Небезпека – Антикор

Гендиректор МАГАТЕ попередив про “найбільший” ризик ядерної катастрофи

Ризик ядерної катастрофи зріс до рівня, якого не було з часів Холодної війни. Водночас механізми із забезпечення миру та безпеки перебувають під тиском. Про це йшлося в заяві генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі під час 11-ї Конференції з розгляду дії Договору про нерозповсюдження ядерної зброї в Нью-Йорку, яку він опублікував в X.
Гендиректор МАГАТЕ наголосив, що ризик ядерної катастрофи зріс до рівня, якого не було з часів розпалу Холодної війни.
“Війна вернулася в Європу та Близький Схід, а багатосторонні механізми, що забезпечують мир і безпеку, перебувають під величезним тиском. У сучасному ядерному просторі ми стикаємося з непевною паузою, де є більше учасників, більше ризиків і менше ясності”, – сказав він.
Гроссі додав, що Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) діє вже понад п’ять десятиліть і має найширше коло учасників (191) серед усіх договорів у цій сфері. Він об’єднує країни, що володіють ядерною зброєю, та країни, що її не мають.
“В основі цих зусиль лежить система гарантій, яка завдяки надійній, справедливій та неупередженій системі перевірки забезпечує, щоб ядерні матеріали не використовувалися у військових цілях замість мирних”, – зазначив він.
Гендиректор МАГАТЕ підкреслив, що запобігання розповсюдженню ядерної зброї “відповідає нашим спільним інтересам.

Військові кораблі Китаю наблизилися до Тайваню

Тайвань перебуває у повній бойовій готовності через дев’ять китайських військових кораблів та 22 військові літаки, помічних поблизу острова. Про це повідомляє Reuters у вівторок, 28 квітня.
Зокрема Тайвань зафіксував наближення двох китайських військових кораблів до району островів Пенху у Тайванській протоці та скерував для спостереження власні військово-морські та повітряні сили.
За даними Міноборони країни, мовиться про китайський есмінець і фрегат, які зайшли у води на південний захід від архіпелагу Пенху, де розташовані важливі бази ВМС і ВПС Тайваню.
Хоча Міністерство оборони Тайваню щодня оновлює інформацію про місцезнаходження китайських військових літаків, воно рідко надає детальну інформацію про те, де діють китайські військові кораблі, зазвичай лише тоді, коли виявляє авіаносці.
Китай, котрий вважає Тайвань своєю територією, регулярно направляє військові кораблі та літаки у район острова, що в Тайбеї розцінюють як спробу тиску без прямого військового конфлікту.
За даними тайванського Міноборони, протягом минулої доби навколо острова фіксували 22 китайські військові літаки та дев’ять кораблів.

Атаки дронів: танкери тікають з Туапсе до Новоросійська

Активність у порту російського міста Туапсе за добу впала вдвоє порівняно з середніми показниками. Згідно з даними сервісу VesselFinder, туди прибули тільки три судна, повідомляє російське видання Новая газета, що позиціонує себе як незалежне.
Серед прибулих суден зафіксовано щонайменше один нафтовий танкер, який тепер стоїть на якорі недалеко від берега.
Іще одне судно аналогічного типу протягом дня відпливло з порту. До кінця доби має бути прихід ще двох кораблів, зокрема суховантажу зі Стамбула.
Тоді ж як у порту Новоросійська, що лежить за 160 км від Туапсе, навпаки спостерігається зростання активності. Зокрема, 20 квітня туди зайшло 26 кораблів, що на 20% більше, ніж у попередні дні.
Протягом наступної доби Новоросійськ прийме таку ж кількість суден.
Основний потік становлять нафтові танкери, суховантажі та контейнеровози.

В Естонії різко відреагували заяви Зеленського про загрозу нападу РФ

Частина політиків Естонії різко відреагувала на слова президента України Володимира Зеленського. Вони заявили про повторення російських наративів і можливе ускладнення союзницького діалогу, повідомляє естонський мовник ERR.
У недільному інтерв’ю національному телемарафону Володимир Зеленський припустив, що обмеження інтернету в Росії може пояснюватися не боротьбою з критикою влади, а спробою запобігти внутрішньому невдоволенню перед можливою мобілізацією.
На його думку, такі дії можуть бути пов’язані з підготовкою до масштабних військових сценаріїв проти України або країн Балтії. Заразом президент України засумнівався в необхідній реакції НАТО в разі гіпотетичного удару по регіону.
“Я думаю, що, можливо, не всі країни захочуть підтримати (Балтію – ред.), але, на мій погляд, у країн НАТО немає вибору – інакше НАТО більше не буде. Вони повинні діяти і реагувати на те, що Путін потенційно може зробити”, – сказав Зеленський.
Голова комісії Рійгікогу (естонський парламент – ред.) з закордонних справ Марко Міхкельсон наголосив, що подібні заяви повторюють небезпечні наративи і можуть грати на руку Росії.
За його словами, такі формулювання підривають довіру до теми колективної оборони.
Лідер EKRE Мартін Хельме заявив, що подібна риторика посилює атмосферу тиску і страху в регіоні.
“Нескінченне доведення людей до стресу і залякування в підсумку більше не працюють на те, щоб усі почали діяти більш сконцентровано для запобігання військовій загрозі або кращого планування – це перетворилося на риторичні нападки”, – вважає Хельме.

Наліт дронів: танкери тікають з Туапсе до Новоросійська

У Казані і низці регіонів РФ вперш звучала сирена

Пізно ввечері в четвер, 9 квітня, в Казані, столиці російської Республіки Татарстан, уперше за час війни в Україні пролунала сирена, що сповіщала про повітряну тривогу. Аналогічні сигнали через ракетну небезпеку також вперше були оголошені в Ярославській, Володимирській і Костромській областях Росії.

Сирена у Казані лунала “дуже гучно” і одразу у всіх районах міста, викликаючи значне занепокоєння серед місцевих жителів. Влада порадила громадянам підготувати документи, запаси їжі й води, відключити газ та електропостачання в оселях, а потім негайно вирушити до укриттів. Ці рекомендації були озвучені через регіональні Telegram-канали, які також повідомили про оголошення ракетної небезпеки.

Керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко у своєму Telegram-каналі зазначив, що відстань до Казані від українського кордону становить приблизно 1200-1500 кілометрів, залежно від місця відліку.

Інформації щодо нанесення ударів по Казані під час тривоги на момент публікації новини не надходило.

Також близько опівночі російські Telegram-канали повідомили, що вперше за час повномасштабної війни повітряна тривога була оголошена в декількох регіонах, окрім Татарстану. У мешканців Ярославської, Володимирської та Костромської областей з’явились масові сповіщення від Міністерства РФ із надзвичайних ситуацій і цивільної оборони, яке закликало людей залишити відкриті території й заховатися в безпечному місці.

Нагадаємо, що в ніч на 9 квітня українські дрони атакували об’єкти російської військової техніки та склади боєприпасів на окупованій Луганщині. За попередньою інформацією, було завдано значних пошкоджень.

Крім того, напередодні дрони завдали ударів по нафтобазі у Феодосії, спричинивши пожежу на двох резервуарах.

Два танкери з Катару не наважилися перетнути Ормузьку протоку – ЗМІ

Два танкери Al Daayen та Rasheeda, що перевозили зріджений природний газ (СПГ) з Катару відмовилися від спроби вийти з Перської затоки через Ормузьку протоку. Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на дані з відстеження суден.
Al Daayen все ще вказує Китай – найбільший покупець СПГ у Катарі – як свій наступний пункт призначення.
Однак пункти призначення не є остаточними, і судна можуть будь-коли змінити свій вказаний порт заходу.
Нині жоден завантажений СПГ-танкер не проходив через Ормузьку протоку з моменту початку ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого.
Катар доставив у Кувейт дві партії СПГ протягом останніх кількох тижнів, свідчать дані, зібрані аналітичною компанією Kpler.
Транзит через Ормузьку протоку став би “ковтком свіжого повітря” для Катару, який торік доставив майже п’яту частину всього СПГ, підсумовує ЗМІ.

Загроза для тилу: російські міни Пряник

Російські війська почали використовувати безпілотники для скидання нових малогабаритних мін Пряник, які становлять загрозу для цивільних у тилових регіонах. Про це повідомила пресслужба ДСНС та моніторинговий канал єРадар у понеділок, 6 квітня.
Нова загроза для цивільних в тилу. Ворог почав використовувати свої БпЛА для скиду нової міни з назвою Пряник. Ці боєприпаси можуть бути замасковані під каміння, зливатися з ґрунтом, травою або навіть асфальтом. Росіяни розкидають їх дистанційно та у великій кількості, що значно підвищує ризик для населення. Як зазначається, ця міна вдвічі менше за всім відому Лєпєсток, яка розміром з пачку сигарет.
Пряник має розмір всього 5-6см, та близько 30 грам пластиду, чого достатньо аби відірвати людині стопу.
Сама міна – малопомітна та має принцип нажимної дії. В основному розкидають її в лісистій або травʼяній місцевості та на полях.
Такі випадки вже зафіксовані на Сумщині,Херсонщині,Запоріжжі та Миколаївщині.
Рятувальники закликали не чіпати підозрілі та незнайомі предмети та у разі виявлення чогось подібного одразу викликати ДСНС, повідомивши про знахідку за комером 101 та 112. ДСНС

Флеш вказав на нову загрозу від російських “шахедів”

За словами радника міністра оборони України Сергія Бескрестнова (позивний Флеш), російські ударні БПЛА “шахеди” становлять додаткову загрозу – вони почали детонувати через певний час після падіння. У своєму Telegram-каналі він повідомив, що такі випадки вже призвели до трагедій.

“Протягом останніх днів у різних регіонах країни “шахеди”, що вціліли після падіння, вибухнули через деякий час після падіння. Кілька людей загинули. Наразі ми не знаємо причини того, що відбувається”, – наголосив експерт.

Флеш застерігає жителів України від наближення до залишків ворожих безпілотників, підкреслюючи серйозність ризику.

Нагадаємо, трагедія сталася 1 квітня на Черкащині: четверо людей загинули, підійшовши до місця падіння збитого “шахеда”. Саме тоді здетонувала його бойова частина. Правоохоронні органи закликають громадян суворо дотримуватися правил безпеки – не торкатися уламків, не переміщувати частини дронів та уникати перебування поруч із місцями їх падіння.

Раніше “Флеш” пояснив, для чого росіяни почали встановлювати на “шахеди” макети ракет.

В ЄЦБ пояснили, чим загрожує захоплення Угорщиною готівки України

Захоплення Угорщиною авто з готівкою на шляху з Австрії в Україну може підірвати довіру до євро. Про це пише газета Financial Times, посилаючись на попередження Європейського центрального банку (ЄЦБ).
НБУ порушила питання захоплення валюти в Угорщині перед ЄЦБ після того, як Угорщина на початку березня зупинила транспортні засоби та конфіскували 40 млн доларів, 35 млн євро і 9 кг золота.
Президент ЄЦБ Крістін Лагард “поділяє оцінку НБУ і чітко підкреслила ризики, які ця ситуація створює для статусу євро як міжнародної валюти”.
Лагард порушить це питання безпосередньо з владою в Будапешті та Брюсселі, заявив речник фінустанови.
Для ЄЦБ цей епізод досить чутливий, адже довіра до євро як глобальної валюти залежить також від безперебійного функціонування фінансової інфраструктури та правової певності в усіх державах-членах.
ЄЦБ представляє його як системну проблему для блоку, пов’язуючи інцидент зі статусом євро на міжнародній арені.