У березні Іспанія придбала рекордну за обягом кількість російського газу через війну на Близькому Сході. Про це повідомила газета El País в четвер, 16 квітня.
За даними оператора газової системи Enagás, у березні було імпортовано 9 807 ГВт·год російського газу (приблизно 1 млрд кубометрів – ред.). Це більше, ніж під час енергетичної кризи 2023 року, коли ціни різко злетіли. Порівняно з лютим зростання імпорту більш ніж удвічі.
Відомо, що Іспанія має шість регазифікаційних заводів – у Барселоні, Картахені, Уельві, Більбао, Сагунто та Мугардосі. Це дозволяє великим міжнародним трейдерам зберігати там газ не лише для іспанського ринку, а й для перепродажу в інших країнах.
Водночас і власне споживання зросло. Попит у березні збільшився на 2%, а використання газу для виробництва електроенергії – на 46,8%. Це пов’язано з тим, що оператор електромережі Red Eléctrica посилив роботу газотурбінних електростанцій для запобігання масштабним відключенням.
Позначка: Імпорт
Азія залишилася без газу: імпорт СПГ впав до мінімуму з 2020 року
Імпорт скрапленого природного газу (СПГ) до країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону обвалився до мінімальних значень майже за шість років. Про це пише Bloomberg у понеділок, 13 квітня. Ескалація військового конфлікту на Близькому Сході паралізувала глобальні ланцюжки поставок, змушуючи найбільших світових покупців газу жорстко обмежувати споживання та розконсервувати вугільні електростанції.
Минулими вихідними 30-денна ковзна середня чистих поставок СПГ до регіону впала нижче за психологічну позначку в 600 тис. тонн. Це найнижчий показник із червня 2020 року, коли світова економіка та попит на газ були паралізовані тотальними локдаунами через пандемію Covid-19.
Зазначається, що азіатські імпортери готуються до затяжного “газового голоду”. Надії на швидке вирішення кризи впали після провалу мирних переговорів між США та Іраном.
Обвал постачання б’є по економіках регіону. Так, Пакистан критично залежить від поставок СПГ з Катару. Країна не отримала жодного танкера із паливом з початку березня. В Індії зафіксовано падіння імпорту на 20% у річному обчисленні, у Китаї – на 30%.
Постачання іншим ключовим покупцям, включаючи технологічно розвинені Японію та Південну Корею, також опустилися до мінімальних сезонних значень за останні шість років. Країни готуються до нового витку нестримного зростання цін на СПГ.
В умовах жорсткого дефіциту газу азіатські уряди змушені вживати екстрених, найчастіше антиекологічних заходів. У Японії низка газових електростанцій вже почала примусово знижувати вироблення електроенергії. У той же час, Південна Корея офіційно зняла всі екологічні обмеження на роботу своїх вугільних електростанцій.
Китай оголосив про послаблення для Тайваню
Китай заявив про відновлення деяких раніше призупинених зв’язків із Тайванем, зокрема прямих авіарейсів до міст по всій території КНР та імпорт деякої продукції. Про це пише Associated Press у неділю, 12 квітня. Лідер Китаю Сі Цзіньпін та голова тайванської опозиційної партії Гоміньдан Чен Лі-вун провели 10 квітня зустріч, під час якої обоє закликали до миру, не розкриваючи конкретних деталей.
Згідно з заявою Управління у справах Тайваню при Комуністичній партії Китаю, Пекін розглядає можливість створення довгострокового механізму комунікації між Комуністичною партією Китаю та тайванською партією Гоміньданом. Йдеться про спрощення імпорту тайваньських продуктів аквакультури, який раніше був заборонений.
У Пекіні також заявили про намір відновити прямі рейси між Тайванем і низкою міст материкового Китаю, зокрема Сіанем і Урумчі. Окрім цього, Китай повідомив про плани будівництва мосту до тайванських островів Цзіньмень і Мацу, які розташовані поблизу узбережжя материка.
Китай також заявив, що працюватиме над будівництвом мосту, який з’єднає Мацу та Цзіньмень – тайванські острови, що географічно розташовані ближче до Китаю. Цей проєкт є давньою пропозицією, про яку Пекін уже заявляв раніше.
Відносини між Китаєм і островом Тайвань, який КНР вважає частиною своєї території, залишаються напруженими з 2016 року, коли тайванська громадськість обрала президентом Цай Інвень з Демократичної прогресивної партії.
У 2019 році Китай заборонив індивідуальні поїздки китайських громадян на Тайвань. Зараз, за правилами Тайваню, китайські відвідувачі повинні мати дійсну візу резидента іншої країни, наприклад США або країн Європейського Союзу, щоб подати заявку на туристичну візу. У 2021 році Китай заборонив імпорт тайванських ананасів, а згодом поширив заборону на імпорт на такі різноманітні продукти, як риба групер, кальмари, тунець та деякі фрукти.
Нагадаємо, Китай заявив,що збезпечить Тайваню енергетичну стабільність, якщо влада острова погодиться на “мирне возз’єднання” з Пекіном. У 2019 році Китай заборонив індивідуальні поїздки китайських громадян на Тайвань. Зараз, за правилами Тайваню, китайські відвідувачі повинні мати дійсну візу резидента іншої країни, наприклад США або країн Європейського Союзу, щоб подати заявку на туристичну візу.
Україна зменшила імпорт електроенергії на чверть
За підсумками березня Україна скоротила імпорт електроенергії на 25% – до 942 тис. МВт-год. Про це повідомило профільне видання ExPro у четвер, 2 квітня.
Вказано, що найбільшу частку в імпорті й надалі займає Угорщина – 48%, на другому місці – Румунія – 20%.
У порівнянні з березнем 2025 року, імпорт електроенергії до України зріс у 3,4 раза.
Також цьогоріч у березні Україна відновила експорт електроенергії після кількамісячної перерви – 30,2 тис. МВт-год. Найбільший обсяг був спрямований до Молдови – 47,5%. У порівнянні з березнем 2025 року експорт впав на 61%.
Імпорт газу до України впав у понад 30 разів
Імпорт природного газу до України 1 квітня скоротився у понад 30 разів – до 0,8 млн кубометрів на добу, найнижчого значення з січня 2025 року. Про це повідомляє ExPro.
У порівнянні з попереднім днем імпорт газу обвалився у понад 30 разів – з 24 млн куб м.
Як зазначається, скорочення імпорту пов’язано з високими цінами на природний газ у Європі, які протягом усього березня трималися на вищому рівні, ніж в Україні. У середньому газ у Європі (TTF) у березні торгувався на €9/MWh дорожче, ніж на українському ринку.
Європейські ціни на природний газ на початку березня зросли після початку війни на Близькому Сході. Враховуючи, що війна триває, а постачання LNG з Катару та ОАЕ через Ормузьку протоку заблоковані, ціни на газ у Європі залишаються на високому рівні.
У таких умовах, пояснили аналітики, імпортувати газ до України дорого. Водночас Україна може дозволити собі не імпортувати газ у квітні, враховуючи вищі ніж минулого року запаси газу в сховищах.
Наша країна завершила сезон відбору газу зі сховищ 10 березня, котрий став одним із найкоротших в історії. Запаси газу в сховищах становили 9,5 млрд куб м, в 1,6 разів більше, ніж минулого року.
Незначний імпорт газу до України зберігається на початку квітня – 0,8 млн куб м з Польщі. Газ йде на закачування до “митного складу” українських ПСГ. Натомість імпорт з інших напрямків відсутній.
Очікується, що протягом квітня обсяги імпорту газу будуть залишатися на низькому рівні. Водночас Україна має ціль накопичити у сховищах не менше 13 млрд куб м газу в підземних сховищах до 1 листопада, чого можна досягти навіть без імпорту, запевняють аналітики.
Втім, додають, що для кращої підготовки до зими потрібно імпортувати певні обсяги природного газу – близько 0,5 млрд куб м до 1 листопада.
Передбачається, що імпорт газу активізується при сприятливих цінах на європейських хабах.
Раніше стало відомо, що Україна залучає 85 млн євро для закупівлі газу через інструменти ЄБРР. Кошти надаються у межах гранту для підтримки енергетичної стабільності.
Україна домовляється з Грецією про постачання дизеля та газу
Україна на третину збільшила імпорт дизпалива взимку – експерт
У грудні-лютому імпорт дизельного пального в Україну сягнув 1,72 млн т. Це на 27% більше, ніж минулорічної зими та трохи поступається результатом сезону 2022/23 років (1,77 млн т). Про це повідомила Консалтингова група А-95. За словами експертів, причиною збільшення постачань стали аномальні морози та масові відключення електроенергії через атаки Росії. Ці фактори також вплинули на зміну паливних потоків.
Низькі температури змусили трейдерів шукати більш морозостійкі марки, які здебільшого виробляються на НПЗ північно-східної Європи та США. Частка імпорту через західний кордон таким чином зросла до 63% від загального імпорту проти 54% минулої зими, яка була більш теплою. В січні 2026 року показник становив 76%, в той час як з Півдня надійшло всього 24% постачань.
Найбільшим постачальником стала Польща – 755 тис. т або 44% загального обсягу. Частка польського концерну ORLEN, який відправляв пальне зі своїх НПЗ в Польщі й Литві, склала 515 тис. т.
На другому місці – Греція – 24% (409 тис. т), звідки постачали переважно в грудні 2025 року, коли не було сильних морозів.
Особливістю сезону стали рекордні обсяги “арктичної” марки дизпалива з підвищеною морозостійкістю. Цього разу було поставлено близько 250 тис. т, що на третину більше, ніж тогоріч (188 тис. т), і більш ніж у 4 рази більше, ніж позаминулого сезону (58 тис. т). Найбільшими постачальниками “арктики” стали Укрнафта (162 тис. т), ОККО (45 тис. т) та WOG (37 тис. т). “Минула зима стала справжнім іспитом. Особливістю стала підвищена потреба у морозостійких марках дизпального, імпорт яких став рекордним за всю історію спостережень. Ринок гідно склав цей іспит, більш того, увійшов у дуже турбулентний березень з запасами, які дозволили стримати зростання цін внаслідок початку війни в Ірані”, – заявив директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
Через обмежені джерела постачання морозостійких марок пального скоротилася кількість імпортерів дизпального, яка в середньому склала 113 компаній проти 139 минулої зими.
За підсумком зимового сезону ТОП-10 імпортерів забезпечило 77% обсягів дизпального або 1,32 млн т.
Абсолютна більшість ТОП-10 імпортерів продемонструвала збільшення постачань у порівнянні з минулорічним зимовим сезоном. Найстрімкішу динаміку показали Д.Трейдинг, ЗПЕК та Укрнафта. “Робота взимку була вкрай напруженою і навіть екстремальною. Зокрема, замерзли польські порти, а одна з наших цистерн зійшла з колії у Польщі через обледеніння. Але наразі ми маємо набаго більш напружену ситуацію, коли немає ясності ані по обсягах, ані по ціні ресурсу. Між тим переговори тривають і я впевнений, що українські постачальники забезпечать ресурсом ринок і у березні, і у квітні”, – зазначив генеральний директор та співвласник групи компаній ЗПЕК Олег Чикида.
Морози “відсіяли” імпортерів дизпалива та змінили напрямки постачань
У грудні-лютому імпорт дизельного пального в Україну сягнув 1,72 млн т. Це на 27% більше, ніж минулорічної зими та трохи поступається результатом сезону 2022/23 років (1,77 млн т). Про це повідомила Консалтингова група А-95. За словами експертів, причиною збільшення постачань стали аномальні морози та масові відключення електроенергії через атаки Росії. Ці фактори також вплинули на зміну паливних потоків.
Низькі температури змусили трейдерів шукати більш морозостійкі марки, які здебільшого виробляються на НПЗ північно-східної Європи та США. Частка імпорту через західний кордон таким чином зросла до 63% від загального імпорту проти 54% минулої зими, яка була більш теплою. В січні 2026 року показник становив 76%, в той час як з Півдня надійшло всього 24% постачань.
Найбільшим постачальником стала Польща – 755 тис. т або 44% загального обсягу. Частка польського концерну ORLEN, який відправляв пальне зі своїх НПЗ в Польщі й Литві, склала 515 тис. т.
На другому місці – Греція – 24% (409 тис. т), звідки постачали переважно в грудні 2025 року, коли не було сильних морозів.
Особливістю сезону стали рекордні обсяги “арктичної” марки дизпалива з підвищеною морозостійкістю. Цього разу було поставлено близько 250 тис. т, що на третину більше, ніж тогоріч (188 тис. т), і більш ніж у 4 рази більше, ніж позаминулого сезону (58 тис. т). Найбільшими постачальниками “арктики” стали Укрнафта (162 тис. т), ОККО (45 тис. т) та WOG (37 тис. т). “Минула зима стала справжнім іспитом. Особливістю стала підвищена потреба у морозостійких марках дизпального, імпорт яких став рекордним за всю історію спостережень. Ринок гідно склав цей іспит, більш того, увійшов у дуже турбулентний березень з запасами, які дозволили стримати зростання цін внаслідок початку війни в Ірані”, – заявив директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
Через обмежені джерела постачання морозостійких марок пального скоротилася кількість імпортерів дизпального, яка в середньому склала 113 компаній проти 139 минулої зими.
За підсумком зимового сезону ТОП-10 імпортерів забезпечило 77% обсягів дизпального або 1,32 млн т.
Абсолютна більшість ТОП-10 імпортерів продемонструвала збільшення постачань у порівнянні з минулорічним зимовим сезоном. Найстрімкішу динаміку показали Д.Трейдинг, ЗПЕК та Укрнафта. “Робота взимку була вкрай напруженою і навіть екстремальною. Зокрема, замерзли польські порти, а одна з наших цистерн зійшла з колії у Польщі через обледеніння. Але наразі ми маємо набаго більш напружену ситуацію, коли немає ясності ані по обсягах, ані по ціні ресурсу. Між тим переговори тривають і я впевнений, що українські постачальники забезпечать ресурсом ринок і у березні, і у квітні”, – зазначив генеральний директор та співвласник групи компаній ЗПЕК Олег Чикида.
Україна збільшила імпорт електроенергії після старту ремонту на АЕС – ЗМІ
Україна збільшила імпорт електроенергії після старту ремонтної кампанії на українських атомних електростанціях. Про це свідчать дані моніторингу ExPro.
Як зазначається, з 7 березня імпорт електроенергії знову відновив тенденцію до зростання.
Так, протягом 4-6 березня середній обсяг імпорту за добу опустився до 27 тис. МВт*год, проте вже на наступну добу він зріс до 32,5 тис. МВт*год.
Вже 9 березня обсяг імпорту електроенергії з країн ЄС та Молдови зріс до 35 тис. МВт*год.
Як зазначають джерела видання, це повʼязано з тим, що на одному з енергоблоків АЕС розпочали плановий ремонт.
Загалом, з початку березня наша країна вже імпортувала більш як 280 тис. МВт-год електроенергії.
Як повідомлялося, Україна відновила експорт на мінімальному рівні. Постачання здійснювались 5 та 6 березня (сумарно лише 37 МВт-год). Водночас, 7-9 березня експорт електроенергії відсутній, попри навіть доступний перетин.
Україна оновила рекорд з імпорту електроенергії у лютому
Україна найбільший покупець зброї у світі – SIPRI
Україна вийшла на перше місце у світі за імпортом зброї у 2021-2025 роках. За той же час експорт зброї РФ впав майже втричі. Про це свідчать дані Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), оприлюднені в понеділок, 9 березня.
Так, протягом останніх п’яти років на Україну припадає 9,7% від загального обсягу глобального імпорту.
У рейтингу найбільших імпортерів за Україною йдуть Індія, Саудівська Аравія, Катар та Пакистан. З лютого 2022 року наша держава отримала озброєння щонайменше від 36 країн. Нйбільші постачальники США (41% усіх поставок), Німеччина (14%), Польща (9,4%).
У SIPRI підкреслили, що 2025 році обсяги поставок дещо знизилися порівняно з піковими 2023-2024 роками. Це пов’язано зі зменшенням допомоги США та зростанням секретності навколо передачі певної зброї.
Водночас 25 країн світу уклали угоди зі США про закупівлю ракет ППО та авіабомб для потреб ЗСУ.
У світовому експорті зброї у 2021-2025 роках лідерами залишаються США, Франція, Росія, Німеччина та Китай, які разом забезпечили близько 70% усіх поставок.
При цьому роль Німеччини на ринку зброї зросла, вона обійшла Китай і стала четвертим найбільшим експортером. Значна частина німецьких поставок (приблизно 24%) була спрямована в Україну.
Тим часом Росія стрімко втрачає позиції головного продавця зброї. Її частка на світовому ринку експорту скоротилася з 21% (у 2016-2020 роках) до 6,8% (у 2021-2025 роках).
Аналітики зазначають, що це сталося через те, що більшість озброєнь Росія тепер змушена використовувати для забезпечення власної армії на війні проти України, а також через міжнародні санкції.
Наразі експорт РФ складається переважно з поставок до Індії, Китаю та Білорусі, проте загальний тренд вказує на безпрецедентний обвал російського впливу на світовому ринку зброї.
Україна оновила рекорд з імпорту електроенергії у лютому
Україна у лютому збільшила імпорт електроенергії на 41% – до 1,26 млн МВт-год. проти січня. Про це повідомила компанія ExPro.
“У лютому 2026 року Україна знову досягла рекордних обсягів імпорту електроенергії – 1,26 млн МВт-год. У порівнянні з січнем, імпортовані за місяць обсяги зросли на 41%”, – мовиться у повідомленні.
Найбільшу частку в імпорті займає угорський напрямок – 49% всіх обсягів. При цьому імпорт з Угорщини зріс на 54% порівняно із січнем. Частка Словаччини в імпорті становила 18%.
Тоді як експорт електрики у лютому не здійснювався.