Російська нафта встановила рекордну ціну з 2022 року

Ціни на ключову експортну марку російської нафти у портах Індії встановили рекорд після послаблення санкції з боку США. Про це пише Bloomberg.

Нафта Urals на західному узбережжі Індії сягнула $98,93 за барель. Це найвищий показник з моменту, коли Росія перенаправила експорт нафти до Індії після повномасштабного вторгнення в Україну на початку 2022 року.

Ріст відбувся на тлі підвищення світових цін на нафту через війну на Близькому Сході. За даними Argus Media, дисконт на російську нафту, доставлену до індійських портів, у п’ятницю скоротився до $4,80 за барель порівняно з еталоном Dated Brent – найнижчий рівень за понад чотири місяці.

З 27 лютого, коли США та Ізраїль розпочали першу серію ударів по іранській території, котирування Urals в Індії підскочили майже на $40, або близько 70%.

У російських портах Urals коштує значно дешевше – $73,73 за барель. Проте, навіть ціни в портах РФ вже помітно перевищують закладений до бюджету рівень ($59 за барель), хоча ще місяць тому трималися лише трохи вище за $40.

Минулого тижня глава РФ Володимир Путін закликав російських нафтових та газових виробників скористатися зростанням цін на сировину, але попередив, що цей стрибок “безумовно тимчасовий” і що уряд та компанії повинні планувати відповідно.
Нафта дорожчає на новинах з Близького Сходу

ЗМІ дізнались, як Україна “потопила” фрегат НАТО

Багатонаціональна військово-морська команда на чолі з Україною, яка виконувала роль “ворога” в навчаннях НАТО REPMUS/Dynamic Messenger 2025, виявила вразливість військово-морських сил НАТО та “потопила” щонайменше один фрегат союзників. Про це повідомила газета Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ).
Під час навчань REPMUS/Dynamic Messenger 2025 в Португалії так звана “червона” команда, що складалася з американських, британських, іспанських та інших підрозділів та яку очолила Україна, змагалася з командою “синіх” – силами НАТО – за кількома сценаріями.
Джерело з України розповіло виданню, що п’ять навчальних сценаріїв включали відпрацювання захисту портів та конвоїв. У всіх п’яти сценаріях команда під керівництвом України перемогла сили Альянсу.
За правилами навчань, переможцем вважалися ті, хто “атакував”, тобто націлився на кораблі противника.
Під час імітаційної атаки на конвой “червоні” зробили стільки “влучань” у фрегат НАТО, що той би потонув у справжньому бою.
“Проблема була не в тому, що вони не могли нас зупинити – вони навіть не бачили нашої зброї”, – розповідає співрозмовник з України.
На навчання українці також привезли кілька версій свого морського безпілотника Magura V7. Один перевозив розвідувальне обладнання та вибуховий заряд, інший – кулемет.
Навчання продемонстрували, що безпілотні системи в поєднанні з оперативним досвідом та перевіреним плануванням становлять “реальну загрозу” для військово-морських сил НАТО, враховуючи, що Альянс ще не належним чином підготовлений до атак із застосуванням такої зброї.
Речник Альянсу підтвердив проведення навчань газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung, назвавши їх “історичною віхою, яка підтверджує зростаючу роль України в навчаннях НАТО”, оскільки вперше український флот координував дії сил противника.

Відмова від бою з Кабаєлом може коштувати Усику чемпіонського пояса

Авторитетний промоутер Френк Воррен висловив свої міркування щодо майбутніх поєдинків чемпіона за версіями WBC, WBA та IBF у надважкій вазі Олександра Усика.
Функціонер зазначив, що українець має зустрітися з тимчасовим чемпіоном WBC Агідом Кабаєлом, а у разі відмови йому доведеться звільнити титул.

“Наступний бій Усика буде санкціонований, це буде бій проти Кабаєла. Якщо він не захоче битися з Агідом, то йому доведеться зробити вакантним пояс, і він зможе побитися з переможцем поєдинку Фабіо Вордлі – Даніель Дюбуа.
Але Кабаєл заслуговує на бій за титул чемпіона світу. Незалежно від того, чи буде його суперником Усик чи ні, Агід буде претендентом на титул чемпіона світу”, – сказав Воррен у коментарі iFL TV.

Скасовано відключення світла побутовим споживачам

У всіх регіонах України 17 березня з 17:00 до 22:00 застосовуватимуть графіки обмеження потужностей лише для промислових споживачів. Про це повідомляє Укренерго.
Причина запровадження обмежень – наслідки російських ракетно-дронових атак на енергосистему.
В Укренерго зауважили, що ситуація в енергосистемі може змінитись. Час та обсяг застосування відключень будуть опубліковані на офіційних сторінках обленерго у регіонах.
Разом з тим, закликали перенести активне енергоспоживання на денний час – з 11:00 до 15:00.
Окремо у компанії нагадали про необхідність ощадливо споживання електроенергії.

Війна з Іраном: Ірак планує експортувати нафту напряму в Туреччину

Ірак працює над поновленням покинутого нафтопроводу, щоб транспортувати нафту з міста Кіркук безпосередньо до турецького порту Джейхан, оминаючи прохід через Курдистан. Про це заявив міністр нафти Іраку Хаян Абдель-Гані, повідомляє Reuters.
Ірак завершить перевірку 100-кілометрової ділянки трубопроводу “протягом тижня”, щоб забезпечити прямий експорт з Кіркука.
Відновлення роботи нафтопроводу Кіркук-Джейхан, який функціонував понад десять років, забезпечить альтернативний маршрут нафтопроводу з Курдистану.
Експорт нафти цим 960-кілометровим нафтопроводом, який раніше забезпечував близько 0,5% світових поставок сировини, було припинено у 2014 році після неодноразових нападів бойовиків угруповання Ісламська держава (ІДІЛ).
Міністерство нафти Іраку раніше звернулося до уряду Курдистану з проханням дозволити використовувати трубопровід Курдистану як альтернативний маршрут для транспортування нафти. Однак пізніше відомство повідомило, що курдський уряд висунув довільні умови щодо використання трубопроводу.
Чиновники Іракського Курдистану відкинули звинувачення у тому, що вони відмовляються дозволити експорт нафти через трубопровід, і заявили, що Багдад не зміг вирішити проблеми з безпекою та економічні виклики, з якими стикається нафтовий сектор регіону.
Як ми вже писали, видобуток нафти в Іраку скоротився приблизно на 60% через те, що триваюча війна з Іраном ускладнює доступ танкерів і фактично блокує експорт через Ормузську протоку.
Рух суден в Ормузькій протоці зупинився майже повністю

США свідомо дозволяють іранським танкерам проходити Ормузську протоку

Хоча Іран обстрілює чужі судна, не дозволяючи вивозити нафту та іншу продукцію з Перської затоки, сам Тегеран продовжує експортувати майже у довоєнних обсягах. І те, що американські військові кораблі цьому не перешкоджають, підтвердив міністр фінансів США Скотт Бессент в інтерв’ю CNBC.

“Іранські судна вже виходять (з Ормузської протоки – ред.), і ми дозволяємо це, щоб забезпечити постачання решті світу”, – зазначив Бессент. – “Ми вважаємо, що відбудеться природне відкриття, яке зараз дозволяють іранці, і поки нас це влаштовує. Ми хочемо, щоб світ був добре забезпечений”.

Він додав, що ціни впадуть “набагато нижче” $80 за барель після завершення війни, проте, не зміг уточнити, коли саме вона закінчиться.

Нині Іран вивозить нафту обсягами, близькими до торішніх. З 28 лютого по 11 березня середньодобовий обсяг експорту становив від 1,1 до 1,5 млн барелів на добу, повідомляє Reuters з посиланням на дані про пересування суден. За весь минулий рік цей показник становив 1,69 млн барелів. За оцінкою TankerTracker.com, яка спеціалізується на відстеженні суден тіньового флоту, загалом іранські танкери вивезли 13,7 млн барелів, тоді як за даними Kpler – 16,5 млн барелів.

Зеленський вперше поговорив з новим президентом Португалії

Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з новим президентом Португалії Антоніу Жозе Сегуру. Про це український лідер повідомив у Телеграм в понеділок, 16 березня.
“Особисто привітав президента Португалії Антоніу Жозе Сегуру з перемогою на виборах та побажав успіхів. Португалія дуже підтримує нас від самого початку повномасштабного російського вторгнення. Дякую за запевнення, що оборонна, фінансова, гуманітарна та політична допомога продовжиться і надалі… Обговорили можливість спільного виробництва зброї, участь португальського бізнесу у відновленні України та наш шлях до членства у Європейському Союзі”, – написав він.
Зеленський зазначив, що Україна також цінує участь Португалії в програмі PURL та розраховує на додаткові внески.
Також він подякував Сегуру за чітку позицію щодо європейського майбутнього України.

Збірна США представила нову форму до ЧС-2026

Збірна США показала нову форму, у якій вона виступатиме на домашньому чемпіонаті світу-2026.
Оновлене екіпірування національної команди було представлено на офіційному сайті Федерації футболу США.
Футболка основного комплекту виконана в дизайні американського прапора з червоними та білими смугами.
Друга форма буде темно-синього кольору з зображенням зірок. US Soccer US Soccer

These are our Stars & Stripes. 🇺🇸Kits for the believers who dare to want more. pic.twitter.com/LieT9gomhh— U.S. Soccer Men's National Team (@USMNT) March 16, 2026 Чемпіонат світу-2026 пройде з 11 червня по 19 липня на території США, Канади та Мексики.
Раніше ФІФА представила офіційний постер ЧС-2026.
ФІФА готує на ЧС-2026 призові, несумірні з попередніми

У Метінвесті оцінили вплив нового екомита ЄС на весь український бізнес

Запровадження в Євросоюзі механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) та нових правил декарбонізації створює серйозні ризики не лише для української промисловості, але і для всього експорту загалом. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз під час дискусії Діалоги про майбутнє. Бізнес та європейська інтеграція, організованої виданням NV у Києві, повідомила пресслужба компанії в понеділок, 16 березня.
Вказано, що у заході взяли участь представники уряду, європейських інституцій та бізнесу. Серед учасників були посол ЄС в Україні Катарина Матернова, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, а також керівники великих українських компаній.
За словами Водовіза, ринок Євросоюзу є одним із ключових для українських металургів, але водночас він залишається дуже конкурентним і жорстко регульованим. У межах євроінтеграції Україна має імплементувати екологічне законодавство ЄС, однак для енергоємних галузей це створює значні виклики.
“Ми б хотіли, щоб цей процес відбувався за моделлю, яку застосовували в Польщі. Якщо ЄС очікує від нас впровадження екологічного законодавства, логічно передбачити й фінансову підтримку для модернізації виробництва”, – сказав він.
Водовіз пояснив, що в ЄС діє система торгівлі квотами на викиди CO₂, де вартість однієї тонни може становити 100-120 євро. Також європейські підприємства отримують значну фінансову підтримку для переходу на низьковуглецеве виробництво – до прикладу, середній металургійний завод у Європі отримує близько 1 млрд євро допомоги на декарбонізацію, на відміну від українських підприємств.
Особливим викликом для українського бізнесу стає CBAM, який передбачає додатковий податок на продукцію з високим вуглецевим слідом: цей механізм створює не лише фінансові витрати, а й значні адміністративні бар’єри для експортерів, підкреслив Водовіз.
Водночас він наголосив, що вплив нового механізму не обмежиться лише металургією.
“Це питання для всіх – і для аграріїв, і для виробників добрив, і для інших експортерів. Усі мають проходити перевірки, а після цього сплачувати відповідні платежі”, – пояснив він.
Водовіз нагадав, що в умовах війни українська промисловість опинилася у значно складніших умовах, ніж підприємства в країнах Євросоюзу: вітчизняні заводи працюють під обстрілами, з перебоями енергопостачання, кадровими втратами та постійною регуляторною невизначеністю. Крім того, він звернув увагу на проблему нерівної конкуренції, оскільки на європейському ринку досі присутня російська металургійна продукція.
“Посилення санкцій може збільшити експорт української продукції ГМК до ЄС більш ніж на 1 млрд євро за чотири роки”, – підкреслив Водовіз.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році.

Арахамія: Слова Зеленського про мобілізацію нардепів неправильно зрозуміли

Президент України Володимир Зеленський не мав на увазі примусову мобілізацію нардепів. Мова була про обговорення змін до законодавства, які дозволять депутатам бути військовослужбовцями. Про це свідчить коментар лідера фракції Слуга народу Давида Арахамії для УП.
“З цього приводу є вкрай важливий нюанс. Є те, що сказав президент, а є певні уривки, слова, які були довільно інтерпретовані. Ми ознайомилися зі словами президента повністю. Він сказав, що депутат або працює, або воює. Як і кожен громадянин України. Ми про це говорили багато разів, що зараз в Україні ти або працюєш, сплачуєш податки, приносиш користь обороні, або стоїш в обороні на фронті.
Це розуміє багато депутатів. І були певні запити від них про бажання приєднатися до ЗСУ, але законодавство цього не дозволяє. Є окремі колеги, які прикріплені в певних підрозділах, ведуть там якусь роботу, а в пленарні дні присутні в Раді. Але юридично вони не військовослужбовці, а депутати парламенту. Очевидно, саме це малося на увазі. Що президент готовий проговорювати з парламентом законодавчі зміни, які дозволять депутатам бути військовослужбовцями”, – пояснив народний депутат.
ЗМІ, які покликали на оффрек до глави держав, повідомляли, що під час спілкування з журналістами президент Володимир Зеленський прокоментував кризу у Верховній Раді, додавши, що депутатам доведеться працювати, а іншому випадку – він готовий ініціювати перегляд змін до мобілізації, щоб вони могли воювати.