У Бойка відсудили газове родовище

Верховний Суд скасував угоду з продажу Приазовського газового родовища, яке продали за ціною, у десятки разів нижчою від стартової. Про це поінформував Офіс генпрокурора у середу, 22 квітня. Родовище із запасами газу на мільярди гривень гривень продали за суму, що у десятки разів нижча від стартової. Спеціалізована екологічна прокуратура довела в суді, що угода укладена з грубими порушеннями закону. Верховний Суд визнав недійсними результати торгів, сам спецдозвіл і договір його купівлі-продажу.
Рішення 14 квітня 2026 року ухвалив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, задовольнивши касаційну скаргу прокуратури.
Йдеться про Приазовське родовище – одне з найстаріших в Україні, відкрите ще у 1929 році. Це майже 35 тисяч гектарів, понад 110 свердловин і більш як 2,2 млрд кубометрів розвіданих запасів газу.
У 2020 році спецдозвіл продали з грубими порушеннями. Без обов’язкового погодження з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України. Торги відбулися у форматі голландського аукціону – зі зниженням ціни. У підсумку вартість лота впала у 39 разів.
Попри особливо важливе значення родовища, участь у торгах взяла лише одна компанія. У медіа її пов’язували з українським політиком, щодо якого діють санкції РНБО. За відсутності конкуренції ця компанія отримала право на видобуток газу лише за 630 тисяч гривень – при тому, що вартість запасів оцінюється приблизно у 7,8 мільярда гривень.
Суд погодився з аргументами прокурорів: передача родовища відбулася фактично без конкуренції, з порушенням закону і всупереч інтересам держави. Надра є власністю Українського народу, і їх використання має відбуватися відкрито та на конкурентних умовах. Користувачем Приазовського газового родовища, що купив спецдозвіл з “голландського” аукціону Держгеонадр в 2020 р., є компанія ТОВ КЗР Петролеум, яке контролює Рубен Захарян. Контроль здійснюється через кіпрську San Posidanius Investments Limited.
Втім, за даними bihus, цей актив з народним депутатом і колишнім міністром енергетики та Юрієм Бойком.
Раніше українські військові повернули під контроль бурові газо- та нафтовидобувні платформи біля берегів Криму в Чорному морі – так звані “вишки Бойка”.

Суд анулював угоду щодо родовища Бойка

Верховний Суд скасував угоду з продажу Приазовського газового родовища, яке продали за ціною, у десятки разів нижчою від стартової. Про це поінформував Офіс генпрокурора у середу, 22 квітня. Родовище із запасами газу на мільярди гривень гривень продали за суму, що у десятки разів нижча від стартової. Спеціалізована екологічна прокуратура довела в суді, що угода укладена з грубими порушеннями закону. Верховний Суд визнав недійсними результати торгів, сам спецдозвіл і договір його купівлі-продажу.
Рішення 14 квітня 2026 року ухвалив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, задовольнивши касаційну скаргу прокуратури.
Йдеться про Приазовське родовище – одне з найстаріших в Україні, відкрите ще у 1929 році. Це майже 35 тисяч гектарів, понад 110 свердловин і більш як 2,2 млрд кубометрів розвіданих запасів газу.
У 2020 році спецдозвіл продали з грубими порушеннями. Без обов’язкового погодження з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України. Торги відбулися у форматі голландського аукціону – зі зниженням ціни. У підсумку вартість лота впала у 39 разів.
Попри особливо важливе значення родовища, участь у торгах взяла лише одна компанія. У медіа її пов’язували з українським політиком, щодо якого діють санкції РНБО. За відсутності конкуренції ця компанія отримала право на видобуток газу лише за 630 тисяч гривень – при тому, що вартість запасів оцінюється приблизно у 7,8 мільярда гривень.
Суд погодився з аргументами прокурорів: передача родовища відбулася фактично без конкуренції, з порушенням закону і всупереч інтересам держави. Надра є власністю Українського народу, і їх використання має відбуватися відкрито та на конкурентних умовах. Користувачем Приазовського газового родовища, що купив спецдозвіл з “голландського” аукціону Держгеонадр в 2020 р., є компанія ТОВ КЗР Петролеум, яке контролює Рубен Захарян. Контроль здійснюється через кіпрську San Posidanius Investments Limited.
Втім, за даними bihus, цей актив з народним депутатом і колишнім міністром енергетики та Юрієм Бойком.
Раніше українські військові повернули під контроль бурові газо- та нафтовидобувні платформи біля берегів Криму в Чорному морі – так звані “вишки Бойка”.

Іран зробив заяву щодо передачі свого урану США

Ядерна програма Ісламської Республіки не є предмет для переговорів з іноземцями. Про це заявив прес-секретар дипломатичного відомства Есмаїл Багаї, коментуючи перспективи примирення Ірану зі США, повідомляє іранське провладне інформагентство Tasnim.
“Тверда позиція країни – збереження ядерних досягнень на території Ірану”, – сказав спікер.
Багаї виключив саму можливість передачі Тегераном свого збагаченого урану куди-небудь за кордон.
Посадовець підкреслив, що його держава тільки з огляду на свої інтереси може бути готова до мирної угоди зі США
Слова іранського дипломата різко контрастували з недавніми заявами Дональда Трампа про нібито “готовність” Тегерану до укладання угоди.
Американський президент стверджував, що від іранських ядерних об’єктів зостався лишень один “пил”, й Ісламська республіка нібито готова передати й його в обмін на мир. Проте офіційний Тегеран заперечив такі заяви кілька разів і звинуватив Трампа в маніпуляціях.
Трамп пригрозив відібрати в Ірану уран “недружнім способом”

Польща ратифікувала нову угоду з Україною у галузі безпеки

Сейм Польщі 17 квітня ухвалив закон про ратифікацію угоди з Україною щодо співпраці у боротьбі зі злочинністю. Про це повідомляє Dziennik Gazeta Prawna.

За закон проголосували 242 депутати, проти – 10, ще 185 утрималися.

Нова угода замінить чинну домовленість між Україною та Польщею від 1999 року. За словами міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Марціна Кєрвінського, документ має створити правові механізми для протидії сучасним загрозам, зокрема актам саботажу.

Під час розгляду законопроєкту заступник глави МВС Польщі Чеслав Мрочек наголосив на необхідності адаптації інструментів співпраці до актуальних викликів і загроз.

Угода передбачає взаємну допомогу сторін у розслідуванні злочинів, пошуку підозрюваних, ідентифікації осіб, встановленні місцезнаходження предметів, пов’язаних із правопорушеннями, а також виявленні доходів, отриманих злочинним шляхом.

Крім того, документ регулює нові форми взаємодії, зокрема проведення контрольованих постачань заборонених матеріалів та можливість обміну офіцерами зв’язку.

Окремо визначено повноваження правоохоронців однієї держави діяти на території іншої, а також механізми створення спільних робочих груп, проведення навчань і обміну досвідом.

Основною формою співпраці стане обмін інформацією на засадах взаємності, зокрема щодо підозрюваних осіб, організованих злочинних груп, їхніх зв’язків і методів діяльності.

Закон набуде чинності через 14 днів після оприлюднення. Наступним етапом стане його розгляд у Сенаті Польщі.

Трампу доведеться піти на поступки Ірану – ЗМІ

Президент США Дональд Трамп прагне до переговорів про припинення війни з Іраном, про що свідчить його заява про тимчасове припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном. На тлі зростання цін і падіння рейтингів, американський лідер може виявитися більш поступливим до деяких вимог Тегерана. Про це повідомляє видання Politico, посилаючись на високопоставлених посадовців з країн Перської затоки і США.
Трамп “серйозно ставиться до переговорів і дуже хоче, щоб це закінчилося, але іранці поки відмовляються дати йому те, що йому потрібно, щоб зберегти гідність і піти”, запевнив один зі співрозмовників ЗМІ.
Сам Трамп висловив думку, що й Іран також бажає укласти угоду. Глава Білого дому знову повторив слова про те, що Іран не може мати ядерної зброї, і додав, що “сьогодні іранці готові робити те, до чого не були готові два місяці тому”.
Видання припустило, що Трамп відкинув ідею угоди, яка могла би включати 20-річний мораторій на збагачення урану Іраном.
Білий дім не дав конкретної відповіді на питання, чи може президент прийняти угоду, яка дозволить Ірану збагачувати уран для цивільних цілей у майбутньому. Але за словами двох осіб, обізнаних з ходом переговорів, 20-річний мораторій насправді є пропозицією адміністрації Трампа. Втім, Іран запропонував лишень 5-річний мораторій.
Трамп також вимагає, щоб Іран відмовився від поставок частково збагаченого урану, та Тегеран відкидає цю вимогу.
Президент США також заявив, що Іран “погодився повернути ядерний пил, який знаходиться глибоко під землею”, але сам Тегеран цього поки не підтвердив.
“Іран продемонстрував здатність витримувати блокади та бомбардування, продовжуючи при цьому утримувати контроль над світовими ринками, обмежуючи потік морського транспорту в Ормузькій протоці”, – констатувало видання.
У випадку, коли Трамп у підсумку припинить блокаду протоки і укладе угоду з можливістю подальшого збагачення урану, це викличе питання щодо його стратегії.

Іран розблокує частину Ормузької протоки за однієї умови – ЗМІ

Іран розглядає можливість дозволити суднам безперешкодно проходити через оманську частину Ормузької протоки у межах переговорів зі США. Проте умовою для цього є досягнення угоди щодо запобігання відновленню конфлікту, повідомляє Reuters.
Тегеран готовий дозволити суднам використовувати другу сторону вузької протоки у водах Оману без перешкод з боку Ірану.
Нині невідомо, чи йдеться також про розмінування можливих мін у цій зоні або про гарантії вільного проходу для всіх суден, включно з пов’язаними з Ізраїлем.
Пропозиція залежить від того, чи буде Вашингтон готовий задовольнити вимоги Тегерана.
Заразом джерело Reuters зазначає, що поки що не зрозуміло чи погодиться Іран також розмінувати будь-які міни, які він міг розмістити на цій ділянці води, або чи буде дозволено вільний прохід усім суднам – навіть тим, що пов’язані з Ізраїлем.
Раніше голова Центрального командування США адмірал Бред Купер заявив Збройні сили США повністю зупинили морську торгівлю з Іраном.
Трамп заявив, що “назавжди відкриває” Ормуз

Іран атакував трубопровід саудитів, що дозволяв обійти Ормуз – FT

Іран атакував у Саудівській Аравії трубопровід Схід-Захід, що перекачував нафту з узбережжя Перської затоки до Червоного моря. Про це повідомляє FT у середу, 8 квітня.
За даними джерел, було уражено одну з насосних станцій уздовж 1200-кілометрової магістралі.

За інформацією співрозмовників, удар могли здійснити за допомогою безпілотника. Джерела припускають, що робота трубопроводу може не зазнати суттєвого впливу завдяки резервним потужностям.

Державна компанія Saudi Aramco, яка експлуатує трубопровід, ситуацію не коментувала. Водночас Міноборони повідомило про перехоплення дев’яти дронів за кілька годин, не уточнюючи деталі.

Попри досягнуту напередодні домовленість про двотижневе перемир’я між США та Іраном, атаки на енергетичну інфраструктуру у регіоні тривають.

Зокрема, Кувейт заявив про “інтенсивну хвилю” атак по нафтових об’єктах і електростанціях, які спричинили значні пошкодження. Об’єднані Арабські Емірати повідомили про перехоплення 17 балістичних ракет і 35 дронів від початку перемир’я.

Іран, своєю чергою, заявив про атаку на нафтопереробний завод Lavan, назвавши її актом агресії. Катар і Бахрейн також повідомили про перехоплення ракет і безпілотників.

Попри потенційне відкриття протоки, танкери поки майже не проходять через Ормуз, за винятком суден, пов’язаних з Іраном.

Нафтопровід саудитів став ключовим маршрутом експорту для країни після обмеження судноплавства через Ормузьку протоку. Його побудували у 1980-х роках, і нині він дозволяє транспортувати до 4,9 млн барелів нафти на добу до порту Янбу на Червоному морі. Нагадаємо, сьогодні вночі США погодилися призупинити на два тижні бомбардування Ірану в обмін на повне відкриття Ормузької протоки та продовження переговорів. Іран погодився розблокувати Ормузьку протоку в обмін на припинення атак. За інформацією ЗМІ, президент США Дональд Трамп серйозно розмірковує над можливістю фізичного захоплення контролю за нафтовим сектором Ірану.

Венс пояснив, що загрожує “крихкому перемир’ю” з Іраном

Нинішня угода про замирення між США та Іраном насправді є “крихким перемир’ям”. Про це заявив віце-президент США Джей Ді Венс, який брав участь у завершальних переговорах повідомляє CNN.
Венс, виступаючи в столиці Угорщини Будапешті, зазначив, що відповідь Ірану була різною залежно від представників влади.
Він зазначив, що міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі позитивно відреагував на план, але інші брехали про те, чого досягли США у військовому плані, та про умови перемир’я.
“Ось чому я кажу, що це крихке перемир’я. Є люди, які видимо хочуть сісти за стіл переговорів і працювати з нами, щоб знайти досягти вигідної угоди, а є люди, які брешуть навіть про те крихке перемир’я, яке ми вже уклали”, – стверджує американський урядовець.
За його словами, якщо іранці готові добросовісно працювати зі США, то угоду можна буде укласти.
“Якщо вони будуть брехати, якщо вони будуть обманювати, якщо вони… спробують завадити навіть тому крихкому перемир’ю, яке ми встановили, то вони не будуть задоволені”, – пригрозив Венс.
Президент Дональд Трамп попросив свою команду поки що утриматися від використання певних військових, дипломатичних та економічних інструментів для тиску на Іран, запевняє віце-президент США.
Проте ці варіанти – “на столі”, якщо Іран не зможе вести конструктивні переговори щодо остаточного припинення війни, додав Венс.

Bitcoin зреагував на перемир’я США та Ірану

Bitcoin різко підскочив у середу, очоливши зростання на криптовалютних ринках після того, як новина про двотижневе перемир’я між США та Іраном спричинила значний ріст ризикових активів. Про це повідомляє investing.

Прогрес у напрямку регуляторної ясності щодо виплат доходності по stablecoin у США також підтримав крипторинок, хоча ухвалення формального законопроєкту поки що здається віддаленим.
Станом на ранок Bitcoin зріс на 4,7% і коштував $71 835,6.
Bitcoin повторив зростання акцій і золота після того, як президент США Дональд Трамп оголосив про відтермінування удару по Ірану на два тижні та зазначив, що обидві сторони працюють над можливим перемир’ям.
Іранські офіційні особи повідомили, що США ухвалили рамки 10-пунктової угоди та вказали на можливість відновлення роботи Ормузської протоки.
Перемир’я запропонував Пакистан. У заяві Ісламабаду зазначено, що і Вашингтон, і Тегеран погодилися на цю угоду. Пакистанські чиновники також запропонували провести прямі переговори щодо перемир’я в Ісламабаді цього тижня.
Раніше Bitcoin впав до майже $64,300, втративши до 4,8% і досягнувши найнижчого рівня з 6 лютого на тлі чергового етапу невизначеності щодо мит.

ЗМІ дізналися деталі переговорів між США та Іраном

Дипломатичний прогрес між США та Іраном був досягнутий ще у вівторок вдень, до того, як президент США Дональд Трамп пригрозив Тегерану “загибеллю цілої цивілізації”. Про це повідомляє Axios з посиланням на джерела.

Верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї вперше з початку конфлікту дав своїм переговорникам доручення просувати угоду зі Вашингтоном.

Представник Трампа Стів Віткофф у понеділок охарактеризував 10-пунктовий план, отриманий від Ірану, як “катастрофічний”. Це призвело до низки правок, які пакистанські посередники узгоджували між Віткоффом та міністром закордонних справ Ірану Аббасом Аракчі.

Вже до вечора понеділка Пакистан отримав від США підтвердження оновленої пропозиції про двотижневе припинення вогню.

Рішення мав остаточно затвердити Хаменеї. Зрештою, він погодився на перемир’я.

“Без його згоди угоди б не було”, – підтвердило джерело.

До ранку вівторка стало зрозуміло, що сторони досягли певного прогресу, хоча Трамп уже висловив свою погрозу про “загибель цивілізації”.

Також джерела Axios спростували інформацію про припинення переговорів, зазначаючи, що дипломатичний процес тривав.

У переговорах також брав участь віцепрезидент США Джей Ді Венс, котрий переважно спілкувався з пакистанськими посередниками.

Зрештою, сторони погодилися на двотижневе припинення вогню.

Перед оприлюдненням свого рішення Трамп обговорив угоду з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу, отримавши його підтвердження на перемир’я.

Американські війська отримали наказ на відступ через 15 хвилин після заяви глави Білого дому.

Раніше президент США Дональд Трамп висловив готовність до переговорів на основі переданих Тегераном пропозицій і заявив, що призупинить на два тижні удари по Ірану. Іран погодився розблокувати Ормузьку протоку в обмін на припинення атак.

Згодом стало відомо, що Китай, який є найбільшим торговельним партнером Тегерана, намагався переконати Іран досягти угоди зі США. Для цього Пекін підтримував контакти через посередників.
Перемир’я між США та Іраном: що варто знати