Антимонопольний комітет України (АМКУ) не виявив доказів змови на ринку пального щодо підвищення цін на заправках. Про це сказав голова відомства Павло Кириленко під час виступу у Верховній Раді у середу, 8 квітня.
“Наразі комітет на підставі вже отриманих проаналізованих даних станом на сьогодні не зафіксовав доказів змови учасників ринку щодо підвищення цін”, – заявив він.
За словами Кириленка, з 9 березня АМКУ збирав і аналізував інформацію щодо причин різкого зростання цін. Відбулися консультації з урядом про можливі інтервенції на ринок та робочі зустрічі в режимі фактично через кожен день з ключовими гравцями ринку палива.
“Усі без винятку оператори зазначають, що обсяги їх продажів та їх рентабельність відчутно знизилися, тому вони самі зацікавлені й готові знизити ціни”, – запевнив очільник АМКУ.
Кириленко пояснив, що від початку цінового стрибка на світовому ринку нафтопродуктів після початку війни ША та Ізраїлю з Іраном обсяги поставок та джерела купівлі палива в Україну опинилися під загрозою істотного скорочення. На стан ринку впливали такі фактори, як зростання фактичної ціни нафтопродуктів та прогноз подальшого зростання собівартості, послаблення національної валюти, збільшення вартості логістичних послуг і митних платежів.
“Усі перечислені об’єктивні фактори приблизно однаково вплинули на учасників ринку. Усі українські оператори АЗС купують пальне майже виключно у європейських країнах в одних і тих самих виробників та трейдерів”, – сказав він.
Кириленко нагадав, що ринки нафтопродуктів в Україні нерегульовані, ціноутворення є вільним та ринковим, а частки учасників ринку повністю виключають можливість його монополізації.
Також, за його словами, з настанням цінової кризи внаслідок війни у жодній країні ЄС антимонопольні органи не ухвалили жодного рішення про відкриття справи щодо можливої цінової змови операторів ринку.
Раніше сьогодні прем’єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що очікує зниження цін на пальне в Україні. Після того як США і Іран домовились про перемир’я, світові ціни на нафту впали на 15%.
Позначка: АМКУ
Голову АМКУ викликали до Ради через підозри у змові на ринку пального
Верховна Рада викликала голову Антимонопольного комітету Павла Кириленко до парламенту для доповіді щодо ситуації з цінами на пальне та можливій змові на ринку АЗС. Рішення підтримали 157 народних депутатів.
Голову АМКУ запросили 8 квітня на 12:00 із доповіддю про те, чи була змова на ринку, а також чи зробила держава все необхідне для врегулювання ситуації на АЗС і загалом на паливному ринку.
Раніше Кириленко вже приходив до Ради через ситуацію на паливному ринку, однак тоді не зміг відповісти, чи є змова між учасниками ринку, чи хтось просто наживається на українцях на тлі різкого подорожчання пального. Відтоді минуло півтора місяця, тож, як заявили в Раді, у комітету вже мали б з’явитися висновки.
Як повідомлялося раніше Антимонопольний комітет України заявив, що здійснить заходи контролю щодо причин підняття цін на пальне на українських автозаправних станціях на початку березня 2026 року.
АМКУ перевірить причини різкого подорожчання пального на АЗС
Антимонопольний комітет України повідомив, що здійснить заходи контролю щодо причин підняття цін на пальне на українських автозаправних станціях на початку березня 2026 року.
“За останні дні світовий ринок нафти і нафтопродуктів продемонстрував істотне зростання котирувань. Збільшились ціни на пальне і в мережах АЗС нашої країни. Антимонопольний комітет України здійснює заходи контролю щодо ситуації на ринках світлих нафтопродуктів з метою з’ясування наявності/відсутності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у діях операторів АЗС під час підняття цін на початку березня 2026 року”, – йдеться у повідомленні.
В межах здійснення цих заходів Комітет 4 березня направив учасникам ринків вимоги про надання інформації, необхідної для встановлення причин зростання цін. У вимогах встановлені максимально стислі строки надання інформації. Після її отримання Комітет здійснить оперативний аналіз наданих даних і у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції вживатиме відповідних заходів.
Як зауважили в АМКУ, ціни на світлі нафтопродукти не підлягають державному регулюванню, український ринок світлих нафтопродуктів повністю залежить від імпорту нафтопродуктів, коливання світових цін позначаються й на вартості пального для споживачів.
Агрогазтрейдінг поскаржилася в АМКУ на порушення в ході приватизації ОПЗ
Компанія Агрогазтрейдінг (Agro Gas Trading) подала скаргу до Антимонопольного комітету України, заявивши про ознаки дискримінації та порушення законодавства про конкуренцію з боку електронного майданчика SmartTender під час підготовки до приватизації Одеського припортового заводу. Про це говориться в повідомленні, опублікованому на офіційному сайті компанії.
В Агрогазтрейдінг вказують, що “попри виконання всіх вимог конкурсу – подання повного пакета документів та сплату доступу до інформаційного пакета – компанія зіткнулася з численними перешкодами, які суперечать принципам відкритості та добросовісної конкуренції”.
“Agro Gas Trading із початку процедури подання документів на участь у приватизації отримала три різні версії одного й того ж договору про нерозголошення (NDA) від SmartTender (електронний майданчик аукціонів) з суперечливими умовами -зокрема, з вимогою підписання договору за допомогою “спеціального ключа”, який не передбачено жодними регламентами. Крім того, представники SmartTender усно заявляли про відмови, вимагали оплату втричі більшої суми, а також вимагали надання додаткових документів, які не передбачені ні умовами конкурсу, ні Законом України Про приватизацію державного і комунального майна”, – говориться в повідомленні.
В компанії додали, що, окрім скарги до АМКУ, подали запити до Фонду держмайна щодо правомірності дій майданчика та до Національного банку через блокування гарантійного платежу.
“Компанії запропонували сплатити додатковий “забезпечувальний платіж”, що не передбачено законом, а також висували вимогу про надання дозволу від акціонерів AGT на підписання NDA”, – повідомили в Агрогазтрейдінгу.
Також компанія звертає увагу на те, що “процедурні бар’єри супроводжуються медійним тиском, який збігся в часі з поданням документів на приватизацію ОПЗ”.
“Паралельно з бюрократичними перешкодами AGT опинилася в центрі хвилі медійних атак, які стали з’являтися щоразу, коли компанія наближалась до участі у приватизації ОПЗ. У публічний простір одночасно вкидалися взаємовиключні версії – від нібито “зв’язків із Kernel” до фантазій про “вплив Дмитра Фірташа”, хоча співпраця AGT з ОПЗ розпочалася задовго до появи будь-яких згадок про це прізвище у контексті приватизації. Також у статтях розганялися інсинуації про особисті чи бізнесові зв’язки партнера AGT Олександра Горбуненка з Тимуром Міндичем. У реальності, як підтверджено в офіційній позиції, ні Горбуненко, ні компанії, з якими він пов’язаний, ніколи не мали жодних стосунків з Міндичем чи його структурами. Поява цих трьох взаємовиключних наративів у однаковий період часу не є випадковістю – це спроба створити інформаційний фон, який дискредитує незалежного учасника приватизації та зменшує конкуренцію на аукціоні”, – говориться в заяві Агрогазтрейдінгу.
Автори заяви підкреслили, що готові надати всі документи, які підтверджують факти перешкоджання участі у конкурсі.
Закупівлі технічної солі: дві компанії оштрафували на 19 млн за змову
Антимонопольний комітет оштрафував два товариства, які змовилися під час участі у шести тендерах на закупівлю технічної солі – Солт Індастрі та Торговий дім Кип і Ко. Про це повідомила пресслужба АМКУ.
Комітет визнав дії ТСолт Індастрі і Торговий дім Кип і Ко порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій.
Торги проводились КП Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району Києва, КП Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них (дві процедури торгів), “риворіжтепломережа, Полігон Екологія та КП Київтеплоенерго з травня 2024 по березень 2025 року.
Загальна очікувана вартість становила 33 575 500 гривень.
АМКУ встановив обставини та факти, що свідчать про спільну та скоординовану поведінку товариств і, як результат, про вчинення порушення та про усунення конкуренції між ними під час участі у зазначених торгах. Комітет оштрафував їх на 18 911 880 гривень. Згідно з Законом України Про публічні закупівлі компанії, які протягом останніх трьох років притягалися до відповідальності за антиконкурентні узгоджені дії, не можуть брати участь у тендерах
Нагадаємо, у Києві закупили дорожню сіль неналежної якості зі збитками в 11 мільйонів гривень. Через це повідомили про підозру уповноваженій особі КП ШЕУ Святошинського району. У Києві посадовці розтратили зі столичного бюджету понад 70 млн гривень
В Україні оштрафували трьох виробників води
Антимонопольний комітет виявив, що три компанії – Ліранс, Торговий дім Моршинські джерела та Шаянські джерела – порушили закон про захист від недобросовісної конкуренції. Вони поширювали неправдиву інформацію про свої води, вказуючи невірні дані про походження, виготовлення та властивості продуктів. Компанії не могли підтвердити свої твердження документами. Крім того, одна з компаній, ТОВ Шаянські джерела, неправомірно маркувала свою воду як мінеральну столову з властивостями, які не відповідали дійсності. У результаті розгляду їх дій, вони були оштрафовані, але розмір штрафів не уточнюється.
АМКУ розпочав справу проти п’яти аптечних мереж
Антимонопольний комітет розпочав розслідування проти п’яти найбільших аптечних мереж через підозру у спільних антиконкурентних діях, які можуть обмежити продаж вітчизняних лікарських засобів. Вони розглядають справу щодо 155 суб’єктів господарювання, що входять до складу цих мереж. За даними комітету, ці п’ять мереж контролюють значну частку ринку, що дозволяє їм впливати на умови продажу товарів. АМКУ виявив, що обсяги продажу деяких вітчизняних медичних засобів зменшуються через обмежену наявність їх у цих мережах, хоча попит на них залишається стабільним. Комітет попереджає, що такі дії можуть призвести до усунення або обмеження конкуренції та понесення відповідальності за порушення законодавства. Нещодавно експерти вже вказували на зростання аптечних мереж у контексті загального спаду ринку, що викликає питання про прозорість галузі.
АМКУ оштрафував компанії на 19 млн за змови у торгах
Антимонопольний комітет оштрафував чотири компанії на понад 19 мільйонів гривень за узгоджені антиконкурентні дії під час державних торгів. Дві компанії, ТОВ ГОСПОДАР-2 та ПП ДЕМСЕЙ, брали участь у торгах на будівництво насосної станції та капітальний ремонт лікарні, діючи узгоджено для усунення конкуренції. Їх оштрафували на понад 3 мільйони гривень. Ще дві компанії, ТОВ ФАРМЄДІС та ТОВ ДМ-ПРОЕКТ, також узгоджували свої дії під час торгів з постачання медичних матеріалів, за що їх оштрафували на понад 16 мільйонів гривень. Загальна сума штрафів за обидві справи склала понад 19 мільйонів гривень.
Суд відмовився відсторонити від посади голову АМКУ
Судді Вищого антикорупційного суду відмовилися відсторонити від посади голову Антимонопольного комітета України, Павла Кириленка, якого звинувачують у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні на суму понад 72 мільйонів гривень. Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про це. Суд встановив обов’язки для обвинуваченого, зокрема, заборону виїзду за кордон без дозволу суду, повідомлення про зміну місця проживання та заборону спілкування зі свідками у справі. Обов’язки діятимуть до 2025 року.
Слідство в справі голови АМКУ Кириленка завершено
Антикорупційні органи завершили слідство у справі керівника Антимонопольного комітету України (АМКУ) Павла Кириленка та члена його сім’ї. Нині за дорученням прокурора САП детективи НАБУ відкрили матеріали справи стороні захисту для ознайомлення. Про це мовиться в повідомленні САП в Телеграм-каналі в середу, 23 липня.
В декларації за 2024 рік посадовець не вказав дані про 20 об’єктів нерухомості та люксовий автомобіль, набуття яких інкримінується йому в іншому кримінальному провадженні за фактом незаконного збагачення. Його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Члену сім’ї чиновника інкриміновано пособництво в незаконному збагаченні на понад 72 млн грн, тобто вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ст. 368-5 КК України.
Посадовцю 14 серпня 2024 року було повідомлено про підозру в незаконному збагаченні на 72 млн грн та декларуванні недостовірної інформації у кримінальному провадженні, розпочатому після оприлюднення журналістського розслідування Радіо Свобода.
Відповідно до повідомленої підозри, у 2020-2023 рр. він, обіймаючи посаду керівника обласної державної адміністрації, набув 21 об’єкт нерухомого майна, один люксовий автомобіль та зареєстрував право власності на них на родичів своєї дружини.
Серед набутого майна 7 квартир у містах Києві та Ужгороді загальною площею 688,5 кв. м, один будинок під Києвом площею понад 220 кв. м, 2 гаражних бокси, 6 машино-місць, 3 нежитлових приміщення загальною площею понад 190 кв. м та автомобіль ВМW Х3. Різниця між вартістю майна та законними коштами особи становить 72 млн грн.
Посадовець не зазначив відомостей про набуте майно в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2020–2023 роки.
7 липня 2025 року обвинувальний акт у цій справі направлено до ВАКС для розгляду по суті.
Як відомо, в червні Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід дружині Кириленка у вигляді застави у 9 млн гривень. Їй повідомили про підозру у пособництві в незаконному збагаченні.
Справу про незаконне збагачення голови АМКУ передали до суду