Російського диктатора Володимира Путіна покликали на саміт G20 (Великої двадцятки), що пройде 14–15 грудня в Майамі. Про це заявив заступник голови Міністерства закордонних справ РФ Олександр Панкін.
“Є запрошення бути присутнім на найвищому рівні, але ми подивимося ближче до дати. Бог знає, що станеться до цього”, – запевнив посадовець.
Нині в Кремлі не можуть сказати, хто представлятиме Росію на саміті. Зокрема, на запитання, чи поїде туди Путін, його прес-секретар Дмитро Пєсков заявив, що “рішень поки що таких не ухвалювалося”. Формат участі Росії стане відомим ближче до заходу.
Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що хотів би бачити Путіна на саміті G20 у статусі “спостерігача”.
Як відомо, торік зустріч лідерів G20 проходила у ПАР. Тоді Росію представляв заступник голови адміністрації президента Максим Орєшкін. Ба більше – уряд ПАР тоді не запросив Путіна на цей захід.
Сам Путін востаннє брав участь у саміті G20 у 2019 році, але після вторгнення в Україну він тричі відправляв на цей захід замість себе главу МЗС Сергія Лаврова.
Одна з причин полягає в тому, що в 2023 році Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Путіна за звинуваченням у насильницькій депортації українських дітей з окупованих територій в Росію, що кваліфікується як військовий злочин.
Позначка: Політика
В США виправдали послаблення санкцій проти РФ
Адміністрація президента США Дональда Трампа продовжила дію винятку із санкцій, який дозволяє продаж російської нафти. Про це повідомляє The New York Times.
Як заявив міністр фінансів США Скотт Бессент, рішення ухвалили після звернень понад десяти бідних країн під час весняних зустрічей Міжнародного валютного фонду та Світового банку на тому тижні.
Як відомо, Бессент раніше заявляв, що виняток не буде подовжено, однак наприкінці минулого тижня Міністерство фінансів США змінило позицію.
Проте в підсумку було ухвалено рішення продовжити дію винятку ще на 30 днів, що дозволяє продовжити продаж російської нафти.
США знову скасували санкції на російську нафту
Україна готова до гнучких умов вступу в ЄС
Україна готова відтермінувати доступ до частини переваг Європейського Союзу, аби прискорити процес вступу до блоку. Про це заявив віцепрем’єр-міністр Тарас Качка, повідомляє Bloomberg.
Зокрема Україна готова відтермінувати отримання субсидій у межах Спільної аграрної політики ЄС (Common Agricultural Policy, CAP) на кілька років, щоб зменшити занепокоєння щодо однієї з найбільших і політично чутливих програм Євросоюзу.
“Такий підхід можливий, але давайте обговоримо механізми”, – зазначив Качка.
Україна вже мала суперечки з країнами ЄС, зокрема Польщею, щодо послаблення торговельних обмежень на аграрний експорт Києва. У разі вступу до ЄС Україна також отримає право на значні виплати в межах CAP, що ускладнює переговори про бюджет Євросоюзу.
Програма передбачає фінансову підтримку фермерів ЄС і становить значну частку довгострокового бюджету блоку, часто визначаючи умови для нових членів. Наразі ЄС веде переговори про фінансову рамку на 2028–2034 роки. За словами Качки, Україна може приєднатися до CAP у наступному бюджетному циклі.
Пріоритетом Києва залишається повноправне членство в ЄС у найкоротші строки, навіть якщо це означатиме відтермінування доступу до окремих політик і фінансових інструментів, які отримують інші держави-члени. Україна готова швидко виконувати вимоги ЄС і прагне підписати договір про вступ уже наступного року, залежно від прогресу. Після цього ратифікація членства державами ЄС може тривати ще кілька років.
Україна також наполягає на терміновому виділенні першого траншу кредиту ЄС у €90 млрд (близько $106 млрд), повідомив Качка. Угорщина блокує виплати через припинення постачання російської нафти трубопроводом Дружба.
Розблокування кредиту є критично важливим, оскільки частина коштів буде спрямована на фінансування першочергових військових витрат. Київ сподівається отримати фінансування раніше попереднього терміну в червні за підтримки країн ЄС.
Нагадаємо, Німеччина та Франція https:///amp/4872473-zmi-ukraini-proponuuit-symvolichne-chlenstvo-v-yeshttps:///amp/4872473-zmi-ukraini-proponuuit-symvolichne-chlenstvo-v-yes, який передбачає обмежені права без доступу до ключових фінансових інструментів і без права голосу в ухваленні рішень.
Раніше Віце-прем’єр з питань вступу до ЄС і НАТО Тарас Качка заявив, що деякі країни-члени Євросоюзу вимагають перевірити реформи України, та почекати вступу до ЄС ще 10-20 років.
ЄС продовжив санкції за спроби дестабілізації Молдови
Рада ЄС ухвалила рішення продовжити обмежувальні заходи проти осіб та організацій, відповідальних за дії, спрямовані на дестабілізацію Молдови, до 29 квітня 2027 року. Про це повідомили у пресслужбі Ради ЄС, передає Європейська правда.
Зазначається, що обмежувальні заходи ЄС поширюються на 23 фізичні особи та 5 юридичних осіб.
Санкції передбачають замороження активів підсанкційних суб’єктів на території ЄС. Громадянам та компаніям ЄС заборонено надавати будь-які кошти чи ресурси особам зі списку, як прямо, так і опосередковано.
Також фізичним особам зі списку заборонено в’їжджати на територію країн ЄС або подорожувати через них транзитом.
Рішення Ради ЄС підтверджує непохитну підтримку Молдови на тлі постійних гібридних атак з боку Росії. У висновках Європейської ради від 23 жовтня 2025 року було наголошено на важливості зміцнення стійкості країни перед обличчям дестабілізуючої діяльності Кремля, яка спрямована на підрив демократичних інститутів.
В Естонії різко відреагували заяви Зеленського про загрозу нападу РФ
Частина політиків Естонії різко відреагувала на слова президента України Володимира Зеленського. Вони заявили про повторення російських наративів і можливе ускладнення союзницького діалогу, повідомляє естонський мовник ERR.
У недільному інтерв’ю національному телемарафону Володимир Зеленський припустив, що обмеження інтернету в Росії може пояснюватися не боротьбою з критикою влади, а спробою запобігти внутрішньому невдоволенню перед можливою мобілізацією.
На його думку, такі дії можуть бути пов’язані з підготовкою до масштабних військових сценаріїв проти України або країн Балтії. Заразом президент України засумнівався в необхідній реакції НАТО в разі гіпотетичного удару по регіону.
“Я думаю, що, можливо, не всі країни захочуть підтримати (Балтію – ред.), але, на мій погляд, у країн НАТО немає вибору – інакше НАТО більше не буде. Вони повинні діяти і реагувати на те, що Путін потенційно може зробити”, – сказав Зеленський.
Голова комісії Рійгікогу (естонський парламент – ред.) з закордонних справ Марко Міхкельсон наголосив, що подібні заяви повторюють небезпечні наративи і можуть грати на руку Росії.
За його словами, такі формулювання підривають довіру до теми колективної оборони.
Лідер EKRE Мартін Хельме заявив, що подібна риторика посилює атмосферу тиску і страху в регіоні.
“Нескінченне доведення людей до стресу і залякування в підсумку більше не працюють на те, щоб усі почали діяти більш сконцентровано для запобігання військовій загрозі або кращого планування – це перетворилося на риторичні нападки”, – вважає Хельме.
Мадяр назвав імена майбутніх міністрів уряду Угорщини
Майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр назвав імена семи з 16 міністрів, які працюватимуть у його уряді. Про це він заявив на прес-конференції в понеділок, 20 квітня, повідомило інформагентство Bloomberg
Мадяр підтвердив призначення Аніти Орбан, експерта з енергетики та колишньої керівниці Vodafone, на посаду міністра закордонних справ.
Аніта Орбан (вона тільки тезко нині чинного прем’єра Віктора Орбана і не є його родичкою – ред.), розірвала стосунки з правлячою партією Фідес після того, як та прийшла до влади у 2010 році, частково через занепокоєння політикою Орбана, яка ґрунтувалася на імпорті російських енергоносіїв.
Мадяр також призначив Андраша Кармана, економіста, який обіймав посаду державного секретаря на початку правління уряду Орбана, міністром фінансів.
Карман, який раніше працював у центральному банку та керував одним із угорських підрозділів австрійського банку Erste Group Bank AG, заявив, що Угорщина повинна прагнути виконати економічні критерії для введення євро протягом чотирьох років.
Мадяр також призначив Іштвана Капітані, колишнього глобального керівника роздрібного напрямку компанії Shell Plc, міністром економіки.
Капітані заявив, що має намір переорієнтувати державні ресурси на підтримку вітчизняних малих та середніх підприємств, відійшовши від стратегії партії Фідес, яка полягала у підтримці національних лідерів та наданні податкових пільг іноземним інвесторам.
Мадяр висунув Агнес Форстхоффер, місцеву бізнесвумен, на посаду речниці парламенту, а Андреа Буйдосо, колишню народну обраницю міської ради Будапешта, – на посаду голови фракції партії Тиса.
ЗМІ зазначає, що призначення трьох жінок на високі посади різко контрастує з урядом Орбана, що йде у відставку і якому були виключно чоловіки.
Мадяр також знову закликав президента Угорщини Тамаша Шуйока, якого підтримує партія Фідес, а також вищих суддів подати у відставку до кінця травня, інакше їх буде усунено з посад.
Раніше Віктор Орбан заявив, що через Брюссель йому надійшов сигнал від України про готовність відновити постачання нафти через трубопровід Дружба вже у понеділок, якщо Будапешт зніме блокування кредиту Європейського Союзу.
Зеленський надіється, що Мадяр поверне вкрадені Орбаном гроші
Іран зробив заяву щодо передачі свого урану США
Ядерна програма Ісламської Республіки не є предмет для переговорів з іноземцями. Про це заявив прес-секретар дипломатичного відомства Есмаїл Багаї, коментуючи перспективи примирення Ірану зі США, повідомляє іранське провладне інформагентство Tasnim.
“Тверда позиція країни – збереження ядерних досягнень на території Ірану”, – сказав спікер.
Багаї виключив саму можливість передачі Тегераном свого збагаченого урану куди-небудь за кордон.
Посадовець підкреслив, що його держава тільки з огляду на свої інтереси може бути готова до мирної угоди зі США
Слова іранського дипломата різко контрастували з недавніми заявами Дональда Трампа про нібито “готовність” Тегерану до укладання угоди.
Американський президент стверджував, що від іранських ядерних об’єктів зостався лишень один “пил”, й Ісламська республіка нібито готова передати й його в обмін на мир. Проте офіційний Тегеран заперечив такі заяви кілька разів і звинуватив Трампа в маніпуляціях.
Трамп пригрозив відібрати в Ірану уран “недружнім способом”
Чинний прем’єр Словенії оголосив про перехід в опозицію
Чинний прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб, чия партія Рух за свободу (GS) здобула мінімальну перемогу на парламентських виборах, оголосив, що не зміг знайти партнерів для формування нового уряду. Про це свідчить заява Голоба, яку наводить STA.
Після переговорів із президенткою Наташею Пірц Мусар голова уряду заявив, що Рух за свободу “нетерпляче чекає на перебування в опозиції”. Він назвав потенційну правоцентристську коаліцію “коаліцією шахраїв”, яка проіснує недовго.
“Тому ми з радістю готуємося до роботи в опозиції і вже сьогодні заявляємо, що будемо суворо додержувати принципу законності правової держави і очікуємо цього від усіх інших”, – додав Голоб, який запевнив, що залишиться депутатом.
За підсумками виборів ліберальна партія Голоба Рух за свободу (GS) здобула 29 місць у парламенті, що на одне більше, ніж права Словенська демократична партія (SDS) на чолі з Янезом Яншею.
Чинний прем’єр Голоб запросив лідерів усіх партій, які мають місця в парламенті, крім правої SDS, приєднатися до коаліції, однак домовленостей досягти не вдалось.
Спікером словенського парламенту обрали лідера проросійської антисистемної партії Resni.ca Зорана Стевановича, що ускладнило шанси прем’єр-міністра Словенії Роберта Голоба на формування уряду.
Стеванович заявив, що не вступить у коаліцію ні з Голобом, ні з Яншею, але його партія вважається більш імовірним партнером для останнього.
Як ми вже писали, Зоран Стеванович одразу після обрання заявив про плани відвідати Москву і провести референдум про вихід країни з НАТО.
Додамо, що на парламентських виборах у Словенії 22 березня Права Словенська демократична партія (СДП) та ліберальний Рух Свобода набрали рівну кількість голосів, згідно з даними державної виборчої комісії.
Трамп накинувся з новою критикою на НАТО
Президент США Дональд Трамп учергове розкритикував НАТО, звинувативши Альянс у відмові приєднатися до війни, розв’язаної США та Ізраїлем проти Ірану. Про це свідчить його промова на заході Turning Point Action в Аризоні, яку цитує NBC News.
Трамп згадав про Північноатлантичний альянс і присутні освистали його, а сам він заявив, що НАТО виявилося “абсолютно неефективним, коли ми його потребували”.
Він порівняв НАТО з людиною, яка, за твердженням Трампа, намагалася зробити пожертву на виборчу кампанію після того, як він виграв президентські вибори.
“І я сказав: “Послухайте, щоб ви зрозуміли: пожертви на виборчу кампанію після моєї перемоги не враховуються…”. І НАТО, після нашої перемоги, це теж не враховується, це те саме”, – заявив президент США.
Трамп повторив своє твердження, що війна з Іраном була лиш “екскурсією”.
“Це була просто військова екскурсія. Це не найважливіше. Це не найзначніша подія”, – стверджує голова Білого дому.
Трамп неодноразово критикував НАТО за те, що альянс не приєднався до зусиль щодо відновлення судноплавства в Ормузькій протоці.
Зеленський зробив заяву щодо Ормузу
Президент України Володимир Зеленський заявив, що міжнародна спільнота має об’єднати зусилля для усунення загроз в Ормузькій протоці, адже нинішні рішення вплинуть на безпеку глобального судноплавства та поведінку агресивних акторів у майбутньому. Про це він сказав під час звернення на онлайн-засіданні щодо свободи судноплавства в Ормузькій протоці.
“Ми всі маємо працювати разом, щоб прибрати загрози в Ормузькій протоці так, щоб це допомогло захистити свободу судноплавства в усьому світі”, – зазначив президент.
За словами Зеленського, рішення, ухвалені щодо Ормузу зараз, визначатимуть, як інші агресивні актори сприйматимуть можливість створення проблем в інших протоках та на інших фронтах.
“Ми маємо бути якомога конкретнішими й чіткішими, щоб через пів року не опинитися в такій самій ситуації, як у Газі, де ще багато чого треба зробити: безпека там досі здебільшого нестабільна, відновлення фактично не розпочалось, а багато гуманітарних проблем залишаються нерозв’язаними”, – наголосив він.
За його словами, в Ормузі є безпекові завдання, які не можна вирішити за допомогою лише політичних рішень.
“По-перше, треба визначити, що саме в Ормузі залежить від нас усіх, а що – від США. Також важливо залучити країни Близького Сходу так, щоб були враховані їхні спільні інтереси. Ключовий принцип – після війни безпека має посилитись, а не послабшати”, – заявив Зеленський.
Він додав, що треба якомога швидше організувати зустріч військових команд та опрацювати всі критичні аспекти того, як могла б працювати безпекова місія в Ормузі та який досвід може запропонувати кожна зі сторін.
“Україна вже здійснювала дуже схожу місію в Чорному морі”, – зазначив президент.
Він нагадав, що Росія також намагалася заблокувати наше море, і Українська держава має досвід супроводу торгових суден, розмінування, захисту від повітряних атак та загальної координації таких операцій.
“Українці вже працюють у регіоні Затоки над безпекою в повітрі. Ми також можемо сприяти безпеці на морі”, – заявив Зеленський.
Президент також акцентував, що війна в Ірані негативно впливає на ситуацію у Європі через війну Росії проти України.
“Росія не збирається зменшувати кількість і жорстокість своїх ударів, тоді як США можуть послаблювати тиск на неї. Це може призвести до дефіциту озброєння, особливо засобів ППО. Отже Європа має робити ще сильніші кроки для захисту життів, насамперед для протидії балістичним загрозам і збереженню тиску на Росію”, – наголосив глава держави.
Зеленський висловив вдячність усім країнам, які допомагають у цьому, зокрема постачають засоби протиповітряної оборони, підтримують PURL і прискорюють внутрішнє виробництво.
“Основні регіони світу мають більше покладатися на власні сили: Європа, Близький Схід і країни Затоки, а також основні регіони Азії, Канада, Австралія та Нова Зеландія”, – резюмував президент.