В Україні станом на 6 квітня засіяно ярими зерновими та зернобобовими культурами 828,3 тис. га, що становить 14% від прогнозу на поточний рік. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
Зазначається, що темпи польових робіт за останній тиждень зросли у 1,8 раза: аграрії засіяли 366,9 тис. га проти 281,3 тис. га у попередній звітний період. Водночас поточні показники на 10,5% поступаються темпам минулого року, коли станом на 4 квітня 2025 року було засіяно 926 тис. га.
У Мінекономіки уточнили, що наразі у країні ячменем засіяно 420,9 тис. га (56% від плану), горохом – 186,1 тис. га (68%), пшеницею – 111,1 тис. га (60%) та вівсом – 86,5 тис. га (63%). Сівба кукурудзи та гречки поки не розпочиналася, площа під просом становить 0,3 тис. га.
Крім того, триває сівба технічних культур, якими вже засіяно 60,7 тис. га. Зокрема, соняшником засіяно 18,3 тис. га (0,4% від прогнозу), соєю – 0,05 тис. га (1%), цукровими буряками – 42,3 тис. га (21%).
Як повідомляється, в Україні станом на 4 квітня 2025 року було засіяно 926 тис. га ярих зернових і зернобобових культур, зокрема, ячменю – 551,8 тис. га, пшениці – 116,5 тис. га, гороху – 164,3 тис. га та вівса – 82,3 тис. га, соняшнику – 33 тис. га, сої – 2,6 тис. га, цукрових буряків – 64,8 тис. га.
За прогнозом Мінекономіки, в Україні у 2026 році загальна площа посівів ярих зернових та зернобобових складе 6,002 млн га. Основну частку традиційно займатиме кукурудза – 4,418 млн га. Серед технічних культур під соняшник заплановано відвести 5 млн га, під сою – 2,04 млн га, під цукрові буряки – 197,2 тис. га.
Позначка: Мінекономіки
Мінекономіки опрацьовує концепцію часткової приватизації активів
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України окрім “звичайної” приватизації та продажу санкційного майна опрацьовує на рівні концепції також можливість часткового продажу стратегічних активів. Про це повідомила заступниця міністра Дарія Марчак в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.
“Йдеться про стратегічні для держави активи, де контрольний пакет має залишатися у державній власності. Наразі ми формуємо бачення процедури та можливих інструментів такої часткової приватизації. Серед можливих механізмів – аукціон, IPO або private placement”, – зазначила вона на прохання прокоментувати заяви представників уряду про можливість виставлення на приватизацію таких об’єктів, як державні банки, “Укрнафта”, “Енергоатом”.
За словамиМарчак, всередині уряду та з міжнародними партнерами обговорюються конкретні активи, щоб почати їх підготовку.
“Найближча ціль – підготувати кілька компаній до можливості залучення міноритарного акціонера у 2026 році. Йдеться не лише про саму процедуру продажу, а й про прозорість і зрозумілість усіх фінансових потоків усередині компаній”, – зауважила заступниця міністра.
Вона пояснила, що мова йде про питання ПСО, аудиторської звітності та прозорого корпоративного управління.
“Усе це великий блок роботи, який потрібно провести всередині кожної компанії, щоб підготувати її до можливого входу міноритарного акціонера. Наше завдання – привести стратегічного міжнародного інвестора, який принесе з собою капітал, експертизу та нові технології”, – наголосила Марчак.
Вона додала. Що обговорюються також ідеї про інвестиційні рахунки та “народне IPO” – продаж невеликих пакетів акцій українським громадянам, але основне завдання – зробити так, щоб управління державною власністю та продаж пакетів акцій могли потім конвертуватися в додану вартість.
“Ми хочемо, щоб державні компанії в Україні стали основою для ринку капіталів, щоб з’являлися нові інструменти інвестування, залучались іноземні інвестиції. Можливо з’явиться щось схоже на суверенний фонд, який також даватиме додану вартість для країни. Однак це все це – фінальний етап з точки зору процесів управління державною власністю”, – заявила заступниця міністра.
Щодо залучення радників з приватизації вона звернула увагу на різний підхід до цього питання за напрямками “звичайної” приватизації та часткової приватизації та повідомила, що з міжнародними партнерами – IFC, Світовий банк, ЄБРР, Європейська Комісія, уряд Великої Британії – обговорюється, як правильно структурувати співпрацю.
“Загальна логіка в тому, щоб залучати партнерів, які братимуть окремі об’єкти в супровід і допомагатимуть готувати їх до продажу. З нашими міжнародними партнерами ми говоримо, хто яку частину роботи може взяти на себе: хто може допомогти з due diligence, хто – з legal risks mitigation (зменшення юридичних ризиків), а хто – з M&A (злиття та поглинання). Якщо можна так сказати, складаємо матрицю допомоги”, – уточнила Марчак.
За її словами, наразі ще зарано щось конкретне анонсувати, тому що всі домовленості та переговори ще в роботі, але дискусія йде дуже предметна з метою, щоб кожен великий актив мав професійну підготовку до продажу.
“Радники потрібні – це очевидно. Питання в тому, які функції вони виконуватимуть і хто їм платитиме. Щодо повної приватизації – уряд навряд чи буде оплачувати підготовку кожного окремого активу Щодо часткової приватизації – ми просимо міжнародних партнерів долучатися до підтримки по залученню консультаційних послуг з підготовки і супроводу продажу. І це вже їх справа, чи вони це зроблять власними ресурсами, чи заплатять зовнішньому консультанту”, – сказала також заступниця міністра.
Марчак додала, що в ході обговорення з українською інвестиційною спільнотою експерти висловили задоволення процедурою приватизації, але від них прозвучав запит забезпечити постприватизаційну підтримку. Тому серед домашніх завдань для команди на цей рік – розробити процедуру такої підтримки.
Раныше повыомлялося, що Україна готова до проведення приватизації великих державних компаній, зокрема до продажу 25% акцій Енергоатома.
Надходження від приватизації сягнуть 10-річного максимуму – Мінекономіки
Стартували виплату кешбеку за січень
З 27 березня українці вже почнуть отримувати кешбек за січень через програму Національний кешбек. Виплати надійдуть на картки понад 4,1 млн користувачів. Про це повідомила пресслужба Мінекономіки у п’ятницю.
Також незабаром обіцяють розпочати виплати за лютий.
Від початку дії програми громадяни купили товарів з програми на понад 67,38 млрд грн.
З 1 березня програма працює за оновленою диференційованою моделлю, що передбачає два рівні кешбеку:
15% – на товари українського виробництва в категоріях із високою часткою імпорту: косметика та засоби гігієни, побутова хімія, товари для дому, для ремонту та будівництва, для тварин, канцелярія, одяг, взуття, а також тверді та м’які сири, деякі види макаронних виробів і круп.
5% – у сегментах, де українські виробники вже мають сильні позиції на ринку: солодощі, безалкогольні напої, аптечні товари, товари для саду та городу, снеки, консервовані та заморожені продукти, овочі та фрукти, риба та морепродукти, олія, м’ясо, молочні продукти (крім твердих і м’яких сирів), соуси та приправи.
Також з 20 березня діє програма кешбек на пальне. Українці можуть отримувати компенсацію вартості пального, придбаного на АЗС, що беруть участь у програмі:
Отримані кошти кешбеку можна використати на:
– оплату комунальних послуг;
– оплату поштових послуг;
– придбання продуктів харчування українського виробництва;
– придбання медичних виробів чи ліків українського виробництва;
– купівлю книжки чи іншу друковану продукцію;
– донат на благодійність, зокрема і на підтримку ЗСУ.
Українцям починають виплачувати кешбек за січень
З 27 березня українці вже почнуть отримувати кешбек за січень через програму Національний кешбек. Виплати надійдуть на картки понад 4,1 млн користувачів. Про це повідомила пресслужба Мінекономіки у п’ятницю.
Також незабаром обіцяють розпочати виплати за лютий.
Від початку дії програми громадяни купили товарів з програми на понад 67,38 млрд грн.
З 1 березня програма працює за оновленою диференційованою моделлю, що передбачає два рівні кешбеку:
15% – на товари українського виробництва в категоріях із високою часткою імпорту: косметика та засоби гігієни, побутова хімія, товари для дому, для ремонту та будівництва, для тварин, канцелярія, одяг, взуття, а також тверді та м’які сири, деякі види макаронних виробів і круп.
5% – у сегментах, де українські виробники вже мають сильні позиції на ринку: солодощі, безалкогольні напої, аптечні товари, товари для саду та городу, снеки, консервовані та заморожені продукти, овочі та фрукти, риба та морепродукти, олія, м’ясо, молочні продукти (крім твердих і м’яких сирів), соуси та приправи.
Також з 20 березня діє програма кешбек на пальне. Українці можуть отримувати компенсацію вартості пального, придбаного на АЗС, що беруть участь у програмі:
Отримані кошти кешбеку можна використати на:
– оплату комунальних послуг;
– оплату поштових послуг;
– придбання продуктів харчування українського виробництва;
– придбання медичних виробів чи ліків українського виробництва;
– купівлю книжки чи іншу друковану продукцію;
– донат на благодійність, зокрема і на підтримку ЗСУ.
У Мінекономіки оцінили стан озимих культур
У більшості регіонів України стан озимих культур оцінюється як задовільний, а потенційна втрата чи необхідність пересіву становить менше 10%. Про це повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький в ефірі телемарафону, передає Інтерфакс-Україна.
За його словами, є декілька регіонів, де ситуація трішки складніша. У Кіровоградській області, де пересіву або відновлення можуть потребувати до 40% площ. На Вінниччині цей показник в Мінекономіки оцінюють в 20-30%, в Одеській, Дніпропетровській, Полтавській та Черкаській областях на рівні 10-20% виробничих площ.
На думку Висоцького, аграрії у разі потреби будуть пересівати площі під пшеницею, ячменем та ріпаком для чого використовуватимуть кукурудзу, соняшник, сою або ярий ячмінь.
Серед основних викликів весняної кампанії він виділив ситуацію на ринку енергоресурсів та мінеральних добрив.
“Ми бачимо, що можуть бути коливання на цін на нафтопродукти. Це критичний момент для аграрного сектору, тому що сільське господарство є одним із найбільших споживачів нафтопродуктів, перш за все, дизелю. Сподіваємось, що ситуація врегулюється і буде стабільною”, – зазначив Висоцький.
Він також констатував зростання цін на мінеральні добрива через нестабільність енергетичних ринків. Зокрема, обстріли енергоінфраструктури спричинили дефіцит вітчизняного виробництва добрив, що додатково вплинуло на їхню вартість напередодні польових робіт.
Висоцький наголосив, що насіння для посівної вже придбано в абсолютній більшості підприємств, аграрії мають необхідний запас палива і добрив мінімум на декілька тижнів або місяців, що дозволить розпочати польові роботи без затримок.
Щодо заходів державної підтримки, він нагадав, що пільгові кредити для посівної (до 90 млн грн – ред.) було пролонговано по всій території України до 31 березня 2027 року. Для аграріїв на прифронтових територіях термін дії пільгового кредитування подовжено до 31 грудня 2027 року. При цьому кінцева ставка для позичальників у прифронтових регіонах становить 3%, що є основним напрямом для забезпечення безперервної роботи сектору.
Мінекономіки оцінило зростання ВВП України за рік
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства прогнозує зростання реального ВВП України на 2,2% у 2025 році. Уточнилося, що економіка країни минулого року працювала в умовах атак на енергетичну інфраструктуру та інші складності. Проте підтримку зростанню забезпечили різні галузі, такі як внутрішня торгівля, будівництво, переробна промисловість, виробництво оборонної продукції, фармацевтика, металургія та будівельні матеріали. Міністр Соболев відзначив важливу роль державних програм підтримки бізнесу та інвестицій у відновлення інфраструктури. Також вказано на позитивний вплив програм відновлення та розвитку бізнесу за підтримки міжнародної фінансової допомоги, а також на зростання споживання домогосподарств через підвищення зарплат. У структурі промисловості збільшувалася роль галузей з вищою доданою вартістю, таких як машинобудування. Але деякі фактори, як ракетні атаки на інфраструктуру та складності в сільському господарстві, сповільнювали економічний розвиток.
Уряд врегулював запуск єЧеку
Кабінет Міністрів ухвалив постанову, котрою врегулював запуск єЧеку. Документ визначає порядок функціонування сервісу та правові умови його впровадження. Про це повідомляє Мінекономіки у вівторок, 30 грудня.
єЧек – електронний чек, який покупець отримує у банківському застосунку після оплати карткою – у магазині або онлайн.
Як зазначається, запровадження єЧеку є частиною ширшого курсу держави на дерегуляцію, цифровізацію сервісів і зменшення зайвого адміністративного навантаження.
“Запуск єЧеку – це відповідь на зміну економіки та зростання онлайн-торгівлі. Паперовий чек часто губиться або взагалі не видається, тоді як цифровий завжди під рукою. Для людей це зручне підтвердження покупки, для бізнесу – менше паперу й витрат, для держави – прозоріші дані без посилення контролю”, – поясснив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.
Запуск єЧеку запланований на 2026 рік і передбачає поетапне впровадження. На першому етапі сервіс працюватиме у форматі пілоту з окремими національними торговельними мережами та банками.
Сервіс є добровільним і не змінює чинних вимог щодо застосування РРО/ПРРО. Його мета – запропонувати сучасний цифровий стандарт фіскального чека, який відповідає потребам споживачів, бізнесу та держави.
Уряд спростував інформацію про “скасування” Національного кешбеку
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства спростувало інформацію про те, що державна підтримка економіки у формі Національного кешбеку може бути припинена в 2026 році. Уряд заявив, що не планує припиняти роботу програми вказаного року. Зміни в нормативно-правових актах, про які йшлося у ЗМІ, є лише технічними перерозподілами коштів і не означають скорочення фінансування або припинення програми. Міністерство запевнило, що будь-які рішення, які можуть впливати на роботу програми, будуть повідомлені громадськості заздалегідь і в повному обсязі. Наразі триває підготовка до чергових виплат за вересень і жовтень, а також оновлення списків виробників товарів та послуг. Національний кешбек є програмою підтримки економіки, що передбачає часткове повернення коштів громадянам за покупки українських товарів та послуг. Учасники програми можуть отримати до 10% від вартості покупок, з максимальною сумою повернення до 3 000 гривень.
Надходження від приватизації сягнуть 10-річного максимуму – Мінекономіки
Цьогоріч очікуються рекордні надходження від приватизації – понад 10 млрд грн. Про це повідомив очільник Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, передає Інтерфакс-Україна.
“Цього року буде рекордний показник за останні 10 років. Тобто від 10 млрд грн цього року продадуть”, зазначив він.
За словами міністра, в довгостроковій перспективі корпоративної реформи потрібна максимальна приватизація державних компаній.
Він додав, що уряд вже подав законопроєкти, які зареєстровані в економічному комітеті Верховної Ради і дають змогу продавати частки таких компаній.
Німеччина знайшла спосіб, як розірвати контракт з Газпромом
Німецьке Мінекономіки знайшло юридичні підстави для розірвання договору SEFE з Газпромом про постачання скрапленого природного газу з Росії. SEFE, яка була націоналізована у 2022 році, має старий контракт з Газпромом, за яким німецька компанія зобов’язана платити навіть у разі припинення поставок газу. Мінекономіки вважає, що знайшло форсмажорні підстави для розірвання контракту через план ЄС зі зменшення залежності від російських енергоносіїв та останні санкції проти Росії. Тепер німецьке відомство порадило SEFE закуповувати лише мінімальну кількість російського газу, яка є юридично необхідною.