Росія – Антикор

Польща вкотре перехопила літак-розвідник РФ над Балтійським морем

Польські винищувачі у середу, 13 травня, вчергове перехопили російський літак-розвідник Іл-20 над Балтійським морем. Про це повідомив у мережі X віцепрем’єр та міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.

“Польські літаки перехопили над міжнародними водами Балтійського моря російський розвідувальний літак Іл-20”, – зазначив міністр.

Nasze samoloty przechwyciły nad wodami międzynarodowymi na Bałtyku rosyjski samolot rozpoznawczy Ił20. To kolejne agresywne działania Federacji Rosyjskiej i testowanie naszych systemów obrony powietrznej. Loty bez włączonych transponderów mogą stanowić zagrożenie dla innych… pic.twitter.com/yK5Rjisygz— Władysław Kosiniak-Kamysz (@KosiniakKamysz) May 13, 2026

Він додав, що такі маневри є черговим проявом агресивної поведінки Росії та одночасно тестом на реакцію систем протиповітряної оборони Польщі.

“Польоти з вимкненими транспондерами можуть становити загрозу для інших літаків. Кожна подібна провокація зустріне негайну реакцію наших пілотів”, – написав Косіняк-Камиш.

Нагадаємо, минулого місяця польські винищувачі F-16 також перехопила над Балтійським морем російський літак Іл-20, який здійснював розвідувальну місію з вимкненим транспондером.

Польща піднімала в небо бойові літаки

Зеленський подякував прем’єру Угорщини за осуд РФ

Президент України Володимир Зеленський висловив вдячність прем’єр-міністру Угорщини Петеру Мадяру за засудження чергового нападу Росії на Україну. Про це він повідомив у своєму дописі в Telegram увечері в середу, 13 травня.

Він підкреслив важливість заяви прем’єра Угорщини, який засуджує російську агресію.

“Важливий меседж засудження російської атаки проти України від Прем’єр-міністра Угорщини Петера Мадяра. Москва знову продемонструвала, що є спільною загрозою не лише для України, а й для сусідніх країн і Європи загалом”, – зауважив Зеленський.

Президент також зазначив, що атаки тривають, зокрема вже відбувся запуск перших ракет. Він закликав до єдності в протистоянні війні та подякував угорському уряду за рішучу позицію.

“Наша спільна позиція важлива для припинення цієї жорстокої війни. Дякую за небайдужість та сильну позицію!”, – додав лідер України.

Нагадаємо, 13 травня на Закарпатті зафіксували наймасштабнішу атаку дронів від початку російського вторгнення. У відповідь на цей теракт новий уряд Угорщини рішуче засудив дії РФ. Також стало відомо, що Міністерство закордонних справ Угорщини викликало російського посла в Будапешті для пояснень.

Нафтовидобуток РФ впав до рівня пандемії 2020 року

Видобуток нафти в Росії в квітні склав всього 8,83 млн барелів на добу – на 130 тисяч менше, ніж у березні, і на 460 тисяч менше, ніж у квітні 2025 року. Про це пише Reuters у середу, 13 травня.

Згідно звіту Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), так мало Росія не видобувала з травня-липня 2020 року (8,53-8,65 млн барелів).

Тоді в результаті домовленості з ОПЕК+ Росія була змушена різко скоротити видобуток після обвалу світового попиту на нафту через пандемію COVID-19 та карантин у багатьох країнах.

Тепер же скорочення видобутку нафти пояснюється масованими атаками українських дронів на експортну інфраструктуру – портові термінали, нафтосховища, трубопроводи і переробні заводи. Внаслідок цього нафтопровідна система Росії переповнюється, а сховища заповнюються швидше звичайного. Наприклад, Транснефть, що перекачує 80% нафти, не могла в повному обсязі прийняти у свою систему нафту від виробників, які планували вивозити її через балтійський порт Усть-Луга.

Удари по НПЗ, ускладнені плановим ремонтом, також призвели до того, що середньодобовий експорт нафтопродуктів впав з березня на 340 тисяч барелів і склав всього 2,2 млн барелів. Це найнижчий показник за всю історію спостережень МЕА. Хоча експорт сирої нафти виріс через конфлікт на Близькому Сході, це особливо не допоможе російському бюджету. Платежі до держбюджету РФ розраховуються на основі обсягів видобутку та середньомісячних цін на російську нафту на Тихому океані, Балтиці та Чорному морі.

Бюджет РФ наповнюється насамперед за рахунок податку на видобуток корисних копалин, а видобуток нафти впав у квітні на 5% порівняно з показником річної давності. В результаті тепер Росія щодня виробляє на 810 тисяч барелів менше, ніж її квота в ОПЕК+ (9,64 млн барелів).

У російському уряді, між тим, очікують, що нафтовидобуток цього року залишиться практично на рівні колишнього – близько 511 млн тонн сирої нафти та конденсату. Це еквівалентно приблизно 10,26 млн барелів на добу.

У Бєлгородській області поїзд зійшов з рейок через авіабомбу РФ

Російська авіабомба, що впала на залізничну колію, спричинила сходження з рейок поїзда в Бєлгородській області РФ. Про це повідомляє Telegram-канал Astra в середу, 13 травня.

Зазначається, що російський бомбардувальник нештатно скинув ФАБ-500 просто на залізничну колію в Яковлівському районі Бєлгородської області. Бомба не здетонувала, але пошкодила 25 метрів полотна.

Машиніст електропоїзда, який прямував за маршрутом Разумне-Томарівка і перевозив 15 пасажирів, вчасно помітив пошкодження колії та застосував екстрене гальмування. Це призвело до сходження з рейок половини вагона.

Постраждала 75-річна пасажирка, її доправили до лікарні. Згодом на місце події прибули сапери, які вилучили ФАБ-500.

Після інциденту губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков написав, що причиною сходження поїзда з рейок міг стати підрив. Однак потім він відредагував повідомлення, видаливши згадку про можливу диверсію.
Astra зазначає, що з початку 2026 року на територію Росії та окупованих українських регіонів упали щонайменше 24 російські ФАБ.

Угорщина вперше викликала посла Росії через обстріл Закарпаття

Міністерстро закордонних справ Угорщини вперше викликало російського посла через повітряну атаку РФ на Закарпаття. Про це повідомляє HVG у середу, 13 травня. “Уряд Угорщини рішуче засуджує російський напад на Закарпаття”, – заявив прем’єр-міністр Петер Мадяр на першому засіданні нового уряду країни.

За його словами, глава угорського МЗС Аніта Орбан викликала російського посла на зустріч у четвер, 14 травня, об 11:30 через удар безпілотниками по Закарпаттю.

Попередній міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто жодного разу не викликав російського посла після атак РФ на Закарпаття.
Нагадаємо, сьогоднішня атака РФ на Закарпаття стала однією з наймасштабніших для регіону за весь час повномасштабної війни. Відомо про прильоти по обʼєктах критичної інфраструктури в кількох районах. Угорщина засудила масовану атаку російських безпілотників на Закарпаття.

Зеленський про масовану атаку: Це не випадковість

Одна з найдовших масованих російських атак проти України не є випадковою, адже відбувається під час візиту президента США Дональда Трампа до Китаю. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський в Телеграм у середу, 13 травня.
“Точно не можна назвати випадковістю одну з найдовших масованих російських атак проти України якраз у той час, коли президент Сполучених Штатів прибув з візитом у Китай – з візитом, від якого багато очікують. У цей непростий геополітичний момент Росія явно намагається зіпсувати загальний політичний фон і привернути увагу до свого зла – намагається за рахунок українських життів та української інфраструктури”, – написав він.
Зеленський нагадав, що за даними розвідки, Росія може запустити ракети проти України після всіх хвиль дронів.
“За даними нашої розвідки, після всіх хвиль дронів цілком можливі також і запуски ракет проти України. Наші воїни захищають Україну, але очевидна мета Росії – перенавантажити ППО і спричинити якомога більше горя та болю саме цими днями”, – зазначив глава держави.
Він підкреслив, що росіяни цілеспрямовано запускають хвилі “шахедів” по регіонах, які найближче до кордонів країн НАТО. Були влучання в Закарпатті, на Львівщині, на Волині, у Івано-Франківській, Рівненській, Вінницькій, Чернівецькій, Хмельницькій, Дніпропетровській, Кіровоградській, Запорізькій, Житомирській, Київській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Черкаській, Харківській, Херсонській областях.
Загалом від початку доби було вже щонайменше 800 російських БпЛА, і атака продовжується – у повітряний простір України залітають нові дрони.
“Станом на зараз відомо про десятки поранених, і серед них є діти. На жаль, шестеро людей загинуло. Мої співчуття рідним і близьким”, – резюмував Зеленський.

Кремль вимагає Донбас для “початку переговорів”

Припинення вогню в Україні та мирні переговори можливі лише після виведення ЗСУ з території Донбасу. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков в коментарі російським пропагандистам в середу, 13 травня.
За версією Пєскова, “у цей момент настане припинення вогню, і сторони можуть спокійно зайнятися переговорами”.
При цьому речник Кремля вважає, що такі переговори “неминуче будуть дуже складними і будуть містити велику кількість важливих деталей”. Але Пєсков не став уточнювати, про що саме йдеться.

Сьомий з початку весни російський НПЗ зупинився через удари дронів – ЗМІ

Нафтопереробний завод Пермнафтооргсинтез Лукойлу, сьомий за обсягом переробки в Росії, повністю зупинив переробку нафти і випуск нафтопродуктів після атаки безпілотників 7 травня. Про це повідомляє Reuters у середу, 13 травня.

На заводі, який переробляє понад 12 млн тонн нафти на рік, сталася пожежа та були пошкоджені технологологічні установки.

За словами джерел видання, 7 травня було аварійно зупинено установки первинної ‌переробки АВТ-5, АВТ-1 та АВТ-2, які сумарно забезпечують половину потужності підприємства. Ще одна установка – АВТ-4 – простоює з 30 квітня через пожежу, яка також виникла внаслідок атаки дронів.

НПЗ, який торік випустив 2 млн тонн автобензину і понад 5 млн тонн дизеля, став сьомим російським нафтозаводом, який зупинив випуск з початку весни.

5 травня повністю припинив переробку нафти завод Киришинефтеоргсинтез у Ленінградській області (другий за потужністю в Росії), 22 квітня став Сизранський НПЗ, 18 квітня припинив прийом нафти Новокуйбишевський НПЗ, 16 квітня зупинився Туапсинський НПЗ (усі належать Роснефти). 5 квітня припиняв прийом нафти Нижегороднафтооргсинтез Лукойлу, а 21 березня – Саратовський НПЗ.

В результаті обсяги переробки нафти на російських НПЗ обвалилися до мінімуму з 2009 року – 4,69 млн барелів на добу. Порівняно з минулим роком завантаження нафтозаводів впало на 12%, а порівняно з довоєнним 2021-м – на 18%, або майже 1 млн барелів на добу.

У відповідь уряд Росії посилив контроль за ринком бензину: у травні 11 найбільших нафтових компаній підписали угоди з Міненерго, в рамках яких уряд спускатиме НПЗ щомісячний план з виробництва палива, його відвантажень на внутрішній ринок, експорту та продажу на біржі.

“Для захисту росіян”: Путіну дозволили вводити війська в інші країни

Державна дума Росії у середу, 13 травня, у другому та третьому читаннях затвердила закон, який суттєво розширює повноваження президента щодо використання збройних сил за кордоном. Про це повідомляють росЗМІ. Закон, прийнятий одноголосно (384 депутати “за”), спрямований на “посилення захисту російських громадян від неправомірних дій недружніх іноземних держав”.

Згідно з документом, відтепер правитель РФ Володимир Путін зможе залучати армію для “захисту громадян Росії” у разі “арешту, утримання, кримінального та іншого переслідування” за кордоном. Йдеться про випадки, коли росіяни заарештовані за кордоном судами, які “наділені повноваженнями без участі РФ”, а також міжнародними судовими органами, які Росія не визнає.

Правитель Росії має право відправити війська за кордон у разі, якщо країни або міжнародні органи приймають рішення, що “суперечать інтересам РФ” або “основам публічного правопорядку” в Росії.

Розширити повноваження Путіна щодо закордонного використання армії російська влада вирішила після серії попереджень від провідних держав НАТО про те, що Кремль готується до війни з однією чи кількома європейськими країнами.

Відключення інтернету: росіяни “винесли” з банків рекордну суму коштів

Росіяни прискорили виведення готівки з банків під час травневих свят, коли правлячий режим країни відключав мобільний інтернет для проведення військових парадів. Про це заявило російське пропагандистське інформагентство РБК, посилаючись на дані Центробанку Росії.
З 1 по 11 травня обсяг “кешу” на руках у громадян збільшився на 210,5 млрд руб., що стало рекордним значенням за цей період з 2011 року. Порівняно з 2025 роком (41,2 млрд руб.) попит на готівку зріс майже вп’ятеро.
Найближчий результат був зафіксований лише в пандемійному 2020 році – тоді показник за травневі свята (з 30 квітня по 11 травня) підскочив на 133,5 млрд. руб.
Росіяни запасаються готівкою через обмеження в роботі інтернету, зазначають економісти. Шатдауни розпочалися з травня 2025 року та охопили не тільки прикордонні з Україною регіони, а й великі міста, включаючи Москву. За час банки втратили через відтік в “кеш” вже понад 2,7 трлн крб.
Росіяни також почали знімати гроші з рахунків після масових блокувань карток на тлі посилення боротьби з шахрайством.
Сьогодні частина громадян стала сприймати безготівкові операції як менш передбачувані, при цьому якщо гроші не проходять через банківську систему, владі набагато складніше відслідковувати їхній рух.
Заразом Кремль планував знижувати використання кешу в рамках обілення економіки. Влада обговорює введення ліміту в 1 млн руб. для внесення готівки через банкомати, посилення фінансового моніторингу з вимогою підтверджувати походження великих сум та посилення відповідальності за недотримання правил обігу готівки.