Бюджет – Антикор

Кремль розглядає три сценарії щодо війни з Україною – ЦПД

Кремль розглядає кілька варіантів розвитку подій стосовно війни з Україною: від продовження бойових дій до заморожування конфлікту та гібридної агресії проти НАТО. Про це заявив керівник Центру протидії дезінформації (ЦПД) РНБО Андрій Коваленко.
Війна до 2028 року
Перший сценарій – продовження повномасштабної війни щонайменше до 2028 року. Сьогодні Росія робить ставку на весняно-літній штурм цього року.
Утім, такий сценарій неможливий без нової хвилі мобілізації в Росії, каже керівник ЦПД.
Замороження конфлікту
Другий варіант – поступовий “дрейф” до припинення вогню та заморожування конфлікту.
Кремлівські пропагандисти формуватимуть наратив, що російський диктатор Володимир Путін начебто “був погано поінформований” про ситуацію на фронті, а війна “зайшла в глухий кут через дії генералів, які брехали”.
Гібридна агресія проти НАТО
Третій сценарій – продовження війни проти України з паралельним переходом до гібридної війни з НАТО ближче до 2028 року.
Імовірний сценарій полягає в агресивних діях проти країн Балтії, а саме:

удари дронами по балтійських країнах;

закидання малих диверсійних груп – по 20 осіб – для проведення операцій на їхніх територіях;

інформаційний тиск щодо теми “воєнних заводів НАТО, які загрожують Росії”.

Паралельно в Росії просувають законопроєкт, що “дав би змогу” Путіну застосовувати армію в інших країнах для так званого “захисту громадян Росії”.
Європа відреагувала на погрози Росії бити по оборонних підприємствах

Надходження військового збору зросли на понад 27%

З початку року надходження військового збору зросли на понад чверть і становили 43,5 млрд грн. Про це повідомила Державна податкова служба у п’ятницю, 10 квітня.
Це на 27,5 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. Торік надійшло 34,1 млрд грн військового збору.
Лідери за обсягами надходжень:
– місто Київ – 14,2 млрд грн;
– Дніпропетровська область – 4,6 млрд грн;
– Львівська область – 3,4 млрд грн;
– Харківська область – 2,8 млрд грн.
У відомстві вважають, що зростання надходжень свідчить про відповідальну позицію платників, адже військовий збір залишається одним із ключових джерел фінансової підтримки сектору безпеки і оборони. Ставка військового збору для фізичних осіб становить 5% від доходу, що підлягає оподаткуванню: заробітна плата; доходи від оренди нерухомості; виграші; відсотки за банківськими депозитами; інші оподатковувані доходи.
Не оподатковуються військовим збором: соціальні виплати; пенсії; стипендії; доходи від облігацій внутрішньої державної позики; інші доходи, що не підпадають під оподаткування ПДФО.
Ставки військового збору для ФОП:
– І, ІІ та IV груп – 10 % від мінімальної заробітної плати (864,70 грн);
– ІІІ групи (юридичні та фізичні особи, що сплачують єдиний податок) – 1% від доходу за підсумками кварталу.

Дефіцит бюджету Росії перевищив річний план

Федеральний бюджет Росії у січні-березні було зведено з дефіцитом 4 трлн 576 млрд рублів. Про це напередоні повідомив російський мінфін.
При доходах в 8 трлн 309 млрд рублів уряд витратив в 1,5 рази більше – 12 трлн 885 млрд рублів. У результаті без забезпечення податковою виручкою в бюджеті залишився кожен третій рубль видатків, а “дірка” у скарбниці порівняно з тим же періодом минулого року збільшилася на 133% і на 700 млрд рублів перевищила план на весь рік – 3 трлн 790 млрд рублів, або 1,6% ВВП.
При цьому нафтогазові доходи бюджету впали на 45% і стали найнижчими з пандемії – 1 трлн 445 млрд рублів. Збори з несировинних секторів економіки, попри підвищення податків, збільшилися лише з 7,1%, до 6 трлн 866 млрд рублів. В результаті загальні доходи бюджету просіли на 8,2%. При цьому витрати підскочили на 17%.
Російське податкове законодавство влаштоване так, що нафтогазові доходи зростають або знижуються з лагом щодо змін у цінах на нафту, нагадує економіст Сергій Алексашенко. Тому ефект від нафтових цін, що злетіли, бюджет відчує тільки в квітні. Середня ціна Urals у березні (за нею будуть рахуватися квітневі податки) склала $77 за барель, а це принесе 215-220 млрд рублів додаткового податку на видобуток корисних копалин (ПДПД), оцінює Алексашенко.
У квітні бюджет збере близько 1 трлн рублів нафтогазових доходів – удвічі більше, ніж у середньому в січні-березні, прогнозує гендиректор Арікапітал Олексій Третьяков. Через приплив нафтових грошей уряд РФ відклав плани скоротити витрати і може збільшити витрати на війну, розповідали раніше близькі до Кремля джерела Bloomberg.
На початку квітня котирування Urals сягали $116 за барель – рекорду з 2012-13 рр., а в індійських портах російська нафта коштувала майже $150. Збереження ціни Urals вище за $110 навіть на кілька тижнів може помітно підтримати нафтогазові надходження у другому кварталі і тимчасово послабити тиск на бюджет, розмірковує Володимир Чернов, аналітик Freedom Finance Global.
Втім, якщо угода щодо Ірану буде досягнута і нафта впаде нижче за $100, цей ефект виявиться коротким, а тема дефіциту знову повернеться в центр уваги вже до літа поточного року, попереджає він.

На Кіровоградщині на тепло витратили “зайвих” понад п’ять млн грн

Колишнього керівника управління Світловодської міської ради підозрюють у завданні понад п’ять мільйонів гривень зайвих витрат на опалення. За інформацією Національної поліції України, оприлюдненою у середу, 8 квітня, посадовцю інкримінують службову недбалість.

Розкриттю злочину сприяли працівники управління стратегічних розслідувань Кіровоградської області спільно зі слідчими Олександрійського районного відділу поліції.

Слідство встановило, що, обіймаючи посаду, екскерівник не забезпечив належний контроль за функціонуванням вузлів обліку теплової енергії. Це дозволило сторонньо втручатися в роботу приладів обліку, що унеможливило точний підрахунок спожитого тепла. У результаті, за теплопостачання здійснювали розрахунки за середньомісячними тарифами, що призвело до переплати підрядній організації понад 5,2 мільйона гривень з бюджету.

Підозру чиновнику оголошено за частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за службову недбалість, що мала тяжкі наслідки. Наразі триває досудове розслідування, яке проводять під процесуальним наглядом Олександрійської окружної прокуратури.

Раніше повідомлялося, що чинному народному депутату повідомили про підозру у незаконному збагаченні на понад 12,7 млн грн.

Підприємець платив за світло для ТРЦ за тарифами житлового будинку

На Кіровоградщині на тепло витратили понад п’ять млн грн “зайвих”

Підприємець платив за світло для ТРЦ за тарифами житлового будинку

ФРН завершила 2025 рік із рекордним дефіцитом бюджету

Сукупний державний бюджет Німеччини завершив 2025 рік із найбільшим дефіцитом з кризового 2022 року.Про це 5 квітня заявило Федеральне статистичне відомство у Вісбадені, передає DW.
Зазначається, що дефіцит бюджету сягнув 127,3 мільярда євро, що на 22,9 млрд більше, ніж роком раніше. Сумарні доходи становили близько 2,081 трильйона євро, а витрати – близько 2,208 трильйона євро.
Головним чином зростання дефіциту відбулося через федеральний центр – його недостача збільшилась на 34,5 мільярда, досягнувши 85,4 мільярда євро. Причиною стала ставка на боргове фінансування – через спеціальні фонди для бундесверу, інфраструктури і захисту клімату, повністю сформовані за рахунок кредитів.
Муніципалітети зафіксували рекордний дефіцит у 31,9 млрд євро: витрати зросли на 5,6%, а прибутки – лише на 4,1%.
Водночас федеральним землям і системі соціального страхування вдалося скоротити дефіцит. Недостача земель знизилась на 9,5 мільярда і склала 8,7 мільярда євро, і три чверті від цієї суми припадає на міста-землі Берлін, Гамбург і Бремен, тоді як п’ять земель, зокрема Баварія і Гессен, отримали бюджети з профіцитом.
Дефіцит системи соцстрахування скоротився на 9,2 мільярда і становив 1,3 мільярда євро – за рахунок зростання страхових внесків на 9%, включаючи підвищення додаткових внесків у фонд медичного страхування.
Як повідомляється, зростання витрат федерального центру було зумовлене підвищеними субсидіями і позиками на користь соціальних фондів. Федерація виділила компанії Deutsche Bahn 5,3 мільярда євро на збільшення власного капіталу та надала їй кредит на 3 мільярди євро.
Ключовим фактором зростання витрат стали військові закупівлі, які зросли на 23,4%, до 39 мільярдів євро.
Зміна практики обліку державних цінних паперів дозволила зменшити відсоткові витрати порівняно з 2024 роком.
Раніше ЗМІ писали, що Німеччина планує здійснити оборонні закупівлі на 377 млрд євро у наземній, повітряній, морській, космічній та кіберсферах.
Економіка Німеччини вийшла з рецесії

Решетніки розкрили, скільки грошей витрачають щомісяця на сім’ю та дітей

Відомий український ведучий Григорій Решетнік та його дружина Христина відверто розповіли про свої щомісячні витрати, відкривши подробиці сімейного бюджету та фінансових пріоритетів. У новому інтерв’ю з журналісткою Ангеліною Пичик подружжя зазначило, що веде спільний бюджет, а також окремо враховує доходи, які заробляє Христина.
“Христинка дуже довго була у декреті, тому я фінансував родину. Але я щасливий, що дружина розвивається і зараз я інколи позичаю у неї гроші”, – зізнався Григорій.
Подружжя виховує трьох синів – Івана, Дмитра та Олександра, тому основна частина витрат іде саме на дітей.
“Десь 100 тисяч гривень на місяць. Це мінімально, бо у дітей свої гуртки і дуже багато всього. Житло у нас неорендоване, а своє, ми нарешті нещодавно переїхали у будинок”, – додали Решетніки.
За словами ведучого, у сім’ї також є витрати на харчування, одяг, освіту дітей та щоденні потреби, а фінансова організація дозволяє зберігати баланс між особистими проєктами подружжя та сімейними витратами.
Решетніки підкреслили, що відкритість у питаннях грошей допомагає їхній родині уникати непорозумінь і планувати великі покупки чи відпочинок. Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от АНГЕЛІНА ПИЧИК 🇺🇦 (@angelina_pichik)

Бюджет війни: Трамп збільшить витрати на оборону за рахунок соціалки

Президент США Дональд Трамп представить у п’ятницю проєкт федерального бюджету на 2027 фінансовий рік, який передбачатиме стрімке збільшення воєнних витрат за рахунок скорочення програм з охорони здоров’я та наукових грантів. Про це у четвер, 2 квітня, повідомило Bloomberg із посиланням на джерела.
Очікується, що витрати на оборону зростуть на третину – до близько 1,5 трлн доларів із менш як 1 трлн у поточному фінансовому році. Частково це планується профінансувати за рахунок скорочення витрат на внутрішні урядові агентства.
Водночас бюджетні пропозиції адміністрації не враховуватимуть програми обов’язкових соціальних виплат, зокрема Social Security і Medicare, які формують значну частину державних витрат. Через це документ, як очікується, не міститиме традиційних 10-річних прогнозів дефіциту.
Запропонована бюджетна стратегія може становити політичний ризик для Білого дому на тлі непопулярної війни з Іраном і зростання цін на пальне, а також викликати спротив навіть серед республіканців через можливі скорочення фінансування у сферах охорони здоров’я та науки.
Раніше адміністрація Трампа заявляла, що податкові скорочення вартістю близько 4 трлн доларів будуть компенсовані надходженнями від тарифів, однак значну їхню частину було скасовано рішенням Верховного суду США. Президент запропонував альтернативні заходи, зокрема одноразові виплати платникам податків у розмірі 2 тис. доларів замість частини тарифів, що потребує схвалення Конгресу.
При цьому видання зазначає, що економічні прогнози, закладені в бюджеті, можуть швидко застаріти через наслідки війни з Іраном, яка спричинила зростання цін на нафту та інфляційні ризики.
Також адміністрація розглядає можливість подальшого скорочення федерального уряду, зокрема за рахунок зменшення чисельності держслужбовців і обмеження фінансування окремих програм, однак Конгрес раніше не підтримав частину таких ініціатив.
У межах бюджетного процесу можуть бути використані спеціальні процедурні механізми для ухвалення рішень простою більшістю голосів, що дасть змогу обійти блокування з боку опозиції в Сенаті.

Тунель між станціями Тараса Шевченка та Почайна відремонтують за 1,84 млрд

Капітальний ремонт між станціями Тараса Шевченка та Почайна коштуватиме 1,84 млрд грн. Роботи планують виконати протягом 23 місяців. Про це повідомили у КМДА у понеділок, 30 березня.
У метрополітені пояснили, що перегінні тунелі на цій ділянці збудували у 1978–1980 роках у складних гідрогеологічних умовах, водонасичених ґрунтах із прошарками піску та суглинків, які змінюють свої властивості під впливом вібрацій. Тунельна оправа виконана з чавунних тюбінгів із залізобетонними елементами.
Фахівці протягом багатьох років здійснюють постійний моніторинг ділянки та застосовують інженерні заходи для зменшення впливу ґрунтових процесів. Водночас за результатами технічного обстеження встановили необхідність виконання капітального ремонту перегінного тунелю.
Проєкт капітального ремонту передбачає комплекс інженерних заходів, зокрема:

укріплення ґрунтів;

ремонт конструкцій тунелю та елементів верхньої будови колії;

встановлення сучасних систем моніторингу технічного стану споруди.

Частину робіт планують виконувати з поверхні землі шляхом розроблення котловану. Це також передбачатиме перенесення та перекладання інженерних мереж.
Нині опрацьовують два можливі варіанти проведення ремонту. Перший – без змін у русі поїздів, із розкриттям котловану, зняттям навантаження та поверненням споруди до проєктних параметрів. Другий – із можливою тимчасовою зміною в організації руху поїздів, зокрема зі збільшенням тривалості нічного “вікна” та коригуванням графіку у вихідні дні.
Вже триває підготовка документації для проведення процедури закупівлі робіт.
Кошторисна вартість ремонту становить1,84 млрд грн. Про оголошення тендеру та подальші етапи реалізації проєкту в КП повідомлять додатково.

Кабмін витратив 78% резервного фонду за три місяці

Кабінет Міністрів витратив понад три чверті резервного фонду держбюджету за перші три місяці року, частину коштів спрямували на програми, що не мали термінового характеру. Про це інформує ЕП з посиланням на відповідь Міністерства фінансів.
Як зазначається, станом на 18 березня нерозподілений залишок коштів резервного фонду становив 24,63 млрд грн (із 49,42 млрд грн, передбачених розписом бюджету).
Після 18 березня Кабмін ухвалив ще декілька рішень щодо використання коштів резервного фонду: 12,85 млрд грн 20 березня, а також 0,72 млрд грн 25 березня.
Як підрахували в ЕП, на 30 березня у резервному фонді бюджету залишалося близько 11,06 млрд грн або лише 22,4% від закладеного фінансування.
У виданні також зауважили, що частину коштів виділяли аби профінансувати видатки, котрі не мали непередбачуваного та термінового характеру. Зокрема, мова про програми підтримки внутрішнього попиту на українські товари та послуги (“Національний кешбек”).
Так, на ці цілі з резервного фонду виділили 2,138 млрд грн, – майже 5% від загального обсягу резервного фонду.