У березні Іспанія придбала рекордну за обягом кількість російського газу через війну на Близькому Сході. Про це повідомила газета El País в четвер, 16 квітня.
За даними оператора газової системи Enagás, у березні було імпортовано 9 807 ГВт·год російського газу (приблизно 1 млрд кубометрів – ред.). Це більше, ніж під час енергетичної кризи 2023 року, коли ціни різко злетіли. Порівняно з лютим зростання імпорту більш ніж удвічі.
Відомо, що Іспанія має шість регазифікаційних заводів – у Барселоні, Картахені, Уельві, Більбао, Сагунто та Мугардосі. Це дозволяє великим міжнародним трейдерам зберігати там газ не лише для іспанського ринку, а й для перепродажу в інших країнах.
Водночас і власне споживання зросло. Попит у березні збільшився на 2%, а використання газу для виробництва електроенергії – на 46,8%. Це пов’язано з тим, що оператор електромережі Red Eléctrica посилив роботу газотурбінних електростанцій для запобігання масштабним відключенням.
Позначка: Зріджений природний газ
Попри домовленість з Трампом: Індія знову починає купувати російський газ
До Індії прямує партія скрапленого природного газу (СПГ) з підсанкційного російського заводу Портовая, що на Балтійському морі. Про це у середу, 15 квітня, повідомило Reuters із посиланням на дані LSEG.
Зазначається, що якщо вантаж досягне пункту призначення, це буде перша така поставка до Індії з того часу, як минулого року президент США Дональд Трамп заявив, що прем’єр-міністр Нарендра Моді запевнив його, що Індія припинить купувати російські енергоносії.
Індія ніколи публічно не підтверджувала жодних таких зобов’язань і заявляла, що її рішення щодо закупівель базуються на ціні, безпеці поставок та інтересах споживачів.
Водночас Індія, як один із найбільших імпортерів енергоносіїв у світі, зараз дуже вразлива до перебоїв у постачанні та зростання цін, спричинених війною на Близькому Сході та пов’язаним із нею закриттям Ормузької протоки.
Невеликий завод у Портовій, виробнича потужність якого становить 1,5 млн тонн СПГ на рік, розпочав роботу у вересні 2022 року.
Експорт з заводу був перерваний через додаткові санкції у зв’язку з війною проти України, які були введені у січні 2025 року з метою обмеження здатності Росії виробляти та експортувати СПГ і зменшення її доходів від цієї торгівлі.
Дотепер Росія постачала СПГ, незважаючи на санкції, до китайського порту Бейхай з заводу Портовая, а також зі свого заводу Арктик СПГ-2.
Раніше в середу російський енергетичний гігант Газпром доставив до Китаю другий після введення санкцій вантаж СПГ із заводу Портовая, як показали дані LSEG.
“Якщо вантаж буде доставлений, це відкриє другий ринок для російського СПГ, на який накладені санкції США, оскільки всі попередні поставки з російських терміналів, на які накладені санкції, надходили до китайського міста Бейхай”, — зазначив Мартін Сеньйор, керівник відділу ціноутворення на СПГ у галузевому виданні Argus.
Азія залишилася без газу: імпорт СПГ впав до мінімуму з 2020 року
Імпорт скрапленого природного газу (СПГ) до країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону обвалився до мінімальних значень майже за шість років. Про це пише Bloomberg у понеділок, 13 квітня. Ескалація військового конфлікту на Близькому Сході паралізувала глобальні ланцюжки поставок, змушуючи найбільших світових покупців газу жорстко обмежувати споживання та розконсервувати вугільні електростанції.
Минулими вихідними 30-денна ковзна середня чистих поставок СПГ до регіону впала нижче за психологічну позначку в 600 тис. тонн. Це найнижчий показник із червня 2020 року, коли світова економіка та попит на газ були паралізовані тотальними локдаунами через пандемію Covid-19.
Зазначається, що азіатські імпортери готуються до затяжного “газового голоду”. Надії на швидке вирішення кризи впали після провалу мирних переговорів між США та Іраном.
Обвал постачання б’є по економіках регіону. Так, Пакистан критично залежить від поставок СПГ з Катару. Країна не отримала жодного танкера із паливом з початку березня. В Індії зафіксовано падіння імпорту на 20% у річному обчисленні, у Китаї – на 30%.
Постачання іншим ключовим покупцям, включаючи технологічно розвинені Японію та Південну Корею, також опустилися до мінімальних сезонних значень за останні шість років. Країни готуються до нового витку нестримного зростання цін на СПГ.
В умовах жорсткого дефіциту газу азіатські уряди змушені вживати екстрених, найчастіше антиекологічних заходів. У Японії низка газових електростанцій вже почала примусово знижувати вироблення електроенергії. У той же час, Південна Корея офіційно зняла всі екологічні обмеження на роботу своїх вугільних електростанцій.
Росія збуває підсанкційний СПГ із 40% знижкою – ЗМІ
Росія прагне скористатися глобальним дефіцитом природного газу, щоб залучити енергетично залежні країни Південної Азії до закупівлі партій зі своїх підсанкційних підприємств. Про це Bloomberg повідомили обізнані джерела.
Так, зокрема минулого тижня вантажі пропонувалися зі знижкою 40% від спотових цін через маловідомі компанії-посередники, що базуються в Китаї та Росії. За словами співрозмовників, продавці заявляли, що можуть надати документи, згідно з якими постачання нібито здійснюються з неросійських джерел, таких як Оман або Нігерія.
Агентство не змогло підтвердити, чи була придбана хоча б одна з цих партій.
Фактичне закриття Ормузької протоки та атаки на найбільший у світі експортний завод скрапленого природного газу у Катарі перекрили близько п’ятої частини світових постачань, перевернувши газовий ринок і піднявши ціни. Відвантаження з Катару зупинилися, змусивши клієнтів у Бангладеш та Індії шукати дорожчі альтернативи.
Хоча Росія неухильно нарощує експорт зі своїх експортних заводів, що потрапили під санкції США (Арктик СПГ- і Портова), більшість покупців і досі остерігаються приймати заборонені вантажі через страх перед можливими відповідними заходами з боку Вашингтона. Наразі Китай залишається єдиною країною, що імпортує підсанкційний російський СПГ через мережу суден тіньового флоту.
Розширення постачань до інших країн, окрім Китаю, допомогло б Росії диверсифікувати клієнтську базу та збільшити експорт зі своїх підприємств, що перебувають у чорному списку. Проєкт Арктик СПГ-2, який задумувався як найбільший російський завод із виробництва СПГ, розпочав експорт у 2024 році, однак вихід на повну потужність стримується нестачею транспортних можливостей і покупців.
Нагадаємо, зниження постачань скрапленого природного газу через Ормузьку протоку після початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану скоротило світову пропозицію СПГ.
Трафік суден через Ормузьку протоку досяг найвищого рівня – ЗМІ
Катар почав роботи з відновлення атакованого заводу СПГ – ЗМІ
Катар залучає інженерів та робітників для відновлення роботи найбільшого у світі заводу зі скраплення природного газу (СПГ) після укладення перемир’я у війні на Близькому Сході. Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на власні джерела.
Покращення безпекової ситуації дозволяє вести обмежену діяльність, і на об’єкті проводяться необхідні ремонтні роботи перед запланованим перезапуском потужностей.
Часткове відновлення виробництва може початися найближчими днями, а для відновлення суттєвих обсягів виробництва суднам потрібно буде мати можливість проходити через Ормузьку протоку.
Завод у Рас-Лаффані був атакований того місяця, а призупинив роботу ще з початку березня, що спричинило глобальний дефіцит поставок газу.
Пошкодження заводу позбавили Катар 17% річної експортної потужності на строк до п’яти років. Загальна потужність заводу становить 77 млн тонн СПГ на рік.
Ціни на газ у Європі продовжили падати після цієї новини, знизившись майже на 20% до близько 43 євро за мегават-годину, після чого дещо відновили свої позиції.
Експорт скрапленого газу зі США перебуває майже на піковому рівні – EIA
Зниження поставок скрапленого природного газу через Ормузьку протоку після початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану скоротило світову пропозицію скрапленого природного газу (СПГ). Про це мовиться в щомісячному звіті управління енергетичної інформації Міненерго США (EIA).
Можливості США з експорту СПГ перебувають майже на піковому рівні, країна експортувала в березні 17,9 млрд куб. футів газу на добу, що близько до рекордних рівнів грудня 2025 року, тому можливе тільки невелике збільшення.
Відомство зауважило, що збільшення спреду між цінами в США та на міжнародних ринках стимулює зростання експорту СПГ із країни, попри обмежені потужності.
“Ми чекаємо, що коефіцієнти використання терміналів у США у 2026 році будуть дещо вищими, ніж у 2025 році, та близькими до максимальної потужності, оскільки різниця між внутрішніми цінами Henry Hub і європейськими та азійськими імпортними цінами на спотові вантажі залишається значною”, – йдеться у звіті.
Відомство сподівається в другому кварталі введення в експлуатацію додаткову експортну потужність у розмірі 0,9 млрд куб. футів на добу, включно з третім етапом (лінія 5) СПГ-заводу Corpus Christi.
За даними Bloomberg, різниця між середніми ф’ючерсними цінами з поставкою на найближчий місяць на Henry Hub і ціною на європейському хабі TTF становила в середньому $14,89 за MMBtu, спред зріс на 83% до лютого.
EIA підвищило оцінку експорту СПГ з країни 2026 року до 17 млрд куб. футів на добу порівняно з січневим прогнозом у 16,4 млрд куб. футів на день, прогноз на 2027 рік збільшено до 18,6 млрд куб. фут. на добу, що на 0,5 млрд куб. футів на добу вище за січневу оцінку.
EIA підвищило прогноз імпорту трубопровідного газу в США поточного року на 0,1 млрд куб. фут. футів на добу – до 8,1 млрд куб. футів на добу – холодніша погода в січні та лютому призвела до збільшення споживання природного газу для опалення приміщень порівняно з початковими прогнозами.
Імпорт газу трубопроводами в січні 2026 року становив 10,6 млрд куб. футів на добу, що вище за показник у 9,4 млрд куб. футів на добу, зазначений у січневому прогнозі.
Трафік суден через Ормузьку протоку досяг найвищого рівня – ЗМІ
Трафік суден через Ормузьку протоку зріс до найвищого рівня з початку війни проти Ірану, адже дедалі більше країн укладають з Іраном угоди про безпечний прохід. Про це повідомляє Bloomberg.
За вихідні протокою пройшло 21 судно, що є найвищим дводенним показником з початку березня, коли інтенсивність руху почала зменшуватися. З цих суден 13 попрямували в Аравійське море.
Більшість із них належали Ірану, але в неділю через протоку пройшов танкер з іракською нафтою, після того як Іран заявив, що зробить виняток для цієї країни.
Індія, яка домовилася про вихід деяких суден і навіть уперше за багато років прийняла іранський скраплений газ, забезпечила прохід восьми своїх танкерів із цим паливом.
На тому тижні два контейнеровози, пов’язані з Китаєм, здійснили прохід з другої спроби. Також пройшли два судна, пов’язані з Японією.
Пройшли і судна, пов’язані з Китаєм, Туреччиною, Грецією й Таїландом.
Уряд Ірану нині просуває закон, що регулює його контроль над протокою та збори за прохід, що, за словами судновласників, формалізує своєрідну систему оплати, яка діє вже кілька тижнів. Тегеран заявив, що повністю розблокує роботу Ормузької протоки лиш тоді, коли збори, які він стягує з суден за транзит, зможуть покрити військові збитки.
Сьогодні більшість суден, що мають дозвіл на прохід, обрали маршрут, який, схоже, їм вказує Тегеран, прокладаючи його поблизу узбережжя Ірану. Однак дедалі більше суден почали обирати шлях уздовж протилежного узбережжя.
Раніше Іран повідомив, що забезпечить дозвіл на проходження кораблів, які транспортують товари першої необхідності, через заблоковану протоку.
Ормузьку протоку намагаються пройти перші танкери з катарським ЗПГ
Два танкери з Катару не наважилися перетнути Ормузьку протоку – ЗМІ
Два танкери Al Daayen та Rasheeda, що перевозили зріджений природний газ (СПГ) з Катару відмовилися від спроби вийти з Перської затоки через Ормузьку протоку. Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на дані з відстеження суден.
Al Daayen все ще вказує Китай – найбільший покупець СПГ у Катарі – як свій наступний пункт призначення.
Однак пункти призначення не є остаточними, і судна можуть будь-коли змінити свій вказаний порт заходу.
Нині жоден завантажений СПГ-танкер не проходив через Ормузьку протоку з моменту початку ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого.
Катар доставив у Кувейт дві партії СПГ протягом останніх кількох тижнів, свідчать дані, зібрані аналітичною компанією Kpler.
Транзит через Ормузьку протоку став би “ковтком свіжого повітря” для Катару, який торік доставив майже п’яту частину всього СПГ, підсумовує ЗМІ.
Ормузьку протоку намагаються залишити перші танкери з катарським ЗПГ
Два танкери, завантажені зрідженим природним газом з Катару, почали рух у бік виходу з Ормузької протоки. Якщо їм вдасться залишити Перську затоку, це стане першим випадком експорту катарського газу покупцям за межами близькосхідного регіону з початку війни, повідомляє Bloomberg.
За даними систем відстеження суден, газовози Al Daayen та Rasheeda, які встигли завантажитися на експортному комплексі в Катарі ще наприкінці лютого, почали рух у східному напрямку до виходу з протоки поблизу узбережжя Оману. Весь останній місяць ці судна простоювали всередині Перської затоки.
Танкер Al Daayen вказує як пункт призначення Китай – найбільшого у світі покупця катарського ЗПГ. Однак, порти призначення у навігаційних системах не є остаточними, і судна можуть змінити заявлений маршрут у будь-який момент.
До сьогоднішнього дня жоден завантажений танкер із ЗПГ не перетинав Ормузьку протоку з того часу, як наприкінці лютого США та Ізраїль почали завдавати ударів по Ірану.
Блокада стратегічної водної артерії між Іраном та Аравійським півостровом відрізала глобальні ринки приблизно від п’ятої частини світової пропозиції ЗПГ, спровокувавши ціновий шок. Минулими вихідними через протоку пройшов лише один танкер-газовоз, проте, судячи з осаду, він ішов порожнім.
При цьому всередині регіону торгівля тривала: за даними Kpler, за останні кілька тижнів Катар доставив дві партії ЗПГ до сусіднього Кувейту, оскільки цей маршрут не вимагає проходу через Ормузьку протоку.
Потенційний прорив через Ормуз може стати справжнім рятувальним колом як самого Катару, так світового ринку. Нагадаємо, Катар забезпечує майже 20% світового експорту ЗПГ, проте його гігантський виробничий комплекс у Рас-Лаффані вже більше місяця зупинено через фізичні ушкодження, отримані в результаті іранських ракетних атак.
Навіть при непрацюючому заводі успішний прохід цих двох суден створить прецедент, який дозволить Катару почати вивозити на світові ринки ті партії ЗПГ, які вже були завантажені на танкери до початку атак, або почати відвантаження палива з берегових сховищ, що збереглися.
Пошкоджений російський газовоз не вдалося відбуксирувати до Лівії
Російський танкер Arctic Metagaz, що дрейфує в Середземному морі без екіпажу і з вантажем скрапленого природного газу, не вдалося відбуксирувати до порту Лівії. Про це повідомило Управління портів та морського транспорту країни у четвер, 2 квітня.
Зазначається, що спроба буксирування танкера зазнала невдачі. Через складні погодні умови танкер від’єднався від буксира, і наразі неможливо здійснити повторне швартування.
“Танкер вийшов з-під контролю”, – повідомили в управлінні. Офіційний представник лівійського комітету з надзвичайних ситуацій Халед Гулам зазначив, що напрям руху танкера, що дрейфує, зараз передбачити неможливо. Інші кораблі закликали не наближатися до Arctic Metagaz, щоб уникнути зіткнень.
Лівія закликає країни Середземномор’я вжити заходів щодо дрейфуючого газовоза.
Нагадаємо, судно почало дрейфувати на початку березня після вибухів у районі Мальти та Лампедузи. Екіпаж із 30 людей вдалося врятувати. Танкер, за версією російської влади, атакували українські морські безпілотники. Україна заперечує свою причетність.
Через сильні хвилі та вітер Arctic Metagaz наближається до узбережжя Лівії. Національна нафтова корпорація Лівії організувала операцію з буксирування танкера до одного з портів країни.
Своєю чергою Італія, Франція, Іспанія та кілька інших південних країн ЄС звернулися до Європейської комісії, попередивши про “неминучу та серйозну загрозу великої екологічної катастрофи” через танкер.
Судно “тіньового флоту” РФ перевозило скраплений природний газ із російського порту Мурманськ. За оцінками італійських посадовців, на борту танкера може бути близько 450 тонн важкого пального та 250 тонн дизелю, а також невизначена кількість газу, частина якого могла вже регазифікуватися та розсіятися.