Названо найпопулярніші бензинові авто березня

У березні автопарк України поповнили 13,1 тис. легкових автомобілів із бензиновими двигунами, що на 22% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомили в Укравтопромі у середу, 15 квітня.

Із загальної кількості 2,5 тис. авто нові становили (+33%), ще 10,6 тис. – вживані, ввезені з-за кордону (+19%).
До ТОП-5 моделей нових легковиків з бензиновими ДВЗ потрапили:
1. HYUNDAI Tucson – 212 од.;
2. MAZDA CX5 – 123 од.;
2. SUZUKI SX4 – 123 од.;
3. RENAULT Duster – 107 од.;
4. SKODA Karoq – 97 од.;
5. KIA Sportage – 96 од.
Тоді як ТОП-5 імпортованих вживаних бензинових авто:
1. VOLKSWAGEN Tiguan – 705 од.;
2. VOLKSWAGEN Golf – 628 од.;
3. NISSAN Rogue – 585 од.;
4. AUDI Q5 – 562 од.;
5. AUDI A4 – 319 од. Нагадаємо, у березні автопарк України поповнили близько 5,9 тис. нових легкових авто, з них – 64% легковиків було реалізовано приватним клієнтам, а 36% придбали юридичні особи. Український автопарк у березні поповнили 247 автобусів (вкл. мікроавтобуси), що на 21% більше, ніж у березні торік.

Іран – США: Сумуватимете за бензином по $4-5

Невдовзі ціни на бензин у США значно зростуть. Про це заявив спікер іранського парламенту Мохаммад Багер Галібаф у соцмережі Х, коментуючи намір США заблокувати судна, які прямують до або з Ірану.

“Насолоджуйтесь нинішнім цінам на бензин. З огляду на так звану блокаду, незабаром ви будете з ностальгією згадувати бензин по 4-5 доларів”, – написав він.

Галібаф також офіційно підтвердив, що переговорний процес зі США зайшов у глухий кут через глибоку кризу довіри до США. За його словами, Іран представив низку “конструктивних пропозицій”, проте “історичний досвід” завадив порозумінню.

“Через досвід двох попередніх воєн ми не маємо довіри до протилежної сторони. Вони зрештою не змогли завоювати довіру іранської делегації в цьому раунді переговорів”, – сказав спікер парламенту.

АМКУ не зафіксував змови на ринку пального

Антимонопольний комітет України (АМКУ) не виявив доказів змови на ринку пального щодо підвищення цін на заправках. Про це сказав голова відомства Павло Кириленко під час виступу у Верховній Раді у середу, 8 квітня.
“Наразі комітет на підставі вже отриманих проаналізованих даних станом на сьогодні не зафіксовав доказів змови учасників ринку щодо підвищення цін”, – заявив він.
За словами Кириленка, з 9 березня АМКУ збирав і аналізував інформацію щодо причин різкого зростання цін. Відбулися консультації з урядом про можливі інтервенції на ринок та робочі зустрічі в режимі фактично через кожен день з ключовими гравцями ринку палива.
“Усі без винятку оператори зазначають, що обсяги їх продажів та їх рентабельність відчутно знизилися, тому вони самі зацікавлені й готові знизити ціни”, – запевнив очільник АМКУ.
Кириленко пояснив, що від початку цінового стрибка на світовому ринку нафтопродуктів після початку війни ША та Ізраїлю з Іраном обсяги поставок та джерела купівлі палива в Україну опинилися під загрозою істотного скорочення. На стан ринку впливали такі фактори, як зростання фактичної ціни нафтопродуктів та прогноз подальшого зростання собівартості, послаблення національної валюти, збільшення вартості логістичних послуг і митних платежів.
“Усі перечислені об’єктивні фактори приблизно однаково вплинули на учасників ринку. Усі українські оператори АЗС купують пальне майже виключно у європейських країнах в одних і тих самих виробників та трейдерів”, – сказав він.
Кириленко нагадав, що ринки нафтопродуктів в Україні нерегульовані, ціноутворення є вільним та ринковим, а частки учасників ринку повністю виключають можливість його монополізації.
Також, за його словами, з настанням цінової кризи внаслідок війни у жодній країні ЄС антимонопольні органи не ухвалили жодного рішення про відкриття справи щодо можливої цінової змови операторів ринку.
Раніше сьогодні прем’єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що очікує зниження цін на пальне в Україні. Після того як США і Іран домовились про перемир’я, світові ціни на нафту впали на 15%.

В Хабаровському краї РФ закінчився бензин

Бензин закінчився в Охотському окрузі Хабаровського краю Росії. Єдина в окрузі приватна автозаправка в Охотську, що відкрилася в 2018 році, перестала продавати пальне росіянам ще в середині березня. Про це пише The Moscow Times, посилаючись на інформацію місцевих жителів.
Громадянам РФ доводиться купувати пальне у перекупників по 30–35 тисяч рублів за бочку в 200 літрів (тобто по 150–175 рублів за літр).
“Дизель поки що продають, але кажуть, що і його, здається, теж хочуть закрити для населення”, — розповідав житель регіону.
Голова округу Максим Клімов заявив на тому тижні, що при річній потребі району в 900 тонн бензину в навігаційний період було завезено тільки 500 тонн. У резерві – не більше 130 тонн палива, і вони призначені для соціальних установ, шкільних автобусів, швидкої допомоги та комунальної техніки. Влада ввела обмеження на видачу бензину населенню.
Пізніше цю інформацію підтвердив губернатор краю Дмитро Демешин. За його словами, “за сприятливого збігу обставин” пальне до Охотська вдасться доставити з початком літньої навігації в середині червня. Перший танкер привезе в Охотський район близько 200 тонн бензину, чого вистачить на літній сезон, але для громадян видача палива буде обмежена 20 літрами на день.
Раніше ЗМІ повідомили, що в Росії запровадять заборону на експорт бензину. Цей крок став результатом термінової урядової наради, під час якої представники нафтової галузі визнали серйозний дефіцит пального на внутрішньому ринку. Причини кризи є комплексними. І однією з них є українські удари по російським НПЗ.

Росія офіційно заборонила експорт бензину

Уряд РФ поширив діючі до 31 липня 2026 року обмеження на експорт бензину на безпосередніх виробників нафтопродуктів. Про це йдеться в повідомленні російського кабміну, оприлюдненому в четвер, 2 квітня.
“Рішення прийняте для збереження стабільної ситуації на внутрішньому паливному ринку в період високого сезонного попиту і сільськогосподарських польових робіт, а також у зв’язку зі зростанням світових цін на нафту через геополітичну ситуацію, що склалася, на Близькому Сході”, – йдеться в повідомленні.
До сьогодні обмеження діяли лише для невиробників бензину. У повідомленні наголошується, що під обмеження не підпадають лише постачання за міжнародними міжурядовими угодами.
Раніше ЗМІ повідомили, що в Росії запровадять заборону на експорт бензину. Цей крок став результатом термінової урядової наради, під час якої представники нафтової галузі визнали серйозний дефіцит пального на внутрішньому ринку. Причини кризи є комплексними. І однією з них є українські удари по російським НПЗ.

Ціна дизпалива сягнула нового психологічного рівня

В Україні ціни на дизельне пальне досягли нового психологічного бар’єра – 90 гривень за літр. Такий рівень вартості наразі характерний для преміального дизеля, який пропонують найпопулярніші мережі АЗС. Про це в неділю, 29 березня, повідомляє ТСН.

Як йдеться в сюжеті, протягом останнього тижня ціна на всі види дизельного пального щоденно зростала, приблизно, на одну гривню.

Поряд із цим, спостерігається подорожчання і автогазу, вартість якого наближається до позначки 48 гривень за літр. Натомість ціни на бензин залишаються відносно стабільними.

Зростання вартості пального в Україні розпочалося кілька тижнів тому, зазначає видання. Це пов’язують зі світовими тенденціями, викликаними загостренням конфлікту на Близькому Сході, що вплинуло на подорожчання як бензину, так і дизеля глобально.

Щоб частково згладити цей ціновий удар по споживачах, уряд України запустив програму Кешбек на пальне. До 1 травня водії зможуть отримувати компенсацію в розмірі від 2 до 11 гривень за кожен придбаний літр пального. За схемою кешбеку передбачено знижки: 5% на газ, 10% на бензин та 15% на дизельне пальне. Українці активно користуються програмою Кешбек на пальне: щодня держава повертає близько 20 млн грн, які переважно йдуть на оплату комунальних послуг.

Росія вводить повну заборону на експорт бензину

Уряд Російської Федерації офіційно обмежив експорт автомобільного бензину для всіх учасників ринку. Про це в суботу, 28 березня, повідомляє РБК-Україна з посиланням на російські медіа.

Згідно з даними ЗМІ, нововведення набуде чинності з 1 квітня 2026 року за рішенням віцепрем’єра Олександра Новака і діятиме мінімум чотири місяці – до 31 липня.

Цей крок став результатом термінової наради, під час якої представники нафтової галузі визнали серйозний дефіцит пального на внутрішньому ринку. Причини кризи є комплексними:

Пошкодження НПЗ. Масштабні атаки на нафтопереробні потужності Росії суттєво вплинули на виробництво пального. Багато заводів не здатні відновити роботу через нестачу західного обладнання, постачання якого заблоковане санкціями.

Весняна посівна кампанія. Аграрний сектор потребує значних обсягів пального. Щоб запобігти продовольчій кризі та протестам фермерів, уряд змушений спрямовувати ресурси виключно для внутрішнього використання.

Зростання цін. Вартість пального на заправках почала стрімко зростати, випереджаючи рівень інфляції. Заборона експорту – спроба наситити ринок дефіцитним бензином і знизити соціальну напруженість.

Як зазначає ЗМІ, таке рішення стане важким ударом для російської економіки, адже експорт бензину є однією з ключових статей доходів, яка забезпечувала значні валютні надходження. Тепер ці фінансові потоки фактично припинено.

Скорочення доходів бюджету. Росія втратить значні суми, які планували спрямувати на підтримку військових дій.

Логістичні обмеження. Дефіцит пального може ускладнити транспортування військових вантажів, а також забезпечення пальним техніки угруповань, задіяних у військових конфліктах.

Таким чином, кожна тонна бензину, яка залишиться у країні, стане свідченням ефективності економічного та силового тиску на Росію з боку міжнародної спільноти. Колись сильний енергетичний гравець змушений переходити до режиму жорсткої економії, ставлячи внутрішню стабільність вище прибутків, зауважує видання.

Очікується, що якщо ситуація із відновленням нафтопереробних заводів не покращиться найближчим часом, заборона на експорт може бути подовжена і після липня 2026 року.

Раніше повідомлялося, що Російська Федерація фактично банкрутує зсередини, а її економіка увійшла у штопор. Погіршення охопило майже всі сектори економіки, зазначила Служба зовнішньої розвідки України.

Нагадаємо, днями спад економіки РФ визнав і місцевий диктатор Володимир Путін. За його словами, у січні поточного року валовий внутрішній продукт Росії виявився на 2,1% нижчим, ніж рік тому.

Китай запровадив регулювання цін на пальне

Китай запровадив державне регулювання роздрібних цін на бензин і дизельне пальне на тлі зростання вартості нафти після атак США та Ізраїлю на Іран. Про це повідомляє FT 24 березня.

Як повідомила Національна комісія з розвитку і реформ (NDRC), нові правила набули чинності у вівторок. Відповідно до них, ціна бензину зросте на 1160 юанів (168 доларів) за тонну, дизельного пального – на 1115 юанів.

У відомстві зазначили, що без запроваджених обмежень бензин подорожчав би на 2205 юанів за тонну, а дизель – на 2120 юанів. Востаннє подібний механізм застосовували до запровадження нової системи ціноутворення у 2013 році.

Китай також сформував значні запаси нафти та інших ключових ресурсів, щоб пом’якшити вплив енергетичних криз. Після початку війни Пекін додатково заборонив експорт нафтопродуктів. Нагадаємо, США відклали заплановані удари по енергетиці Ірану на п’ять днів після “продуктивних” переговорів між сторонами. В Міністерстві закордонних справ Ірану заявили, що не ведуть переговорів зі США. Тегеран назвав заяви президента США “частиною зусиль щодо зниження цін на енергоносії”. Згодом ціни на нафту знову зросли.

Україна на третину збільшила імпорт дизпалива взимку – експерт

У грудні-лютому імпорт дизельного пального в Україну сягнув 1,72 млн т. Це на 27% більше, ніж минулорічної зими та трохи поступається результатом сезону 2022/23 років (1,77 млн т). Про це повідомила Консалтингова група А-95. За словами експертів, причиною збільшення постачань стали аномальні морози та масові відключення електроенергії через атаки Росії. Ці фактори також вплинули на зміну паливних потоків.
Низькі температури змусили трейдерів шукати більш морозостійкі марки, які здебільшого виробляються на НПЗ північно-східної Європи та США. Частка імпорту через західний кордон таким чином зросла до 63% від загального імпорту проти 54% минулої зими, яка була більш теплою. В січні 2026 року показник становив 76%, в той час як з Півдня надійшло всього 24% постачань.
Найбільшим постачальником стала Польща – 755 тис. т або 44% загального обсягу. Частка польського концерну ORLEN, який відправляв пальне зі своїх НПЗ в Польщі й Литві, склала 515 тис. т.

На другому місці – Греція – 24% (409 тис. т), звідки постачали переважно в грудні 2025 року, коли не було сильних морозів.

Особливістю сезону стали рекордні обсяги “арктичної” марки дизпалива з підвищеною морозостійкістю. Цього разу було поставлено близько 250 тис. т, що на третину більше, ніж тогоріч (188 тис. т), і більш ніж у 4 рази більше, ніж позаминулого сезону (58 тис. т). Найбільшими постачальниками “арктики” стали Укрнафта (162 тис. т), ОККО (45 тис. т) та WOG (37 тис. т). “Минула зима стала справжнім іспитом. Особливістю стала підвищена потреба у морозостійких марках дизпального, імпорт яких став рекордним за всю історію спостережень. Ринок гідно склав цей іспит, більш того, увійшов у дуже турбулентний березень з запасами, які дозволили стримати зростання цін внаслідок початку війни в Ірані”, – заявив директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.

Через обмежені джерела постачання морозостійких марок пального скоротилася кількість імпортерів дизпального, яка в середньому склала 113 компаній проти 139 минулої зими.

За підсумком зимового сезону ТОП-10 імпортерів забезпечило 77% обсягів дизпального або 1,32 млн т.

Абсолютна більшість ТОП-10 імпортерів продемонструвала збільшення постачань у порівнянні з минулорічним зимовим сезоном. Найстрімкішу динаміку показали Д.Трейдинг, ЗПЕК та Укрнафта. “Робота взимку була вкрай напруженою і навіть екстремальною. Зокрема, замерзли польські порти, а одна з наших цистерн зійшла з колії у Польщі через обледеніння. Але наразі ми маємо набаго більш напружену ситуацію, коли немає ясності ані по обсягах, ані по ціні ресурсу. Між тим переговори тривають і я впевнений, що українські постачальники забезпечать ресурсом ринок і у березні, і у квітні”, – зазначив генеральний директор та співвласник групи компаній ЗПЕК Олег Чикида.

Морози “відсіяли” імпортерів дизпалива та змінили напрямки постачань

У грудні-лютому імпорт дизельного пального в Україну сягнув 1,72 млн т. Це на 27% більше, ніж минулорічної зими та трохи поступається результатом сезону 2022/23 років (1,77 млн т). Про це повідомила Консалтингова група А-95. За словами експертів, причиною збільшення постачань стали аномальні морози та масові відключення електроенергії через атаки Росії. Ці фактори також вплинули на зміну паливних потоків.
Низькі температури змусили трейдерів шукати більш морозостійкі марки, які здебільшого виробляються на НПЗ північно-східної Європи та США. Частка імпорту через західний кордон таким чином зросла до 63% від загального імпорту проти 54% минулої зими, яка була більш теплою. В січні 2026 року показник становив 76%, в той час як з Півдня надійшло всього 24% постачань.
Найбільшим постачальником стала Польща – 755 тис. т або 44% загального обсягу. Частка польського концерну ORLEN, який відправляв пальне зі своїх НПЗ в Польщі й Литві, склала 515 тис. т.

На другому місці – Греція – 24% (409 тис. т), звідки постачали переважно в грудні 2025 року, коли не було сильних морозів.

Особливістю сезону стали рекордні обсяги “арктичної” марки дизпалива з підвищеною морозостійкістю. Цього разу було поставлено близько 250 тис. т, що на третину більше, ніж тогоріч (188 тис. т), і більш ніж у 4 рази більше, ніж позаминулого сезону (58 тис. т). Найбільшими постачальниками “арктики” стали Укрнафта (162 тис. т), ОККО (45 тис. т) та WOG (37 тис. т). “Минула зима стала справжнім іспитом. Особливістю стала підвищена потреба у морозостійких марках дизпального, імпорт яких став рекордним за всю історію спостережень. Ринок гідно склав цей іспит, більш того, увійшов у дуже турбулентний березень з запасами, які дозволили стримати зростання цін внаслідок початку війни в Ірані”, – заявив директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.

Через обмежені джерела постачання морозостійких марок пального скоротилася кількість імпортерів дизпального, яка в середньому склала 113 компаній проти 139 минулої зими.

За підсумком зимового сезону ТОП-10 імпортерів забезпечило 77% обсягів дизпального або 1,32 млн т.

Абсолютна більшість ТОП-10 імпортерів продемонструвала збільшення постачань у порівнянні з минулорічним зимовим сезоном. Найстрімкішу динаміку показали Д.Трейдинг, ЗПЕК та Укрнафта. “Робота взимку була вкрай напруженою і навіть екстремальною. Зокрема, замерзли польські порти, а одна з наших цистерн зійшла з колії у Польщі через обледеніння. Але наразі ми маємо набаго більш напружену ситуацію, коли немає ясності ані по обсягах, ані по ціні ресурсу. Між тим переговори тривають і я впевнений, що українські постачальники забезпечать ресурсом ринок і у березні, і у квітні”, – зазначив генеральний директор та співвласник групи компаній ЗПЕК Олег Чикида.