Приватизация – Антикор

В окупованому Маріуполі формують список “безхазяйного” житла

Окупаційна адміністрація Маріуполя внесла до реєстру “безхазяйного” майна понад 4 тисячі будинків і квартир, що відкриває шлях до їх подальшої конфіскації. Про це пише Верстка.

До відповідного реєстру вже внесли 3879 об’єктів нерухомості окупованого міста.

Водночас місцева жителька передала журналістам ще один документ, який не публікували. У ньому згадуються 152 об’єкти. Відтак, загальна кількість так званого “безхазяйного” житла перевищує 4 тисячі.

У грудні 2025 року влада так званої “ДНР” ухвалила закон, за яким нерухомість автоматично переходить у власність муніципалітету після внесення до реєстру об’єктів без власника. Раніше для цього було потрібне рішення суду. Загальна кількість конфіскованих об’єктів невідома. Відомо, що після ухвалення закону до реєстру внесли ще 625 будинків і квартир – вони автоматично перейшли державі.

Навесні минулого року призначений Росією “глава” Маріуполя Олег Моргун заявляв про вилучення 600 квартир на користь міста. Крім того, 17 березня “адміністрація” оновила перелік житла з ознаками “безхазяйності” – у ньому міститься 12 948 об’єктів, які розглядають як потенційні для конфіскації, пише TMT.

У грудні 2025 року глава РФ Володимир Путін дозволив окупаційній владі в Донецькій, Луганській, Херсонській і Запорізькій областях вилучати житло українців, які залишили ці території, до 2030 року. Закон дозволяє місцевій владі самостійно визначати критерії “безхазяйності”.

Конфісковане житло можуть передавати громадянам РФ, які проживають на окупованих територіях, а також використовувати як службове для держслужбовців, військових, правоохоронців, вчителів і медиків. Його також можуть надавати місцевим жителям за договорами соцнайму з подальшою можливістю приватизації або передавати у федеральну власність і фонди з правом оренди чи продажу.

Раніше повідомляли, що у тимчасово окупованому Маріуполі російські загарбники планують знести близько 10 тисяч приватних будинків.

Нагадаємо, російські окупанти створили у Маріуполі нову військову базу для підрозділів з Ростовської області РФ.

Мінекономіки опрацьовує концепцію часткової приватизації активів

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України окрім “звичайної” приватизації та продажу санкційного майна опрацьовує на рівні концепції також можливість часткового продажу стратегічних активів. Про це повідомила заступниця міністра Дарія Марчак в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.
“Йдеться про стратегічні для держави активи, де контрольний пакет має залишатися у державній власності. Наразі ми формуємо бачення процедури та можливих інструментів такої часткової приватизації. Серед можливих механізмів – аукціон, IPO або private placement”, – зазначила вона на прохання прокоментувати заяви представників уряду про можливість виставлення на приватизацію таких об’єктів, як державні банки, “Укрнафта”, “Енергоатом”.
За словамиМарчак, всередині уряду та з міжнародними партнерами обговорюються конкретні активи, щоб почати їх підготовку.
“Найближча ціль – підготувати кілька компаній до можливості залучення міноритарного акціонера у 2026 році. Йдеться не лише про саму процедуру продажу, а й про прозорість і зрозумілість усіх фінансових потоків усередині компаній”, – зауважила заступниця міністра.
Вона пояснила, що мова йде про питання ПСО, аудиторської звітності та прозорого корпоративного управління.
“Усе це великий блок роботи, який потрібно провести всередині кожної компанії, щоб підготувати її до можливого входу міноритарного акціонера. Наше завдання – привести стратегічного міжнародного інвестора, який принесе з собою капітал, експертизу та нові технології”, – наголосила Марчак.
Вона додала. Що обговорюються також ідеї про інвестиційні рахунки та “народне IPO” – продаж невеликих пакетів акцій українським громадянам, але основне завдання – зробити так, щоб управління державною власністю та продаж пакетів акцій могли потім конвертуватися в додану вартість.
“Ми хочемо, щоб державні компанії в Україні стали основою для ринку капіталів, щоб з’являлися нові інструменти інвестування, залучались іноземні інвестиції. Можливо з’явиться щось схоже на суверенний фонд, який також даватиме додану вартість для країни. Однак це все це – фінальний етап з точки зору процесів управління державною власністю”, – заявила заступниця міністра.
Щодо залучення радників з приватизації вона звернула увагу на різний підхід до цього питання за напрямками “звичайної” приватизації та часткової приватизації та повідомила, що з міжнародними партнерами – IFC, Світовий банк, ЄБРР, Європейська Комісія, уряд Великої Британії – обговорюється, як правильно структурувати співпрацю.
“Загальна логіка в тому, щоб залучати партнерів, які братимуть окремі об’єкти в супровід і допомагатимуть готувати їх до продажу. З нашими міжнародними партнерами ми говоримо, хто яку частину роботи може взяти на себе: хто може допомогти з due diligence, хто – з legal risks mitigation (зменшення юридичних ризиків), а хто – з M&A (злиття та поглинання). Якщо можна так сказати, складаємо матрицю допомоги”, – уточнила Марчак.
За її словами, наразі ще зарано щось конкретне анонсувати, тому що всі домовленості та переговори ще в роботі, але дискусія йде дуже предметна з метою, щоб кожен великий актив мав професійну підготовку до продажу.
“Радники потрібні – це очевидно. Питання в тому, які функції вони виконуватимуть і хто їм платитиме. Щодо повної приватизації – уряд навряд чи буде оплачувати підготовку кожного окремого активу Щодо часткової приватизації – ми просимо міжнародних партнерів долучатися до підтримки по залученню консультаційних послуг з підготовки і супроводу продажу. І це вже їх справа, чи вони це зроблять власними ресурсами, чи заплатять зовнішньому консультанту”, – сказала також заступниця міністра.
Марчак додала, що в ході обговорення з українською інвестиційною спільнотою експерти висловили задоволення процедурою приватизації, але від них прозвучав запит забезпечити постприватизаційну підтримку. Тому серед домашніх завдань для команди на цей рік – розробити процедуру такої підтримки.
Раныше повыомлялося, що Україна готова до проведення приватизації великих державних компаній, зокрема до продажу 25% акцій Енергоатома.
Надходження від приватизації сягнуть 10-річного максимуму – Мінекономіки

Україна готова виставити на продаж 25% акцій Енергоатома

Україна готова до приватизації великих державних компаній, зокрема до продажу 25% акцій Енергоатома. Про це повідомив міністр економіки Олексій Соболєв під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Він зазначив, що для цього потрібен серйозний підхід та фінансова підтримка. Також він вказав, що великі європейські компанії, що займаються ядерною енергетикою, мають труднощі з придбанням українських активів через війну. Соболєв наголосив на необхідності спільної угоди з Європейським Союзом і внутрішнього фінансування для успішної реалізації проєктів.

Агрогазтрейдінг поскаржилася в АМКУ на порушення в ході приватизації ОПЗ

Компанія Агрогазтрейдінг (Agro Gas Trading) подала скаргу до Антимонопольного комітету України, заявивши про ознаки дискримінації та порушення законодавства про конкуренцію з боку електронного майданчика SmartTender під час підготовки до приватизації Одеського припортового заводу. Про це говориться в повідомленні, опублікованому на офіційному сайті компанії.
В Агрогазтрейдінг вказують, що “попри виконання всіх вимог конкурсу – подання повного пакета документів та сплату доступу до інформаційного пакета – компанія зіткнулася з численними перешкодами, які суперечать принципам відкритості та добросовісної конкуренції”.
“Agro Gas Trading із початку процедури подання документів на участь у приватизації отримала три різні версії одного й того ж договору про нерозголошення (NDA) від SmartTender (електронний майданчик аукціонів) з суперечливими умовами -зокрема, з вимогою підписання договору за допомогою “спеціального ключа”, який не передбачено жодними регламентами. Крім того, представники SmartTender усно заявляли про відмови, вимагали оплату втричі більшої суми, а також вимагали надання додаткових документів, які не передбачені ні умовами конкурсу, ні Законом України Про приватизацію державного і комунального майна”, – говориться в повідомленні.
В компанії додали, що, окрім скарги до АМКУ, подали запити до Фонду держмайна щодо правомірності дій майданчика та до Національного банку через блокування гарантійного платежу.
“Компанії запропонували сплатити додатковий “забезпечувальний платіж”, що не передбачено законом, а також висували вимогу про надання дозволу від акціонерів AGT на підписання NDA”, – повідомили в Агрогазтрейдінгу.
Також компанія звертає увагу на те, що “процедурні бар’єри супроводжуються медійним тиском, який збігся в часі з поданням документів на приватизацію ОПЗ”.
“Паралельно з бюрократичними перешкодами AGT опинилася в центрі хвилі медійних атак, які стали з’являтися щоразу, коли компанія наближалась до участі у приватизації ОПЗ. У публічний простір одночасно вкидалися взаємовиключні версії – від нібито “зв’язків із Kernel” до фантазій про “вплив Дмитра Фірташа”, хоча співпраця AGT з ОПЗ розпочалася задовго до появи будь-яких згадок про це прізвище у контексті приватизації. Також у статтях розганялися інсинуації про особисті чи бізнесові зв’язки партнера AGT Олександра Горбуненка з Тимуром Міндичем. У реальності, як підтверджено в офіційній позиції, ні Горбуненко, ні компанії, з якими він пов’язаний, ніколи не мали жодних стосунків з Міндичем чи його структурами. Поява цих трьох взаємовиключних наративів у однаковий період часу не є випадковістю – це спроба створити інформаційний фон, який дискредитує незалежного учасника приватизації та зменшує конкуренцію на аукціоні”, – говориться в заяві Агрогазтрейдінгу.
Автори заяви підкреслили, що готові надати всі документи, які підтверджують факти перешкоджання участі у конкурсі.

Надходження від приватизації сягнуть 10-річного максимуму – Мінекономіки

Цьогоріч очікуються рекордні надходження від приватизації – понад 10 млрд грн. Про це повідомив очільник Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, передає Інтерфакс-Україна.
“Цього року буде рекордний показник за останні 10 років. Тобто від 10 млрд грн цього року продадуть”, зазначив він.
За словами міністра, в довгостроковій перспективі корпоративної реформи потрібна максимальна приватизація державних компаній.
Він додав, що уряд вже подав законопроєкти, які зареєстровані в економічному комітеті Верховної Ради і дають змогу продавати частки таких компаній.

Адвокат співвласника Агрогазтрейдінгу відкидає зв’язок компанії з Міндичем

Бізнесмен Тімур Міндіч не має жодного відношення до діяльності компанії АгроГазТрейдинг, як то стверджували журналісти у своєму розслідуванні. Про це заявив Богдан Устименко, адвокат співвласника АГТ Олександра Горбуненка, повідомляють Українські новини з посиланням на лист правника.
В своєму листі адвокат стверджує, що журналісти видання Української правди також опублікували (мова про відеоматеріал під назвою Міндічгейт? Історія того самого друга президента – Ткач – прим. ред.) недостовірну інформацію щодо його клієнта відносно втечі того до США та переслідування в цій країні.
“Зокрема, з-поміж інших неправдивих висловлювань пан Ткач стверджував, що: пан Горбуненко “втік в Сполучені Штати Америки” та “переховувався” в США від українського обвинувачення; після арешту пана Горбуненка в США представники НАБУ та САП поспілкувалися із паном Горбуненком та “поставили питання, в тому числі по Тімуру Міндічу”, після чого мого клієнта “забрали представники ФБР”, “а далі він опинився на волі, що може свідчити, що він дав якісь цікаві свідчення і покази”; пан Горбуненко “перебуває під захистом зараз американським… як можливий свідок в якійсь справі, зокрема, яка може бути пов’язана з Тимуром Міндічем…”, – йдеться в листі адвоката.
Юрист наголосив, що Горбуненко не втікав до США, а 16 лютого 2022 року, за рік до будь-яких претензій до нього з боку НАБУ та САП, прибув до США для того, щоб допомогти своїй дружині повернутися додому до України з двома малолітніми дітьми. Повернення відклали через початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну, стверждує адвокат.
“Мій клієнт ніколи не переховувався від НАБУ та САП. Навпаки, у 2022, 2023 та 2024 роках мій клієнт як особисто, так і через мене як свого адвоката, офіційно інформував обвинувачення про те, що проживає в США. Ми повідомляли обвинуваченню адресу проживання пана Горбуненка у США та засоби зв’язку. При цьому мій клієнт висловлював бажання дистанційно брати участь у розслідуванні, проте вказані ініціативи були повністю проігноровані стороною обвинувачення. Навпаки, НАБУ зробило все для унеможливлення участі пана Горбуненка у кримінальному провадженні, аби не допустити надання альтернативних доказів невинуватості та пояснень щодо повної неспроможності хибної версії сторони обвинувачення”, – стверджує Устименко.
Окрім того, за твердженням адвоката, представники НАБУ та САП не спілкувалися з Горбуненком після його арешту в США у квітні 2025 року та не проводили з ним будь-яких процесуальних дій.
“Всі докази і пояснення, які підтверджують незаконне кримінальне переслідування Горбуненка та відсутність у нього статусу підозрюваного/обвинуваченого в Україні, були представлені уряду США і жодної згадки Тімура Міндіча не містили”, – пише Устименко і додає, що на підставі цих доказів та пояснень США зняли з Горбуненка обвинувачення та передали до суду клопотання про відхилення обвинувального акту у справі про порушення імміграційного законодавства США, а6 серпня 2025 року Окружний суд Південного округу Флориди (The United States District Court for the Southern District of Florida) задовольнив клопотання.
Також адвокат стверджує, що Федеральне бюро розслідувань США не проводило жодних процесуальних дій з Горбуненком, зокрема, допитів. За його інформацією, Горбуненко не перебуває під захистом в межах програми із захисту свідків або будь-якої іншої аналогічної програми у США.
У зв’язку з цим захист Горбуненка вимагає від авторів розслідування та ЗМІ спростувати інформацію, яка стосується Горбуненка, що була поширена 8 листопада на YouTube-каналі видання Українська правди.

ПриватБанк відсудив у колишніх власників $3 млрд

У суді Англії колишні власники ПриватБанку, Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, були зобов’язані виплатити банку понад $3 мільярди доларів у відшкодування збитків і судових витрат. Суд також вимагав від них сплатити проценти та авансовий платіж. Це рішення повинні виконати до 2025 року, інакше нараховуватимуться проценти. ПриватБанк попередив, що у разі несплати вони розпочнуть процес стягнення. Суд визнав, що Коломойський і Боголюбов діяли недобросовісно та неправдиво. Раніше український Верховний суд також вирішив у справі про повернення ПриватБанку колишнім власникам на користь банку.

Запорізький алюмінієвий комбінат повторно виставили на продаж

Фонд державного майна України оголосив про проведення аукціону з приватизації державного пакета акцій Запорізького алюмінієвого комбінату. Стартова ціна цього пакета акцій складає 151,9 млн гривень. Аукціон відбудеться 4 листопада у електронній торговій системі Prozorro.Продажі. Зазначено, що на комбінаті виготовляється алюміній, а також надаються послуги з переробки давальницької сировини. Об’єкт розташований у місті Запоріжжя та має велику площу приміщень та земельних ділянок. Наразі на балансі підприємства є нерухоме майно, транспортні засоби, земельні ділянки та інші об’єкти. Запорізький алюмінієвий комбінат був побудований у 1930 році та єдиним виробником первинного алюмінію в Україні з потужністю понад 100 тис. тонн на рік. Раніше комбінат належав російському олігарху Олегу Дерипасці, але вже у минулому році його виставляли на приватизацію.

Рівненський радіозавод продали на “голландському аукціоні”

Фонд державного майна продав на приватизаційному аукціоні з пониженням ціни державну частку ПАТ Рівненський радіотехнічний завод за 31 млн гривень. Про це напередодні повідомила пресслужба ФДМУ.
“Команда Фонду держмайна провела аукціон з продажу 50% +1 акції ПАТ Рівненський радіотехнічний завод у системі Prozorro.Продажі. Об’єкт знайшов покупця на так званому “Голландському аукціоні”. Після повної проплати переможець отримає контрольний пакет (50%+1 акцій) і стане акціонером компанії замість фонду”, – йдеться у повідомленні.
Відомо, що “Голландський аукціон” (на пониження ціни з етапом закритих цінових пропозицій) стартував із ціною лота у 60,8 млн грн.
У ФДМУ нагадали, що це була вісімнадцята спроба приватизації підприємства, яке має значну просторочену кредиторську заборгованість у 55,3 млн грн, з яких більше 15,8 млн грн – із заробітної плати та перед бюджетом.
За умовами приватизації новий власник має 6 місяців, аби погасити борги із зарплати та перед бюджетом (вже станом на дату переходу права власності) і зберегти колектив.
Раніше Вінницяпобутхім продали за понад 600 млн гривень. Раніше це підприємство належало підсанкційному російському олігарху Володимиру Плесовських.

Кабмін почав підготовку до приватизації Сенс Банку та Укргазбанку

Уряд прийняв рішення про початок підготовки до продажу пакетів акцій у Сенс Банку та Укргазбанку, що належать державі. Продаж буде проводитися у три етапи відповідно до законодавства. Перший етап – підготовка пакета акцій до продажу, який зараз розпочинається. Рада з фінансової стабільності підтвердила, що цей продаж не вплине негативно на фінансову систему. До кінця 2025 року планується оголосити конкурс на вибір радника з продажу акцій цих банків.