Україна відкрила перший аграрний хаб на заході Африки – в Гані – в межах ініціативи Food from Ukraine. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграм у вівторок, 14 квітня.
За її словами, попри війну, Україна залишається гарантом глобальної продовольчої безпеки. І водночас пропонує нову модель співпраці – не лише постачати зерно, а й створювати нові можливості для партнерів.
“Україна відкрила перший агрохаб на Африканському континенті – у Республіці Гана. У межах ініціативи президента Володимира Зеленського Food from Ukraine запрацював Центр переробки та розподілу продовольства”, – написала вона.
За словами Свириденко, агрохаб створено українським агробізнесом у співпраці з урядом Гани як результат домовленостей, досягнутих під час конференції Food from Ukraine у листопаді 2025 року.
“Це новий формат нашої присутності у світі, коли гуманітарна підтримка поєднується з розвитком партнерства і місцевої економіки. Українську продукцію поєднуватимуть із місцевою, формуватимуть продовольчі набори та забезпечуватимуть їх розподіл. Наступний етап – розвиток переробки, пакування та порціонування безпосередньо в Гані”, – розповіла прем’єр.
Вона уточнила, що до перших наборів вже увійшли рис місцевого виробництва та макаронні вироби, виготовлені в Гані з українського борошна.
“Під час відкриття передали 4000 продуктових наборів найбільш вразливим верствам населення, ганійським вдовам”, – зазначила Свириденко і додала, що Україна розглядає Гану як важливого партнера для гуманітарної підтримки та розвитку торгівлі на західному узбережжі Африки.
Раніше президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Гани Джоном Драмані Магамою. За її підсумками стало відомо, що в цієї африканської країни є інтерес до виробництва різних типів дронів.
Також під час розмови йшлося і про співробітництво в агропромисловому комплексі та створення продовольчого логістичного хабу в Гані.
Україна та Гана готують угоду про оборонну співпрацю
Позначка: Зерно
З Німеччини до України екстрадували організатора зернової схеми
В Україну екстрадували приватного підприємця, причетного до організації злочинної схеми під час закупівлі зерна, реалізація якої завдала державному підприємству збитків на 13,4 млн грн. Про це інформує САП у вівторок, 14 квітня.
Вироком ВАКС від 11.12.2025 фігуранта засудили до 3 років і 10 місяців позбавлення волі.
Як зазначається, засудженого передали в міжнародному пункті пропуску Краківець-Корчова на Львівщині.
Деталі справи
У межах досудового розслідування встановлено, що на початку 2020 року службові особи Полтавської філії ДП ЦСЕНСМ за погодженням із керівником ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу уклали договори на постачання зерна майбутнього врожаю. Предметом договорів було визначено постачання сільськогосподарських культур власного виробництва.
Надалі до договорів сторони умисно внесли зміни, скасувавши вимоги щодо обов’язкового врахування ринкових цін на момент складання та підписання видаткових накладних.
У результаті, сільськогосподарські культури реалізували за ціною майже вдвічі нижчою від ринкової, що спричинило значні збитки держпідприємству.
Раніше ФРН екстрадувала в Україну обвинуваченого в заволодінні 100 млн гривень.
Також повідомлялося, що Німеччина екстрадувала українку за махінації з землею на Закарпатті.
У Мінекономіки оцінили темпи посівної кампанії
В Україні станом на 6 квітня засіяно ярими зерновими та зернобобовими культурами 828,3 тис. га, що становить 14% від прогнозу на поточний рік. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
Зазначається, що темпи польових робіт за останній тиждень зросли у 1,8 раза: аграрії засіяли 366,9 тис. га проти 281,3 тис. га у попередній звітний період. Водночас поточні показники на 10,5% поступаються темпам минулого року, коли станом на 4 квітня 2025 року було засіяно 926 тис. га.
У Мінекономіки уточнили, що наразі у країні ячменем засіяно 420,9 тис. га (56% від плану), горохом – 186,1 тис. га (68%), пшеницею – 111,1 тис. га (60%) та вівсом – 86,5 тис. га (63%). Сівба кукурудзи та гречки поки не розпочиналася, площа під просом становить 0,3 тис. га.
Крім того, триває сівба технічних культур, якими вже засіяно 60,7 тис. га. Зокрема, соняшником засіяно 18,3 тис. га (0,4% від прогнозу), соєю – 0,05 тис. га (1%), цукровими буряками – 42,3 тис. га (21%).
Як повідомляється, в Україні станом на 4 квітня 2025 року було засіяно 926 тис. га ярих зернових і зернобобових культур, зокрема, ячменю – 551,8 тис. га, пшениці – 116,5 тис. га, гороху – 164,3 тис. га та вівса – 82,3 тис. га, соняшнику – 33 тис. га, сої – 2,6 тис. га, цукрових буряків – 64,8 тис. га.
За прогнозом Мінекономіки, в Україні у 2026 році загальна площа посівів ярих зернових та зернобобових складе 6,002 млн га. Основну частку традиційно займатиме кукурудза – 4,418 млн га. Серед технічних культур під соняшник заплановано відвести 5 млн га, під сою – 2,04 млн га, під цукрові буряки – 197,2 тис. га.
Зеленський повідомив про важливу домовленість з Єгиптом
Єгипет більше не прийматиме експортоване Росією зерно з українських окупованих територій. Про це у п’ятницю, 3 квітня, повідомив президент Володимир Зеленський в Телеграм після розмови з президентом Єгипту Абделем Фаттахом Ас-Сісі.
“Говорив із президентом Єгипту Абделем Фаттахом Ас-Сісі. Пан президент повідомив, що Єгипет більше не прийматиме експортоване Росією зерно з наших тимчасово окупованих територій і водночас зацікавлений у збільшенні імпорту зерна з України. Дякую за це рішення”, – написав він.
За словами Зеленського, Єгипет також готовий докласти зусилля для досягнення достойного миру в Україні.
“Домовилися, що міністри закордонних справ будуть контактувати”, – зазначив українький лідер.
Також президенти обговорили ситуацію на Близькому Сході та в регіоні Затоки, її вплив на світовий ринок нафти.
“Я поінформував про наші зустрічі та домовленості з країнами регіону. Україна має значний потенціал для військово-технічного співробітництва, і ми готові працювати в цьому напрямі також і з Єгиптом. Говорили й про інші сфери для розвитку двосторонньої співпраці між нашими країнами. Будемо над цим працювати”, – резюмував Зеленський.
Суд узяв під варту підозрюваних у справі розкраданні держзерна
Суд застосував запобіжні заходи до трьох підозрюваних у справі щодо ймовірного заволодіння коштами від продажу зерна АТ Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ). Про це повідомила пресслужба ВАКС у п’ятницю, 3 квітня.
Так, до колишнього керівника департаменту АТ ДПЗКУ застосували запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30 травня включно. Як альтернативу суд визначив заставу у 3 328 000 грн. Він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
До особи, котра була представником підприємства, яке ймовірно заволоділо коштами ДПЗКУ, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 19 968 000 грн. Дії підозрюваного кваліфікували за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 358 КК України.
До ще одного підозрюваного застосували запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Як альтернативу суд визначив заставу у 5 млн грн. Йому оголосили підозру за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України.
У разі внесення застав на підозрюваних будуть покладені процесуальні обов’язки.
В Україні викрили зернову схему на сотні мільйонів
Викрито масштабну корупційну схему заволодіння зерном АТ Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ). Про це повідомило Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) в четвер, 2 квітня.
“До складу організованої злочинної групи входили колишні топпосадовці держкорпорації та представники іноземної компанії”, – йдеться у повідомленні.
Встановлено, що у 2021 році керівництво ДПЗКУ уклало з компанією-нерезидентом чотири зовнішньоекономічні контракти на постачання фуражної кукурудзи.
“Усупереч умовам договорів, які передбачали 100% оплату товару до моменту переходу права власності, оригінали коносаментів на вантаж опинилися в компанії-покупця. Це дозволило безперешкодно розвантажити судна та розпоряджатися зерном, яке не було оплачене”, – розповіли в НАБУ.
Зазначається, що, аби приховати цей факт і створити хибне враження контролю над майном, у ДПЗКУ залишили копії коносаментів із підробленими підписами та печатками.
“Унаслідок таких дій державна корпорація втратила майже 106 тис. тонн зерна вартістю 776 млн грн”, – наголосили в бюро.
Відомо, що кошти, отримані від продажу викраденого зерна, організатори схеми легалізували шляхом постійного переміщення між банками для змішування з легальними доходами, а також через придбання сировини та майна для підконтрольних підприємств.
Про підозру повідомили:
Відкрито кримінальне провадження за статтями про привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, підроблення документів, печаток, штампів та бланків (ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.358 КК України).
У березні експорт агропродукції у березні зріс на 10,8%
За підсумками березня 2026 року Україна експортувала 5,5 млн тонн продукції агропромислового комплексу (АПК), що на 10,8% більше за показник попереднього місяця. Про це повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
Зазначається, що після чотирьох місяців стабільних відвантажень активізація експорту в березні спостерігалася за всіма категоріями товарів. Так, експорт зернових культур зріс на 7% порівняно з лютим і становив 3,7 млн тонн. У структурі зернового експорту частка кукурудзи склала 75%, пшениці – 24%, ячменю – 1%.
Експорт олійних культур збільшився на 12% – до 338,8 тис. тонн (соя – 58%, ріпак – 40%, соняшник – 1%). Поставки рослинних олій зросли на 16% і склали 506,8 тис. тонн, де на соняшникову олію припало 84%, соєву – 9%, ріпакову – 7%. Обсяги експорту макухи після вилучення олій зросли на 15% – до 542,6 тис. тонн (соняшникова – 73%, соєва – 27%). Найвищий темп зростання (+32%) продемонстрували інші види агропродукції, обсяг реалізації яких склав 474,8 тис. тонн.
“У найближчі місяці очікуємо щонайменше стабільних відвантажень, а то і активізації експорту зернових. До початку нового маркетингового року залишилося 3 місяці, а обсягів, що призначені для експорту, залишається ще в достатній кількості, що загрожує утворенню перехідних залишків”, заявили асоціації.
“Активізація експорту спостерігається щодо всіх категорій товарів після чотирьох місяців сталих відвантажень”, – зазначили УКАБ і додали, активізація відвантажень є критично важливою для звільнення потужностей зберігання перед новим сезоном.
Як повідомлялося, Україна за дев’ять місяців маркетингового року експортувала 9,7 млн тонн пшениці, що становить лише 55% від прогнозованого обсягу постачань на міжнародні ринки.
Україна використала лише половину експортного потенціалу пшениці
Україна за дев’ять місяців маркетингового року експортувала 9,7 млн тонн пшениці, що становить лише 55% від прогнозованого обсягу постачань на міжнародні ринки. Про це повідомив Український клуб аграрного бізнесу.
Фахівці зазначили, що нинішня ситуація на ринку пшениці є нетиповою.
“За 75% часу маркетингового року ми відвантажили трохи більше половини експортного потенціалу. Це на 25% нижче показників минулого року. ЄС за рахунок власного врожаю у 144 млн тонн фактично закрив внутрішні потреби, що змусило українських експортерів переорієнтуватися на країни Африки”, – пояснили аналітики.
Протягом минулих чотирьох місяців середньомісячний експорт пшениці тримається на рівні 600 тис. тонн. За збереження таких темпів перехідні залишки на кінець сезону можуть сягнути рекордних 7,0 млн тонн. Цей показник перевищить навіть рівень 2021/22 МР, коли морські порти були повністю заблоковані.
В УКАБ розглядають три сценарії розвитку подій. Перший передбачає стабільні низькі темпи експорту, що призведе до тиску на внутрішні ціни та дефіциту потужностей для зберігання нового врожаю у липні 2026 року. Другий допускає зростання світових цін на тлі війни на Близькому Сході та здорожчання палива, що може частково нівелювати негатив від великих запасів. Третій потребує пришвидшення відвантажень до 2,4 млн тонн на місяць, що складно через пошкодження портової інфраструктури.
“Для реалізації оптимістичного сценарію Україні необхідно щомісяця відвантажувати близько 5,4 млн тонн пшениці та кукурудзи сукупно. Хоча морський шлях залишається доступним, помірний світовий попит і логістичні обмеження роблять це завдання викликом для галузі. У цих умовах перехідні залишки можуть стати для аграріїв інструментом хеджування ризиків на тлі зростання собівартості виробництва”, – додали в асоціації. У портах Чорного моря ціни на продовольчу пшеницю з початку війни на Близькому Сході зросли на 6 дол./т та досягли найвищого рівня із серпня минулого року.
Як повідомлялося, хлібопекарні в Ірані почали зупиняти виробництво та закриватися на тлі війни зі США та Ізраїлем.
Ексміністр організував фіктивний продаж зерна на 63 млн грн
В Україні викрито схему фіктивного продажу зерна на 63 млн грн. Одним із підозрюваних колишній міністр Міністерства агропромислового розвитку України. Про це повідомив Офіс генпрокурора.
Зазначається, що на початку 2026 року посадові особи одного з агропідприємств Київщини організували схему фіктивного продажу кукурудзи.
Організатор схеми – екснардеп та колишній міністр Міністерства агропромислового розвитку України. Співорганізаторами і виконавцями стали директор агропідприємства та його технічний керівник.
Фігуранти уклали договір на поставку 7 тисяч тонн зерна врожаю 2025 року. Для створення ілюзії законності угоди покупцеві надали підроблені складські квитанції та акти прийому-передачі. Згідно з документами, зерно нібито перебувало на зберіганні на елеваторі продавця в Київській області. Однак перевірка через Державні реєстри та залучення спеціалістів показали, що на момент підписання документів зерно на складі було відсутнє.
Крім того, підприємство-продавець видало складські документи на понад 130 тис. тонн продукції, що вдвічі перевищує реальну технічну потужність їхнього елеватора (60 тис. тонн).
Експертиза підтвердила завдання збитків потерпілій стороні на суму 63,7 млн грн.
Було проведено 26 обшуків у Києві та Київській області за місцями проживання фігурантів та за адресами ведення бізнесу. Вилучено фінансову документацію, цифрові носії інформації та транспортні засоби.
Під час перевірки елеватора факт відсутності заявленого зерна підтвердився.
Як повідомляється, трьом учасникам групи повідомлено про підозру у вчиненні шахрайства в особливо великих розмірах. Вирішується питання про обрання підозрюваним запобіжних заходів. Досудове розслідування триває.
Викрадення українського зерна на 5,3 млрд: справу Сальдо передали до суду
Справу одного з ключових колаборантів на тимчасово окупованій частині Херсонщини Володимира Сальдо про викрадене українське зерно на понад 5,3 млрд гривень, яке вивозили за кордон під виглядом російського, передано до суду. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора у середу, 25 березня.
За даними слідства, після захоплення росіянами регіону Сальдо добровільно погодився очолити так звану “адміністрацію РФ” та фактично став її керівником. Одним із перших його завдань було встановлення повного контролю над аграрним сектором.
У 2022 році під його керівництвом російські загарбники розгорнули системну схему примусового вилучення сільськогосподарської продукції. У фермерів забирали зерно та інші ресурси, а підприємства, власники яких виїхали або відмовилися співпрацювати, захоплювали разом із майном та інфраструктурою, зокрема зерновими терміналами.
За оцінками слідства, у такий спосіб було незаконно привласнено продукції на понад 5,3 млрд гривень.
Після цього Сальдо організував її подальше вивезення. Викрадене зерно транспортували автомобільним і залізничним транспортом до портів у тимчасово окупованому Криму, а також до Росії, зокрема у Краснодарський край і Ростовську область.
Звідти продукцію морем експортували за кордон під виглядом російського походження. Основними напрямками були Сирія, Єгипет, Туреччина та Ліван. Таким чином була налагоджена повноцінна система привласнення і вивезення українських ресурсів.
Наразі вже дев’ять учасників цієї схеми, які виконували та реалізовували рішення окупаційної влади, постали перед судом. Їм інкриміновані порушення норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевської конвенції про захист цивільного населення від 12 серпня 1949 року, а також законів і звичаїв війни.
“Скерування обвинувального акта щодо Сальдо є ключовим етапом у притягненні організаторів схеми до відповідальності. Наступний крок – забезпечення покарання, зокрема в межах міжнародного правосуддя”, – наголосили в Офісі генпрокурора.
Нагадаємо, у листопаді 2023 року суд Одеси заочно засудив Сальдо до 15 років ув’язнення у справі про державну зраду. У січні 2026 року Сальдо повідомили про нову підозру за створення окупаційного батальйону на Херсонщині.