Мадяр прокоментував повернення Україні коштів Ощадбанку

Повернення Україні активів Ощадбанку, захоплених Угорщиною, буде розглянуто лише після офіційного вступу Петера Мадяра, лідера партії Тиса, на посаду прем’єр-міністра. Про це заявив сам Мадяр, якого цитує Telex.

Політик зазначив, що в справі про затримання активів є багато суперечливих моментів. На його думку, наразі немає чіткої картини ситуації, адже вся інформація надходила переважно через пропагандистські джерела.

“Ми не знаємо реальності, ми бачили лише пропагандистські новини”, – заявив він.

Також він закликав до “здорового глузду” під час вирішення подібних питань.

Мадяр підкреслив, що після отримання прем’єрського мандата планує порушити перед Зеленським “більш важливі теми, ніж історія з активами Ощадбанку”.

Нагадаємо, інкасаторські автомобілі Ощадбанку, які Угорщина незаконно затримала, передали представникам державному банку. При цьому низка обладнання в них була пошкоджена. Водночас, незаконно захоплені гроші у сумі 40 млн доларів та 35 млн євро, а також 9 кг банківського золота все ще залишаються в Угорщині.

З Мадяром буде легше, ніж з Орбаном, але не ідеально

Ощадбанк ініціював новий арбітраж проти Росії

Ощадбанк передав до міжнародного арбітражу позов проти Росії через захоплені активи в тимчасово окупованих регіонах України. Про це повідомила пресслужба державної фінустанови в п’ятницю, 17 квітня.
Вказано, що позов був офіційно ініційований 7 квітня. Він стосується захоплених активів та втрачених можливостей для роботи в Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій областях.
Ще у липні 2025 року банк надіслав Росії офіційне повідомлення про спір, але відповіді не надійшло. Після цього справу передали до міжнародного суду.
“Цей позов – наступний крок у притягненні держави-агресора до фінансової відповідальності за збитки у чотирьох регіонах України”, – зазначив голова правління Ощадбанку Юрій Каціон.
У банку нагадали, що в справі щодо Криму вже виграно арбітраж на 1,1 млрд доларів. Понад 1,3 млрд доларів – загальна сума вимог з урахуванням відсотків.
Також Ощадбанк домігся арешту російського майна у Франції на десятки мільйонів євро.

“Криптолазівку” РФ пограбували на понад $13 млн – ЗМІ

З криптовалютної біржі Grinex, пов’язаної з Росією, викрадено активів на понад $13 мільйонів після кібератаки, внаслідок чого платформа призупинила свою діяльність. За даними Reuters, збитки складають приблизно 1 мільярд рублів.

Як зазначає агентство, Grinex, розташована у Киргизстані, перебуває під санкціями західних країн, зокрема США, Великої Британії та ЄС. У Telegram-заяві біржа стверджує, що можливо до інциденту причетні “іноземні спецслужби” недружніх країн, хоча Reuters не змогло підтвердити ці заяви незалежно.

На своєму офіційному сайті компанія звинуватила західні спецслужби в цілеспрямованій атаці, яка призвела до крадіжки понад 1 млрд рублів російських користувачів. Reuters нагадує, що раніше американські органи влади звинувачували Grinex у сприянні обходу санкцій через стейблкоїн A7A5 – фінансовий інструмент, прив’язаний до російського рубля. Західні уряди вважають його одним із ключових механізмів забезпечення російських зовнішньоторговельних розрахунків після виключення країни зі SWIFT.

Цей інцидент став черговим випадком дестабілізації цифрової фінансової інфраструктури, яку Росія намагається активізувати для нейтралізації санкційного тиску. Останніми роками Москва активно працює над розвитком альтернативних цифрових фінансових механізмів через значне обмеження доступу до традиційних банківських систем.

Раніше повідомлялося, що президент Володимир Зеленський підписав два укази, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) щодо застосування санкцій проти 66 фізичних і 62 юридичних осіб. Під санкції потрапили ВПК і “криптолазівки” РФ.

РНБО ввела санкції проти криптовалютних схем РФ

США погодились розморозити іранські активи – ЗМІ

США погодилися розморозити фінансові активи Ірану, які зберігаються в Катарі та інших іноземних банках. Про це повідомило Reuters з посиланням на високопоставлене іранське джерело в суботу, 11 квітня.
За словами співрозмовника, розблокування коштів Тегерана “безпосередньо пов’язане із забезпеченням безпечного проходу через Ормузьку протоку”, що, як очікується, стане ключовим питанням на переговорах.
Також джерело повідомило, що Іран сприймає цей намір США як ознаку “серйозного” ставлення до переговорного процесу та досягнення угоди.
Співрозмовник не назвав вартість активів, які Вашингтон погодився розморозити, однак, за словами іншого іранського джерела, йдеться про $6 млрд заморожених іранських коштів (загальна їхня сума – понад $100 млрд), які знаходяться у розпорядженні Катару. Вони були заблоковані Вашингтоном ще у 2018 році. Ці кошти мали бути розморожені в 2023 році в рамках американсько-іранського обміну полоненими, але після теракту 7 жовтня 2023 року іранського проксі-угруповання ХАМАС в Ізраїлі адміністрація президента Джо Байдена знову їх заблокувала.
Американські офіційні особи заявили тоді, що Іран не зможе отримати доступ до грошей у найближчому майбутньому, наголосивши, що Вашингтон зберігає за собою право повністю заморозити рахунок.
Раніше в суботу до Пакистану прибула очолювана віце-президентом Джей Ді Венсом делегація США, до складу якої також входять спецпосланник президента Стів Віткофф і зять Трампа Джаред Кушнер. З боку Ірану в переговорах братимуть участь спікер парламенту Мохаммед Галібаф та міністр закордонних справ Аббас Аракчі, вони прибули до Ісламабаду у п’ятницю.
Початок переговорів між представниками Вашингтона і Тегерана очікується сьогодні в другій половині дня.
Росія поширила фейк про українських фахівців ППО на Близькому Сході

Мінекономіки опрацьовує концепцію часткової приватизації активів

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України окрім “звичайної” приватизації та продажу санкційного майна опрацьовує на рівні концепції також можливість часткового продажу стратегічних активів. Про це повідомила заступниця міністра Дарія Марчак в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.
“Йдеться про стратегічні для держави активи, де контрольний пакет має залишатися у державній власності. Наразі ми формуємо бачення процедури та можливих інструментів такої часткової приватизації. Серед можливих механізмів – аукціон, IPO або private placement”, – зазначила вона на прохання прокоментувати заяви представників уряду про можливість виставлення на приватизацію таких об’єктів, як державні банки, “Укрнафта”, “Енергоатом”.
За словамиМарчак, всередині уряду та з міжнародними партнерами обговорюються конкретні активи, щоб почати їх підготовку.
“Найближча ціль – підготувати кілька компаній до можливості залучення міноритарного акціонера у 2026 році. Йдеться не лише про саму процедуру продажу, а й про прозорість і зрозумілість усіх фінансових потоків усередині компаній”, – зауважила заступниця міністра.
Вона пояснила, що мова йде про питання ПСО, аудиторської звітності та прозорого корпоративного управління.
“Усе це великий блок роботи, який потрібно провести всередині кожної компанії, щоб підготувати її до можливого входу міноритарного акціонера. Наше завдання – привести стратегічного міжнародного інвестора, який принесе з собою капітал, експертизу та нові технології”, – наголосила Марчак.
Вона додала. Що обговорюються також ідеї про інвестиційні рахунки та “народне IPO” – продаж невеликих пакетів акцій українським громадянам, але основне завдання – зробити так, щоб управління державною власністю та продаж пакетів акцій могли потім конвертуватися в додану вартість.
“Ми хочемо, щоб державні компанії в Україні стали основою для ринку капіталів, щоб з’являлися нові інструменти інвестування, залучались іноземні інвестиції. Можливо з’явиться щось схоже на суверенний фонд, який також даватиме додану вартість для країни. Однак це все це – фінальний етап з точки зору процесів управління державною власністю”, – заявила заступниця міністра.
Щодо залучення радників з приватизації вона звернула увагу на різний підхід до цього питання за напрямками “звичайної” приватизації та часткової приватизації та повідомила, що з міжнародними партнерами – IFC, Світовий банк, ЄБРР, Європейська Комісія, уряд Великої Британії – обговорюється, як правильно структурувати співпрацю.
“Загальна логіка в тому, щоб залучати партнерів, які братимуть окремі об’єкти в супровід і допомагатимуть готувати їх до продажу. З нашими міжнародними партнерами ми говоримо, хто яку частину роботи може взяти на себе: хто може допомогти з due diligence, хто – з legal risks mitigation (зменшення юридичних ризиків), а хто – з M&A (злиття та поглинання). Якщо можна так сказати, складаємо матрицю допомоги”, – уточнила Марчак.
За її словами, наразі ще зарано щось конкретне анонсувати, тому що всі домовленості та переговори ще в роботі, але дискусія йде дуже предметна з метою, щоб кожен великий актив мав професійну підготовку до продажу.
“Радники потрібні – це очевидно. Питання в тому, які функції вони виконуватимуть і хто їм платитиме. Щодо повної приватизації – уряд навряд чи буде оплачувати підготовку кожного окремого активу Щодо часткової приватизації – ми просимо міжнародних партнерів долучатися до підтримки по залученню консультаційних послуг з підготовки і супроводу продажу. І це вже їх справа, чи вони це зроблять власними ресурсами, чи заплатять зовнішньому консультанту”, – сказала також заступниця міністра.
Марчак додала, що в ході обговорення з українською інвестиційною спільнотою експерти висловили задоволення процедурою приватизації, але від них прозвучав запит забезпечити постприватизаційну підтримку. Тому серед домашніх завдань для команди на цей рік – розробити процедуру такої підтримки.
Раныше повыомлялося, що Україна готова до проведення приватизації великих державних компаній, зокрема до продажу 25% акцій Енергоатома.
Надходження від приватизації сягнуть 10-річного максимуму – Мінекономіки

Україна і Франція обговорили питання російських активів – Мудра

Заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра на своїй Facebook-сторінці розповіла про результати засідання Робочої групи OECD з питань боротьби з хабарництвом у міжнародних ділових операціях.
Вона також зустрілись з Бертраном Бухвальтером, дипломатичним радником президента Франції з питань континентальної Європи та Туреччини, та Бріс Рокфей, директором з питань континентальної Європи Міністерства Європи та закордонних справ Франції.
“Ключова тема – російські суверенні активи. Конкретні рішення для їхнього кращого використання.
Окремо зустрілася з командою П’єра Алеґре з Міністерства економіки та фінансів Франції. Обговорили конкретні практичні та юридичні механізми, які можуть наблизити рішення щодо використання російських активів”, – інформувала чиновниця.
За її словами, позиція України незмінна: російські гроші мають працювати на Україну, на її оборону, відбудову, на компенсацію людям.
Вона наголосила, що така позиція відповідає міжнародному праву.
“Наші сигнали Франції дуже конкретні: сьогодні світ переживає час великої турбулентності. Україна – щит Європи, але ми не можемо триматися самостійно. Європа має діяти разом (з нами – ред.)”, – підсумувала Мудра.
Як відомо, в грудні 2025 року ЄС ухвалив рішення про безстрокову заморозку російських активів на території Європи в обсязі близько 210 млрд євро. Переважна частина активів належить Центральному банку РФ і зберігається у бельгійському депозитарії Euroclear.
ЄК відреагувала на позов РФ щодо заморожених активів

Тимошенко продовжили строк дії обовʼязків до 13 травня

Вищий антикорупційний суд продовжив народній депутатці та главі фракції Батьківщина Юлії Тимошенко строк дії процесуальних обов’язків до 13 травня. Про це повідомила пресслужба суду у п’ятницю.

“Сьогодні, 13 березня, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду задовольнив клопотання прокурора САП та продовжив строк дії процесуальних обов’язків, покладених на народну депутатку, керівницю депутатської фракції у Верховній Раді України. Строк дії процесуальних обов’язків – до 13 травня 2026 року включно”, – мовиться у повідомленні.

Попри те, що імені фігурантки не вказують у повідомленні, ЗМІ зазначають, що мовиться саме про Тимошенко.
Відповідно до рішення, нардеп має дотримуватись низки обовʼязків, зокрема ️прибувати за вимогою детектива, прокурора, суду; ️повідомляти про зміну місця проживання та роботи;️ здати закордонний паспорт.
Ухвала не підлягає оскарженню та набирає законної сили з моменту оголошення.

ОАЕ планують заморозити активи Ірану – ЗМІ

Об’єднані Арабські Емірати планує заморозити мільярди доларів іранських активів у відповідь на ракетно-дронові удари Тегерана по ОАЕ. Про це повідомляє американська газета The Wall Street Journal, посилаючись на джерела.
ОАЕ протягом багатьох років слугували фінансовим центром для іранських компаній і приватних осіб, що дозволяло їм оминати західні санкції.
Будь-які обмеження з боку Еміратів матимуть серйозні наслідки, адже країна є головним каналом взаємодії Ірану зі світовою економікою, вважають експерти.
Серед заходів, які розглядає ОАЕ, передбачені такі: заморожування активів підставних компаній, пов’язаних з Корпусом вартових ісламської революції Ірану (КВІР), посилення контролю над валютними обмінними операціями.
Також обговорюється можливість впливу на морські операції: затримання іранських суден, щоб обмежити діяльність тіньового флоту нафтових танкерів Ірану.
В ОАЕ оцінюють ризики у разі можливої відповіді з боку Ірану, включаючи атаки на енергетичну інфраструктуру і розрив двосторонніх торговельно-фінансових зв’язків.

ЄК відреагувала на позов РФ щодо заморожених активів

Європейська комісія повністю впевнена у законності кроку щодо безстрокового знерухомлення суверенних активів РФ. Про це на брифінгу у Брюсселі заявив речник ЄК Балаш Ужварі, передає Укрінформ.
“Ми беремо до уваги позов, поданий Центральним банком Росії до Генерального суду ЄС, в якому оскаржується регламент Ради Європейського Союзу від 12 грудня 2025 року. Цей позов подано в контексті зростаючої кількості правових оскаржень Росії щодо наших заходів підтримки України, і тому, звичайно, ми не здивовані”, – зазначив він, відповідаючи на питання журналіста щодо позову з боку РФ до Загального суду Євросоюзу, в якому оскаржується регламент Європейської ради від 12 грудня 2025 року, яким було безстроково знерухомлено російські суверенні активи.
Речник наголосив, що Єврокомісія “повністю впевнена в законності цього регламенту та його сумісності із законодавством ЄС і міжнародним правом”.

Швейцарія відкликала ліцензію в банку MBaer через зв’язки з РФ й Іраном

Швейцарська служба з нагляду за фінансовими ринками (FINMA) відкликала ліцензію у MBaer Merchant Bank. Про це йдеться в повідомленні на сайті FINMA.
Службовці виявили серйозні хиби в додержанні норм з відмивання коштів та в управлінні ризиками.
Мінфін США 26 лютого запропонував обмежити MBaer доступ до фінансової системи США через відмивання банком грошей для організацій з Росії та Ірану, нагадали в службі.
Всі необхідні правові процедури щодо MBaer було завершено три тижні тому. Регулятор зміг ухвалити рішення про ліквідацію, оскільки банк відкликав апеляцію щодо цих “процедур”.
Розслідування FINMA проти MBaer ініціювали 2024 року. Воно виявило системні порушення у дотриманні санкцій. Близько 80% ділових відносин та майже 98% залучених активів банку були пов’язані з високим ризиком, зокрема, в контексті санкцій проти Росії.
Банк ігнорував попередження власного комплаєнсу та проводив транзакції на користь підсанкційних осіб.
MBaer також активно допомагав клієнтам оминати ризики блокування активів.