Частка нафти й газу у ВВП Росії впала до мінімуму з 2017 року

Частка нафтогазового сектору у ВВП Росії у 2025 році становила 13%, що є мінімумом з 2017 року, коли почали публікувати відповідну статистику. Про це свідчать дані Росстату, передає TMT.

За рік показник зменшився на 3 відсоткові пункти. Навіть під час пандемії COVID-19 його рівень був вищим і становив 14%. Протягом року частка сектору знижувалася щоквартально – з 15,5% у першому кварталі до 11,6% у четвертому.

Зміни у структурі економіки Росії пов’язують із коливаннями світових цін на нафту. Так, максимальні показники фіксувалися у 2018 та 2022 роках (20,7% і 20% відповідно), тоді як мінімальні – у 2020 та 2025 роках.

На розвиток галузі впливали санкції, обмеження в межах угод ОПЕК+, низькі ціни на нафту та зміцнення рубля. За даними Росстату, оборот нафтогазових компаній за рік скоротився на 16,7% і становив 19,9 трлн рублів, а прибуток зменшився на 63,9% – до 1,9 трлн рублів. Частка прибуткових компаній також знизилася до 49,1% проти 60,7% роком раніше.

Водночас експерти зазначають, що реальна роль нафтогазового сектору в економіці РФ є більшою, ніж його частка у ВВП, оскільки доходи галузі розподіляються через державні витрати, зарплати та розрахунки з постачальниками.

Також наголошується, що санкційний тиск і обмеження інвестицій впливають на довгострокові перспективи видобутку, який, за оцінками експертів, у майбутньому може поступово знижуватися без суттєвих структурних змін у галузі.
Як відомо, після послаблення американських санкцій проти російської нафти Україна посилила свої санкції, регулярно атакуючи нафтопереробні та нафтоперевалочні об’єкти на території Росії. Один з наймасшатніших ударів стався в ніч на 18 квітня, коли були атаковані відразу чотири такі об’єкти.
У СБС пояснили логіку ударів по півночі Росії

Трампу доведеться піти на поступки Ірану – ЗМІ

Президент США Дональд Трамп прагне до переговорів про припинення війни з Іраном, про що свідчить його заява про тимчасове припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном. На тлі зростання цін і падіння рейтингів, американський лідер може виявитися більш поступливим до деяких вимог Тегерана. Про це повідомляє видання Politico, посилаючись на високопоставлених посадовців з країн Перської затоки і США.
Трамп “серйозно ставиться до переговорів і дуже хоче, щоб це закінчилося, але іранці поки відмовляються дати йому те, що йому потрібно, щоб зберегти гідність і піти”, запевнив один зі співрозмовників ЗМІ.
Сам Трамп висловив думку, що й Іран також бажає укласти угоду. Глава Білого дому знову повторив слова про те, що Іран не може мати ядерної зброї, і додав, що “сьогодні іранці готові робити те, до чого не були готові два місяці тому”.
Видання припустило, що Трамп відкинув ідею угоди, яка могла би включати 20-річний мораторій на збагачення урану Іраном.
Білий дім не дав конкретної відповіді на питання, чи може президент прийняти угоду, яка дозволить Ірану збагачувати уран для цивільних цілей у майбутньому. Але за словами двох осіб, обізнаних з ходом переговорів, 20-річний мораторій насправді є пропозицією адміністрації Трампа. Втім, Іран запропонував лишень 5-річний мораторій.
Трамп також вимагає, щоб Іран відмовився від поставок частково збагаченого урану, та Тегеран відкидає цю вимогу.
Президент США також заявив, що Іран “погодився повернути ядерний пил, який знаходиться глибоко під землею”, але сам Тегеран цього поки не підтвердив.
“Іран продемонстрував здатність витримувати блокади та бомбардування, продовжуючи при цьому утримувати контроль над світовими ринками, обмежуючи потік морського транспорту в Ормузькій протоці”, – констатувало видання.
У випадку, коли Трамп у підсумку припинить блокаду протоки і укладе угоду з можливістю подальшого збагачення урану, це викличе питання щодо його стратегії.

Іспанія імпортувала рекордний обсяг газу з Росії

У березні Іспанія придбала рекордну за обягом кількість російського газу через війну на Близькому Сході. Про це повідомила газета El País в четвер, 16 квітня.
За даними оператора газової системи Enagás, у березні було імпортовано 9 807 ГВт·год російського газу (приблизно 1 млрд кубометрів – ред.). Це більше, ніж під час енергетичної кризи 2023 року, коли ціни різко злетіли. Порівняно з лютим зростання імпорту більш ніж удвічі.
Відомо, що Іспанія має шість регазифікаційних заводів – у Барселоні, Картахені, Уельві, Більбао, Сагунто та Мугардосі. Це дозволяє великим міжнародним трейдерам зберігати там газ не лише для іспанського ринку, а й для перепродажу в інших країнах.
Водночас і власне споживання зросло. Попит у березні збільшився на 2%, а використання газу для виробництва електроенергії – на 46,8%. Це пов’язано з тим, що оператор електромережі Red Eléctrica посилив роботу газотурбінних електростанцій для запобігання масштабним відключенням.

Попри домовленість з Трампом: Індія знову починає купувати російський газ

До Індії прямує партія скрапленого природного газу (СПГ) з підсанкційного російського заводу Портовая, що на Балтійському морі. Про це у середу, 15 квітня, повідомило Reuters із посиланням на дані LSEG.
Зазначається, що якщо вантаж досягне пункту призначення, це буде перша така поставка до Індії з того часу, як минулого року президент США Дональд Трамп заявив, що прем’єр-міністр Нарендра Моді запевнив його, що Індія припинить купувати російські енергоносії.
Індія ніколи публічно не підтверджувала жодних таких зобов’язань і заявляла, що її рішення щодо закупівель базуються на ціні, безпеці поставок та інтересах споживачів.
Водночас Індія, як один із найбільших імпортерів енергоносіїв у світі, зараз дуже вразлива до перебоїв у постачанні та зростання цін, спричинених війною на Близькому Сході та пов’язаним із нею закриттям Ормузької протоки.
Невеликий завод у Портовій, виробнича потужність якого становить 1,5 млн тонн СПГ на рік, розпочав роботу у вересні 2022 року.
Експорт з заводу був перерваний через додаткові санкції у зв’язку з війною проти України, які були введені у січні 2025 року з метою обмеження здатності Росії виробляти та експортувати СПГ і зменшення її доходів від цієї торгівлі.
Дотепер Росія постачала СПГ, незважаючи на санкції, до китайського порту Бейхай з заводу Портовая, а також зі свого заводу Арктик СПГ-2.
Раніше в середу російський енергетичний гігант Газпром доставив до Китаю другий після введення санкцій вантаж СПГ із заводу Портовая, як показали дані LSEG.
“Якщо вантаж буде доставлений, це відкриє другий ринок для російського СПГ, на який накладені санкції США, оскільки всі попередні поставки з російських терміналів, на які накладені санкції, надходили до китайського міста Бейхай”, — зазначив Мартін Сеньйор, керівник відділу ціноутворення на СПГ у галузевому виданні Argus.

Мелоні прокоментувала питання повернення до російського газу

Поки зарано говорити про повернення до російського газу. Про це заявила прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні, повідомляє ANSA у вівторок, 14 квітня.

Вона висловила сподівання, що до того часу, як проблема з енергоносіями через війну на Близькому Сході може досягнути серйозних масштабів, вдасться досягти прогресу в питанні миру в Україні.

“Але щодо російського газу ми повинні бути дуже обережними у своїх діях. Ми не повинні забувати, що економічний тиск, який ми чинили на Росію, зрештою, є найсильнішою зброєю, яку ми маємо для побудови миру”, – заявила Мелоні.

Прем’єрка прокоментувала заяву головного виконавчого директора нафтового гіганта Eni SpA Клаудіо Дескальці, який заявив, що плани заборонити імпорт зрідженого природного газу з Росії слід призупинити.

“Ми повинні бути дуже обережними в тому, як ми рухаємося з цього погляду. Ще зарано говорити про цю динаміку”, – відповіла Мелоні.

Нагадаємо, держави ЄС наростили імпорт російського LNG у першому кварталі 2026 року, витративши на нього близько 2,88 млрд євро. Країни Європи офіційно розпочали кампанію закачування газу до підземних сховищ. Європейці намагатимуться відновити запаси після масованої витрати газу за найхолоднішу зиму поточного десятиріччя.

Євросоюз розпочав закачування газу в ПСГ

Країни Європи офіційно розпочали кампанію закачування газу до підземних сховищ (ПСГ). Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в понеділок, 13 квітня.
Вказано, що мінімального значення за сезон відбору – 27,66% – запаси газу в ПСГ сягнули за підсумками газової доби 31 березня. Після цього розпочалося збільшення запасів.
Наразі середній рівень запасів у підземних сховищах Європи підвищився до 29,34% за підсумками газової доби 11 квітня, свідчать дані асоціації європейських операторів газової інфраструктури Gas Infrastructure Europe (GIE). Це на 13% пунктів нижче, ніж у середньому за останні п’ять років.
Єврокомісар з енергетики Ден Йоргенсен 23 березня у спеціальній заяві закликав європейських газовиків якнайшвидше розпочати закачування.
“Уже зараз необхідно вжити заходів щодо підготовки до зими, причому скоординовано. Початок закачування в сховища якомога раніше дасть змогу скористатися тривалішим періодом закачування й адаптуватися до ринкових умов, щоб пом’якшити тиск на ціни й уникнути ажіотажу наприкінці літа”, – заявив він.
Раніше ЗМІ повідомили, що Євросоюз наростив імпорт скрапленого російського газу в першому кварталі 2026 року. Це відбулось на тлі скорочення глобальних постачань через війну на Близькому Сході.
Перед цим в ЄС схвалили повну відмову від газу Росії до кінця 2027 року.

Уряд Франції оголосив про нову електрифікацію країни

Прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню оприлюднив план масштабної електрифікації країни, який має зменшити її залежність від імпортованих нафти й газу та посилити енергетичний суверенітет, передає з Парижа кореспондент Укрінформу.
“Це сміливий вибір – ми збираємося електрифікувати Францію, щоб зробити її більш незалежною”, – сказав Лекорню.
Він наголосив, що залежність від нафти та газу – це необхідність платити за чужі війни.
В уряді пообіцяли, що до 2030 року підтримка електрифікації зросте з 5,5 млрд до 10 млрд євро на рік, але запевнили, що йдеться не про нові витрати, а про “краще використання грошей французів”.
Одне з анонсованих рішень – заборона з кінця 2026 року встановлювати газові котли в нових будівлях. Паралельно держава переорієнтує допомогу домогосподарствам на встановлення теплових насосів замість газових і мазутних котлів. У соціальному житлі планується до 2050 року вивести з газової залежності 2 млн помешкань.
Що стосується транспорту, то соціальний лізинг електромобілів планують знову запровадити уже в червні, а французам запропонують щонайменше 50 тис. додаткових електромобілів. Уряд хоче довести виробництво електромобілів у Франції до 400 тис. на рік із 2027-го і до 1 млн – у 2030 році.
Раніше стало відомо, що війна на Близькому Сході призведе до зростання інфляції та уповільнення світового економічного зростання.

Стармер про вартість енергоносіїв: Мені “набрид” вплив Трампа та Путіна

Британському прем’єр-міністру Кіру Стармеру набрид вплив президента США та російського диктатора на вартість енергоносіїв у Великій Британії. Про це урядовець заявив у розмові з Робертом Пестоном з телеканалу ITV, повідомляє видання The Guardian.
За словами, голова британського уряду, йому “остогидло” те, як дії Дональда Трампа та Володимира Путіна впливають на британське суспільство.
“Мені набридло, що рахунки сімей по всій країні за енергоносії то зростають, то зменшуються, і рахунки підприємств за енергоносії то зростають, то зменшуються через дії Путіна чи Трампа по всьому світу”, – сказав він.
Прем’єр наголосив на необхідності стабілізувати ситуацію на Близькому Сході та відновити безпечне судноплавство через Ормузьку протоку.
За його словами, Британія разом з союзниками працює над практичним планом для якомога швидшого відновлення морської логістики після того, як буде досягнуто режиму припинення вогню.
Стармер також розкритикував удари у регіоні, наголосивши, що вони “мають припинитися”, навіть попри невизначеність щодо деталей домовленостей про перемир’я.
Раніше ми писали, що Кір Стармер, перебуваючи у Катарі, провів телефонну розмову з Дональдом Трампом.
У Британії обговорять розблокування Ормузької протоки

Стармер про вартість енергоносіїв: Мені набрид вплив Трампа та Путіна

Британському прем’єр-міністру Кіру Стармеру набрид вплив президента США та російського диктатора на вартість енергоносіїв у Великій Британії. Про це урядовець заявив у розмові з Робертом Пестоном з телеканалу ITV, повідомляє видання The Guardian.
За словами, голова британського уряду, йому “остогидло” те, як дії Дональда Трампа та Володимира Путіна впливають на британське суспільство.
“Мені набридло, що рахунки сімей по всій країні за енергоносії то зростають, то зменшуються, і рахунки підприємств за енергоносії то зростають, то зменшуються через дії Путіна чи Трампа по всьому світу”, – сказав він.
Прем’єр наголосив на необхідності стабілізувати ситуацію на Близькому Сході та відновити безпечне судноплавство через Ормузьку протоку.
За його словами, Британія разом з союзниками працює над практичним планом для якомога швидшого відновлення морської логістики після того, як буде досягнуто режиму припинення вогню.
Стармер також розкритикував удари у регіоні, наголосивши, що вони “мають припинитися”, навіть попри невизначеність щодо деталей домовленостей про перемир’я.
Раніше ми писали, що Кір Стармер, перебуваючи у Катарі, провів телефонну розмову з Дональдом Трампом.
У Британії обговорять розблокування Ормузької протоки

Названо критично необхідний обсяг газу для України

До наступного опалювального сезону Україна планує накопичити в підземних сховищах (ПСГ) 14,6 млрд куб. м газу. Водночас критично необхідний мінімум – 13,2 млрд куб. м. Про це повідомив перший віцепрем’єр – міністр енергетики Денис Шмигаль в Телеграм у четвер, 9 квітня.
Він розповів, що відбулось засідання Кризового комітету за участі представників компаній паливно-енергетичного сектору. На ньому і затвердили необхідні обсяги газу.
“Очевидно, наступна зима буде проходити за таких же складних обставин, як нинішня. Тож з огляду на ситуацію, прогноз може коригуватися відповідно до безпекової ситуації. Нашим орієнтиром залишається досвід попередніх опалювальних сезонів: наявність природного газу в ПСГ не менше 13,2 млрд куб. м газу на початок опалювального сезону. Це дозволить стабільно пройти зиму навіть за умов низьких температур і масованих атак. Таким чином, 13,2 млрд куб. м визначено як критично необхідний мінімум”, – написав Шмигаль.
За його словами, для стабільного проходження наступного осінньо-зимового періоду ключовими завданнями залишаються:

  • своєчасне контрактування імпортних поставок природного газу;
  • закачування ресурсу до ПСГ у період найнижчих ринкових цін;
  • диверсифікація маршрутів постачання.
  • Шмигаль запевнив, що Нафтогаз і Оператор ГТС України вже працюють над питанням щодо бронювання можливих потужностей для імпорту природного газу та продовження дії маршрутних продуктів Вертикального газового коридору.
    “Окрему увагу під час засідання приділили підготовці до ремонтної кампанії. Скоординували дії щодо формування запасів обладнання для виконання планових, позапланових та аварійних робіт. Забезпечення відповідних потреб відбувається у тісній співпраці з міжнародними партнерами та донорами”, – зазначив урядовець.
    Він запевнив, що підготовка до наступного опалювального сезону вже триває, а ключовим пріоритетом залишається зміцнення енергетичної стійкості України.