Правоохоронці викрили масштабну схему розтрати бюджетних коштів у Київському університеті культури. Службовці вишу у змові з посадовцями МОН могли завищувати показники студентів і персоналу, що дозволяло безпідставно збільшувати обсяги держфінансування. Про це повідомив Офіс генпрокурора у п’ятницю, 27 березня.
Як з’ясувалося, службові особи університету у змові з посадовцями Міністерства освіти організували схему незаконного заволодіння бюджетними коштами, виділеними в межах державної програми з підготовки кадрів закладами вищої освіти.
Мова про фінансування за бюджетною програмою “Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики”. Упродовж 2022–2023 років у межах цієї програми з державного бюджету зазначеному навчальному закладу було спрямовано близько 760 млн грн.
Підставою для визначення обсягу державного фінансування були дані про кількість здобувачів вищої освіти, наукових здобувачів, а також штатний розпис закладу. До офіційних документів могли вноситися недостовірні відомості щодо контингенту студентів і науково-педагогічних працівників, що давало підстави для безпідставного збільшення обсягів фінансування.
Крім того, перевіряється інформація про можливе включення до звітності осіб, які фактично належали до приватного навчального закладу та не мали права брати участь у програмі.
За попередніми даними внаслідок таких дій державі, завдано шкоди в особливо великих розмірах.
Правоохоронці провели понад 20 обшуків за місцями проживання причетних осіб, а також у приміщеннях Київського університету культури. Вилучено мобільні телефони, жорсткі диски та печатки підприємств, які можуть містити докази протиправної діяльності.
У соцмережах стверджують, що також затримано і самого Поплавського.
Нині триває досудове розслідування, встановлюються всі обставини вчинення ймовірного злочину та повне коло причетних осіб.
Позначка: Бюджет
Махінації з вугіллям на 2,2 млн: на Львівщині викрили посадовців шахти
На Львівщині викрили схему розкрадання вугілля на понад 2,2 млн грн. Посадовці шахти занижували обсяги відвантаження у звітності, що дозволяло вивозити необліковану продукцію та продавати її. Про це повідомила Нацполіція у п’ятницю, 27 березня.
Так, у вересні 2025 року правоохоронці провели обшуки на шахті, перевалкових майданчиках та за місцями мешкання фігурантів. Тоді вилучили документи “подвійної бухгалтерії”, робочі журнали та чорнові записи.
Відтак, з’ясувалося, що кількість офіційно відвантаженого вугілля, була утричі менша за фактичну. До прикладу, за один день по документах було відвантажено 5 тонн вугілля, насправді ж 22, іншого дня – 44 тонни на папері, а по факту – 142.
Унаслідок махінацій з території шахти незаконно вивезли майже 440 тонн вугілля. Надалі його реалізовували місцевим підприємцям. “Бізнес” з розкрадання надр приніс посадовцям шахти понад 2,2 млн грн злочинного прибутку.
Вже 26 березня учасникам організованої групи повідомили про підозру. В.о. начальника технологічного комплексу, начальнику охорони – депутату однієї з міських рад, а також начальнику дільниці інкримінують привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, та службове підроблення за ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.
Нині вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Кешбек на пальне коштує державі 20 млн щодня
Українці активно користуються програмою “кешбек на пальне”: щодня держава повертає близько 20 млн грн, які переважно йдуть на оплату комунальних послуг. Про це повідомив глава Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства міністерства Олексій Соболев під час Години запитань до уряду у Верховній Раді у п’ятницю.
“Зараз програма коштує 20 млн на день. Ми бачимо, що її використовують люди, котрі справді цього потребують. Далі ці гроші адресні – вони йдуть людям і марковані, їх використовують на погашення комуналки”, – зазначив Соболев.
Окремо міністр зауважив, що інформація стосовно використання коштів власниками виключно великих та дорогих автівок є неправдою. Соболев акцентував, що програма кешбеку на пальне є “адресною”, в її межах існує обмеження щодо коштів, які нараховуються учаснику – 1 тис. грн на користувача на місяць.
“Альтернативи, які пропонувала опозиція, чи які використовуються у різних країнах, наприклад, зниження податків, навпаки, без обмеженнь надали б можливість людям використовувати цю знижку”, – додав він. Нагадаємо, раніше уряд ухвалив програму Кешбек на пальне.
Стрибок цін на пальне: АМКУ назвав причини зростання
У Дніпрі посадовець переплатив 11 млн на утепленні будинку
Посадовцю Дніпровської міської ради оголосили підозру у службовій недбалості через переплату понад 11 млн грн на утепленні житлового будинку. Про це повідомила обласна прокуратура у четвер, 26 березня.
У 2024 році міська рада уклала низку договорів із ТОВ на проведення капітального ремонту – утеплення покрівлі та фасаду одного з житлових будинків міста.
Підозрюваний, відповідальний за закупівлі, під час затвердження вказаної тендерної документації не перевірив її на відповідність чинному законодавству, внаслідок чого до вартості робіт безпідставно було включено ПДВ.
Водночас відповідно до Податкового кодексу такі операції звільняються від оподаткування.
Унаслідок цього товариству безпідставно перераховано понад 11 млн грн бюджетних коштів.
Зрештою, посадовцю оголосили про підозру у службовій недбалості за ч. 2 ст. 367 КК України.
Нині кошти вже повернули до бюджету громади.
Тим часом до суду направила клопотання про відсторонення підозрюваного від займаної посади.
Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.
В ОБСЄ погодили річний бюджет вперше за п’ять років
В ОБСЄ 19 березня вперше з 2021 року погодили зведений бюджет Організації на 2026 рік у розмірі 123,1 млн євро. Про це повідомило Постійне представництво України при міжнародних організаціях у Відні.
Зазначається, що бюджет менший. Але підтримка України – без змін.
Загальний бюджет ОБСЄ становить 123,1 млн євро (-10,9%, як порівняти з 2021 роком). При цьому, внесок України – менш ніж 0,5 млн євро на рік.
“Важливо: близько 10 млн євро щорічно спрямовується на проєкти ОБСЄ в Україні. Україна отримує практичну підтримку, що у десятки разів перевищує її внесок”, – зазначили в українській місії.
Як повідомляється, всі проєкти ОБСЄ в Україні фінансуються за рахунок позабюджетних коштів окремими країнами-учасницями. Це означає, що навіть в умовах скорочення бюджету ОБСЄ їх реалізація продовжується. Завдяки цьому ОБСЄ залишається важливим партнером підтримки України у сферах довкілля, відновлення, протидії корупції та посилення інституційної стійкості.
Також зазначено, що Росія продовжує не виконувати свої фінансові зобов’язання перед ОБСЄ. Станом на кінець 2025 року її заборгованість перед Організацією становить майже 22 млн євро.
Викрито схему міжнародних рейсів до ЄС без сплати податків
Правоохоронці викрили масштабну схему міжнародних перевезень до ЄС, у межах якої компанія-перевізник протягом 2024-2026 років перевезла понад 200 тисяч пасажирів, ухиляючись від сплати податків і обов’язкових платежів до бюджету. Про це поінформувала пресслужба Нацполіції у вівторок, 17 березня.
За даними слідства, компанія-перевізник фактично здійснювала господарську діяльність на території України без сплати відповідних податків. Продаж квитків через офіційні каси автостанцій фактично не здійснювався, пасажири бронювали їх онлайн.
Для прикриття квитки формально реалізовувалися через мережу підконтрольних фізичних осіб-підприємців в інтернеті. Оплату здійснювали вже під час поїздки водіям як в національній, так і в іноземній валюті. Крім того, посадка на рейс відбувалася за межами автостанції, де і проходило прийняття оплати за проїзд.
Оперативники управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області спільно детективами ТУ БЕБ за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури провели обшуки та вилучили:
Також правоохоронці провели огляд автобуса, яким здійснювалися міжнародні перевезення до Чехії. Під час огляду вилучили документи щодо перевезення пасажирів, 20 000 грн та 4 000 чеських крон, а також мобільний телефон із даними про здійснення рейсів.
Кримінальне провадження розслідується за фактом ухилення від сплати податків за 212 та легалізації доходів за 209 Кримінального кодексу України. Нагадаємо, раніше в Києві викрили багаторічну схему відмивання коштів аптечними мережами. Підприємства вивели в тінь понад 2 млрд гривень через фейкові патенти на обробку від щурів. Мережу магазинів напівфабрикатів викрили на несплаті 20 млн податків
Масштаб викликів безпрецедентний: Україні не вистачає грошей
Загальний дефіцит зовнішнього фінансування за оцінкою Кабінету міністрів України та МВФ на 2026-2029 рр. оцінюється на рівні 136,5 млрд дол. Це великі кошти. Де Україна планує їх брати та як виконуватиме бюджет? Потреби у зовнішньому фінансуванні великі Незабезпечені потреби у зовнішньому фінансуванні на 2026-2027 р.р. залишаються значними. Загальний дефіцит зовнішнього фінансування за оцінкою Кабінету міністрів України та МВФ на три роки оцінюється на рівні 136,5 млрд дол. “З огляду на те, що загальні потреби у відновленні та реконструкції на 2026-2035 рр. становлять майже 588 млрд дол. а пріоритетні потреби лише на 2026 р. оцінюються у 15,25 млрд дол. при наявному дефіциті фінансування близько 9,5 млрд дол., масштаб викликів є безпрецедентним. За таких умов Україні критично необхідно залучати подальшу консолідовану підтримку міжнародних партнерів для забезпечення стійкого відновлення та економічної трансформації”, – заявила заступниця міністра фінансів Ольга Зикова. Своєю чергою голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю NV Бізнес сказав, що залежність від зовнішнього фінансування є, і вона суттєва, але Україні спільно з партнерами вдалося створити механізми для достатнього і ритмічного надходження міжнародної допомоги. “Я без потреби не тиражую судження щодо критичності. Є обґрунтовані сподівання, що достатня міжнародна допомога Україні збережеться. На 2026 р. прогноз – 51,4 млрд дол., з яких 3,1 млрд уже отримано в січні”, – сказав він. За його словами, наприкінці грудня 2025 р. досягнуто важливої політичної домовленості про надання Україні позики від ЄС у розмірі 90 млрд євро на 2026−2027 рр. (Ukraine Support Loan). Її погашатимуть тільки в разі отримання Україною репарацій від Росії. Крім того, допомога Україні запланована в довгостроковому бюджеті ЄС на суму 100 млрд після 2028 р. ЄК шукає рішення щодо заблокованих Орбанм коштів Водночас 90 млрд євро, на які розраховує Україна, наразі заблоковано прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Головною перепоною з боку Угорщини є питання про відновлення транзиту російської нафти до країни трубопроводом “Дружба”, який було пошкоджено російським ракетним ударом 27 січня. Влада Угорщини вважає, що Україна має технічні можливості забезпечити постачання російської нафти, українська влада це заперечує.
Єврокомісія продовжує шукати рішення для виділення Україні заблокованого Угорщиною кредиту. “Ми не можемо поділитися новою інформацією, але робота триває для того, щоб знайти рішення для розблокування цієї позики і надати можливість Україні скористатися зобов’язанням, прийнятим на рівні всіх глав держав і урядів під час Європейської ради в грудні”, – заявила офіційна речниця Єврокомісії Паула Пінью. Пінью не погодилася із реплікою журналіста, що від Єврокомісії поки що немає на столі варіантів рішень, тоді як час йде, і Київ найближчим часом залишиться без грошей. “Все залежить від того, що ви розумієте під відсутністю варіантів на столі. Це може бути невидимим на око, але ми працюємо над варіантами саме для того, щоб розблокувати 90 млрд євро, і ми дуже і дуже усвідомлюємо, що час йде”, – відповіла вона. Є сподівання на допомогу від країн Балтії та Північної Європи Водночас в ЄС є альтернативний план, на випадок, якщо не вдасться переконати Орбана. Є варіант, що Україна може отримати фінансову допомогу від окремих країн ЄЄ. Зокрема мова йде про допомогу з боку країн Балтії та Північної Європи
За інформацією Politico, яке поговорило з європейськими дипломатами, лідери ЄС планують обговорити це питання на саміті у Брюсселі наступного тижня. Вони сподіваються переконати премʼєр-міністрів Угорщини та Словаччини Віктора Орбана і Роберта Фіцо схвалити кредит для України на 90 млрд євро. Ця сума повинна забезпечити дві третини коштів, необхідних Україні до кінця 2027 р.
Утім, якщо Орбан і Фіцо не змінять позицію, країни Балтії та Північної Європи підготували альтернативний план. Він передбачає близько 30 млрд євро двосторонніх позик, які не потребують схвалення всіх країн ЄС.
Цієї суми має вистачити Україні на забезпечення своїх потреб протягом першої половини 2026 р.
Окремо міністр фінансів Нідерландів Елко Гейнен заявив, що його уряд готовий надавати Україні 3,5 млрд євро щороку до 2029 р. у вигляді двосторонньої підтримки. “Уряд Нідерландів підтверджує свою непохитну відданість Україні та готовий забезпечити стабільну двосторонню підтримку в розмірі 3,5 млрд євро щорічно на період до 2029 р. включно”, – сказав він. Внутрішні резерви В України також є внутрішні резерви. Зокрема Зикова розповіла, що внутрішній ринок держоблігацій залишається одним із найбільших джерел фінансування держбюджету. У 2025 р. на аукціонах з розміщення ОВДП до державного бюджету було залучено 13,7 млрд дол. А вже з початку 2026 р. вдалося мобілізувати 3,2 млрд дол. за рахунок ОВДП.
Також, за словами заступниці міністра, зростання демонструють і податкові надходження: у 2025 р. внутрішні надходження до держбюджету зросли на 24% порівняно з 2024 р., що становить близько 10 млрд дол.
А за інформацією Державної казначейської служби України, порівняно з аналогічним періодом 2025 р., податкові та митні надходження збільшилися на 16%.
Загалом, динаміка власних доходів бюджету залишається позитивною, хоча спостерігається певне відхилення від планових показників.
До загального фонду держбюджету (без урахування міжнародних грантів) надійшло близько 302,5 млрд грн.
Загалом на весь 2026 р. уряд заклав зростання власних доходів на 447 млрд грн порівняно з 2025 р. Головними факторами зростання називають збільшення середньої зарплати (що підвищує надходження від ПДФО) та подальше покращення адміністрування податків.
Тож, Україна сподівається на краще, зокрема на те, що міжнародні партнери знайдуть обіцяні суми і на власні сили теж.
Вікторія Хаджирадєва
Дефіцит бюджету РФ майже наздогнав річний прогноз
Дефіцит федерального бюджету РФ за результатами перших двох місяців впритул наблизився до річного прогнозу, збільшившись до 3,45 трильйона рублів, або 1,5% ВВП. Про це повідомляє TMT у вівторок, 10 березня.
“Діра” у російській скарбниці майже на третину, або 1 трильйон рублів, перевищила результат аналогічного періоду минулого року, коли дефіцит становив 2,42 трильйона рублів, або 1,1% ВВП.
Зважаючи на офіційну інформацію, у лютому бюджет РФ був виконаний з дефіцитом майже на рівні січня – 1,73 трильйона рублів.
Місячна динаміка витрат прискорилася: за два місяці державні витрати зросли на 5,8% у річному вимірі – до 8,22 трлн рублів. Водночас доходи скоротилися на 10,8% – до 4,77 трлн рублів через падіння нафтогазових зборів на 47%. Надходження, не пов’язані з нафтою та газом, зросли повільніше – з початку року вони збільшилися на 4,1% рік до року, до 3,94 трлн рублів.
У цьому році влада РФ розраховувала скоротити річний дефіцит до 3,8 трлн рублів, або 1,6% ВВП, завдяки черговому підвищенню податків. Однак ціни на російську нафту, курс рубля та економічна динаміка поки суттєво відстають від закладених у бюджет показників.
Міністр фінансів РФ Антон Сілуанов наприкінці лютого допустив корекцію бюджету через скорочення нафтогазових доходів та анонсував зміну обмежувального бюджетного правила, щоб уникнути виснаження Фонду національного добробуту.
У 2025 році дефіцит бюджету майже в п’ять разів перевищив початковий план і став рекордним із 2020 року за відношенням до ВВП – 5,7 трлн рублів, або 2,6% ВВП.
Зауважимо, за оцінками BND, реальна “діра” в державній скарбниці РФ сягла 8,01 трлн рублів, а не 5,65 трлн, про як звітував мінфін РФ.
Як ми вже писали, в січні бюджет Росії показав рекордний дефіцит – 17%, або 252 млрд рублів, перевищивши показник за аналогічний період 2025 року.
Реальна “діра” в бюджеті РФ перевищила 8 трлн рублів – розвідка Німеччини
Російська влада намагається приховати реальний розмір дефіциту федерального бюджету. Про це заявила Федеральна розвідувальна служба Німеччини (BND) за підсумками аналізу торішніх бюджетних даних.
За оцінками BND, реальна “діра” в державній скарбниці РФ сягла 8,01 трлн рублів, а не 5,65 трлн, про як звітував мінфін РФ.
У порівнянні з 2024 роком дефіцит бюджету РФ міг збільшитися на 130%, а початковий план мінфіну (1,2 трлн рублів) міг перевищити майже в сім разів.
Росія намагається приховати “болісні втрати за допомогою прикрашених цифр”, в той час як майже всі сектори економіки демонструють зниження, достовірність державної статистики погіршується, додають у розвідці.
Частина дефіциту федерального бюджету, судячи з усього, була списана на інші державні бюджети, пояснює Яніс Клюге, експерт німецького Інституту проблем міжнародної безпеки.
Мова про бюджети регіонів і позабюджетні фонди – Соцфонд (колишній Пенсійний) і фонд ОМС. Їхні дефіцити підскочили до рекордних показників – 1,5 трлн рублів у суб’єктів і 1,2 трлн рублів у Соцфонду, звертає увагу економіст Віктор Туньов. Наприклад, Соцфонд отримав на 2,2 трлн рублів менше трансферту з федеральної скарбниці, пояснює він.
Бюджет-2026 уряд склав з дефіцитом 3,8 трлн рублів, але вже до кінця лютого “діра” сягла 3,2 трлн, згідно з оцінками Альфа-банку.
Нафтогазові доходи після падіння на чверть 2025 року скоротилися ще майже вдвоє і становили в середньому близько 400 млрд рублів на місяць у січні-лютому.
Як ми вже писали, в січні бюджет Росії показав рекордний дефіцит – 17%, або 252 млрд рублів, перевищивши показник за аналогічний період 2025 року.
За результатами 2025 року бюджетний дефіцит майже в п’ять разів перевищив первинний план і став рекордним з 2020 року у процентному співвідношенні до ВВП – 5,7 трлн рублів, або 2,6% ВВП.
РФ втратила майже половину нафтових надходжень
Низькі ціни на нафту та міцний рубль продовжують “з’їдати” сировинну ренту російського бюджету. Про це пише TMT.
У лютому нафтові та газові компанії перерахували до федеральної казни 423,3 млрд рублів – на 44% менше, ніж роком раніше, свідчать дані російського Мінфіну. Подвійне падіння сировинних надходжень уряд фіксує другий місяць поспіль, тоді як накопичений результат за два місяці виявився на 47% нижчим за торішній – 826 млрд рублів проти 1,56 трлн.
Надходження ключового податку на видобуток корисних копалин у лютому виявилися навіть меншими за січневі – 437,7 млрд рублів проти 440,3 млрд, хоча середня ціна російської нафти Urals трохи зросла – з $41 до $45 за барель. Судячи з усього, це результат скорочення видобутку, пояснюють економісти: ще наприкінці минулого року нафтовики почали зменшувати виробництво через проблеми з продажами до Індії.
Як наслідок – дефіцит федерального бюджету у лютому міг становити близько 1,5 трлн рублів, а за два місяці – 3,2 трлн, що близько до плану на весь рік (3,8 трлн рублів), оцінюють аналітики.
Тож нині, наголошують економісти, усі надії російського Мінфіну спрямовані в бік Тегерану. Через війну ціна на нафту Brent зросла на 30% за тиждень і перевищує $90 за барель, тоді як російська марка Urals коштує вже майже $70. Якщо Іран зможе продовжувати опір і перекриття Ормузської протоки триватиме хоча б три місяці, російський бюджет зможе на цьому непогано “підзаробити”.
У березні нафтові та газові доходи можуть зрости до 800-900 млрд рублів при середній ціні Urals $50-60. Проте загальна бюджетна ситуація радикально може й не покращитися, оскільки уряд знову активно витрачає: за два місяці витрати досягли 19% річного плану, а доходи – лише 15%.
“Те, що ціни на російську нафту сильно зросли внаслідок ударів по Ірану та перекриття Ормузської протоки, ніяк не вплине на доходи березня – це знайде своє відображення у доходах квітня”, – пояснюють економісти. Цього місяця, за оцінками, бюджет РФ отримає додатково лише 45-50 млрд рублів, а сумарно за перший квартал – 1,5 трлн, що на 42% нижче торішніх показників.