої державної позики. Про це поінформувала пресслужба відомства.

“2,8 млрд грн залучено до держбюджету під час аукціону з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП)”, – зазначили у повідомленні.

Зокрема, облігації строком на 1,2 року з дохідністю 15,15% річних забезпечили надходження понад 870 млн грн. Середньозважена дохідність становила 15,14%.

Водночас облігації строком на 3 роки з дохідністю 16,15% річних принесли до бюджету понад 1,9 млрд грн. Мінфін

Із початку 2026 року держава вже залучила понад 123,3 млрд грн, а з початку повномасштабної війни – понад 2,2 трлн грн.

У Мінфіні наголосили, що всі кошти від розміщення воєнних облігацій спрямовуються на підтримку Збройних Сил України та посилення фінансової стійкості держави.

Аукціони з розміщення ОВДП відбуваються щовівторка. Номінал однієї облігації становить 1 000 грн, 1 000 доларів або 1 000 євро.

Нагадаємо, Міністерство фінансів 17 лютого на аукціоні з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) залучило до державного бюджету 17,40 млрд гривень в еквіваленті. Банківська криза у РФ вже почалася – розвідка

Державний борг України у лютому скоротився на $1,8 млрд

Загальна сума державного та гарантованого державою боргу України станом на кінець лютого сягнула 213,18 млрд доларів, зменшившись за місяць на 1,8 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів у вівторок, 31 березня.

“У лютому 2026 року державний і гарантований державою борг України зменшився на 1,41 млрд гривень, при цьому в доларовому еквіваленті на 1,8 млрд доларів”, – йдеться у повідомленні.

Станом на 28 лютого державний зовнішній борг становив 6,93 трлн гривень (75,25%), або 160,41 млрд доларів; державний внутрішній борг – 2,009 трлн гривень (21,82%), або 46,1 млрд доларів; гарантований державою борг – 270,55 млрд гривень (2,94%), або 6,26 млрд доларів.

Зазначається, що у структурі боргу переважають пільгові позики, отримані від міжнародних фінансових організацій та урядів іноземних держав – 65,6%. Частка державних цінних паперів, розміщених на внутрішньому ринку, становить 21,8%, на зовнішньому ринку – 9,2%, тоді як позики від комерційних банків та інших фінансових установ – близько 3,4%
Станом на 28 лютого середньозважена ставка державного боргу становила 4,53% проти 4,51% у січні 2026 року та 6,2% у лютому 2025 року.
Водночас середньозважений строк до погашення становив 13,23 року проти 13,39 року в січні 2026 року та 11,7 року в лютому 2025 року. Таким чином, у річному вимірі борговий портфель став дешевшим і довшим за строками погашення, що зменшує вартість його обслуговування та знижує ризики рефінансування у середньостроковій перспективі.
У валютній структурі державного і гарантованого державою боргу найбільша частка припадає на євро – 44,9%, далі – долар (22,5%) і гривня (20,1%). Частки спеціальних прав запозичення (СПЗ) та інших валют – англійських фунтів стерлінгів, канадських доларів і японських єн – становлять 8,5% та 3,1% відповідно. Нагадємо, обсяг державного боргу США вперше перевищив позначку у 39 трлн доларів. А державний зовнішній борг Росії досяг 61,97 млрд доларів – найвищий показник за останні 20 років.

Кабмін витратив 78% резервного фонду за три місяці

Кабінет Міністрів витратив понад три чверті резервного фонду держбюджету за перші три місяці року, частину коштів спрямували на програми, що не мали термінового характеру. Про це інформує ЕП з посиланням на відповідь Міністерства фінансів.
Як зазначається, станом на 18 березня нерозподілений залишок коштів резервного фонду становив 24,63 млрд грн (із 49,42 млрд грн, передбачених розписом бюджету).
Після 18 березня Кабмін ухвалив ще декілька рішень щодо використання коштів резервного фонду: 12,85 млрд грн 20 березня, а також 0,72 млрд грн 25 березня.
Як підрахували в ЕП, на 30 березня у резервному фонді бюджету залишалося близько 11,06 млрд грн або лише 22,4% від закладеного фінансування.
У виданні також зауважили, що частину коштів виділяли аби профінансувати видатки, котрі не мали непередбачуваного та термінового характеру. Зокрема, мова про програми підтримки внутрішнього попиту на українські товари та послуги (“Національний кешбек”).
Так, на ці цілі з резервного фонду виділили 2,138 млрд грн, – майже 5% від загального обсягу резервного фонду.