Азія залишилася без газу: імпорт СПГ впав до мінімуму з 2020 року

Імпорт скрапленого природного газу (СПГ) до країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону обвалився до мінімальних значень майже за шість років. Про це пише Bloomberg у понеділок, 13 квітня. Ескалація військового конфлікту на Близькому Сході паралізувала глобальні ланцюжки поставок, змушуючи найбільших світових покупців газу жорстко обмежувати споживання та розконсервувати вугільні електростанції.

Минулими вихідними 30-денна ковзна середня чистих поставок СПГ до регіону впала нижче за психологічну позначку в 600 тис. тонн. Це найнижчий показник із червня 2020 року, коли світова економіка та попит на газ були паралізовані тотальними локдаунами через пандемію Covid-19.
Зазначається, що азіатські імпортери готуються до затяжного “газового голоду”. Надії на швидке вирішення кризи впали після провалу мирних переговорів між США та Іраном.

Обвал постачання б’є по економіках регіону. Так, Пакистан критично залежить від поставок СПГ з Катару. Країна не отримала жодного танкера із паливом з початку березня. В Індії зафіксовано падіння імпорту на 20% у річному обчисленні, у Китаї – на 30%.

Постачання іншим ключовим покупцям, включаючи технологічно розвинені Японію та Південну Корею, також опустилися до мінімальних сезонних значень за останні шість років. Країни готуються до нового витку нестримного зростання цін на СПГ.

В умовах жорсткого дефіциту газу азіатські уряди змушені вживати екстрених, найчастіше антиекологічних заходів. У Японії низка газових електростанцій вже почала примусово знижувати вироблення електроенергії. У той же час, Південна Корея офіційно зняла всі екологічні обмеження на роботу своїх вугільних електростанцій.

Китай збагачується на перепродажі газу з РФ – ЗМІ

Китай перепродає скраплений природний газ з великими прибутками, граючи на стрімкому зростанні спотових цін на СПГ на тлі війни в Ірані. Про це повідомляє Reuters у середу, 1 квітня. Після початку війни США та Ізраїлю з Іраном ціни на СПГ в Азії зросли приблизно на 85%. Ключовою причиною стало порушення поставок через Ормузьку протоку, через яку проходить близько 20% світових потоків скрапленого газу.

Імпорт СПГ до Китаю теж різко скоротився: у березні він становив 3,68 млн тонн – мінімальний рівень із квітня 2018 року. Але Китай отримує газ із Росії та завдяки власному видобутку. Трубопровідні поставки та внутрішній видобуток залишаються стабільними. У березні Китай перепродав до 10 партій СПГ – це максимальний місячний показник за всю історію спостережень. З початку року КНР перепродала вже 1,31 млн тонн СПГ (19 партій) проти 0,82 млн тонн за весь 2025 рік. Основні напрямки – Південна Корея (10 партій), Таїланд (5), а також Японія, Індія та Філіппіни.

Китай заробляє на арбітражі між своїми дешевими довгостроковими контрактами з Росією та дорогим спотовим ринком. Російський трубопровідний газ коштує Китаю приблизно 250 доларів за 1000 куб. м. Водночас, спотові ціни в Азії зросли до 830 доларів за 1000 куб. м. Маржа Китаю під час перепродажу може перевищувати закупівельну втричі. Кожна стандартна СПГ-поставка (близько 70 млн куб. м) може приносити до 40 млн доларів прибутку.

Також Китай зі знижкою купував російський СПГ. Компанія Новатек щонайменше з кінця літа 2025 року надає китайським покупцям дисконт 30-40% на паливо з проекту Арктик СПГ-2. Теоретично це також може збільшувати прибутки при можливих перепродажах.

Зростання перепродажів пов’язане зі зниженням внутрішнього попиту у Китаї. На тлі слабкого внутрішнього попиту покупцям вигідніше перепродавати партії за кордон. Майже половина березневих перепродажів припала на термінал Біньхай компанії CNOOC у провінції Цзянсу.

Світовий експорт СПГ обвалився до 6-місячного мінімуму

Світовий експорт скрапленого природного газу (СПГ) скоротився до найнижчого рівня за останні шість місяців. Про пише Bloomberg у понеділок, 23 березня. Війна на Близькому Сході повністю перекреслила нещодавній приріст пропозиції за рахунок нових потужностей у США та інших країнах. Згідно з аналізом даних відстеження судів Kpler, 10-денна ковзна середня за відвантаженнями СПГ впала з початку місяця приблизно на 20% – до 1,1 млн тонн. Це мінімальний показник із вересня 2025 року.

Обвал експорту насамперед спровокований ситуацією в Катарі і, меншою мірою, в ОАЕ. Щоб доставити паливо покупцям до Азії та Європи, танкерам із цих країн необхідно подолати стратегічно важливу Ормузьку протоку, судноплавство в якій зараз фактично паралізоване.

Виробництво СПГ у світі неухильно зростало протягом усього минулого року, головним чином завдяки запуску нових проектів у США та Канаді. Однак тепер це зростання повністю нівельоване втратою катарських обсягів та закриттям Ормузької протоки.

Іран вдруге вдарив по СПГ-комплексу в Катарі

Іран вдруге за добу завдав ударів балістичними ракетами по промисловому місту Рас-Лаффан у Катарі. Про це у ніч проти четверга, 19 березня, повідомляє CNN з посиланням на заяви Міністерство оборони та Міністерство внутрішніх справ Катару.
Зазначається, що внаслідок влучання балістичних ракет у промисловій зоні Рас-Лаффану спалахнула пожежа. Рятувальні підрозділи працюють над ліквідацією вогню. За попередніми даними, жертв та постраждалих немає.
У компанії QatarEnergy зазначили, що цей напад стався лише за кілька годин після першої атаки, яка завдала значних руйнувань інфраструктурі об’єкта.
QatarEnergy є другим за величиною експортером скрапленого природнього газу у світі.

Найбільші газові гіганти у світі оголосили форс-мажор – ЗМІ

Найбільші трейдери природного газу оголосили форс-мажор на тлі зупинки виробництва у Катарі. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на свої джерела.
Кілька компаній, які купують скраплений природний газ у QatarEnergy, включаючи Shell, TotalEnergies та деякі фірми в Азії, оголосили про форс-мажор для клієнтів, яким вони постачають газ.
Катар, другий за величиною експортер ЗПГ у світі, на тому тижні оголосив про зупинку виробництва на своєму об’єкті потужністю 77 млн тонн на рік та оголосив про форс-мажор щодо поставок ЗПГ.
Shell – найбільший у світі трейдером ЗПГ – і TotalEnergies мають довгострокові партнерські відносини з QatarEnergy та є партнерами у масштабному проекті розширення Північного родовища компанії, метою якого є збільшення потужностей до 2027 року.
Аналітики оцінюють, що Shell споживає 6,8 млн тонн катарського СПГ на рік, а TotalEnergies – 5,2 млн тонн на рік та продає їх своїм клієнтам по всьому світу.
Нині важко спрогнозувати реакцію ринків на цей форс-мажор, вважають експерти. Але якщо пауза у роботі Shell та TotalEnergies затягнеться, то світові ціни на газ можуть піти вгору.

Мінус танкер. Росія звинуватила Україну в ударі

Танкер Arctic Metagaz під російським прапором, що перевозить зріджений природний газ, загорівся в Середземному морі. Судно перебуває під санкціями США та Великої Британії за перевезення СПГ з російських терміналів в Арктиці до Китаю.
Танкер востаннє повідомляв про своє місцезнаходження біля узбережжя Мальти в понеділок.
Український слід
Один із джерел Reuters, не надаючи доказів, повідомив, що судно, можливо, було атаковане військовим безпілотником, атаку здійснила Україна.
Збройні сили Мальти заявили, що отримали повідомлення про пожежу і прибули до судна.
Там заявили, що екіпаж судна був знайдений у безпеці в рятувальному шлюпці в пошуково-рятувальному районі Лівії.
Якщо українська атака підтвердиться, це буде перший випадок атаки України на російський СПГ-танкер.
Судячи з кадрів, що поширюються в соцмережах, на борту почалася сильна пожежа.
Волонтер і активіст Сергій Стерненко заявив, що судно отримало серйозну пробоїну в районі машинного відділення і не підлягає відновленню.
Версія росіян
Міністерство транспорту Росії заявило, що судно атакували українські дрони. Україна ці дані не підтверджує. Російська влада стверджує, що “напад на нього здійснено з узбережжя Лівії безпілотними катерами України”.
Володимир Путін назвав те, що сталося, терористичним актом, який дестабілізує світові енергоринки і вдаряє насамперед по Європі, яка допомагає Україні.
В Службі безпеки України заявили, що не коментують ситуацію з танкером у Середземному морі.
Рятувальна операція
Центр координації рятувальних операцій Збройних сил Мальти повідомив, що отримав сигнал лиха від судна і встановив його місцезнаходження. Мальтійські військові після цього провели рятувальну операцію. Виживших було виявлено на борту рятувальної шлюпки в межах Лівійської зони пошуку і рятування.
Лівійська портова адміністрація повідомила, що судно затонуло приблизно за 130 морських миль (240 км) на північ від порту Сирт після раптових вибухів, за якими послідувала потужна пожежа, що «врешті-решт призвело до його повного затоплення».
За даними лівійської адміністрації, судно перевозило приблизно 62 тис. метричних тонн СПГ і прямувало до єгипетського Порт-Саїда.
Лівійська Національна нафтова корпорація опублікувала повідомлення про те, що судно лише проходило через центральну частину Середземного моря і не має до неї жодного відношення.
Судно вийшло з Мурманська 24 лютого після завантаження на плавучій установці зберігання і, ймовірно, прямувало до Суеца.
Приблизно на останніх 300 кілометрах маршруту танкер вимкнув систему автоматичної ідентифікації: так роблять судна, які хочуть обійти обмеження.
Російська компанія СМП Техменеджмент, що управляє танкером, і виробник СПГ Новатек не надали коментарів щодо інциденту.
Не вперше
У листопаді минулого року стало відомо, що українські морські дрони вразили два нафтові танкери з тіньового флоту Росії в Чорному морі.
За даними турецької влади, внаслідок атаки постраждали танкери Кайрос і Вірат, які ходять під прапором Гамбії і включені до санкційних списків Великої Британії та ЄС за перевезення російської нафти в обхід міжнародних санкцій, введених через вторгнення в Україну. Обидва були уражені біля узбережжя Туреччини.
Україна вже завдавала успішних військово-морських ударів по російських суднах під час війни, зокрема, з використанням морських дронів. Однак до останнього часу українські операції в основному обмежувалися водами північної частини Чорного моря.

Ціни на газ у Європі підскочили на 27% через війну на Близькому Сході

Фактичне перекриття Ормузької протоки, через яку проходить близько 30% світових поставок скрапленого природного газу (СПГ), призвело до стрибка цін на газ. Про це повідомляє Bloomberg у понеділок, 2 березня.

Ціна газового ф’ючерсу Dutch TTF в Європі 2 березня злетіла до 40,8 євро, що на 27,5% вище за ціну закриття 27 лютого. До полудня ціна дещо знизилася – до 39,2 євро/МВ год (484 долара за 1000 кубометрів), зростання становило 22,5%. Стрибок став найзначнішим із серпня 2023 року. Європа закуповує скраплений газ насамперед у США, але глобальна конкуренція за паливо може загостритися, оскільки азіатські країни переважно імпортують його із Близького Сходу. У вихідні після початку бомбардувань Ірану силами США та Ізраїлю Тегеран оголосив про припинення торгівлі через Ормузьку протоку, а потім підбив три танкери. Декілька танкерів, які прямували до Катару та ОАЕ для завантаження СПГ, стали затримуватися або змінювати маршрут.

Зазначається, що ціни на газ у Європі впали в лютому на 19% через м’яку погоду, але ЄС закінчує опалювальний сезон із дуже низькими запасами. Сховища зараз заповнені лише на 30%, що набагато менше від середнього значення за останні п’ять років. Менше за цей період було лише 2022 року.

За словами аналітиків, збій у постачаннях незабаром почне відчуватися на фізичному ринку. Зазначається, що європейський ринок газу більш чутливий до фактичного закриття Ормузької протоки, ніж ринок нафти.

Зупинка судноплавства Ормузькою протокою протягом місяця може призвести до більш ніж дворазового зростання цін на газ у Європі, застерігають аналітики Goldman Sachs. Ситуація може ускладнити поповнення запасів у Європі у найближчі місяці і знову збільшити витрати на енергію в промисловості.

Друг сина Трампа домовився з РФ про видобуток СПГ на Алясці – ЗМІ

Техаський інвестор Джентрі Біч восени 2025 року без розголосу підписав із Новатеком угоду про видобуток та зрідження газу на Алясці. Про це він сам розповів виданню The New York Times.
Біч, який інвестує через хедж-фонди та фонди прямих інвестицій, любить хизуватися тим, що в коледжі товаришував із Дональдом Трампом-молодшим, сином нинішнього президента США, а в 2005 році був боярином на його весіллі.
Домовленість Біча, якщо вона справді має місце і буде реалізована, може стати важливою віхою у розморожуванні відносин між США та Росією, зазначає видання.
За словами Біча, угода з Новатеком передбачає використання пересувної установки зі зрідження газу, яка вже будується у Мурманській області.
Біч назвав главу Новатека Леоніда Міхельсона, який обіцяв Путіну майже втроє збільшити виробництво ЗПГ у Росії до кінця десятиліття, “налаштованим дуже проамериканськи”. За його словами, домовленість із російською компанією юридично чиста, оскільки сам Новатек не перебуває під американськими санкціями.
Новатек у відповідь на запит журналістів повідомив, що природні умови в російській Арктиці, де він працює, і на Алясці схожі.
Ризики ведення бізнесу в Росії настільки високі, що шанси на успіх є тільки в людей із сильними політичними зв’язками, вважає Пол Остлінг, колишній топ-менеджер Ernst & Young, який входив до порад директорів кількох російських компаній до початку повномасштабної агресії проти України.
Біч заявив виданню, що його відносини з Трампом-молодшим не грали жодної ролі в угоді з Новатеком, і що він “не вів жодних справ із Трампами на якомусь рівні”.
Утім, раніше він неодноразово намагався показати потенційним закордонним партнерам, що близький до сім’ї президента, писала The Wall Street Journal. Тодішній канцлер Німеччини Олаф Шольц був шокований, дізнавшись, що друг Трампа-молодшого хоче купити частку в Північному потоці-2 і попросив розвідслужбу Німеччини розібратися в цьому питанні, розповів колишній прес-секретар його уряду Штеффен Хебештрайт.
У серпні 2025 року адвокат Трампа-молодшого направив Бічу листа з вимогою припинити представляти себе як діловий партнер сина президента США
ЗМІ зазначає,що американські компанії дуже скептично оцінюють можливість відновлення економічних зв’язків РФ. Адже раніше вони активно працювали в Росії, проте це не завадило Путіну розв’язати війну в Україні.

Україна пропонує США свої підземні газосховища

Україна та США домовилися працювати над майбутньою енергетичною угодою, яка передбачає використання української газотранспортної системи та підземних сховищ природного газу. Про це він повідомив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль після зустрічі з міністром енергетики США Крісом Райтом у середу, 18 лютого. “Обговорили перспективи енергетичного партнерства між нашими країнами. Домовились працювати над майбутньою Energy Deal”, – зазначив Шмигаль.

Планується співпраця між Україною та США, зокрема, за такими напрямами:

  • постачання американського скрапленого природного газу. Найефективнішим інструментом для цього є вертикальний газовий коридор – уже наявний маршрут, пропускна спроможність якого може бути додатково розширена;
  • використання української газотранспортної системи та підземних сховищ газу. Стратегічне партнерство в цій сфері може забезпечити США додаткові можливості для постачання скрапленого природного газу до регіону, особливо з огляду на очікувану поетапну відмову від російського газу;
  • ядерна енергетика. Співпраця із США в ядерному секторі має для України стратегічне значення, особливо у сфері впровадження передових американських технологій. Україна зацікавлена в рішеннях американського ядерного сектору.
  • Нагадаємо, нещодавно Україна отримала першу у 2026 році партію американського скрапленого природного газу обсягом майже 100 млн куб. м. ЄС заблокував російське блакитне паливо та скраплений газ

    ЄС заблокував російське блакитне паливо та скраплений газ

    Рада ЄС ухвалила рішення про поетапну відмову від імпорту російського трубопровідного газу та скрапленого природного газу. Як це позначиться на доходах країни-агресора та перебігу війни між РФ та Україною? ЄС злазить з російської газової голки Наприкінці січня поточного року Рада ЄС затвердила рішення про повну заборону імпорту російського трубопровідного газу та скрапленого природного газу на територію країн-членів об’єднання. Документ також передбачає контроль за постачаннями й пошук альтернативних джерел енергії. Про це йдеться на сайті Ради ЄС.
    Цей крок став логічним завершенням тривалої стратегії ЄС щодо зміцнення енергетичної незалежності та позбавлення від ресурсного впливу з боку РФ. “Сьогодні ми входимо в еру повної енергетичної незалежності Європи від Росії. Ми остаточно перекриваємо кран для російського газу. Європа обрала енергетичну безпеку та незалежність. Ми ніколи не повернемося до нашої небезпечної залежності від Росії”, – прокоментувала Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії. Нові обмеження охоплюють не лише прямі постачання через магістральні мережі, які раніше були основними артеріями постачання для європейської промисловості, а й морські перевезення СПГ, що останнім часом залишалися вагомою статтею доходів для російського бюджету.
    Запроваджені заходи мають на меті остаточно заблокувати доступ енергетичних ресурсів агресора на європейський ринок, стимулюючи перехід економіки на альтернативні джерела та співпрацю з більш надійними партнерами. Ухвалення такої заборони свідчить про готовність Європи до радикальних змін у своїй енергетичній архітектурі попри складність логістичної перебудови. Таким чином, ЄС створює умови, за яких використання російського палива стає неможливим на законодавчому рівні, що фактично ставить крапку в багаторічній історії газових відносин між сторонами.
    ЄС зробив вирішальний крок у реформуванні своєї енергетичної безпеки, остаточно узгодивши план повної відмови від російського газу до 2027 р. Ця стратегія стала логічним розвитком ініціативи REPowerEU, представленої ще у травні 2022 р. як відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Якщо початкові прогнози передбачали поступовий вихід з ринку до 2030 р., то прогрес у диверсифікації та впровадженні відновлюваних джерел дозволив Брюсселю суттєво прискорити цей графік. Заборона в дії Заборона почала діяти через шість тижнів після того, як регламент набув чинності. Нинішні контракти матимуть перехідний період. У ЄС кажуть, що такий поетапний підхід обмежить вплив на ціни та ринки. Повна заборона на імпорт СПГ запрацює з початку 2027 р., а для трубопровідного газу – з осені 2027 р.
    Перш ніж дозволити імпорт газу до Союзу, країни ЄС перевірятимуть країну, де було видобуто газ.
    Країни ЄС до 1 березня мають підготувати плани заміни російського газу та повідомити про чинні контракти. Такі ж плани мають подати і країни, які досі імпортують нафту з РФ.
    За порушення правил загрожують великі штрафи: від 2,5 млн євро для фізичних осіб і від 40 млн євро для компаній, або до 3,5% річного обороту чи 300% суми угоди. Як вплине на РФ та її здатність воювати Рішення ЄС про повну заборону імпорту російського газу до 2027 р. завдає глибокого удару по економічному фундаменту, на якому тримається воєнна машина Кремля. Енергетичні доходи традиційно складають майже третину державного бюджету РФ, і втрата преміального європейського ринку означає безповоротне зникнення мільярдів євро, які раніше йшли на закупівлю озброєння, виплати військовим та підтримку військово-промислового комплексу. Оскільки газову інфраструктуру неможливо швидко переорієнтувати на Схід, Росія стикається з необхідністю консервувати родовища, що призводить до довгострокової деградації видобувної галузі. “Втрата європейського газового ринку є незворотною та катастрофічною для російської економіки. Газ – це не нафта, його не можна просто перевантажити в танкери та відправити в інше місце без наявності відповідної інфраструктури. Росія втрачає своє основне джерело твердої валюти, що неминуче призведе до скорочення фінансування її воєнних потреб та довгострокової стагнації видобувного сектору”, – каже Тімоті Еш, британський економіст, експерт з питань України та старший стратег BlueBay Asset Management. Зниження надходжень від експорту газу суттєво обмежує здатність Москви фінансувати затяжний конфлікт, змушуючи Кремль виснажувати внутрішні резерви або йти на непопулярні кроки, як-от підвищення податків для населення та бізнесу. “Газпром фактично втратив свій найприбутковіший ринок, який будувався десятиліттями. Доходи від експорту до Європи були головним наповнювачем бюджету, і замінити їх постачанням до Китаю за низькими цінами неможливо. Це означає, що державі доведеться обирати між соціальними видатками та військовими витратами, оскільки “газова скринька” більше не зможе покривати всі потреби агресії”, – каже Михайло Крутіхін, незалежний аналітик нафтогазового ринку. Водночас зростає залежність від альтернативних покупців, які, користуючись безвихіддю РФ, вимагають екстремальних знижок, що ще більше скорочує чистий прибуток. Таким чином, енергетична ізоляція не просто створює дефіцит валюти, а системно підриває фінансову стійкість, необхідну для ведення повномасштабної війни, поступово перетворюючи колись потужний геополітичний інструмент на тягар для російської економіки. Реакція Москви Реакція офіційної Москви на рішення ЄС очікувано поєднує в собі риторику шантажу, заперечення збитків та спроби звинуватити Європу в “самогубній” політиці. Російське керівництво намагається транслювати впевненість у тому, що їхні енергоресурси знайдуть попит у Азії, хоча технічні обмеження трубопроводів свідчать про протилежне. “Європа, відмовляючись від російського газу, діє всупереч здоровому глузду та інтересам власної економіки. Ми бачимо, як європейська промисловість втрачає конкурентоспроможність через дорогі енергоносії. Росія ж переорієнтовує свої потоки на ринки, що зростають, і ми впевнені, що наш газ залишиться затребуваним у світі, попри будь-які штучні бар’єри та санкційний тиск”, – каже Олександр Новак, заступник голови уряду РФ, який курує енергетичний сектор. Водночас у Кремлі часто вдаються до маніпуляцій, стверджуючи, що без російського палива на Європу чекає “деіндустріалізація”, намагаючись у такий спосіб спровокувати внутрішнє незадоволення серед європейських споживачів. Попри ці заяви, реальність демонструє критичне падіння доходів “Газпрому”, що змушує РФ терміново шукати способи обходу санкцій та кошти для фінансування бюджетного дефіциту.
    Вікторія Хаджирадєва