Агресія Росії – Антикор

Як у Середньовіччі: Мельник в ООН навів статистику про туалети в РФ

Постійний представник України при ООН Андрій Мельник під час засідання Ради Безпеки 20 квітня звернув увагу на контраст між життєвими умовами громадян Росії та амбіціями Кремля щодо статусу “великої держави”. Посилаючись на офіційні дані, дипломат зазначив, що приблизно чверть російських домогосподарств не має доступу до внутрішніх санітарних зручностей або централізованої каналізації. У сільській місцевості ситуація ще гірша: до двох третин сімей змушені користуватися вигрібними туалетами. Про це повідомляє Укрінформ у вівторок, 21 квітня.

Мельник наголосив на парадоксальності позиції Москви, яка прагне визнання як глобального лідера, попри значну соціальну відсталість власного населення.

“З одного боку, Росія вимагає визнання як “велика наддержава”, заявляючи про право силою перекроювати державні кордони та нав’язувати нову сферу впливу”, – сказав Мельник.

Водночас, за його словами, близько 35 млн громадян Росії змушені користуватися зовнішніми туалетами. Ця кількість зіставна з населенням таких країн, як Польща або Саудівська Аравія, або штатів Техас і Каліфорнія, зауважив він.

“Пан Путін хоче, щоб Росію сприймали як шанованого глобального гравця, тоді як умови життя значної частини її населення не кращі, ніж у ранньому Середньовіччі”, – сказав Мельник.

Особливу увагу Мельник приділив впливу соціальної нерівності, яка, на його думку, стала одним із чинників жорстокості російських військових в Україні.

“Російські солдати, багато з яких досі живуть у середньовічних умовах і користуються вигрібними ямами, зіткнулися з тим, чого вони ніколи не очікували побачити: звичайні українські родини, які живуть із гідністю у сучасних будинках, у громадах, що побудували добробут за тридцять років незалежності”, – розповів дипломат.

Такі контрасти лише підживлювали агресію та варварські дії окупантів. Постпред також нагадав про трагічні події в Бучі, де після звільнення міста було знайдено понад 450 убитих цивільних та зафіксовано численні воєнні злочини російських солдатів. Цю трагедію він назвав однією з найтемніших сторінок сучасної історії.

Нагадаємо, ініційоване Україною засідання Ради Безпеки ООН присвячене обговоренню останніх російських обстрілів українських міст.

Радбез ООН: Мельник відповів на “потік брехні” РФ

В ОП розповіли, коли Спецтрибунал запрацює повноцінно

Україна очікує офіційного запуску Спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії проти Російської Федерації вже у 2027 році. Процес створення трибуналу перейшов до активної стадії реалізації, завершивши основні юридичні приготування. З лютого 2026 року в Гаазі та Страсбурзі діє робоча група, яка займається організаційними аспектами. Для її функціонування Європейський Союз виділив 10 мільйонів євро. Про це в четвер, 16 квітня, повідомили в Офісі президента України.

Як зауважили в ОП, країна вже ратифікувала відповідну двосторонню угоду з Радою Європи. Наступний важливий етап – зустріч у Кишиневі, запланована на 14–15 травня. На ній Рада Європи укладатиме угоду про створення керівного комітету трибуналу. Свою офіційну підтримку участі в процесі підтвердили 20 країн, серед яких Велика Британія, Німеччина, Франція, Польща та країни Балтії. Основне завдання трибуналу – забезпечення відповідальності російського керівництва за агресію проти України.

Очікується, що після завершення підготовчих етапів трибунал зможе розпочати повноцінну роботу вже наступного року. Його діяльність буде базуватися на міжнародній підтримці та тісній співпраці з європейськими інституціями. Це забезпечить необхідну правову основу для засудження злочину агресії, який нині поза юрисдикцією Міжнародного кримінального суду.

Серед активних учасників процесу – Польща, яка офіційно підтвердила своє прагнення долучитися до створення трибуналу. Варшава вже подала відповідну декларацію до Ради Європи. Завершення формування механізму очікується в травні.

Поворотний момент: до угоди про Спецтрибунал долучилися ще дві країни

Ісландія та Польща висловили свою готовність приєднатися до угоди щодо створення Спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України. Про це у вівторок, 14 квітня, заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга у соцмережі Х.

Він відзначив, що цей крок став поворотним моментом, оскільки з 17 підтвердженнями вдалося досягти юридичного мінімуму кількості держав-членів, необхідного для просування угоди.

“Ми вдячні нашим ісландським та польським партнерам за цей важливий крок. Це знаменує собою поворотний момент: з 17 підтвердженнями ми офіційно перетнули юридичний мінімум у кількості держав-членів, необхідних для голосування за угоду”, – написав Сибіга.

На зустрічі у Кишиневі, яка запланована на 14-15 травня, розширену часткову угоду (EPA) буде винесено на розгляд комітету міністрів Ради Європи.

“Минуло менше року з того часу, як ми дали зелене світло Трибуналу 9 травня 2025 року, коли зібрали міністрів закордонних справ країн Європи у Львові. І тепер ми підготували всі правові кроки для початку роботи Трибуналу”, – зазначив міністр.

Глава МЗС наголосив на продовженні роботи зі збору підписів інших країн як у межах Ради Європи, так і поза її юрисдикцією, закликаючи всі держави долучитися до глобальних зусиль задля встановлення справедливості.

“Злочинці в Москві повинні усвідомити, що правосуддя неминуче. Від звичайних російських виконавців до вищого військового та політичного керівництва. Підзвітність має вирішальне значення для міцного миру”, – резюмував Андрій Сибіга.

Нагадаємо, перед цим Норвегія офіційно висловила намір приєднатися до Розширеної часткової угоди про Керівний комітет Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Як відомо, 25 червня 2025 року Україна і Рада Європи підписали угоду про спецтрибунал проти Росії. Він матиме статус міжнародного органу, а не гібридної чи національної інституції.

До угоди щодо Спецтрибуналу проти РФ долучилася ще одна країна

Швеція заявила намір долучитися до Угоди про створення Спеціального трибуналу з розслідування злочину агресії РФ. Про це у середу, 25 березня, повідомила міністр закордонних справ країни Марія Мальмер Стенергард у соцмережі Х.
“Швеція підтвердила свій намір приєднатися до Угоди про Спеціальний трибунал з розслідування злочину агресії проти України”, – написала вона.
Стенергард додала, що це ще один крок до створення трибуналу, одним з засновників якого буде Швеція.
“Ми маємо забезпечити відповідальність за злочини РФ проти України”, – додала очільниця МЗС країни.

Уряд Литви оновив Стратегію нацбезпеки

Уряд Литви у середу, 25 лютого, затвердив оновлену Стратегію нацбезпеки, в якій йдеться про екзистенційну загрозу для країни та всієї євроатлантичної спільноти з боку Росії. Тепер документ має затвердити Сейм, повідомляє LRT.
У Стратегії вказується ймовірність того, що до 2030 року Росія буде мати спроможності, з якими може наважитися на повномасштабну конвенційну війну з НАТО.
Окрему увагу звертають на загрози з боку розвідок недружніх країн, та ймовірності агресивних дій з боку Білорусі щодо європейських сусідів.
Відзначають також виклики й загрози, пов’язані зі стрімким розвитком технологій і цифровізацією, ризики через вразливості критичної інфраструктури.
Ключовими завданнями у стратегії визначають посилення армії, колективних гарантій безпеки та оборонних спроможностей Європи в цілому, розбудову національної системи оцінки загроз і раннього попередження, посилення інтеграції Стрілецької спілки Литви у систему національної оборони, робота над економічною безпекою. Йдеться і про політику стимулювання народжуваності.
Попередню версію національної безпекової стратегії затвердили у 2021 році.

Експерт розповів про етапи створення спецтрибуналу для РФ

Підготовча команда майбутнього Спеціального трибуналу з розслідування злочину агресії Росії проти України працюватиме у Страсбурзі та Нідерландах. Про це в п’ятницю, 30 січня, в коментарі Укрінформу повідомив експерт із міжнародного кримінального права та виконавчий директор Міжнародної асоціації адвокатів (IBA) Марк Елліс.

“Підготовча команда становитиме фазу “0” у трифазному підході до створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії (STCA). Робота розпочнеться з невеликої команди, яка приблизно 1,5–2 роки працюватиме як у Страсбурзі, так і в Нідерландах, перш ніж повністю переїде до Нідерландів. Команда займатиметься розробкою інституційної архітектури STCA, зокрема внутрішніх правил і процедур, кадрових рамок та вимог безпеки, пошуком приміщення в Гаазі для етапу так званого “скелетного” трибуналу. Європейський Союз виділив 10 мільйонів євро на підтримку цієї фази”, – сказав він.

Щодо участі підготовчої команди у відборі суддів та прокурора трибуналу, Елліс зазначив, що це питання вирішуватиметься на наступному етапі.

“Підготовча команда не зосереджуватиметься на цьому питанні. Це відбуватиметься на фазі “1” – під час створення так званого “скелетного” трибуналу. Саме на цьому етапі, спираючись на напрацювання нульової фази, через керівний комітет здійснюватиметься добір і призначення ключового персоналу, включаючи суддів та прокурора”, – зауважив він.

Раніше міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що угода про створення спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України майже завершена, зауваживши, що залишаються певні практичні питання, які ще обговорюються, аби трибунал почав діяти.

Мельник в ООН: Трибунал над Росією сприятиме миру

Сибіга оцінив готовність угоди про спецтрибунал для РФ

Угода щодо створення спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України майже завершена, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга в інтерв’ю Європейській правді.

“Нам потрібна так звана імплементаційна угода щодо створення спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ. Угода практично готова, її треба схвалити на Раді міністрів країн Ради Європи”, – сказав Андрій Сибіга.

Міністр зауважив, що залишаються певні практичні питання, які ще обговорюються, аби трибунал почав діяти.

“Там триває дискусія щодо практичних деталей – сума внесків, кількість країн, які повинні ратифікувати, щоб ця конструкція набула чинності”, – зазначив міністр.

Також серед ключових завдань Україна бачить організацію діяльності майбутнього трибуналу на території Нідерландів.

Питання заморожених активів РФ Сибіга назвав невід’ємною складовою зусиль щодо притягнення Росії до відповідальності.

“Окреме завдання – по заморожених активах РФ, які до речі, не знімаються з порядку денного. І це – частина інфраструктури притягнення агресора до відповідальності”, – наголосив глава МЗС.

Крім того, міністр підкреслив важливість роботи над компенсаційною комісією для присудження репарацій жертвам російської агресії та зазначив необхідність конкретних кроків у вигляді перших фінансових внесків. На його переконання, це допоможе забезпечити реальність механізму та підкреслити неминучість покарання.

“Неможливість уникнення відповідальності російським агресором, притягнення агресора до відповідальності, у тому числі компенсація шкоди, завданої Україні, нашим громадянам і юридичним особам – це невіддільна, обов’язкова складова майбутнього миру”, – резюмував міністр.

Нагадаємо, що Європейський Союз вже виділив 10 мільйонів євро на підтримку нового спеціального трибуналу для розслідування ролі керівництва Росії у війні проти України.

Раніше повідомлялося, що Москва назвала спецтрибунал проти РФ “нікчемним”, а його підтримку – “ворожим демаршем”.

У США назвали РФ “керованою загрозою”

У США вважають, що Росія для східних країн-членів НАТО залишиться “постійною, але керованою загрозою”. Про це йдеться у новій стратегії національної оборони США, яку опублікував Петагон.
“Незважаючи на те, що Росія страждає від різних демографічних та економічних труднощів, війна в Україні показує, що вона, як і раніше, має значні запаси військової і промислової могутності”, – сказано в документі.
Згідно з новою стратегією, Пентагон “забезпечить готовність американських військ до захисту від російських загроз території Сполучених Штатів” та “продовжить відігравати важливу роль у НАТО”, незважаючи на коригування позиціонування США “на європейському театрі військових дій”.
“Москва не в тій ситуації, щоб претендувати на гегемонію в Європі. Європейське НАТО перевершує Росію за масштабами економіки, чисельністю населення і, отже, за прихованою військовою могутністю. Водночас, хоча Європа залишається важливою, вона має меншу та зменшену частку світової економічної могутності. З цього випливає, що, хоча ми є і будемо залишатися залученими до подій у Європі, ми повинні – і будемо – надавати пріоритет захисту батьківщини США та стримуванню Китаю”, – йдеться у документі.
Окремий розділ у стратегії присвячений Китаю, який названий “другою за могутністю країною у світі”, яка “поступається тільки Сполученим Штатам”. Згідно з документом, однією з цілей Пентагону є стримування Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні “за допомогою сили, а не конфронтації”.
Відповідно до стратегії, Пентагон має “підтримувати сприятливий баланс військової могутності в Індо-Тихоокеанському регіоні”, щоб уникнути домінування Китаю.

Зеленський відповів Трампу щодо перешкоди до миру

Президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні заявив, що Україна ніколи не буде перепоною для досягнення миру і наголосив на неспростовних свідченнях російської загрози. Він також висловив необхідність тиску на Росію через її атаки на українську енергетику та населення. Зеленський розповів про розмову з генеральним секретарем НАТО та плани зміцнення оборони. Росія в свою чергу стверджує, що готова до миру, але вину за війну покладає на Україну.

Мерц: Війна в Україні є частиною плану РФ проти ЄС

Глава уряду Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що війна в Україні становить небезпеку для всієї Європи, зокрема для Німеччини. На його думку, конфлікт є частиною цілеспрямованої стратегії Росії проти європейських держав. Про це він говорив у своєму новорічному телезверненні до громадян країни, яке цитує DW у середу, 31 грудня.

“В Європі вирує жахлива війна. Це війна, яка безпосередньо загрожує нашій свободі та нашій безпеці. Росія продовжує свою агресивну війну проти України з невблаганною жорстокістю. Четвертий рік поспіль українці святкуватимуть Новий рік у найнесприятливіших умовах – багато хто без електрики, під градом ракет, у страху за друзів і рідних”, – зазначив Мерц.

Мерц підкреслив, що ця війна – це “не якась далека війна, яка нас не стосується”. За його словами, війна проти України є частиною ширшого плану Росії, спрямованого проти всієї Європи. Він також згадав про зростання кількості випадків кібератак, шпигунства та диверсій, які торкаються і Німеччини.

Нагадаємо, у листопаді The Wall Street Journal писала про підготовку Німеччиною секретного плану на випадок війни з Росією. Згідно з інформацією журналістів, робота над цією стратегією почалася приблизно два роки тому, а зараз Берлін розглядає можливість її реалізації.

В разі нападу з РФ і Білорусі: країни Балтії готуються підривати мости